За Програмою релокації підприємств повністю чи частково до інших регіонів України перемістили потужності 210 суб’єктів господарювання Харкова. З них 143 юридичні особи та 67 фізичних осіб-підприємців. У Департаменті адміністративних послуг та споживчого ринку з посиланням на дані Міністерства економіки України розповіли, що станом на 25 квітня відповідні заявки подали 387 суб’єктів господарювання міста Харкова. Заявки для участі в державній програмі подали 271 юридична особа та 116 фізичних осіб-підприємців. Відновили роботу на нових локаціях 102 суб’єкти господарювання. Найбільше підприємств перемістилося до Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Хмельницької та Чернівецької областей. Що потрібно зробити харківській владі для того, щоб повернути бізнес, а це відповідно – податки, робочі місця та нові інвестиції у місто? | Аналитический центр «Обсерватория демократии»

За Програмою релокації підприємств повністю чи частково до інших регіонів України перемістили потужності 210 суб’єктів господарювання Харкова. З них 143 юридичні особи та 67 фізичних осіб-підприємців. У Департаменті адміністративних послуг та споживчого ринку з посиланням на дані Міністерства економіки України розповіли, що станом на 25 квітня відповідні заявки подали 387 суб’єктів господарювання міста Харкова. Заявки для участі в державній програмі подали 271 юридична особа та 116 фізичних осіб-підприємців. Відновили роботу на нових локаціях 102 суб’єкти господарювання. Найбільше підприємств перемістилося до Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Хмельницької та Чернівецької областей. Що потрібно зробити харківській владі для того, щоб повернути бізнес, а це відповідно – податки, робочі місця та нові інвестиції у місто?

Протягом дії воєнного стану в Україні склалася ситуація, коли бізнес із найбільш постраждалих регіонів отримав низку додаткових стимулів до релокації – на це були спрямовані міжнародні гранти, державна програма, місцеві ініціативи очільників приймаючих громад і регіонів. Релокація бізнесу та масова внутрішня міграція призвели до того, що за підсумками 2022 року в більшості західних регіонів зафіксовано суттєве перевиконання дохідної частини місцевих бюджетів, тоді як у Харківській громаді фактичні надходження до бюджету виявилися нижчими за заплановані. При цьому якихось міжнародних або державних програм, стимулюючих до відновлення підприємницької діяльності саме в постраждалих регіонах, наразі немає. Відповідно, реінтеграція підприємців та покращення бізнес-середовища мають бути пріоритетними завданнями для Харківської обласної та міської влади.

Для пожвавлення підприємницької активності в Харкові потрібно застосовувати різноманітні механізми компенсації безпекових ризиків для бізнесу. Частина цих механізмів знаходиться в компетенції місцевої влади. Наприклад, Харківська міська рада звільнила підприємців від сплати орендної плати по договорах із КП «Сучасне місто» на період із 1 березня до 31 травня 2022 року. Це рішення було прийнято 17 листопада 2022 року під тиском громадськості після того, як виконком міськради ухвалив рішення про демонтаж понад 100-та малих архітектурних форм, у яких виникла заборгованість по оренді. Водночас, обстріли Харкова не припинилися 31 травня 2022 року, тож цілком доцільним виглядає запровадження подібного пільгового періоду на час усього воєнного стану, або, принаймні, до кінця 2022 року. В інших містах (зокрема, Києві) міська влада за власної ініціативи ще на початку повномасштабного вторгнення скасовувала орендну плату за використання комунального майна, щоб підтримати малий бізнес.

Частина механізмів покращення бізнес-середовища в Харкові потребує змін до урядових постанов або діючих законів (і, відповідно, ініціативності народних депутатів від Харківського регіону). Наприклад, наразі платники податків у Харкові не мають пільг по сплаті податку на нерухомість через те, що в Наказі №309 Міністерства з питань реінтеграції Харків не включений до переліку «територій активних бойових дій» (а, наприклад, Київ у цьому переліку фігурує, що надає місцевим платникам податків право на відповідні пільги).

Окрім цього, представники харківського бізнес-середовища та громадянського суспільства все частіше наголошують на необхідності створення в регіоні пільгового податкового режиму (або спеціальної економічної зони) для відновлення підприємницької активності. Такі ініціативи потребують консолідованої лобістської роботи народних депутатів від Харківського регіону (більшість з яких входить до міжфракційного об’єднання «Слобожанщина», для якого це був би шанс показати свою життєздатність). Поки що ці ініціативи залишаються лише закликами всередині громадянського суспільства і не «підхоплюються» представниками регіону в центральній владі.

Стосовно дій міської влади також важко сказати, що вона робить достатньо для допомоги харківському бізнесу. Доволі красномовною ілюстрацією пріоритетів є той факт, що на програму підтримки розвитку підприємництва в міському бюджеті на 2023 рік заплановано лише 3,1 мільйони гривень, а, наприклад, на програму висвітлення діяльності міськради – понад 28-ми млн. грн.

Антон Авксентьєв,

політолог Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».