Законодавча робота «нардепів-списочників» від Харкова (червень-липень 2022 р.) | Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Законодавча робота «нардепів-списочників» від Харкова (червень-липень 2022 р.)

Хоча формально конституційний склад Верховної Ради налічує 450 депутатів, на сьогодні чинними є повноваження 420-ти, і більшість з них складають нардепи, обрані за списками партій. Є серед них і 8 представників Харківського регіону (6 – від «Слуги народу», 1 – від «Батьківщини» та 1 – від депутатської групи «Відновлення України»), законодавчу роботу яких Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» досліджує в третій частині моніторингу.

Активність депутатів на парламентських засіданнях

Серед обраних за списками партій депутатів, яких можна вважати представниками Харківського регіону, 7 із 8-ми досить активно брали участь у голосуваннях у період із 1 червня по 22 липня. Виключенням є Ігор Абрамович, який, за повідомленням ЗМІ, після початку війни перебрався з України до Франції та звідти дистанційно спів-головує (в партнерстві з київським бізнесменом Вадимом Столаром) у новоствореній депутатській групі «Відновлення України».

У всіх 6-ти членів фракції «Слуги народу» показник участі у голосуваннях склав понад 80% (найвищим, на рівні 97%, він є у Миколи Кириченка та Федора Веніславського). Дещо нижчою була активність у голосуваннях нардепа від «Батьківщини» Віталія Данілова (голосував із 69% питань порядку денного). Ігор Абрамович, як уже зазначалося, на засіданнях не з’являвся, що, втім, не завадило йому стати спів-ініціатором 8-ми законопроектів – більше серед харківських нардепів-списочників лише у Олега Бондаренка (15). У попередній досліджуваний період (березень-травень) Абрамович не долучався до жодної законодавчої ініціативи – ймовірно, на активізацію вплинуло створення власної депутатської групи наприкінці травня. Також збільшилась законодавча активність у Миколи Кириченка, тоді як у всіх інших депутатів тенденція протилежна і кількість спів-ініціатив знизилась. 

За аналогією до попередніх досліджень законодавчої роботи мажоритарників від Харкова та області, окремо сфокусуємо увагу на голосуванні «списочників» по тій самій підбірці маркерних ініціатив.

Джерело: інформація про голосування для інфографіки взята з сайту Верховної Ради. 

Довідково (першоджерела для ознайомлення із змістом законопроектів):

№0157 – ратифікація Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (259 «за»);

№7427 – регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання, яке в експортному колі оцінюють як ініціативу в інтересах «Нафтогазу» (229 «за»);

№7418 – відміна пільг на імпорт і повернення плати за розмитнення авто (235 «за»);

№5323 – оновлення державної регіональної політики (241 «за», наш аналіз – у статті);

№7523 – збільшення соціальних видатків і дефіциту бюджету на 81 млрд. грн. (244 «за»);

№7345 – розширення повноважень Нацради з питань ТБ на час воєнного стану (241 «за»);

№7567 – надання згоди на звільнення генпрокурора Ірини Венедіктової (264 «за»).

Одразу троє з восьми нардепів-списочників від Харківщини підтримали усю підбірку маркерних голосувань: логічно, що мова йде про членів фракції «Слуга народу» – Олега Бондаренка, Миколу Кириченка та Павла Сушка. Інші троє «слуг» не підтримали по одній ініціативі з 7-ми: Анна Колісник – перерозподіл на ринку газу, Павло Якименко – відміну «нульового мита», Федір Веніславський – звільнення Ірини Венедіктової. Натомість, нардеп від «Батьківщини» Віталій Данілов не голосував за жодне з цих питань, окрім збільшення соціальних видатків держбюджету (при цьому беручи участь у засіданнях, а по газовому законопроекту навіть демонстративно проголосував «проти»).

ТОП-5 законодавчих ініціатив

Загалом, «нардепи-списочники» від Харківської області протягом червня-липня 2022 року долучилися до 40 законодавчих ініціатив. Для ілюстрації пріоритетних питань у їхній роботі зупинимося детальніше на 5-ти цікавих та важливих для інтересів виборців під час війни кейсах.

№7453 «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо можливості виключення періоду страхового стажу для обчислення пенсії під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану»».

Народний депутат Олег Бондаренко (60-й номер списку «Слуги народу» на виборах 2019 року) серед харківських нардепів-списочників долучився до найбільшої кількості законодавчих ініціатив (протягом досліджуваного періоду). І хоча він є головою екологічного комітету ВРУ, більшість кейсів його спів-авторства не стосується природоохоронної проблематики. Зокрема, й суто економічний та важливий для багатьох українців, які найближчим часом матимуть право виходу на пенсію за віком, законопроект №7453 (окрім Бондаренка в списку його спів-ініціаторів харківські мажоритарники Мезенцева та Бакумов). Законопроект пропонує надавати право громадянам з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключити періоди страхового стажу під час воєнного стану. Логіка полягає в наступному: за діючою солідарною пенсійною системою розмір пенсії за віком розраховується за формулою, в якій є так званий «індивідуальний коефіцієнт» – співвідношення зарплати (доходу) громадянина до середньої зарплати в країні за весь час страхового стажу. В цей індивідуальний коефіцієнт складаються дані в розрізі кожного місяця – відповідно, якщо після початку повномасштабної війни зарплата громадянина зменшилась (або він взагалі втратив роботу), це негативно відображається на розмірі пенсії, на яку він може претендувати, і громадянин зацікавлений не враховувати дані за такі місяці при обчисленні індивідуального коефіцієнту. 17 липня парламентський комітет з питань соціальної політики надав, у цілому, позитивний висновок щодо законопроекту, тому з істотною долею ймовірності можна очікувати на його ухвалення в парламентській залі.

№7517 «Про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо недопущення створення державного унітарного комерційного підприємства «Ліси України» та руйнування лісової галузі в Україні».

А от до спів-авторства в «екологічній» ініціативі долучилася інша обрана за списками «Слуги народу» представниця Харківщини в парламенті – Анна Колісник (а також мажоритарники Юрій Здебський та Дмитро Микиша). Мова йде про доволі резонансний проект звернення народних депутатів до уряду, який було зареєстровано ще 4 липня. Передісторія цього звернення стосується намірів Кабінету міністрів увести всі державні лісгоспи (позбавивши їх статусу юридичних осіб) у структуру єдиного монопольного підприємства «Ліси України». В пояснювальній записці спів-автори проекту постанови акцентують увагу на непрозорості процесу та великих корупційних ризиках від створення подібного підприємства. В комерційному підприємстві-монополісті також вбачають проміжний етап до передачі лісів у приватні руки (умовно, оренди на 50 років), що для країни з 10 мільйонами гектарів лісів означає появу корупційної «чорної діри». Окрім нардепів, своє занепокоєння подібною урядовою ініціативою висловлюють і представники місцевого самоврядування: наразі лісгоспи сплачують податки до бюджетів територіальних громад, тоді як після створення єдиного державного підприємства ці гроші, швидше за все, для місцевих бюджетів будуть втрачені. Так чи інакше, проект постанови щодо недопущення створення єдиного держпідприємства досі опрацьовується в комітеті. Зважаючи на те, що ініціатором монополізації є уряд, а серед спів-авторів проекту постанови багато депутатів від «Слуги народу», ймовірно, визначальною в цій суперечці стане позиція офісу президента. Менше року тому на форумі «Україна 30. Екологія» Володимир Зеленський зробив гучну обіцянку посадити за три роки 1 мільярд дерев, але зараз, із початком війни, президент поки що не озвучував своїх планів щодо перспектив лісової галузі та векторів її реформування.

№7459 «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України».

Деякі ініціативи, до яких долучалися нардепи-списочники від Харківщини, стосувалися інформаційно-гуманітарної сфери – як, наприклад, законопроект №7459. Серед його спів-авторів – голова організації пропрезидентської партії в Харківській області Павло Сушко (а також мажоритарники Олександр Бакумов і Вікторія Кінзбурська). Метою законопроекту зазначено захист культурно-інформаційного простору України шляхом заборони імпорту видавничої продукції з РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій. Цікаво, що окрім територіального критерію в законопроекті вводиться і мовний: для імпорту книжок російською мовою з будь-якої країни світу тепер потрібно буде отримувати спеціальний урядовий дозвіл. Також із 1 січня 2023 року в Україні можна буде видавати книжки українською, мовами корінних народів та офіційними мовами ЄС. Це не означає повну заборону на видання книжок російською – вона дозволена в якості мови оригіналу твору, якщо, наприклад, український письменник забажає писати російською. Водночас, перекладна література видаватися російською вже не зможе. Ще 19 червня народні депутати 306-ма голосами підтримали цю ініціативу, але вже понад місяць законопроект очікує на підпис президента.

№7520-2 «Про обмеження імунітету іноземних держав та їх посадових і службових осіб від пред’явлення позовів та стягнення шкоди завданої на території України смертю або ушкодженням здоров’я, а також шкоди, завданої майну внаслідок збройної агресії, тимчасової окупації території України, інших дій чи бездіяльності».

Народний депутат Микола Кириченко, здебільшого, долучався до законопроектів, які мають відношення до аграрного сектору, але також став спів-автором ініціативи (у списку спів-авторів також зазначений мажоритарник від Харківщини Олексій Красов), покликаної вирішити суто юридичну прогалину вітчизняного законодавство щодо можливості стягнення з російських суб’єктів компенсації. Мова йде про те, що стаття 79 Закону «Про міжнародне приватне право» гарантує непідсудність іноземної держави судам інших країн та імунітет від примусового виконання рішень. Відповідно, формально українські суди обмежені у розгляді позовів до російської сторони, тоді як влада запевняє громадян, що всі збитки за руйнування будуть компенсуватися коштами країни-агресора. Можливо, маються на увазі «заморожені» західні активи росіян, які будуть надані Україні, або ж позови від українців до міжнародних судів, але так чи інакше виглядає дивним, що вітчизняні суди позбавлені правомірної можливості розглядати подібні позови. Таким чином, головною метою законопроекту №7520-2 є зняття юрисдикційного імунітету російської держави в рамках вітчизняного законодавства. Як видно з номеру законопроекту, він є альтернативним до базового, в якому декларується аналогічна мета. Відмінності полягають у важливих правових формальностях (на кшталт належного повідомлення іноземного відповідача), які приводять українське законодавство у відповідність до міжнародного та унеможливлюють ситуації, коли рішення вітчизняних судів потім відмінялися б в інших юрисдикціях.

№7474 «Про внесення змін до розділу ХХ Податкового кодексу України щодо звільнення від податку на доходи фізичних осіб списаної заборгованості за житлово-комунальні послуги (суми безоплатно отриманої житлово-комунальної послуги) споживачам в період дії воєнного стану».

Наостанок заслуговує на увагу вкрай актуальний саме для харків’ян законопроект, головним спів-ініціатором якого в поданні зазначений Ігор Абрамович (також серед спів-ініціаторів його колега по новоствореній депутатській групі Олександр Фельдман). Законопроект присвячений правовій колізії, яка ризикує стати для мешканців Харкова дуже неприємним сюрпризом. У пояснювальній записці зазначається, що звільнення громадян (на декілька перших місяців війни) від необхідності оплати комунальних послуг з точки зору Податкового кодексу підпадає під категорію «додаткове благо», отримане фізичною особою. Згідно чинного законодавства, під «додатковим благом», зокрема, розуміється і «вартість використання житла, інших об’єктiв матеріального або нематерiального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування» (164.2.17 ПКУ). А додаткове благо, у свою чергу, підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб в розмірі 18% та 1,5% військового збору. І щоб раптом здивовані харків’яни не почали обурюватися на партнера Абрамовича – мера Ігоря Терехова, який їх не попереджував про необхідність сплати ПДФО з анульованої «комуналки», спів-автори законопроекту пропонують вивести суму безоплатно отриманої житлово-комунальної послуги (та/або прощеної заборгованості з ЖКГ) в період дії воєнного стану з категорії «додаткового блага» і не оподатковувати її. Законопроект було зареєстровано понад місяць тому, але наразі він «застряг» у комітеті і по ньому немає зрушень. Це доволі тривожний сигнал, і незрозуміло, чому б нардепам із міжфракційного об’єднання «Слобожанщина» не прискорити процес проходження важливої ініціативи до парламентської зали. Так чи інакше, поки що особливого інтересу до цієї теми нардепи від пропрезидентської партії не виявили.

Висновки

З початку літа «нардепи-списочники» долучилися до 40 законодавчих ініціатив із різноманітної проблематики – цей показник є проміжним між менш активними мажоритарниками від округів області (29) та більш активними мажоритарниками з обласного центру (69). Загалом, в усіх трьох групах спостерігається зниження активності в порівнянні з весняним періодом – це може пояснюватися тим, що саме навесні була більш гостра потреба в терміновому вдосконаленні законодавства в умовах воєнного стану.

Порівнюючи голосування «списочників» та «мажоритарників» від «Слуги народу» з обраної підбірки маркерних ініціатив, можна відзначити вищий рівень партійної дисципліни (як у розрізі присутності, так і підтримки) саме у депутатів, обраних за списками. Причини можуть носити інституційний характер («мажоритарники» більш автономні, бо до них в принципі не застосовується імперативний мандат) та електоральний (у «мажоритарників» більш конкретна політична відповідальність перед виборцями їхніх округів за підтримку непопулярних чи резонансних законопроектів).

Наостанок, підсумовуючи роботу депутатів у другій половині VII сесії, варто звернути увагу на одну знакову постанову. Одним із останніх рішень Верховної Ради (постанова №7561 від 19 липня) депутати майже вдвічі підвищили розмір своїх посадових окладів (до 49,6 тис. грн.). І це питання однозначно консолідувало депутатську залу – 308 голосів «за», жодного «проти», підтримка представниками усіх фракцій. На фоні падіння доходів громадян, прогресуючого дефіциту бюджету, масових скорочень та безробіття рішення виглядає, як мінімум, контроверсійно.

Але оскільки воно вже прийнято, виборцям залишається лише вдвічі прискіпливіше і вимогливіше ставитися до роботи своїх представників у парламенті. А задля цього, принаймні, потрібно розуміти, що головною функцією народних депутатів є не волонтерство та долучення до роздачі гуманітарної допомоги, а якісна законодавча робота, яка є набагато потужнішим інструментом вирішення проблем виборців. Власне, наведене в цьому та попередніх матеріалах моніторингове дослідження і націлене на привертання уваги громадськості до ключового – законодавчого – аспекту роботи нардепів, у якому їм ще є куди вдосконалюватися.