Законодавча робота нардепів-мажоритарників від Харківської області (червень-липень 2022 р.) | Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Законодавча робота нардепів-мажоритарників від Харківської області (червень-липень 2022 р.)

Території 4-х із 7-ми мажоритарних округів Харківщини (поза межами обласного центру) наразі повністю або частково окуповані. Водночас, повноваження обраних від цих округів народних депутатів залишаються чинними, і логічно очікувати, що в цих умовах депутати ще активніше працюватимуть над вирішенням проблем своїх виборців на законодавчому рівні. Чи це так і як саме проявили себе саме мажоритарники від Харківської області в парламенті протягом останніх двох місяців досліджував Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Активність депутатів на парламентських засіданнях

Як і протягом першого «воєнного кварталу» навесні, якому було присвячено наше окреме дослідження, в червні та липні до роботи парламенту долучилися 6 із 7-ми мажоритарників від Харківщини. Позафракційний представник 176-го округу Дмитро Шенцев після початку повномасштабної війни не з’являвся в парламенті, не ініціював законопроекти та не надсилав депутатські запити.

Щоправда, саме випадок Шенцева виявив несподівану проблему – із незрозумілих причин електронна система Верховної Ради періодично позначає участь депутата у розгляді питань порядку денного не як «відсутній» (що за замовченням відображається у депутатів, які не зареєструвалися), а як «не голосував». Ймовірно, аналогічні ситуації можуть відбуватися і стосовно інших нардепів, що вносить певні похибки в статистику участі депутатів у засіданнях (утім, на загальну картину значного впливу це не має).

Представник 178-го округу Олександр Літвінов не пропустив жодного голосування з 342-х питань порядку денного за досліджуваний період. Також високі (90% та вище) показники участі в голосуваннях мають Дмитро Любота (177-й округ), Євген Пивоваров (175-й округ) та Юлія Світлична (179-й округ). Нардеп від 180-го округу Олексій Красов голосував із 83% питань, а найнижчий відсоток залучення до роботи на сесіях (не рахуючи «втікача» Шенцева) має представник 181-го округу Дмитро Микиша (54%). Водночас, саме Микиша став спів-ініціатором найбільшої кількості законопроектів (10).

Як і у попередньому матеріалі про роботу мажоритарників від обласного центру, окремо досліджуємо голосування депутатів від області з 7-ми відібраних маркерних питань (результати наведені нижче).

Джерело: інформація про голосування для інфографіки взята з сайту Верховної Ради.

Довідково (першоджерела для ознайомлення із змістом законопроектів):

№0157 – ратифікація Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (259 «за»);

№7427 – регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання, яке в експортному колі оцінюють як ініціативу в інтересах «Нафтогазу» (229 «за»);

№7418 – відміна пільг на імпорт і повернення плати за розмитнення авто (235 «за»);

№5323 – оновлення державної регіональної політики (241 «за», наш аналіз – у статті);

№7523 – збільшення соціальних видатків і дефіциту бюджету на 81 млрд. грн. (244 «за»);

№7345 – розширення повноважень Нацради з питань ТБ на час воєнного стану (241 «за»);

№7567 – надання згоди на звільнення генпрокурора Ірини Венедіктової (264 «за»).

Повністю цю підбірку маркерних голосувань серед мажоритарників Харківщини підтримав лише Олександр Літвінов. Його колега Дмитро Любота голосував за більшість ініціатив, але утримався з непопулярного питання відміни безкоштовного розмитнення автомобілів. Аналогічним чином за відміну пільг не стали голосувати Олексій Красов та Євген Пивоваров – до того ж, у кожного з них по ще одній «відмові» (законопроекти про ринок газу та телевізійну Нацраду відповідно). Дмитро Микиша в порівнянні з колегами по фракції доволі часто пропускав засідання, на деякі з яких випали зазначені маркерні голосування – його голос «за» допоміг лише з питання ратифікації Стамбульської конвенції. Жодного голосу «за» із зрозумілих причин не дав позафракційний Дмитро Шенцев, який взагалі жодного разу після початку повномасштабної війни не з’являвся на засіданнях ВРУ (хоча система «Рада» і намагається всіх заплутати, чергуючи відмітки «відсутній» та «не голосував» щодо участі нардепа). Натомість інший позафракційний депутат Юлія Світлична продовжила роботу на сесіях, але конкретно за ці ініціативи влади, судячи з усього, вирішила не голосувати, підтримавши лише звільнення генпрокурора Венедіктової.

ТОП-5 законодавчих ініціатив

У порівнянні з мажоритарниками від округів обласного центру (№ 168-174), сукупна законодавча активність нардепів від округів області (№ 175-181) є суттєво нижчою. Втім, за аналогічними до попереднього матеріалу критеріями, пропонуємо підбірку суспільно важливих в умовах війни, цікавих та ілюстративних кейсів законодавчих ініціатив, до яких долучилися мажоритарники від Харківщини.

№7507 «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо забезпечення прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на безоплатне отримання комунальних послуг та безоплатне тимчасове проживання у період дії воєнного стану».

Одним із спів-ініціаторів цього законопроекту став представник у парламенті тимчасового окупованого мажоритарного округу №177 (центр – м. Куп’янськ) Дмитро Любота. Законопроект стосується внутрішніх переселенців, які мешкають у місцях компактного проживання (гуртожитки, табори, модулі, пансіонати тощо). На сьогодні чинна редакція Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» гарантує їхнє право на безоплатне проживання в відповідних помешканнях протягом 6-ти місяців за умови оплати комунальних послуг. Відповідно, вже найближчим часом переселенці можуть зіткнутися з тим, що власники житла, в якому вони тимчасово проживають, зможуть на власний розсуд встановлювати платню. В яку суму обійдеться оплата комунальних послуг під час опалювального сезону також наразі незрозуміло. Потрібно відзначити, що мова йде саме про місця компактного проживання, куди переселенців розміщували представники місцевої влади, а не про приватні помешкання, де орендодавець має повне право сам вирішувати, чи брати орендарів і за яку плату. Законопроект №7507 пропонує зняти вимогу оплати комунальних послуг з переселенців, а також прибрати 6-місячне обмеження безкоштовного проживання. Якщо ж відзначати негативні моменти документу, то вкрай непрофесійно виглядає у пояснювальній записці лаконічне формулювання пункту щодо фінансово-економічного обґрунтування «Реалізація положень цього законопроєкту не потребуватиме значних витрат з державного бюджету». Згідно регламенту ВРУ (стаття 91), ініціативи, які впливають на зменшення надходжень або збільшення видатків державного бюджету, вносяться включно із відповідними розрахунками та пропозиціями для збалансування цієї додаткової дефіцитності. Так чи інакше, головний профільний комітет вирішив заплющити очі на цю невідповідність подання регламенту і надав 18 липня позитивний висновок із рекомендацією до ухвалення в парламентській залі.

№7523 «Про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2022 рік»». 

15 липня Володимир Зеленський поставив підпис на прийнятому парламентом Законі (про внесення змін до держбюджету), серед співавторів якого були мажоритарники від Харківщини Олексій Красов та Олександр Літвінов. Загалом, законопроект №7523 збільшив видатки держбюджету на 81 мільярд гривень – майже вся ця сума (73,8 млрд.) піде на збільшення «соціальних» видатків (а саме – на покриття дефіциту Пенсійного фонду та на адресну допомогу переселенцям). Окрім цього, 4 млрд. грн. виділено на програму «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва», 1,6 млрд. грн. – на субвенцію місцевим бюджетам для відновлення об’єктів критичної інфраструктури, 1,5 млрд. грн – на підтримку фермерських господарств. Збалансувати додаткову дефіцитність пропонується за рахунок зовнішніх та внутрішніх запозичень, а також міжнародної грантової допомоги.

№7500 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження механізму відсоткового відрахування для підтримки неприбуткових організацій)».

Нардеп Дмитро Микиша (а також представниця Харкова Марія Мезенцева) долучилися до цікавої законодавчої ініціативи щодо підтримки неприбуткових організацій. Запропоновані зміни до Податкового кодексу дозволять платникам податків на доходи фізичних осіб перераховувати до 2% від суми податку на користь однієї чи двох неприбуткових організацій (за власним вибором), які повинні бути включені до Реєстру отримувачів відсоткового відрахування. В фінансово-економічному обґрунтуванні автори законопроекту стверджують, що сума доходів держбюджету залишиться незмінною – незначним чином корегується лише механізм розподілу цих доходів. Взявши за основу дані 2021 року, можна порахувати, що за умови теоретичного залучення усіх 100% платників ПДФО із держбюджету на користь неприбуткових організацій відбулося б сумарне відрахування 2,8 млрд. грн. (0,21% від усіх доходів держбюджету). Подібний інструмент посилення незалежності (від державного, донорського, підприємницького фінансування) та інституційної спроможності громадянського суспільства вже працює в низці сусідніх країн – зокрема, автори посилаються на приклади Польщі, Литви та Словаччини. Наразі зареєстрований ще 28 червня законопроект досі перебуває на розгляді парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

№7558 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за незаконне розміщення реклами на територіях, будинках та спорудах, а також за рекламу наркотичних засобів».

Серед депутатів «обласних» округів Харківщини до ініціативи посилення покарань за незаконну зовнішню рекламу долучився Євген Пивоваров (також серед спів-ініціаторів зазначені харків’янки Марія Мезенцева та Вікторія Кінзбурська). Хоча під час війни проблема самовільно нанесеної на міські споруди реклами здається не найважливішою, її найбільш критичний аспект – це поширення торгівлі наркотичними речовинами (з рекламою відповідних сайтів чи бот-каналів у месенджерах). Чинне законодавство не виокремлює «самовільну рекламу» в міському просторі як визначене явище з деталізованими специфічними санкціями. Пропонується встановити кримінальну відповідальність за подібну рекламу усіх можливих засобів зв’язку, метою якої є торгівля наркотиками (до 5 років позбавлення волі та до 12 років за повторний злочин). Наразі законопроект, зареєстрований 15 липня, опрацьовується в комітеті, але вже зчинив серйозний резонанс у медіа та зібрав багато висловлювань від політиків на його підтримку.

№7476-2 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення правових наслідків ухвалення судом рішення про заборону політичної партії для статусу депутатів місцевих рад».

Унікальність цього зареєстрованого 4 липня законопроекту полягає в тому, що в нього лише один ініціатор – нардеп Олександр Літвінов (як показує практика, такі «сольні» законопроекти зустрічаються рідше, ніж ініціативи з понад сотнею спів-авторів). Як видно з номеру, проект є альтернативним до урядового №7476, якому (як і загалом проблемі представництва у місцевих радах депутатів від заборонених партій) було присвячено наше окреме дослідження. Двозначність формулювань урядового проекту викликала чимало дискусій, перш за все, стосовно перспектив депутатів, яких було обрано в 2020 році від заборонених партій, але в 2022 році вони встигли вийти з відповідних фракцій у радах до набуття чинності судових рішень про заборону їхніх партій. Окремо виникало питання щодо відповідності ініціативи по відкликанню усіх депутатів заборонених партій 58-й статті Конституції щодо неможливості ухвалення законів, які мають зворотну дію в часі та звужують права громадян. Альтернативний проект депутата від «Слуги народу» Літвінова виявився більш лояльним до депутатів від заборонених партій, ніж базовий урядовий. Ключовий дискусійний пункт 7-2 щодо критерію позбавлення мандату автор альтернативного законопроекту формулює наступним чином: «входження такого депутата до депутатської фракції місцевої організації політичної партії після набрання законної сили рішенням суду, відповідно до якого заборонено діяльність такої місцевої організації політичної партії». З цього формулювання можна зробити висновок, що всі депутати від ОПЗЖ та інших партій, які встигли вийти з фракцій до рішення суду, залишаються з мандатами. В пояснювальній записці з цього питання міститься кумедна спроба завуалювати «індульгенцію» для депутатів ОПЗЖ: «унеможливлюється існування в місцевих радах депутатських фракцій, які представляли заборонені політичні партії, а повноваження депутатів, які наполягають на входженні до таких фракцій мають бути припинені». Чи варто казати, що сьогодні буде важко знайти депутата від ОПЗЖ, який би саме «наполягав» на збереженні свого входження до однойменної фракції – власне, як і колись обраний від «Партії регіонів» мером Балаклії Олександр Літвінов не «наполягав» на збереженні своєї попередньої пропрезидентської приналежності.

Висновки

Протягом дослідженого періоду сумарно мажоритарники від Харківської області долучилися до 29-ти законодавчих ініціатив. Цей сукупний показник є суттєво нижчим, ніж у мажоритарників від обласного центру (69), що виглядає трохи дивним, зважаючи на гострі специфічні потреби законодавчого регулювання різних аспектів життєдіяльності тимчасово окупованих територій Харківщини. Разом із тим, подібне співвідношення активності на користь мажоритарників від обласного центру спостерігалося і навесні (35 спів-ініціатив проти 129-ти).

У найбільшій кількості законодавчих ініціатив серед мажоритарників області взяв участь депутат від 181-го округу Дмитро Микиша, який, водночас, має найнижчий відсоток голосувань на засіданнях Верховної Ради (якщо не брати до уваги нульові показники «зниклого» депутата Дмитра Шенцева). До речі, відображення на сайті Верховної Ради персональної статистики участі Шенцева в голосуваннях було не зовсім коректним: замість 100% позначень «відсутній» періодично з’являлися «не голосував», що вводить в оману стосовно фізичної присутності нардепа в парламентській залі (та й взагалі в Україні).

Очікувано, що у членів коаліції кількість долучень до законодавчих ініціатив є вищою, зокрема, і через більшу ймовірність підтримки парламентом таких провладних законопроектів та постанов. Аналіз голосувань депутатів із 7-ми маркерних питань підтвердив, що четверо нардепів-членів коаліції доволі дисципліновано підтримують принципові для влади ініціативи (голосування за усі 7 проектів зафіксовано лише у Олександра Літвінова). Позафракційна Юлія Світлична та обраний від «Слуги народу» Дмитро Микиша давали голоси за чутливі для влади ініціативи суттєво менше (в обраній підбірці з 7-ми голосувань в обох лише по одному «за»). Стосовно Дмитра Микиши це може бути пов’язано з його входженням до міжфракційного об’єднання Дмитра Разумкова «Розумна політика» (при цьому формально зберігається приналежність до фракції «Слуги народу»).

Тематика законодавчих ініціатив мажоритарників від округів Харківщини протягом останніх двох місяців була досить різноманітною. Зокрема, запропоновані зміни до Бюджетного, Податкового, Адміністративного, Кримінального та Митного кодексу, ініціативи з підтримки переселенців та позичальників із зруйнованим майном під час війни. Знайшлося місце і для суто політичного питання, яке має вагоме значення для місцевого самоврядування на Харківщині – законопроектом №7476-2 передбачається «політична амністія» для місцевих депутатів, обраних від заборонених партій, що дозволить їм зберегти мандати за умови виходу з фракцій відповідних політичних сил. Прикметно, що авторство цієї ініціативи належить депутату від «Слуги народу», що вкотре ілюструє непублічні хитросплетіння реальних коаліцій як на центральному, так і на місцевому рівні.