Самоврядування в демократичних школах Ізраїлю: схоже і самобутнє | Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Самоврядування в демократичних школах Ізраїлю: схоже і самобутнє

Розвинуте самоврядування в ізраїльських демократичних школах перетворило їх на дієвий інститут демократичного суспільства. Хоча діяльність усіх шкіл базується на єдиних демократичних принципах, серед них немає навіть двох однакових. Адже кожна розробила свою структуру самоврядування, визначила прийнятні для себе демократичні процедури й порядок роботи шкільних інституцій, затвердила правила, що регламентують різні сфери шкільного життя. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» розглянув організацію самоврядування в демократичних школах Ізраїлю, особливості управлінського функціоналу шкільних демократичних інституцій та правила, що регулюють життя шкільних спільнот. В кожній моделі самоврядування демократичної школи ми виділили найбільш цікаві елементи, які ілюструють її самобутність.

Відкрита демократична школа в Яффо

Відкрита демократична школа знаходиться в південній частині Тель-Авіва – Яффо. Це найстаріша частина міста, історичний центр, що асоціюється з багатьма біблійними історіями та давніми міфами. Організація шкільного самоврядування втілює всі базові принципи шкільної демократії. Шкільна конференція – вищий законодавчий орган, що приймає всі шкільні закони й правила. Перше, що привертає увагу в захопливій подорожі шкільним сайтом – есе про шкільну ідентичність. Шкільна спільнота протягом двох років працювала над документом, який закріплює базові цінності й принципи школи, об’єднує у співробітництві все шкільне товариство, визначає елементи шкільної ідентичності. Потім документ відкрили для обговорення і внесення змін, після чого прийняли голосуванням на шкільній конференції.

У школі діє розгалужена система комітетів. Кілька комітетів відповідають за стан шкільної демократії. Комітет конференції відповідає за організацію й проведення шкільних конференцій. Він отримує й сортує відповідно до галузей усі пропозиції, надає необхідні консультації студентам, працівникам і батькам, які хочуть подати пропозицію, двічі на тиждень проводить засідання для їх розгляду й підготовки до конференції. Комітет з дисципліни представляє незалежну судову владу. Він інформує і роз’яснює всьому співтовариству сутність шкільних правил, надає консультації, є головним інститутом для вирішення конфліктів. Також відповідає за адаптацію та безпеку нових членів шкільної спільноти.

Комітет зі звязків з громадськістю в школі називають «четвертим авторитетом» і «сторожовим псом» демократії. Його учасники здійснюють моніторинг шкільного клімату й комунікації, випускають газету «Демократон», ведуть шкільний сайт, здійснюють медійну комунікацію з місцевою громадою. Координаційно-контрольний комітет здійснює предметний контроль за діяльністю усіх комітетів на налагоджує співробітництво між ними. Він відповідальний за демократичну сутність школи, діяльність всіх її інституцій згідно з демократичними принципами і правилами.

Інші комітети створені для організації роботи в конкретних галузях. Бюджетний комітет відповідає за шкільний бюджет та розподіл платежів, готує для конференції пропозиції щодо збору батьківських коштів та їх витрат. Комітет з сімейних прийомів знайомить школу з новими кандидатами, організує зустрічі для узгодження очікувань, організовує й проводить експозиції та дні відкритих дверей. Головне його завдання – забезпечення адаптації нових членів спільноти до шкільних принципів і правил, до рішень конференції. Представники комітету супроводжують протягом року нових студентів. Крім того, цей комітет проводить зустрічі з муніципалітетом, з представниками місцевої громади, бере участь у організації спільних заходів.

Комітет вчителів і персоналу (вчительський комітет) має формувати і підтримувати сумісність між керівними принципами школи, прийнятими конференцією, та персоналом. Він забезпечує виховання нових співробітників в дусі шкільних принципів, їхню адаптацію до шкільного клімату. Ґендерний комітет відповідає за впровадження в школі ґендерної рівності. Комітет з культури організовує й проводить кабаре талантів, Хануку (єврейське свято «освячення й оновлення») й вечірку на честь Пуриму (свято на згадку про порятунок від знищення євреїв, які проживали на території Давньої Персії). Також проводить активні перерви між заняттями. Спортивний комітет організовує спортивні заходи, найбільш популярними з яких є турніри з баскетболу й футболу.

Кілька комітетів не сформулювали, за що конкретно відповідають, лише зазначили, що керуються інтуїтивними рішеннями про те, що вони мають робити, а їхня мета й відповідальність відбиваються в назві. Це Екологічний комітет, Комітет їдальні, Транспортний комітет, Комітет з зовнішнього вигляду школи, Комітет з візуального і дизайнерського оформлення. Для кожного комітету створений окремий підрозділ на сайті школи. Окрім загальної інформації про мету діяльності й головні завдання комітетів тут надається інформація про дні і час засідань, склад комітетів, контактна адреса електронної пошти, також є форма для відправки електронного звернення. Як правило, до складу всіх комітетів входять студенти молодшої, середньої та старшої школи, вчителі й працівники школи, батьки.

Окрім комітетів в школі є команди молодшої, середньої й старшої школи. В них працюють лише студенти відповідних класів. Кожна команда відповідає за все, що відбувається у їхньому шкільному сегменті. Це також платформи для вирішення питань та просування ініціатив без участі дорослих. Наприклад, команда початкової школи на перших зборах складає «дошку мрій та прагнень», що показує, як діти хочуть змінити свою школу. Оскільки власних ресурсів для втілення всіх ідей команда не має, вона представляє «дорожню карту» цих змін іншим командам. Далі спільно відбирають найбільш цікаві й актуальні пропозиції і просувають їх через відповідні комітети та шкільний парламент. Команди середньої й старшої школи, звісно, мають більше досвіду й ресурсів для самостійного прийняття рішень щодо змін у своєму середовищі, для організації заходів. Однак ініціативи, які стосуються всієї школи також узгоджують в комітетах і парламенті.

В розділі сайту «Умовності» інформують про питання, що виносяться на обговорення на шкільні конференції й надають форму для відправки пропозицій. В рубриці «Про що ми вже говорили?» міститься інформація про проблеми, які вже обговорювали, та рішення, що прийняли, про дискусії з різних питань. Наприклад, на бюджетній конференції 16 жовтня 2020 року обговорювали пропозиції щодо зміни рішень у зв’язку із профіцитом бюджету школи. Голосували за дві пропозиції: 1) зменшити суму батьківського збору за дітей молодшого шкільного віку та оплати батьків старшокласників за проведення додаткових занять; 2) використати залишок батьківських коштів на благоустрій школи. Також надали детальну інформацію про суми сплат, що пропонувалися згідно з першим варіантом рішення, про процедуру й результати голосування за обидві пропозиції.

Самоврядування та правила в демократичній школі «Мерхав»

Демократична школа «Мерхав» знаходитmся в Раанані – місті на півдні долини Шарон в Центральному окрузі Ізраїлю, на відстані 19 кілометрів від Тель-Авіва. Дієвість шкільної демократії забезпечує конституція (статут), що закріплює принципи і закони та правила шкільного життя (норми, що регламентують діяльність шкільних владних інституцій називають законами; поведінку в школі регулюють правила). Вона гласить, що «шкільну демократію завжди розглядатимуть у світлі конституції через зобов’язання всіх членів спільноти підтримувати її принципи». Конституція містить такі розділи: «Вступ»; «Виховні принципи»; «Громадська влада, школа та розподіл повноважень між ними»; «Права людини»; «Прийняття конституції та основних законів»; «Захист конституції». Статті цих розділів дуже детально розкривають принципи функціонування демократичної школи, принципи і механізми формування органів самоврядування та їхні повноваження, прописують шкільні демократичні процедури.

У школі є два види зібрань – громадські та шкільні. Громадські збори (збори громади) – це орган законодавчої влади, до складу якого входять всі члени шкільної громади. Кожен має один голос. Тут вирішують питання розвитку школи, затверджують бюджет, приймають шкільні правила, обговорюють питання співробітництва з місцевою громадою. Всі рішення приймають шляхом відкритого голосування більшістю голосів. Також громадські збори можуть вносити зміни до конституції. Якщо на зборах вирішують питання співпраці з місцевою громадою, реалізації спільних проєктів чи організації й проведення заходів, запрошують  також представників місцевої громади. Збори громади, згідно з правилами, проводять, як мінімум, 4 рази на рік.  На практиці  вони збираються за потреби, коли набирається достатня кількість питань, здебільшого, раз на місяць. Шкільні правила детально визначають процедури внесення пропозицій, обговорення й прийняття рішень. Так, ініціатор пропозиції для винесення її на обговорення має зібрати не менше 7-ми підписів членів громади. Комісія зборів вирішує, на яких зборах буде обговорюватись пропозиція – шкільних чи громадських. В шкільних зборах беруть участь та голосують лише студенти й персонал. Їх проводять щотижня. Тут обговорюють питання повсякденного життя школи. Дрібні питання вирішують на щоденних ранкових зустрічах.

Повсякденною діяльністю школи керують комітети, до складу яких входять працівники школи, діти й батьки. Комітет зборів громади напрацьовує законопроекти, проводить збори, оновлює базу шкільних законів та готує публікації для ознайомлення із проєктами й прийнятими законами. Конституційний комітет консультує комітет зборів громади щодо відповідності законопроектів духу шкільної конституції, є інститутом для оскарження рішень комітету зборів громади, збирає пропозиції щодо змін у конституції й вивчає доцільність цих змін.

Комітет з визначення складу команди (Кадровий комітет) здійснює набір нових співробітників, проводить з ними співбесіди, відвідує уроки претендентів на посаду вчителя, дає відгуки. Його очолює директор. Керівний та навчальний комітет створений для просування школи в ідейному і навчальному плані. Він розглядає й обговорює концептуальні та освітні питання, надає висновки й рекомендації на зборах громади. Бюджетний комітет виділяє зі шкільного кошторису бюджет на повсякденне управління школою (сюди не включаються зарплати персоналу). Він розподіляє цю частину бюджету за напрямами діяльності школи, представляє план розподілу коштів на затвердження зборів громади.

Комітет уваги займається вирішенням конфліктів з використанням комунікації та посередництва. Також він може накладати санкції у разі порушення правил і відповідно до вагомості порушення. Кризовий комітет працює зі складними випадками порушення шкільних правил. Комітет ініціатив та заходів планує та організовує заходи в школі і своєму міському районі, просуває нові ініціативи студентів.

ІКТ комітет (комітет з інформаційно-комунікаційних технологій) здійснює управління комп’ютерними класами, технікою, шкільним сайтом. Художній комітет організовує дні мистецтва, виставки художніх робіт студентів школи та інших дітей свого району міста, робіт ізраїльських та іноземних художників. Радіо-комітет відповідає за проведення вечірок та музичний супровід усіх шкільних заходів. Комітет якості оточуючого середовища проводить діяльність для підвищення рівня обізнаності шкільної спільноти про екологічні проблеми й рекомендації для збереження планети. Всі комітети звітують про свою діяльність не рідше двох разів на рік.

Участь у роботі всіх комітетів, окрім кадрового комітету та комітету уваги є добровільною. До складу цих двох комітетів є особливі вимоги. Вибори до комітетів проводяться на початку кожного навчального року. Перед виборами відбувається загально-шкільний захід «Демократія», на якому комітети роблять самопрезентацію. Потім кожен комітет проводить «дегустацію» – запрошує дітей на засідання без права голосу, щоб вони могли скласти враження про його роботу. Вже з першого року навчання діти можуть брати участь у роботі комітетів, за виключенням кадрового комітету, комітету уваги та кризового комітету. В цих трьох комітетах можуть працювати студенти середньої і старшої школи.

У комітетах досить жорсткі правила роботи. Наприклад, запізнення без суттєвої причини більше, ніж на 5 хвилин тягне за собою відрахування. Отримання 3-х попереджень під час засідання комітету має наслідком вихід із засідання й відрахування з комітету. За відсутність на двох засіданнях без вагомої причини також відраховують з комітету. Жорсткі правила стосуються культури обговорення питань і культури мовлення. За порушення культури дискусії передбачено два попередження й виключення, якщо попередження були безрезультатні.

Директору й персоналу школи конституція доручає щоденну виконавчу роботу в школі відповідно до її принципів та згідно з рішеннями зборів громади. Головні завдання персоналу – «діяти так, щоб просувати демократичні цілі і підтримувати демократичний характер школи; забезпечувати фізичну та емоційну безпеку кожного хлопця та дівчини; спрямовувати освітній процес на максимізацію здібностей кожного учня особисто; розробити структуру навчальних планів у школі та винести їх на затвердження зборів; перевіряти дотримання шкільних законів і рішень судових органів».

У директора немає повноважень щодо найму персоналу. Разом з колективом він може вивчати та визначати потреби в додатковому персоналі й подавати свої висновки та рекомендації в кадровий комітет, а потім –  на затвердження бюджетного комітету. Як менеджер директор відповідає за професійне виховання та просування співробітників, включаючи семінари, навчальні курси та ознайомлення з новими педагогічними питаннями. Крім того, директор, за замовчуванням, відповідальний за ті шкільні справи, за які поки немає відповідальних, до того часу, поки не буде призначений інший учасник шкільної спільноти.

Всі шкільні закони зібрані на 40-ка сторінках «Книги шкільних правил». Незмінним принципом усіх демократичних шкіл є відповідальність дорослих за безпеку дітей, і це єдина сфера, де повноваження не делегують студентам. Тому правила безпечної поведінки ретельно розробляють і детально прописують, вимагають їх безапеляційного дотримання. Вони містяться в першому розділі Книги. Головне правило – будь-який дорослий у школі може припинити будь-яку діяльність, в якій беруть участь діти, якщо, на його/її розсуд існує ризик чи небезпека для студентів. Якщо дитина не припиняє дії на вимогу дорослого, це вважається актом насильства. Більшість правил забороняють певні дії. Наприклад, не можна: ходити по школі з палицями; зачиняти двері, якщо в кімнаті немає дорослих; лазити на паркан; ходити по школі з гарячою стравою, чаєм; використовувати чайник без дозволу і нагляду дорослих. Дитину, поведінка якої є небезпечною для неї чи для інших відправляють додому, викликавши батьків. Повернення можливе лише після слухань у комітеті уваги та на батьківських зборах за участю директора й вихователя. Якщо дитину двічі відсторонили від школи й комітет уваги вважає, що не має інструментів для впливу на її поведінку, збирається кризовий комітет. До його складу, окрім представників комітету уваги, входять психолог і консультант.

Окремий розділ правил регламентує створення і діяльність кожного шкільного комітету, процедур розгляду питань та прийняття рішень. Найбільш детально правила регулюють процес відбору та найму персоналу. Хоча процесом формально керує директор, він не може одноосібно приймати рішення. На усіх етапах, окрім телефонної співбесіди, беруть участь представники вчителів, студентів середньої й старшої школи, батьків. Відгуки членів кадрового комітету конфіденційні. Також дуже чітко прописані всі етапи і процедури на випадок невдоволення роботою співробітника – від заходів, спрямованих на покращення роботи і продуктивності – до припинення трудових відносин.

Молодша, середня і старша школи (їх ще називають підрозділи чи дивізіони)  розміщуються в різних приміщеннях (палати підрозділів, будинки). Вхід до них детально регламентують «Правила палат підрозділів». Згідно з правилами, діти, які бажають увійти до будинку іншого підрозділу, можуть зробити це лише після отримання дозволу/запрошення від дитини/дорослого з цього підрозділу. Діти з молодшого відділення також можуть входити в супроводі та на запрошення дитини з іншого дивізіону. Дитина, яка запрошує молодшу дитину в будинок середньої чи старшої школи, відповідає за нього/неї, поки вони там. Головну увагу слід звернути на те, щоб запрошеній дитині ніхто не завдав шкоди, а вона – щоб не шкодила й не заважала іншим. Прохання дорослих залишити будинок дитина має виконати, але дорослі повинні обрати для цього доречний час і провести дитину до її будинку.

Правила чітко регламентують всі галузі шкільного життя і всі види діяльності студентів – користування навчальними приміщеннями, комп’ютерною технікою, шкільними та власними ґаджетами; видачу і повернення книг до бібліотеки; проведення шкільних заходів і навіть перерв між заняттями; принесення іграшок; ставлення до тварин і приведення їх до школи. Наприклад, не можна ображати котів, які ходять на території школи, кидати в них різні предмети. Також їх не можна годувати й дозволяти їм заходити до приміщень. Діти можуть приводити до школи своїх собак, але за певних умов: підтвердження від батьків, що собака не агресивна; підтвердження того, що батьки готові взяти собаку, якщо виникне проблема; узгодження з вихователем часу «візиту» собаки й тривалості її перебування в школі; можна приводити не більше, ніж одну собаку на тиждень; дитина супроводжує свою собаку й разом з батьками несе відповідальність за поведінку собаки протягом всього часу її перебування в школі.

Модель «Садбері» в Канафській демократичній школі

Канафську демократичну школу відкрили в 1994 році в мошаві (сільський населений пункт) Елі-Ед, що знаходиться на Голанських висотах (спірна територія на Близькому Сході, більшість якої контролює Ізраїль, а східну частину – Сирія). Це відносно невелика школа, в якій навчається біля півтори сотні студентів. Вона працює за моделлю «Садбері-Веллі», яку вперше впровадили в США у 1968 році як певний різновид демократичної школи, а потім ця модель швидко поширилась в інших країнах. Ідейний фундамент моделі «Садбері-Веллі» – люди найкраще засвоюють те, що їм найбільш цікаво, найкраще вони роблять те, чому найкраще вчаться, суспільство найбільше виграє від тих громадян, які роблять те, що вони можуть робити найкраще. Ця модель побудована згідно з принципами соціального плюралізму та прямої демократії, які впроваджується і в Канафській школі. Головний принцип роботи персоналу школи – довіряти дітям.

Життям школи керує шкільний парламент, до складу якого входять всі учасники освітнього процесу і мають рівний голос. Дорослі й старші діти не вважають, що найменші не можуть ініціювати й приймати рішення, бо занадто малі. Головна цінність участі наймолодших у тому, що вони з раннього віку усвідомлюють своє право на прийняття рішень, вчаться їх ініціювати, обговорювати, приймати й виконувати. Шкільні демократичні процедури розробляються з урахуванням представництва найменших у парламенті й комітетах.  Парламент приймає й змінює всі шкільні правила. Ним керують спікер і секретар, яких обирають шляхом голосування. Парламент приймає закони й правила більшістю голосів.

Керівництво поточними справами здійснюють комітети, представників яких обирають у парламенті. Комітети самі встановлюють робочі процедури й забезпечують їх виконання. Статус юридичної особи школи має Комітет з прав особистості. Всі дисциплінарні питання належать до його компетенцій. Він збирається на засідання щоденно. Відмінність цього комітету – в тому, що проходить постійна ротація представників, щоб кожен студент попрацював  у ньому.  Він розглядає письмові скарги на порушення правил студентами й працівниками, слухає аргументи сторін інциденту й виносить рішення. Значні порушення може виносити на розгляд парламенту. Комітет з фінансів також один із ключових, оскільки тут обговорюють і вирішують, як розпоряджатися наявними коштами і забезпечувати їх надходження. Крім того, є комітети, що відповідають за прийом студентів, відвідування, прибирання, технічне обслуговування та інші. Особливий шкільний інститут – корпорації. Їх створюють лише за ініціативою учасників освітнього процесу, які об’єднуються за спільними інтересами. Це музична, туристична та інші. Учасники корпорацій самі ініціюють і планують заходи.

Одна із головних особливостей цієї школи – мульти-віковий освітній простір. Дітей не розділяють за віком ані в роботі самоврядування, ані в навчанні. Це, на думку прибічників моделі «Садбері», дає значні освітні й виховні ресурси та вагомі мотиви для молодших. Шкільні правила не регламентують детально поведінку студентів, лише містять певні заборони. Крім того, вони не передбачають складання розкладу, як в інших школах, й уроків як таких, обов’язкової участі дітей в шкільних заходах. Вчителі пропонують свої заняття, тренінги і майсер-класи, а кожен студент формує свій щоденний план згідно зі своїми інтересами. Тобто, студент має повну свободу, але й несе всю відповідальність за своє навчання.

Висновки

Аналіз досвіду організації самоврядування у трьох ізраїльських демократичних школах, одна з яких знаходиться в столиці, інша – неподалік від неї, а третя у віддаленому сільському районі, показав, що незалежно від локації й кількості студентів всі школи впровадили базові засади шкільної демократії. Закони/правила шкільного життя приймають шкільні парламенти. Виконавчу владу здійснюють комітети/комісії, перелік і повноваження яких кожна школа визначила згідно зі своїм баченням ефективної системи управління та сфер діяльності й напрямів розвитку закладу освіти. У кожній школі можна виділити дві групи комітетів: ті, які здійснюють управління школою, й ті, що працюють у різних галузях діяльності школи згідно з інтересами дітей. В усіх школах є інституції незалежної судової влади школи, які реалізують базові принципи – рівності перед законами/правилами всіх членів шкільної спільноти, колегіального розгляду порушень і спорів, вирішення конфліктів. Школи співпрацюють із місцевими громадами. Для ефективної комунікації й взаємодії розробили свої механізми представництва громадськості в парламентах і окремих комітетах. Це робить школи схожими.

Проте, власна система демократичних інституцій, особливі правила їх створення і функціонування, норми поведінки студентів роблять кожну школу самобутньою. Найбільш вагомі такі відмінності:

  • Шкільні конституції/правила відрізняються різними пріоритетами та рівнем деталізації порядку формування й діяльності, повноважень демократичних інститутів – парламентів, комітетів, а також, регламентації демократичних процедур. В школі «Мерхав» окремі правила й процедури передбачили й прописали для кожного комітету, а в школі в Яффо всі комітети формуються за однаковими правилами. Проте, тут більшу увагу приділяють питанням комунікації комітетів з учасниками освітнього процесу, процедурам звернення з пропозиціями та ініціативами, забезпеченню постійного зворотного зв’язку.
  • Хоча у всіх розглянутих школах питання найму персоналу є справою усіх зацікавлених сторін, а не лише директора і вчителів, але етапи, правила, процедури й учасники процесу – різні. Найбільше ці відмінності стосуються участі дітей. В одних школах, окрім дорослих, залучають лише студентів середньої й старшої школи, в інших – вважають, що й наймолодші вже можуть представляти свою позицію.
  • Шкільні правила встановлюють норми поведінки дітей з різним ступенем жорсткості і деталізації. Школа «Мерхав» розробила цілу книгу правил, в якій ретельно прописано все, що заборонено і що дозволено студентам. Канафська школа встановила лише окремі заборони для гарантування безпеки дітей, а в іншому керується принципом довіри до них.

Ці приклади формують певний збірний образ демократичної школи й самоврядування в ній. Вони дають, з одного боку, багатогранний зразок демократичної школи, а з іншого – великий простір для вибору конкретних складників і впровадження тієї чи іншої моделі самоврядування для демократизації шкільного життя.

Випускники, які пройшли такий практичний курс шкільної демократії, накопичили реальний досвід роботи в первинних демократичних інституціях, усвідомили сутність демократичних правил і процедур – стають компетентними й активними громадянами.

Перехід від симуляційного до реального самоврядування в українських школах потребує, передусім, суттєвих змін в регіональній та місцевих освітніх політиках. Розвиток самоврядування в закладах освіти має стати одним із головних напрямів регіональної освітньої політики. В «Обласній програмі розвитку освіти «Новий освітній простір Харківщини» на 2019-2023 роки» про шкільне самоврядування немає навіть згадки. Оскільки термін її реалізації збігає й на часі підготовка нової програми, вже зараз варто здійснити реальну оцінку стану шкільного самоврядування, виявити його головні недоліки у порівнянні з досвідом, в тому числі, ізраїльських демократичних шкіл, намітити головні програмні завдання, заходи для адаптації кращих практик.

Зважаючи на низький рівень обізнаності учасників освітнього процесу про функціонування шкільного самоврядування згідно з демократичними принципами, до переліку заходів варто включити:

  • теоретичну і практичну підготовку для працівників регіональних і місцевих органів управління освітою, адміністрацій шкіл і вчителів;
  • просвітницькі заходи для батьківської громадськості;
  • тренінгові курси для учнів.

На регіональному та місцевому рівні доцільно створити із представників освітян та активної громадськості робочі групи для розробки базових моделей шкільного самоврядування з урахуванням кращих практик, в тому числі, ізраїльських. Доречним виглядає й організація та проведення конкурсів із розробки проєктів шкільного самоврядування, що включають підготовку  шкільної конституції, опис моделі шкільного самоврядування із визначенням переліку, повноважень і процедур формування самоврядних інституцій. Кращі з них також можуть бути рекомендовані в якості базових моделей.

Головним завданням місцевих освітніх політик є напрацювання механізмів залучення шкіл до реальної участі в житті громад. Заклади освіти мають стати безпосередніми учасниками планування розвитку громад і їхніх територій, центрами локальної демократії, співорганізаторами низки заходів для громад, передусім культурних, творчих, просвітницьких.