Робота міських рад Харківського регіону (Ізюмського, Лозівського, Красноградського та Куп’янського районів) | Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Робота міських рад Харківського регіону (Ізюмського, Лозівського, Красноградського та Куп’янського районів)

Що відбувається на сесіях міських рад у Харківській області? Як часто депутати збираються на сесії, якого плану рішення ухвалюють і чи має місце на засіданнях політична боротьба між партійними фракціями? Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» здійснив моніторинг діяльності міських рад Харківського регіону – у першій частині висвітлюємо перебіг подій та актуальний баланс сил у міськрадах Ізюмського, Лозівського, Красноградського та Куп’янського районів.

«Консолідовані» міські режими

Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що сесії місцевих рад скликаються не рідше одного разу на квартал, а з питань надання дозвільних документів у сфері господарської діяльності або землевідведення – не менше одного разу на місяць. Моніторинг роботи міських рад Харківщини засвідчив, що у першому кварталі 2021 року ця вимога була дотримана в усіх містах регіону.

Більшість питань, які виносяться на сесії, носять «господарський», а не «політичний» характер. Утім, при розгляді перипетій останніх сесій міськрад, чітко прослідковується поділ міст на ті, в яких мерам вдалося налагодити роботу з депутатським корпусом і створити «широку коаліцію», а також ради з потужною політичною опозицією до мера. У цьому підрозділі розпочнемо огляд з «консолідованих» міських політичних режимів першого типу.

У Балаклії протягом I кварталу 2021 року пройшло 4 засідання міської ради. На останньому (на момент здійснення моніторингу) засіданні 30 березня депутати розглянули 65 питань, і по більшості з них голосування були майже одностайними – усі 27 присутніх депутатів та мер були «за». Таким чином, усі чотири фракції в міській раді (ОПЗЖ, «Блок Кернеса», «Блок Світличної», «Слуга народу) демонструють лояльність до мерії та умовно можуть бути віднесені до широкої коаліції. Нагадаємо, що сам міський голова Іван Столбовий на виборах формально висувався від «Блоку Кернеса», а секретар міськради Оксана Бондар представляє «Слугу народу».

Серед найважливіших рішень сесії варто відзначити затвердження на 2021-й рік (чи внесення змін до вже прийнятих) низки міських програм, що стосуються соціально-економічного розвитку міста, проведення ремонтів та утримання об’єктів благоустрою, взаємодії з правоохоронними органами та профілактики правопорушень, цивільного захисту. Цікавий факт – єдиним питанням, по якому депутати одностайно проголосували «проти», стало прийняття на баланс громади комунального підприємства Ізюмської районної ради «Телерадіокомпанія «ОРІАНА»».

Барвінківська міська рада у 2021-му році збиралась тричі, причому кожного наступного разу кількість присутніх депутатів зменшувалася. Так, на останній сесії від 2 квітня на початку засідання зареєструвалося лише 13 депутатів з 26-ти, і кворум став можливим тільки завдяки тому, що міський голова також має право голосу на сесії. Навряд чи слід шукати «політичні» причини низької явки депутатів – всі 6 фракцій недорахувалися частини своїх обранців (зокрема, в промерській фракції «Блоку Світличної» були присутні лише двоє з п’яти депутатів).

Після ухвалення порядку денного до депутатського корпусу доєдналися ще двоє представників, які замінили екс-депутатів, що склали повноваження. По всіх 173-х питаннях (переважна більшість з яких стосувалась земельних питань) відбулося позитивне голосування. Можна припустити, що в 2021-му році міський голова Олександр Бало зміг знайти спільну мову з фракціями і «консолідувати» депутатський корпус. Якщо ще в грудні 2020-го мер знаходився в прямій конфронтації з частиною депутатів (зокрема, фракцією «Слуги народу»), перш за все, через питання обрання секретаря міськради, то під час усіх трьох сесій 2021-го року питання порядку денного голосувались майже одностайно представниками всіх фракцій.

Подібна конфігурація склалася і в Лозовій – переобраний міський голова Сергій Зеленський наразі має підтримку майже всього депутатського корпусу (окрім фракції ОПЗЖ), і гострих політичних конфліктів на сесіях не спостерігається. У 2021-му році депутати вже 5 разів збирались на засідання, а на останній позачерговій сесії від 5 квітня міськрада ухвалила всі потрібні рішення навіть за відсутності самого мера. На засіданні під головуванням секретаря міськради Юрія Кушніра («Блок Світличної») 24 депутати одностайно підтримали усі питання порядку денного, серед яких ключовими були затвердження міської програми благоустрою на 2021-2023 роки та внесення змін до бюджету.

При цьому, фракція ОПЗЖ проігнорувала позачергове засідання. Можна припустити, що це пов’язано із перебігом передостанньої сесії 25 березня. Тоді по більшості питань депутатський корпус одностайно висловлювався «за» (30-34 голосів), але наприкінці засідання по низці земельних питань відбувся певний розкол, і поіменне голосування яскраво засвідчило «особливу думку» саме фракції ОПЗЖ, яка опинялася в меншості. Втім, «арифметика мандатів» така, що мерія може доволі впевнено співпрацювати з міськрадою і без голосів депутатів від ОПЗЖ, що й відбулося на останній сесії.

Найбільш інтенсивно в плані кількості сесій у першому кварталі 2021 року працювали депутати в Краснограді – вони збирались на засідання цілих 8 разів. Мер міста Світлана Кривенко в міській раді спирається не лише на підтримку найбільшої власної фракції «Блоку Кернеса» (12 депутатів з 26-ти), але й досить ефективно консолідує представників інших фракцій (ОПЗЖ, «Блок Світличної», «Слуга народу).

Майже всі питання порядку денного голосуються усіма присутніми депутатами (зазвичай, 18-20 голосів «за»), а голосування «проти» трапляються вкрай рідкісно (чи не єдиний приклад у 2021 році – 3 голоси проти створення комунального підприємства з обслуговування закладів освіти Красноградської громади, які не вплинули на ухвалення рішення). На останній сесії 18 березня депутати голосували по 180 питанням порядку денного – серед іншого, прийняли міську програму підтримки ОСББ, програму пожарної безпеки на 2021-2025 роки, а також затвердили порядок надання одноразової матеріальної допомоги мешканцям, які борються з онкологічними захворюваннями.

За даними офіційного сайту Куп’янської міськради, депутати в першому кварталі збирались на три засідання, і майже усі питання проголосовані широкою міжфракційною коаліцією присутніх депутатів (десь у діапазоні 24-30 голосів «за»). Виключенням можна назвати доволі важливе кадрове рішення сесії від 15 січня з внесення змін до складу виконавчого комітету міської ради. Рішення було прийнято 22 голосами (при необхідному мінімумі у 18 «за»), 4 депутати демонстративно проголосували проти (серед них по двоє представників фракцій «Слуги народу» і «Блоку Світличної»).

Загалом, можна констатувати, що меру Генадію Мацегорі (ОПЗЖ) у першому кварталі 2021 року вдалося налагодити роботу з депутатським корпусом і з більшості питань мати широку міжфракційну коаліцію, хоча ще в грудні в міській раді точилися конкурентні баталії з приводу призначення секретаря (детальніше – в цьому минулорічному матеріалі).

Наступи на мерів і «тарифні війни»

Однак не в усіх містах Харківщини мери повністю контролюють міські ради. Наприклад, доволі опозиційна конфігурація склалася у Первомайську, де окремі депутатські групи продовжують чинити значний опір меру Миколі Бакшеєву. Протягом I кварталу 2021 року відбулося 3 сесії міськради, а ще на одній забракло депутатів для кворуму.

Так, на сесії 23 лютого більшість депутатів проголосувала за скасування рішення виконкому щодо підвищення тарифів на водопостачання і водовідведення. До числа «тарифних протестувальників» увійшло 17 депутатів з 26-ти. У фракційному вимірі це виглядало наступним чином – підтримали опозиційне до виконкому рішення депутати з «Опозиційної платформи-За Життя», «Блоку Кернеса» та «Блоку Світличної», тоді як проти були «Батьківщина» (фракція мера) та «Слуга народу».

Вже 26 лютого мер наклав вето на це скасування. Для того, щоб подолати вето, депутати повинні були протягом двох тижнів на сесії міськради повторно проголосувати за своє рішення, але вже щонайменше двома третинами голосів. Позачергова сесія була скликана 12 березня, однак на неї зібралося лише четверо депутатів, спираючись на що міський голова заявив про втрату депутатами свого права на подолання вето і чинність встановлених міським виконкомом тарифів. У свою чергу, опозиційні депутати звинуватили мера у тому, що не були своєчасно проінформовані про скликання позачергової сесії.

На останній сесії, 30 березня, кворум вже був, а головним «політичним» питанням стала спроба нарешті обрати секретаря міськради (нагадаємо, Первомайська громада залишалася останньою з 17-ти міських, де досі не було обрано секретаря). Міський голова виніс на розгляд депутатів кандидатуру Сергія Чемшита (фракція «Батьківщина»), але таємне голосування зафіксувало лише 9 голосів «за».

До речі, аналогічна недостатня кількість голосів «за» була на відкритому голосуванні по «маркерному» питанню встановлення розміру надбавки та преміювання міського голови. Співставивши результати поіменного голосування можна припустити, що за кандидатуру Чемшита голосувала «промерська» коаліція «Батьківщини» та «Слуги народу», якій забракло 5-ти голосів. Опозиційні депутати не скористались своїм правом одразу внести альтернативну пропозицію щодо секретаря, тому посада залишилась вакантною, а консультації між фракціями тривають.

Ізюм (який на відміну від Первомайська зберіг статус райцентру) у першому кварталі 2021 року також не оминули «тарифні війни» в міській раді. Ініціатором, як і в попередньому кейсі, стала фракція «ОПЗЖ». Саме вона склала кістяк з тих 11-ти депутатів, які на останній сесії безуспішно намагались включити до порядку денного питання «Про компенсацію для мешканців Ізюмської ТГ абонплати за транспортування газу». З аналогічним (меншим за кворум) показником у 11 голосів «за» депутати відхилили питання про скасування рішення виконкому щодо встановлення тарифів на водопостачання і водовідведення.

З інших «опозиційних» питань міська рада декілька разів намагалася проголосувати за створення тимчасової слідчої комісії для розгляду різних порушень законодавства та регламенту з боку міського голови Валерія Марченка (формальний суб’єкт висування на останніх виборах – партія «Слуга народу»). До ОПЗЖ тут доєдналися двоє опозиційних депутатів (Юрій Козлов і В’ячеслав Маслов) з «Блоку Світличної», але жодного разу голосів для створення ТСК не вистачило.

А сам голос мера (міський голова також голосує на засіданнях ради) виявився 18-м вирішальним у визначенні черговості порядку денного – умовна «мерська коаліція» проголосувала за першочерговий розгляд земельних та додаткових питань по відношенню до розгляду депутатських запитів. Аналогічно голос мера став ключовим при голосуванні за внесення змін до міського бюджету. Врешті, депутатські запити також були розглянути, і більшість з них підтримані (окрім тих, що подавалися опозиційними депутатами Масловим, Козловим та Штейманом).

По багатьом «комунальним питанням» (особливо про взяття на баланс громади майна) зал об’єднувався і голосував «за» майже одностайно. З цікавого, депутати прийняли міську програму проведення безоплатного комунального ремонту будинків і квартир осіб, які мають право на таку пільгу в 2021-2023 роках. Майже мільйонна за бюджетом програма поширюватиметься на інвалідів війни, членів сімей загиблих ветеранів війни, осіб, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною, тощо. Загалом, засідання міськради проходило понад 12(!) годин (з перервами), і бажаючі можуть ознайомитися з його відео-записом.

Висновки

Моніторинг роботи міських рад засвідчив, що в більшості з них вже склалися «широкі коаліції», лояльні до мерів. Сама «господарська» специфіка питань, які включаються до порядку денного, є одним з факторів, чому більшість рішень приймаються присутніми депутатами майже одностайно. Серед 7-ми міст, розглянутих у першій частині моніторингового матеріалу, 5 можна віднести до категорії «консолідованих режимів», де міський голова налагодив співпрацю з депутатським корпусом, і проявів політичної боротьби на сесіях майже не спостерігається.

Більш опозиційна конфігурація, судячи з перебігу сесій, склалася в Ізюмі та, особливо, у Первомайську. Показово, що Первомайська громада залишається єдиною міською на Харківщині, в якій ще не обрано секретаря, а запропоновану мером кандидатуру на останньому засіданні підтримало лише 9 депутатів. У грудні 2020 року на Харківщині вже траплялися прецеденти негативних голосувань за запропоновані мерами кандидатури секретарів (Куп’янськ, Південний, Барвінкове), але в усіх цих кейсах врешті або обирався секретар від опозиції, або певна компромісна фігура, тоді як у Первомайську питання ще не вирішено.

Одним з чинників «політизації» роботи міських рад у першому кварталі 2021-го стала «тарифна тема» – в декількох схожих кейсах різних міст депутати на сесіях ініціювали відміну визначених виконкомами тарифів. В авангарді «тарифних протестів», здебільшого, були помічені депутати від «Опозиційної платформи-За життя». Хоча загалом, місцеві політичні конфлікти, перш за все, окреслюються особистісним, а не партійним контуром. Можна стверджувати, що закладена у Виборчий кодекс партизація місцевих рад реалізувалася саме у форматі франшиз – кандидати були змушені шукати партійний суб’єкт висування, однак після обрання вони меншою мірою зважають на регіональний чи всеукраїнський формат взаємин «своєї» партії з іншими, відчуваючи власну автономність у питаннях місцевих коаліцій.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».