Аналитический центр «Обсерватория демократии»

Селищні громади є найбільш багаточисельною категорією в Харківському регіоні – саме до цієї групи відносяться 26 із 56-ти громад. Третина з них мала більш-менш тривалий досвід перебування в тимчасовій окупації, а після деокупації протягом жовтня-грудня в 11-ти з 26-ти селищних громад були запроваджені військові адміністрації населених пунктів. Саме із цими чинниками, перш за все, пов’язані суттєві відмінності у кількості проведених сесій місцевих рад.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив активність депутатського корпусу в селищних громадах Харківщини, а також виявив низку проблем із висвітленням діяльності місцевих рад на їхніх офіційних сайтах.

Статистика сесій у селищних радах 

Періодичність скликання місцевих сесій селищних рад регламентується Законом «Про місцеве самоврядування в Україні». Сесії рад скликаються не рідше, ніж раз на квартал, а з земельних питань та надання дозвільних документів на господарчу діяльність – щонайменше раз на місяць (ст.46, ч.5). Інформацію про засідання депутатських корпусів селищні ради оприлюднюють на офіційних сайтах громад та сторінках у фейсбук. Відповідно до неї, було створено нижченаведену інфографіку засідань 15-ти селищних рад Харківського регіону за період з 1 вересня по 31 грудня 2022 року.

Джерело: офіційні сайти та фейсбук-сторінки територіальних громад.

В інших 11-ти селищних громадах (Великобурлуцькій, Дворічанській, Золочівській, Малинівській, Нововодолазькій, Новопокровській, Печенізькій, Роганській, Старосалтівській, Чкаловській та Шевченківській) за останні чотири місяці 2022 року жодної сесії ради не відбулося.

Чим пояснюється такий великий контраст активності депутатського корпусу селищних громад одного регіону? Ймовірно, перш за все, справа в тому, що 12 селищних громад (Борівська, Великобурлуцька, Дворічанська, Золочівська, Малинівська, Малоданилівська, Печенізька, Роганська, Савинська, Старосалівська, Чкаловська та Шевченківська) перебували у повній або частковій тимчасовій окупації (а Дворічанська перебуває й досі), а більше половини з них (7) було остаточно звільнено лише під час вереснево-жовтневого контрнаступу ЗСУ. В подальшому, спочатку в жовтні, а потім, і в грудні, в усіх вищевказаних громадах, окрім Малоданилівської, було утворено військові адміністрації населених пунктів. Вони перебрали на себе повноваження місцевого самоврядування, чим позбавили депутатів необхідності збиратися на сесії. Утворення військових адміністрацій пояснює відсутність депутатських засідань у 9-ти громадах. Дві інші громади (Новопокровська та Нововодолазька), в яких не проходили сесії, під повною або частковою окупацією не перебували.

Формат і перебіг пленарних засідань 

Незважаючи на відсутність окупації та відносно велику відстань від лінії фронту, перша сесія Безлюдівської селищної ради, не лише за досліджуваний період, але й в цілому з початку повномасштабної війни, відбулась 9 листопада. З того моменту мали місце чотири засідання. Ознайомитись офіційний сайт громади дає можливість із протоколами усіх з них. Пленарні засідання відбулися в стінах селищної ради, а участь в них прийняло від 17-ти до 20-ти депутатів з 26-ти обраних. Переважно під час засідань вирішували питання економічно-господарської сфери: зміни до бюджету, оптимізація комунальних підприємств, прийняття субвенції з обласного бюджету тощо. Першим рішенням на першій «воєнній сесії» 9 листопада Безлюдівська рада засудила збройну агресію російської федерації проти України.

На сайті Близнюківської громади за період з 1 вересня по 31 грудня оприлюднено інформацію про п’ять засідань ради. В усіх випадках було опубліковано відповідні «проекти рішень сесії». Щодо двох пленарних засідань оприлюднені й інші документи. По-перше, на фейсбук-сторінці Близнюківської громади розміщено допис про «останню в цьому році сесію», датований 22 грудня. Фотографії долучені до публікації свідчать, що засідання відбулося в звичному ofline-форматі. По-друге, на сайті опубліковано одне з рішень, прийняте під час ХХХІІ сесії селищної ради (в назві розділу, в якому цей документ опубліковано, сказано про ХХХІІІ сесію, але в самому рішенні вказано коректне значення). Питання, які виносили на голосування, зокрема, стосувалися: затвердження нових програм (про самозабезпечення громади продуктами харчування та забезпечення соціальної підтримки захисникам/захисницям та їх сім’ям) та внесення змін до вже діючих, топонімічної деросіянізації, включення об’єктів комунальної власності до переліку таких, що підлягають приватизації, а також про передачу крупи на користь Ізюмської міської ради. Інформація про кількість депутатів, присутніх на засіданнях,  на сайті та фейсбук-сторінці — відсутня.

Джерело: колаж зроблено з фото-матеріалів, розміщених на сайтах та офіційних фейсбук-сторінках Безлюдівської, Близнюківської, Кегичівської та Коломацької громад. 

Із початком повномасштабного вторгнення в короткі терміни Борівську громаду було окуповано. Лише на початку жовтня, завдяки успішному контрнаступу ЗСУ, її було звільнено. Тому відсутність засідань Борівської селищної ради з березня по вересень — зрозуміла. За період з 4 жовтня (дня деокупації селища Борова – адміністративного центру громади) по 31 грудня відбулося дві сесії ради — 17 листопада та 15 грудня. На засіданнях присутніми були 15 та 18 депутатів з 26-ти обраних. Відбувалися вони в режимі відео-конференції, що обумовлено близьким розташуванням до лінії фронту, і, як наслідок, артилерійськими обстрілами, від яких й досі потерпає громада. Більшість питань, які розглядали під час сесій, стосувалися кадрових питань, а також внесенню змін до бюджету. Також приймалися рішення щодо призупинення діяльності закладів освіти, було внесено зміни до Положення про старосту старостинських округів громади, а також надано дозвіл Службі автомобільних доріг на розробку проектів землеустрою. Й це при тому, що із деокупацією на території громади було утворено військову адміністрацію.

На офіційному сайті Височанської селищної ради остання публікація протоколів засідань депутатів датується 3 січня 2022 року, за підсумками XVI сесії, яка відбулась ще 23 грудня 2021 року. В розділі «Рішення ради» викладено документи, що стосуються ще двох сесій: XVII-ої 18 лютого та XVIII-ої 16 грудня 2022 р. З нумерації відповідних засідань слідує, що інших сесій Вовчанської селищної ради з лютого по грудень не відбувалося. Відповідно до опублікованих на сайті рішень ради, під час засідання розглядали питання структури органів місцевого самоврядування (скорочення посад, ліквідація та реорганізація відділів тощо), а також затверджували бюджет на 2023 рік. Виходячи ж з відсутності новин про призначення засідання на офіційному сайті та фейсбук-сторінці громади, а також протоколу його проведення, ані про кворум, ані про формат проведення сесії інформації немає.

За період з 1 вересня по 31 грудня 2022 року відбулося 5 сесій Донецької селищної ради. На офіційному сайті громади опубліковано протоколи засідань усіх з них. Відповідно до них, присутніми було від 16-ти до 21-го депутата з 26-ти обраних. Формат, в якому відбувалися сесії – змішаний. Частина депутатів була присутня в залі селищної ради, інша (від 4-х до 5-ти осіб) – дистанційно, за допомогою ZOOM. Варто зазначити, що відповідно до розпоряджень селищного голови, 4 з 5-ти сесій мали проходити в online-режимі, а ХХІV сесія 13 грудня – ofline. У підсумку, фактичний формат засідання відрізнявся від запланованого в усіх випадках. На розгляд депутатського корпусу виносилося широке коло питань, зокрема, ухвалення бюджету на 2023 рік, зміни до нього, розгляд листів громадян, зміни до місцевих програм, нові редакції положень внутрішніх структурних підрозділів.

Зачепилівську селищну раду було скликано на сесії за осінь-грудень 2022 року чотири рази. На сайті громади опубліковано реєстр поіменного голосування, а також — розпорядження селищної голови про їх скликання. Відповідно до результатів персонального голосування, у засіданнях ради взяли участь від 16-ти (на останній в 2022-ому році сесії) до 20-ти депутатів з 26-ти обраних. Виходячи з розпорядження селищної голови, відбувались вони в звичному форматі – особистої присутності у приміщенні сесійної зали. Депутати ухвалювали рішення щодо місцевих програм, редагування минулорічного та затвердження нового бюджету, оперування комунальною власністю.

Однією з найактивніших громад була Кегичівська. За вересень-грудень 2022 року відбулося 8 сесій ради. Явка складала від 18-ти до 21-го депутатів з 26-ти обраних. Сесії проходили в звичному форматі – в залі засідань селищної ради. Тематика  питань коливалась від ухвалення плану діяльності на 2023 рік та затвердження об’єктів приватизації до списання майна комунальних підприємств та внесення змін до місцевих програм.

В Коломацькій громаді за досліджуваний період відбулося дві сесії – в листопаді та грудні. Обидва засідання збиралися в режимі особистої присутності, з однією відмінністю – ХХ сесія 11 листопада була виїзною і проходила у Покровському центрі культури і дозвілля. На офіційному сайті не опубліковано жодного документу, який би стосувався скликання, перебігу та результатів вищезгаданих сесій. В свою чергу, адміністрація громади, з метою сповіщення громадян, активно використовувала свою сторінку у фейсбук. Саме там і було оприлюднено інформацію про проведення сесій. За результатами двох засідань, Коломацькою радою було схвалено бюджет громади на 2023 рік, субвенцію з обласного бюджету, перейменування низки топонімічних об’єктів громади, зокрема, КЗ «Коломацький ліцей імені Героя Радянського Союзу І.Є. Єгорова» на КЗ «Коломацький ліцей». Також було ухвалено багато інших господарських рішень – про надання нежитлових приміщень в оренду, затвердження передання майна комунальної власності тощо. Кількість присутніх депутатів на сесіях — невідома, оскільки ця інформація відсутня у дописах на фейсбук та на офіційному сайті громади.

Чотири рази на сесії збиралися депутати Краснокутської громади. В звичному ofline-форматі присутніми були від 17-ти до 19-ти депутатів з 26-ти обраних. Основні питання, які розглядалися на осінніх сесіях, стосувались комунальної власності (передання у користування та прийняття у власність), припинення діяльності сільських бібліотек-філій та надання дозволів на розробки проектів землеустрою. В грудні було затверджено бюджет громади на 2023 рік, змінено керівників деяких комунальних підприємств, а також прийнято рішення про відшкодування різниці між розміром тарифу для населення на житлово-комунальні послуги та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх надання.

Депутати Малоданилівської громади за вересень-грудень 2022 року збиралися на сесії селищної ради тричі. На офіційному сайті відсутня інформація про відповідні засідання у «Новинах», окрім опосередкованої згадки 31-ої сесії, що відбулася 23 грудня, в дописі про прийняття бюджету на 2023 рік. З відкритих джерел відомо, що остання сесія 2022 року відбулася за особистої присутності депутатів, відповідну фотографію було опубліковано в дописі про ухвалення бюджету громади. Про осінні засідання інформація відсутня, рівно як і про явку депутатів на сесіях. Прийняті селищною радою рішення, великою мірою, перегукуються з воєнним становищем, в якому довгий час перебувала громада. Багато з них стосуються відновлення інфраструктури (капітальний ремонт будівель, відновлення дорожнього полотна). Також, приймалися кадрові рішення (звільнення та призначення начальника КП), рішення про підтримку суб’єктів, які допомагають ВПО, та щодо оплати праці адміністрації територіальної громади.

Джерело: колаж зроблено з фото-матеріалів, розміщених на сайтах та офіційних фейсбук-сторінках Малоданилівської, Пісочинської, Сахновщинської та Слобожанської громад.

Як вже було зазначено раніше, зокрема, і в матеріалі про роботу міських рад під час війни, частину обов’язків рад було перекладено на їхні виконкоми та голів територіальних громад. Результат цього наочно можна побачити на прикладі Пісочинської селищної ради. При всій активності як сайту, що стосується оновлення стрічки новин, так і фейсбук-сторінки громади (зокрема, з питань діяльності місцевого виконкому), з 1 вересня і по кінець грудня було задокументовано проведення лише однієї сесії селищної ради – 23 листопада. При чому, дана інформація відсутня на сайті, а ознайомитись із нею можна лише на фейсбук-сторінці громади. У відповідному дописі відсутня інформація про кількість депутатів, які відвідали сесію, а також про її порядковий номер. Рішення, які на ній було ухвалено, отримали розпливчасту характеристику: «важливі для забезпечення життєдіяльності громади та наших мешканців». Сама ж публікація є перепостом зі сторінки голови громади. На долучених до публікації світлинах, відсутня панорама сесійної зали із зображенням представників депутатського корпусу. Єдине що можна зрозумити, ґрунтуючись на опублікованому фото — під час сесії відбулося вимкнення світла, яке змусило депутатів засідати при свічках.

Ще одна деокупована, внаслідок успішного осіннього контрнаступу ЗСУ, громада – Савинська. Селищна рада провела першу, після звільнення, сесію 23 листопада, й ще три — у грудні. В публічному доступі наявні розпорядження виконкому про скликання сесій селищної ради, рішення, які було прийнято на відповідних засіданнях, та переліки поіменного голосування. Відповідно до цих документів, було збережено звичний формат засідань, з особистою присутністю депутатів в адміністративній будівлі селищної ради. Що стосується відвідуваності депутатами засідань, то проблем із кворумом не виникало – стабільно присутніми були 12 депутатів з 21-го обраного (22-га обрана депутат Наталія Остапчук від «Блоку Світличної «Разом!»» склала свої повноваження), а також голова селищної ради із правом голосу. Окрім звичного кола питань (зміни до місцевих програм — соціального захисту, підтримки комунальних підприємств, охорони здоров’я — та до місцевого бюджету, управління комунальною власністю — прийняття на баланс та передача права користування), наявні і зумовлені війною рішення – як то списання «розграбованого та понівеченого окупантами російської федерації автомобіля», чи то про безоплатне надання соціальних послуг окремим категоріям осіб.

З 1 вересня по 31 грудня 2022 року Сахновщинська селищна рада провела 4 сесії. На сайті громади опубліковано протоколи усіх чотирьох засідань. З 26-ти та 25-ти місцевих депутатів (на ХХІІІ сесії 20 жовтня достроково було припинено повноваження одного з них) на сесіях ради були присутніми від 19-ти (на ХХІІІ та ХХV) до 22-х (на XХVI) депутатів, а також селищний голова із правом голосу. Засідання відбулися у звичному форматі – за особистої присутності в залі засідань ради. Окрім звичних питань (щодо внесення змін до місцевих програм, оптимізації комунальних підприємств, а також затвердження планів на наступний рік) селищна рада, як вже було зазначено вище, позбавила статусу депутата Сергія Сидоренка від партії «Блок Світличної «Разом!»» (підстави такого рішення, ані в протоколі, ані на сайті досі не наведені), а також ухвалила зміну назв топонімічним об’єктам в смт. Сахновщина.

23 грудня 2022 року відбулась ХХХ сесія Слобожанської селищної ради. Відповідну інформацію було оприлюднено у дописі на фейсбук-сторінці громади. Як вказано у публікації, засідання відбулося у звичному форматі – особистої присутності в сесійній залі, розглянуто було 33 питання. Більшість з них можна розподілити за двома категоріями: фінансові (питання бюджету, отримання субвенцій, оплати праці тощо) та організаційні (затвердження заходів до цільових програм, структури апарату ради). Інформація про кількість присутніх депутатів відсутня. На офіційному сайті громади відсутні будь-які дописи щодо даного засідання, а розділи, в яких мали б бути опубліковані протоколи та рішення, видають помилку 404 (сторінку не знайдено). Зважаючи на той факт, що ХХІІ сесія Слобожанської ради пройшла у лютому 2022 року, логічно припустити, що ХХХ сесія була не єдиною за досліджуваний період (тобто, ще 7 сесій відбулося з лютого по грудень 2022 року), але жодного підтвердження цього немає ані на сайті громади, ані на її фейсбук-сторінці.

Беззаперечним лідером за кількістю проведених засідань стала Солоницівська селищна рада, яка з вересня по грудень збиралася на чергові та позачергові сесії 9 разів. Як правило, на пленарних засіданнях присутніми були 14-15 з 26-ти обраних депутатів. З цікавих та незвичних рішень можна виділяються два. По-перше, затвердження герба територіальної громади. По-друге, велика кількість уваги, яку приділяють в громаді спортивно-оздоровчому та молодіжному клубам «Енергетик», рішення щодо яких приймали на кожному другому засіданні. В іншому ж, коло питань є досить звичним – зарплати адміністрації, зміни до місцевих програм (розвитку, соціальної підтримки, охорони здоров’я), управління комунальними активами та зміни до бюджету.

Що стосується громад, на території яких, у жовтні, було утворено військові адміністрації населених пунктів (Великобурлуцька, Дворічанська, Золочівська, Малинівська, Печенізька, Роганська та Чкаловська), то інформації щодо їхніх селищних рад — обмаль. Наприклад, сайт Дворічанської громади не функціонує, а фейсбук-сторінку не оновлювали з першого квітня. Сайт Малинівської громади — також, але фейсбук-сторінка є активною. Що стосується інших, то в них активні і сайти, і сторінки у соціальних мережах. Зважаючи на воєнний та постокупаційний контекст, в якому живуть громади, то й тематика публікацій в них спільна — гуманітарна допомога для населення, відключення світла, привітання зі святами, та скорбота по загиблих на війні місцевих мешканцях.

Доволі незрозумілою є ситуація із Нововодолазькою та Новопокровською громадами. В першій аж до 5 січня 2023-го року не працював сайт, але були досить активними фейсбук-сторінки (в тому числі, й деяких депутатів селищної ради). В другій були активними обидва ресурси, але новинні або документарні публікації, які б могли свідчити про проведення сесій селищних рад, відсутні в обох.

На території Старосалтівської та Шевченківської громад військові адміністрації населених пунктів було утворено лише наприкінці грудня. Відповідно, протягом більш ніж трьох місяців вони б мали функціонувати у стандартному «воєнному режимі» — з розширеними повноваженнями голови та виконкому селищної ради. Але сайт Старосалтівської громади, як і сторінка у фейсбук, відповідної активності майже не проявляють й містять лише поодинокі публікації про формування переліків домоволодінь на розмінування та анонс «16 днів проти насилля». Цілком можна припустити, що така пасивність пов’язана, зокрема, із затриманням та арештом, за підозрою у державній зраді, селищного голови Едуарда Коновалова. У випадку ж Шевченківської громади – сайт не працює, а фейсбук-сторінку, якщо вона взагалі існує, неможливо знайти.

Висновки 

З 1 вересня по 31 грудня в 26-ти селищних радах Харківщини, загалом, відбулося 54 сесії. Щонайменше одне засідання за цей період було скликане в 15-ти громадах. Найпродуктивнішим став останній місяць року – саме у грудні було проведено 26 сесій, майже 50% від загальної кількості за весь досліджуваний період. Пов’язано це із тим, що саме в грудні, зазвичай, ухвалюють бюджет на наступний рік. В усіх громадах, де за досліджуваний період відбулися сесії, як мінімум, одна з них мала місце у грудні, і на них розглядали, зокрема, питання ухвалення бюджету на 2023 рік. Єдиним виключенням є Пісочинська громада, єдина сесія якої пройшла в листопаді.

З 15-ти селищних громад, які в досліджений період провели засідання рад, в 12-ти вони пройшли у звичному ofline-форматі. Ще в двох – у дистанційному та змішанному. В Борівській громаді були змушені проводити дистанційні засідання, що зумовлено бойовими діями, які ведуться в безпосередній близькості до громади. В Донецькій використовували змішаний формат, хоча, за розпорядженнями селищного голови, 4 з 5-ти засідань планувалося провести у дистанційному. Інформація щодо того, яким чином проходили сесії Височанської селищної ради на сайті громади та на фейсбук-сторінці відсутня.

В 11-ти селищних громадах Харківського регіону за вересень-грудень 2022 року не проведено жодної сесії ради. Вісім з них перебували в повній або частковій окупації до середини жовтня, а одна (Дворічанська) досі знаходиться. Лише дві з 11-ти не перебували – Нововодолазька та Новопокровська.

В жовтні та грудні в 11-ти з 26-ти селищних громад Харківщини було створено військові адміністрації населених пунктів, які перебирали на себе повноваження рад. Відповідно, і сесії селищної ради стали необов’язковими. 9 з них жодного засідання ради не провели. Але ради двох селищних громад — Борівської та Савинської — за чотири місяці 2 та 4 сесії відповідно, тим не менш, провели.