«Воєнний квартал»: як працювали нардепи-мажоритарники від Харківської області перші 3 місяці війни | Аналитический центр «Обсерватория демократии»

«Воєнний квартал»: як працювали нардепи-мажоритарники від Харківської області перші 3 місяці війни

На відміну від «нардепів-списочників» та «мажоритарників» від Харкова, представники округів із території області з початку повномасштабної війни опинились у більш складному становищі, яке потребувало взаємодії з головами багатьох громад у своєму окрузі та вирішення специфічних проблем своїх виборців. Особливо важка ситуація склалася з округами, території яких були повністю або частково окуповані. В останньому матеріалі з циклу моніторингу політичного процесу на Харківщині під час війни Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» досліджує роботу в парламенті та публічну діяльність 7-ми «мажоритарних» депутатів від «обласних округів».

Законодавча активність депутатів

У порівнянні з «мажоритарниками» від Харкова, представники «обласних» округів протягом перших трьох місяців війни проявляли меншу активність в законодавчій роботі – сумарно вони стали спів-авторами 35-ти законодавчих ініціатив (у «міських» нардепів цей сукупний показник – 129). При цьому, 6 із 7-ми народних депутатів (окрім «зниклого» Дмитра Шенцева) достатньо дисципліновано брали участь у голосуваннях на засіданнях Верховної Ради.

Округ Депутат Голосування на сесіях Ініційовано законопроектів
Голосував Не голосував Відсутній Всього
175 Пивоваров Євген 185 25 2 212 2
176 Шенцев Дмитро 0 3 209 212 0
177 Любота Дмитро 205 4 3 212 23
178 Літвінов Олександр 212 0 0 212 2
179 Світлична Юлія 181 13 18 212 1
180 Красов Олексій 184 13 15 212 1
181 Микиша Дмитро 210 2 0 212 6

Джерело: таблицю складено на основі даних з сайту Верховної Ради (статистика голосувань і зареєстровані законопроекти – з 24 лютого по 17 травня 2022 року).

Найбільше до роботи над законопроектами долучався представник 177-го округу (центр – м. Куп’янськ) Дмитро Любота – він став спів-ініціатором 23-х проектів законодавчих актів (більше, ніж показники 6-ти інших депутатів разом узятих). Серед них, зокрема, ухвалені Верховною Радою закони №7269 щодо функціонування місцевого самоврядування в умовах воєнного стану та №7272 стосовно відстрочки від мобілізації деяких категорій військовозобов’язаних громадян. Але більшість законопроектів, спів-ініціатором яких виступав Любота, так і не набули статусу законів (серед найбільш резонансних – №7129 про можливість проведення дистанційних засідань ВРУ, №7260 про військово-транспортний обов’язок під час воєнного стану, №7265 про посилення відповідальності за неповернення в Україні після введення воєнного стану). Втім, у ЗМІ більше резонансу викликали не законодавчі ініціативи Люботи, а епізод із його «незарахованим» голосом за санкції проти Росії, через що депутат, не підбираючи висловів, звернувся до віце-спікера в прямому ефірі теле-трансляції.

Якщо прийнятий закон №7269 корегує систему місцевого самоврядування в бік збільшення повноважень голів громад та очільників військово-цивільних адміністрацій, то зареєстрований у квітні законопроект №7283 – навпаки, наповнює більшим правовим змістом низку механізмів прямого народовладдя в громадах. Серед невеликої групи його спів-ініціаторів було і двоє «мажоритарників» від Харківської області – Дмитро Микиша (округ №181, центр – м. Зміїв) та Олександр Літвінов (округ №178, центр – м. Балаклія). Цей досить прогресивний проект (хоча і актуальний для громад у регіонах, в яких не ведуться бойові дії) досі на стадії опрацювання в комітеті ВРУ, що, ймовірно, свідчить про політичне рішення поставити його на паузу. Окрім цього проекту, в активі Літвінова лише спів-ініціаторство в ухваленій постанові ВРУ «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні». До довгого переліку спів-авторів постанови входив і Микиша, який окрім цього був ще 4 рази залученим до груп ініціаторів законопроектів (щоправда, жоден із них наразі так і не був проголосований парламентом).

Як і Літвінов, два спів-авторства у законопроектах протягом досліджуваного періоду має депутат від 175-го округу (центр – м. Дергачі) Євген Пивоваров. Окрім вже згаданої ініціативи проводити засідання Ради дистанційно (№7129), депутат приєднався до внесення змін до Податкового кодексу щодо зменшення навантаження на організації, які залучають волонтерів (№7364 – наразі готується до другого читання).

Законодавчий доробок депутатів від 179-го (центр – м. Лозова) та 180-го (центр – смт. Золочів) округів Юлії Світличної та Олексія Красова налічує по одній ініціативі. Екс-голова Харківської облдержадміністрації в травні долучилася до законопроекту №7353 про виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю журналістів і співробітників критичної інфраструктури (законопроект очікує на розгляд). А Олексій Красов обмежився підтримкою врешті відхиленої ініціативи про дистанційні засідання парламенту.

Що стосується позафракційного депутата від 176-го округу (центр – м. Чугуїв) Дмитра Шенцева, то після 24 лютого він зник і не брав участі в роботі парламенту. Цікаво, що 12 травня система «Рада» з трьох питань визначила позицію Шенцева як «не голосував», а не «відсутній» – швидше за все, це технічна помилка, бо в сесійній залі депутата не було.   Власне, і до початку повномасштабної війни депутат відзначався систематичними «прогулами» – його відвідуваність сесій у цій каденції склала лише 20%. Показово, що Шенцев не увійшов до складу двох новоутворених (переважно, на базі колишньої фракції ОПЗЖ) депутатських груп, тому, можна припустити, що в депутатській залі він планує з’явитися нескоро.

Депутатські будні та публічна діяльність

Джерело: колаж складено з фото-матеріалів, розміщених на особистих сторінках Олександра Літвінова, Євгена Пивоварова, Дмитра Люботи у соціальних мережах, а також з сайту «My.ua».

Водночас, свою відсутність в парламенті (а за повідомленням харківського telegram-каналу «Комендант Харько», відсутність і взагалі в Україні) Дмитро Шенцев поєднує з активністю у facebook. Щоправда, перше публічне звернення до виборців нардеп зробив витримавши паузу до 15 березня. У своїй заяві Шенцев зазначив, що «в нього серце розривається від страшної трагедії», оминувши згадками її російських винуватців, проте підкресливши, що все це відбувається «на землі, де дев’яте травня завжди було святим днем, а російська мова – рідною». До речі, звернення на особистій сторінці нардепа було підписано «ваші Дмитро та Микита Шенцеви» – вочевидь, мова йде про сина нардепа, 32-річного депутата Харківської обласної ради (обраного від ОПЗЖ і відсутнього на нещодавній сесії облради). Після 15 березня на сторінці нардепа регулярно з’являлися публікації про гуманітарну діяльність благодійного фонду Шенцева, а також інших волонтерських організацій за його підтримки. На підконтрольній Україні частині 176-го округу (зокрема, в Чугуєві, Леб’яжему, Кочетку, Кам’яній Ярузі) «нардеп на дістанційці» долучився до роздачі гуманітарної допомоги мешканцям та організації «польової кухні». При цьому, територіально більша частина округу Шенцева ще з перших днів війни опинилася під окупацією, але в жодній своїй публікації нардеп цієї теми не торкався, а коментарі від підписників, на кшталт запрошення до Вовчанська, залишилися без відповіді.

Ще один депутат, округ якого частково окупований, – це представник 178-го округу Олександр Літвінов. Але за контентом офіційної facebook-сторінки нардепа, взагалі незрозуміло, який округ чи то регіон він представляє. Згадки про окуповану Балаклію – центр 178-го округу – з’являються лише в коментарях, де підписники нагадують нардепу про його зв’язки з мером-колаборантом Іваном Столбовим. А от у публікаціях самого депутата немає жодних повідомлень, звернень чи взагалі згадок про населені пункти з його округу (вже не кажучи про поточну діяльність на цій території і допомогу нардепа своїм виборцям). Переважну більшість контенту на сторінці Літвінова складають репости відео-звернень Володимира Зеленського – відповідно, якщо народний депутат і проводить якусь роботу з виборцями свого округу, то, вочевидь, залишає її в тіні президентських промов.

А у частково окупованому з перших годин війни 175-му окрузі навесні намітилась позитивна тенденція звільнення окремих населених пунктів на півночі від Харкова. Представник округу в парламенті Євген Пивоваров на своїй facebook-сторінці активно висвітлював цей процес, викладаючи власні фотографії з деокупованих територій. Судячи з цього біографічного фото-архіву, в квітні-травні депутат особисто відвідав чимало громад свого округу – зокрема, Люботин, Пісочин, Солоницівку, Малу Данилівку, Циркуни, Руську Лозову, Черкаські Тишки. Окрім зустрічей з головами громад, нардеп передавав гуманітарну допомогу мешканцям та оснащення для захисників України. Іменний благодійний фонд депутата на своїй окремій fb-сторінці звітує, що з початку війни мешканцям округу було надано загалом 250 тон «гуманітарки», здійснено 5 тисяч адресних доставок, організовано евакуацію 700 осіб. Але попри усю цю благодійну діяльність, найбільший розголос протягом «воєнного кварталу» отримала ініціатива депутата щодо перейменування селища Руська Лозова на Українську Лозову. 14 травня про цю «трендову» пропозицію нардепа написали десятки ЗМІ (зокрема, й загальнонаціональних), а у коментарях до першоджерела – допису депутата в facebook – розгорнулась досить гостра дискусія. Здебільшого, переважали думки противників ініціативи, які звинуватили депутата в топорному «хайпі» та незнанні історії.

Найбільш критично з точки зору тимчасової окупації склалася ситуація в мажоритарному окрузі №177 – наразі контроль втрачено над усією його територію (Куп’янський, Ізюмський, Шевченківський та Борівський райони в категоріях до «укрупнення» 2020 року). Представник цього округу в парламенті, Дмитро Любота, з початку війни зосередив свою публічну активність на офіційній facebook-сторінці, переставши оновлювати паралельно існуючу особисту сторінку. Окрім висвітлення законодавчої роботи на сесіях і суто «календарного» контенту, на кшталт привітань із професійними святами, Любота не забуває і про свій округ. Наприклад, 31 травня депутат, подякувавши волонтерам, прозвітував про здійснену евакуацію 1500 мешканців, зокрема, із населених пунктів 177-го округу. Проблему окупованих територій часто порушують у коментарях до постів депутата – наприклад, 28 квітня під публікацією щодо виплат внутрішньо переміщеним особам Люботу запитали «хто здав Купянськ?», на що нардеп дав наступну відповідь: «Коли на початку війни загарбники вночі обстрілювали й бомбили Чугуїв — всі наші війська та територіальна оборона, за наказом, були направлені туди. Росіяни, скориставшись цим, не без допомоги місцевих колаборантів, зайшли в Куп’янськ. Після перемовин з мером міста, з його боку була надана всебічна допомога». Можна припустити, що в цьому запитанні був і натяк на позицію батька депутата – голови Куп’янської райдержадміністрації Валерія Люботи, який після окупації райцентру закликав не чинити супротив (але потім послався на те, що робив це звернення під тиском і ризиком для життя).

Джерело: колаж складено з фото-матеріалів, розміщених на особистих Facebookсторінках Дмитра Микиши, Олексія Красова та Юлії Світличної.

До обрання парламентарем від 181-го округу Дмитро Микиша працював заступником міського голови в рідній Мерефі – ймовірно, це пояснює його окреме публічне звернення від 26 лютого саме до мереф’янців, а не усіх виборців свого округу з центром у місті Зміїв. У подальшому, з 28 лютого, депутат запровадив на своїх ресурсах (у Facebook, Instagram та Telegram) практику періодичних відео-звернень, у яких розповідав про оперативну ситуацію в громадах 181-го округу та висвітлював власну гуманітарну діяльність. Загалом, в контенті, яким публічно ділився депутат, простежувалися значні акценти саме на роботі в окрузі. Нардеп досить активно відповідав на коментарі підписників, іноді досить відверто і особливо не підбираючи висловів. 6 травня записав окреме відео з головним рефреном про власне місцеперебування, спростовуючи закиди недоброзичливців про виїзд до Іспанії. А наприкінці травня народний депутат присвятив окрему публікацію кадрово-політичному питанню, зрадівши звільненню Романа Дудіна з посади голови СБУ на Харківщині. Можливо, особисті мотиви нардепа пов’язані з зірваною 9 лютого в Харкові прес-конференцією «Команди Разумкова», до якої входить Микиша, а у навмисному зриві заходу депутати публічно звинувачували місцеве керівництво служби безпеки.

Представник 180-го округу Олексій Красов протягом перших трьох місяців війни, напевно, найчастіше серед усіх народних депутатів від Харківщини з’являвся поруч із головою військової держадміністрації Олегом Синєгубовим. Цей «тандем» простежувався як на facebook-сторінці народного депутата по спільних публікаціях, так і «оффлайн» –  нардеп часто супроводжував Синєгубова на нарадах (зокрема, з харківськими «айтішниками» та ректорами ВИШів) і при передачі допомоги військовим. Примітно, що на позачергових виборах до Верховної Ради в 2019 році Олег Синєгубов був довіреною особою Красова. Наразі нардеп активно звітує про гуманітарну допомогу мешканцям Харківщини (як свого округу, так і обласного центру), а також — про передачу оснащення військовим та поліцейським. Разом із головами громад нардеп проводив виїзні зустрічі з виборцями округу – наприклад, 16 травня він опублікував на своїй сторінці світлини з Нової Водолаги, а 18 травня – Золочівщини. Цікаво, що відвідавши зруйнований музей Сковороди на Золочівщині, депутат публічно звернувся до найбільших харківських фірм-забудовників із закликом долучитися до відновлення музею (але, принаймні в коментарях, ніхто з 11-ти відмічених компаній не відгукнувся).

Активно звітувала про відвідування громад свого 179-го округу на власній facebook-сторінці і нардеп Юлія Світлична. Так, у травні депутат проводила зустрічі в Лозовій, Кегичівці, Сахновщині, Краснограді та Зачепилівці. Окрім світлин із території округу, нардеп ділилася із підписниками фотографіями з парламентської зали та стислим резюме деяких ухвалених законів. Перша післявоєнна публікація на сторінці з’явилася 15 березня, і це була спільна фотографія позафракційної Юлії Світличної із головою партії «Батьківщина» Юлією Тимошенко та «слугою народу» Василем Вірастюком. У коментарях на сторінці Світличної, як і в мирний час, переважали слова вдячності і підтримки, хоча деякі запитання підписників повертали до воєнних реалій – зокрема, стосовно державного регулювання цін або конкретних дій нардепа для визволення з російського полону однопартійця, депутата куп’янської міськради від «Блоку Світличної» Миколи Маслія.

Висновки

Хоча сам по собі статус «законодавчої ініціативи» є багато в чому формальним і далеко не завжди (особливо при великій кількості спів-ініціаторів) означає реальне залучення депутата до розробки законопроекту чи постанови, він все одно надає джерельну базу для порівняльного аналізу. З трьох досліджуваних категорій народних депутатів від Харківщини – обраних за партійними списками, від мажоритарних округів обласного центра та від округів області – саме остання група виявилася найменш активною у законодавчій роботі, сумарно долучившись до 35-ти ініціатив (при цьому 23 із 35-ти спів-ініціаторства належить одному нардепу – Дмитру Люботі від 177-го округу).

Особливо дивує такий відносно низький рівень залучення від народних депутатів, що входять до «монобільшості» (відповідно, їхні законопроекти мають великі шанси бути ухваленими) та представляють мажоритарні округи з частково окупованою територією, які наразі мають нагальні специфічні потреби в законодавчому регулюванні цілої низки сфер та процесів.

Подібну законодавчу пасивність «мажоритарники» від області частково намагалися компенсувати дисциплінованістю у відвідуваннях засідань Верховної Ради – 6 із 7-ми нардепів голосували майже з усіх питань (індивідуальні відсотки участі у голосуваннях коливаються від 85% до 100% у Олександра Літвінова від 178-го округу). Натомість нардеп від 176-го округу, позафракційний Дмитро Шенцев, із початку повномасштабної війни взагалі ігнорує парламентські засідання.

Вже зазначена неоднорідність ситуації в округах області спричинила специфічні запити по роботі з виборцями на частково окупованих територіях або в зоні бойових дій. Серед них, зокрема, гуманітарна допомога мешканцям продуктами першої необхідності та медикаментами, а також організація евакуації населення. Про найбільш масштабну допомогу звітували нардепи Євген Пивоваров, Олексій Красов, Дмитро Микиша та Дмитро Шенцев. У випадку Пивоварова та «дистанційного» Шенцева на території округів працювали їхні іменні благодійні фонди, тоді як з публікацій інших нардепів пропрезидентської сили не завжди зрозумілий безпосередньо їхній особистий ступінь участі в організації відповідної допомоги.