Запитання щодо зміни керівництва фракції «Блок Кернеса-Успішна Харківщина» у Харківській обласній раді. 6 жовтня у фракції повідомили, що Кирила Кернеса усунули від керівництва через те, що він від початку війни жодного разу не висловив своєї позиції щодо військової агресії росії проти України, а також начебто з 24-го лютого поточного року самоусунувся від керівництва фракцією. Чи відповідає це дійсності, із чим може бути пов’язана зміна керівництва (про яку сам Кернес дізнався чи не останнім), та чи має це якийсь політичний контекст під час повномасштабної війни? А також що може означати призначення саме Віталія Панова на посаду керівника фракції та виключення з фракції Альберта Кононенка, Павла Столбового та Володимира Святаша? | Center for Political Analysis «Observatory of Democracy»

Запитання щодо зміни керівництва фракції «Блок Кернеса-Успішна Харківщина» у Харківській обласній раді. 6 жовтня у фракції повідомили, що Кирила Кернеса усунули від керівництва через те, що він від початку війни жодного разу не висловив своєї позиції щодо військової агресії росії проти України, а також начебто з 24-го лютого поточного року самоусунувся від керівництва фракцією. Чи відповідає це дійсності, із чим може бути пов’язана зміна керівництва (про яку сам Кернес дізнався чи не останнім), та чи має це якийсь політичний контекст під час повномасштабної війни? А також що може означати призначення саме Віталія Панова на посаду керівника фракції та виключення з фракції Альберта Кононенка, Павла Столбового та Володимира Святаша?

Ще навесні в моніторинговому дослідженні «Обсерваторії демократії» за темою «Політичний портрет воюючої Харківщини» ми відзначали самоусунення Кирила Кернеса з публічного простору і прогнозували значне послаблення його політичного впливу, зокрема, всередині «іменної» фракції. Тому ухвалене фракцією 6 жовтня рішення лише ззовні виглядає як несподіванка, але цілком вписується в логіку переформатування політичного ландшафту в регіоні. З одного боку, зрозуміле незадоволення Кернеса, бо саме завдяки прізвищу його батька багато хто з його колег по фракції взагалі потрапив у 2020 році до обласної ради. Ймовірно, у подібному відстороненні Кирило Кернес вбачає і порушення неформальних домовленостей із Ігорем Тереховим, якому він надав публічну підтримку на позачергових виборах мера в жовтні 2021 року.

Але з іншого боку, формальні аргументи-претензії, якими в «Блоку Кернеса» пояснили свої дії, не є безпідставними. Не будучи зануреним у внутрішньо фракційну комунікацію, неможливо оцінити ступінь «самоусунення» Кернеса як керівника фракції, але очевидною була його публічна позиція (чи то її відсутність), яка поставила його в один ряд із іншими «зниклими» з публічного простору харківськими політиками (на кшталт Лесика, Мураєва, Мустафаєвої, Слюсарєва тощо). Голова найбільшої фракції в обласній раді, ймовірно, як публічний політик повинен був проявити більше активності та докласти більше зусиль для допомоги мешканцям Харківщини з початком повномасштабної війни. Незважаючи на трагічні особисті обставини, які трапилися в його житті у лютому – для його виборців цей місяць видався аж ніяк не легшим. Натомість, він, фактично, зник із публічного простору: перший пост на своїй сторінці у facebook після вторгнення Кирило Кернес зробив 27 червня, в день народження свого батька. Водночас, коли єдиним ресурсом політичного капіталу є прізвище та ототожнення з батьком, не варто дивуватися, що ситуативні політичні союзники можуть поставити питання про доцільність подальшої співпраці. Все, що їм (зокрема, Терехову) було потрібно від Кирила Кернеса в політичному сенсі, він їм вже надав – відповідно, раціональних аргументів ділитися владою/ресурсами/впливом і надалі, у ситуативних політичних союзників вже не було. До речі, протягом останнього року вже були непоодинокі кадрові сигнали щодо заміни людей, яких приводив у міську владу Кернес, на особисто лояльних Терехову або запропонованих його новими патронами (зокрема, Ігорем Абрамовичем або Офісом президента).

Формат ухвалення подібних рішень, коли «об’єкт» дізнається про них в останній момент, у фракції «Блок Кернеса-Успішна Харківщина» вже практикувався в листопаді 2021 року, коли аналогічним чином фракція ініціювала зняття Альберта Кононенка з посади першого заступника голови облради (зберігши «квоту» на цю посаду для Валерії Мураєвої). Власне, вже тоді стало зрозуміло, що подальші траєкторії Кононенка і фракції можуть розійтися – що і сталося 6 жовтня 2022-го. Виключення Володимира Святаша (батька Дмитра Святаша, якого в березні-квітні називали одним із претендентів на посаду «гауляйтера» Харкова від окупантів) і Павла Столбового (сина мера-колаборанта Балаклії Івана Столбового) пояснюється бажанням фракції продемонструвати виборцям та Офісу президента свою проукраїнську позицію і демонстративно розірвати стосунки з «токсичними» депутатами. Це цілком зрозумілий крок, єдине питання щодо якого – чому це сталося лише в жовтні.

Антон Авксентьєв, кандидат політичних наук,

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».