Participation of experts of the Center for Political Analysis “Observatory of Democracy” in the round table on the topic of civic education | Center for Political Analysis «Observatory of Democracy»

Participation of experts of the Center for Political Analysis “Observatory of Democracy” in the round table on the topic of civic education

4 жовтня директор Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» Вікторія Шевчук і експерт Центру Світлана Топалова взяли участь у круглому столі на тему «Громадянська освіта та освіта на основі компетентнісного підходу у ВНЗ України як основа для досягнення верховенства права та формування справедливого суспільства», проведеного в рамках I Харківського міжнародного юридичного форуму.

У ході дискусії учасники обговорили широке коло питань, а саме:

  • «Громадянська» функція освітніх інститутів і стратегії впровадження громадянської освіти на рівні ВНЗ України;
  • Сучасний стан громадянської освіти в українських університетах;
  • Виклики, які супроводжують процес впровадження громадянської освіти, і інструменти ефективної протидії;
  • Роль громадянського суспільства як ключової відповідальної ланки в процесі впровадження громадянської освіти.

Під час обговорення Світлана Топалова акцентувала увагу на питанні про те, з чого варто починати імплементацію громадянської освіти. Вона вказала на відмінність ситуації у західних державах та в Україні. Суть цієї відмінності у тому, наголосила експерт, що завдання формування громадянської компетентності у демократичних державах значною мірою покладається на школу. Шляхом викладання спеціальних громадянознавчих дисциплін, включення громадянських і правових блоків до історії та інших курсів. Впровадженням низки спецкурсів, за словами Світлани Топалової, забезпечується теоретична складова.

Як зазначила експерт, органи шкільного самоврядування є справжнім демократичним інститутом, де учні отримують досвід практичного застосування громадянських знань, і в реальному житті бачать, як функціонують базові принципи демократії. Таким чином, випускник школи вже має певний рівень громадянської компетентності. І завдання університету полягає у його підвищенні.

В Україні, на думку Світлана Топалової, ситуація кардинально інша. Загальноосвітня школа дуже далека від моделі інституту громадянського суспільства. Громадянських знань, за її словами, учні не отримують ані зі спеціальних, ані з гуманітарних дисциплін. Курс правознавства, що викладається у старших класах, забезпечує суто номінальні результати. Щоденне шкільне життя, підкреслила експерт, не має нічого спільного із дотриманням прав дитини та реалізацією принципів верховенства права і закону.

Таким чином, резюмувала Світлана Топалова, виключно формальний підхід до правових знань на теоретичному рівні та їх абсолютне заперечення у життєвих реаліях зумовлює навіть не нульовий рівень громадянської компетентності, а цілком негативні результати первинного етапу громадянської соціалізації. Тому, на її думку, перед українськими ВНЗ постає проблема не подальшого виховання, а повного перевиховання цих «правосвідомих громадян». Тоді, додала вона, виникає питання про наявні для цього ресурси, перш за все у вигляді гуманітарних та правових дисциплін, що викладаються, і відведеного для них часу.

Цих ресурсів, за словами експерта, університети не мають: зараз в Україні запроваджується практика системного знищення гуманітарної складової вищої освіти. На думку Світлани Топалової, це суперечить не лише сучасним тенденціям розвитку світової і європейської освіти, а й потребам становлення українського суспільства, виховання національної еліти. За таких умов, підкреслила вона, випускник українського університету залишиться на тій же від’ємній позначці громадянської компетентності, з якою прийшов зі школи.

Аналізуючи питання освіти на основі компетентнісного підходу у ВНЗ України, директор Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» Вікторія Шевчук зробила акцент на тому, що компетентнісний підхід до освіти, в першу чергу, передбачає оволодіння певними навичками. У переважній більшості університетів, зазначила вона, система освіти побудована таким чином, що студентам просто не вистачає практики. Вікторія Шевчук навела приклад власної роботи зі студентами в рамках громадської діяльності і зазначила, що людина фактично «зростає на очах» у ціннісному і громадянському плані, коли напрацьовує відповідні навички і навчається застосовувати демократичні інструменти та механізми.

На думку Вікторії Шевчук, громадянська освіта має стати парадигмою освітнього і суспільного життя. Саме це стане індикатором її «стійкості» і ефективності. Оскільки наразі, за словами Вікторії Шевчук, більшість навіть дійсно «громадянсько свідомих» людей проявляють свою громадянську позицію лише час від часу.

З приводу впливу автономності університетів на формування громадянської компетентності експерт Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» Світлана Топалова зауважила, що виховання громадянина – це справа держави, яку вона не може віддавати в межах поширення автономності університетів на розсуд останніх. Наразі, за словами експерта, маємо ситуацію, за якої держава декларує курс на демократизацію, але не виховує громадянина для демократичної держави. По суті, додала вона, делегує університетам право вирішувати, потрібно чи не потрібно виховувати громадян, у якій мірі це робити.

Відповідаючи на питання про роль громадянського суспільства та міжнародної спільноти у справі просування громадянської освіти, Світлана Топалова вказала на два першочергових завдання:

  • тиск на владу, для того щоб змусити її на законодавчому рівні закріпити громадянські компетентності як програмні;
  • ефективна співпраця громадських організацій між собою та з міжнародними інститутами.