Press conference “The Electoral Perspective of Decentralization in Kharkov Region: Elections in Newly Created UTCs” | Center for Political Analysis «Observatory of Democracy»

Press conference “The Electoral Perspective of Decentralization in Kharkov Region: Elections in Newly Created UTCs”

26 жовтня в прес-центрі Kharkiv Today відбулась прес-конференція Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» на тему «Електоральний ракурс децентралізації на Харківщині: вибори у новостворених ОТГ».

Під час прес-конференції експерти «Обсерваторії демократії» Антон Авксентьєв та Валентина Кисельова презентували результати дослідження електорального аспекту децентралізації, проведеного Центром в 7-ми ОТГ Харківської області (Зачепилівська, Коломацька, Оскільська, Золочевська, Малоданилівська, Наталинська, Малинівська), де 29 жовтня відбудуться перші вибори.

Лише одна з 7-ми ОТГ була утворена за початковою версією Перспективного плану формування територій громад Харківської області. Точна відповідність Плану зафіксована лише в Коломацькій ОТГ, де об’єднання відбувається за принципом «один район – одна громада». У Золочевській та Зачепилівській громадах декларувався аналогічний принцип, але не всі сільські ради дали свою згоду. У Золочевському районі відмовилася сільська рада Гурьєва Козачка (інші 12 з 13-ти сільських рад ухвалили позитивне рішення), а у Зачепилівському районі рішення про об’єднання підтримали 6 з 10-ти місцевих рад – відмовились прикордонні з Полтавщиною та Дніпропетровщиною села. У випадку Малоданилівської та Малинівської громад об’єднуються лише дві ради (або навіть лише два населені пункти) – в цьому форматі процес децентралізації виглядає не стільки як об’єднання громад задля сприяння розвитку сіл і селищ, а скоріше як «податкова оптимізація» для окремого населеного пункту (центру ОТГ). У випадку з Наталинською ОТГ прослідковується певна штучність виокремлення ОТГ на базі села, розташованого в 3-х км відміста Красноград – пояснення цьому може лежати в електорально-партійній площині (мер Краснограда і голова районної ради – представники партії «Відродження», а голова Наталинської сільської ради вже була кооптована до «БПП-Солідарності»).

Сім ОТГ Харківської області, у яких 29 жовтня відбудуться вибори, не мають стратегічних планів розвитку. Економіка більшості громад базується на аграрному секторі, а дві з них – Наталинська та Малинівська – вигідно відрізняються тим, що при відносно невеликих розмірах мають великі обсяги власних доходів і місцевих бюджетів. Наталинська ОТГ має завдячувати газовим родовищам Красноградщини, а Малинівська – перш за все, корпорації «Олімп», заводи якої розташовані в селищі.

У виборах депутатів новостворених рад ОТГ на Харківщині беруть участь представники 10 політичних партій («БПП-Солідарність», ВО «Батьківщина», «Відродження», «Укроп», «Самопоміч», ВО «Свобода», «Аграрна партія», «Нова Держава», «Партія Пенсіонерів України», «Наш Край») та самовисуванці. Втім, майже повне покриття округів спостерігається лише у «БПП-Солідарності», кандидати від якої, здебільшого представляють наступні категорії: освітяни (перш за все, директори шкіл), лікарі, представники бюрократії місцевого самоврядування, районної державної адміністрації та підпорядкованих їй управлінь, керівники та співробітники крупних агропідприємств, діючі депутати сільських/селищних/районних рад. На 30-50% округів у різних ОТГ є представники ВО «Батьківщина», тоді як участь інших партійний носить локальний (1-2 ОТГ) або формальний (до 20% округів) характер.

«Політизація освіти» як форма адміністративного ресурсу є характерною рисою виборів в ОТГ. З одного боку, сільські та селищні школи справді є чи не єдиним джерелом кваліфікованих кадрів для місцевого самоврядування – наприклад, серед 7 діючих голів у центральних населених пунктах ОТГ 6 раніше працювали на педагогічних та керівних посадах у навчальних закладах. Але ситуація, при якій колишній директор школи балотується на посаду голови, нинішні директори/вчителі висуваються у депутати ради, а інші вчителі представлені у складі ТВК – виглядає архаїчно та фактично підриває перспективи демократизації країни. Політизація освіти, ймовірно, негативно відображається на якості освітніх послуг, а школи – перетворюються на агітаційні майданчики.

У виборах голів ОТГ беруть участь представники «БПП-Солідарність», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Партія Пенсіонерів України», а також самовисуванці (частина з них є членами партій – зокрема, «УКРОПу»). Лише президентська партія висунула кандидатів на посаду голови ОТГ в усіх 7 громадах. Фактично, це фаворити кампаній – 5 діючих голів «центральних» населених пунктів, 1 голова села, яке входить до ОТГ, та 1 голова районної ради. Діючі селищні голови на Харківщині, здебільшого, перебувають на своїх посадах вже не перший термін. Український неопатримоніальний режим створює механізми кооптації місцевих лідерів впливу до президентської сили, тому не варто дивуватися тому, що одні й ті самі політики змінювали ідеологічно полярні партійні проекти, які на той час були партіями влади. Нормативно-процедурний аспект децентралізації не змінює, а відтворює ту ж логіку – місцеві селищні та сільські голови де-факто на кожному кроці створення та подальшого функціонування ОТГ мають взаємодіяти з вертикаллю державних адміністрацій та їхніхквазі-громадських організацій. Кандидати від інших партій, на перший погляд, не виглядають фаворитами – показово, наприклад, що «Свобода» висунула двох кандидатів на посаду голів ОТГ, які проживають у Харкові, а не в цих громадах.

Найбільш цікава та конкурентна ситуація склалася в тих двох громадах (Коломацька та Золочівська), де кандидати від «БПП-Солідарності» балотуються паралельно з діючими головами «центрального» населеного пункту, навколо якого відбувається об’єднання. У Коломаку діючий селищний голова Володимир Бабець йде на вибори в якості самовисуванця і протистоятиме сільському голові села Шелестове Володимиру Гуртовому, якого висуває «БПП-Солідарність». У Золочеві діюча селищна голова Тетяна Бондаренко опонуватиме кандидату від президентської партії, діючому голові районної ради Леоніду Канівцю. В інших 5-ти ОТГ діючі голови населених пунктів, навколо яких проходить об’єднання, є фаворитами кампанії. В Оскільській та Зачепилівській громадах ризик проведення безальтернативних виборів «радянського зразка» з висуванням лише одного кандидата та відповідними іміджевими втратами через подібний формат перемоги був знівельований появою по одному опоненту до провладних представників, що мають ознаки «технічних кандидатів». У Малинівській ОТГ безумовним фаворитом є діючий селищний голова Микола Семер’янов, який вперше обрався на цю посаду в 1994 році. Обидва його опоненти – самовисуванці, які мешкають не у Малинівці. Більше всього конкурентів у діючої голови Наталинської ОТГ Віолети Боровської, але така кількість опонентів (6) лише підвищує її шанси на переобрання, розпорошуючи опозиційний до неї електорат. У Малоданилівській ОТГ в останній момент знялися 3 кандидаті, в результаті чого діючий голова Олександр Гололобов залишився один на один проти маловідомого у громаді «свободівця» Дениса Корнієнка.

Дослідження проведене у рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) та Уряду Канади