Discussion “The role of self-organization of the population in politics at the regional level” | Center for Political Analysis «Observatory of Democracy»

Discussion “The role of self-organization of the population in politics at the regional level”

6 вересня у Харкові в медіацентрі «Время» відбулась дискусія за темою «Роль самоорганізації населення в політиці на рівні регіону», організована Аналітичним центром «Обсерваторія демократії». В обговоренні ключових аспектів децентралізації у великих містах взяли участь експерти, представники громадських об’єднань, політичних партій, органів місцевого самоврядування, ОСН, ОСББ, ЗМІ.

Децентралізація у великому місті: політичний аспект ОСН і ОСББ

Із доповіддю виступив експерт Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» Антон Авксентьєв, який зазначив, що метою дискусії є аналіз проблем, які виникають у процесі децентралізації в великих містах. У якості однієї з ключових експерт виділив проблему взаємовідносин громад та місцевих рад. Особливої гостроти ця проблема набуває в умовах існування однопартійної більшості у місцевих радах. Саме така ситуація склалась у Харкові.

Антон Авксентьєв відмітив головний парадокс децентралізації в Україні. З одного боку, проект децентралізації націлений на побудову мережі потужних і самостійних громад. Для цього посилюються позиції місцевих рад через збільшення їхніх бюджетів і сфер відповідальності. Але з іншого, виникає питання, чи справді органи місцевого самоврядування представляють інтереси відповідних територіальних громад? Чим сьогодні є громади: реальним і постійно діючим первинним суб’єктом місцевого самоврядування чи інструментом для легітимації влади місцевих розпорядників бюджетів? Експерт звернув увагу присутніх на те, що поняття «громади» є опорним як для діючої правової бази місцевого самоврядування, так і для «завислих» в першому читанні змін до Конституції. То ж необхідне чітке визначення статусу громад.

Також доповідач вказав на двозначність відносин громади та місцевих рад, яка закладена і в Конституції: в статті 140 спочатку говориться, що територіальні громади можуть реалізовувати своє право на місцеве самоврядування як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування, а потім – що місцеві ради «можуть дозволити» громаді створювати органи самоорганізації населення, наділяючи їх частиною своїх повноважень і фінансів. Тобто з одного боку, територіальна громада має право на пряме самоврядування, але з іншого – ресурсна база будь-яких форм самоорганізації залежить від волі ради.

ОСН: закон примушує до лояльності

Ще одна «невідповідність» на думку Антона Авксентьєва, закладена і в Закон України «Про органи самоорганізації населення»: саме місцеві ради вирішують, чи дозволяти створення ОСН та чи виділяти їм кошти з бюджету. Крім того, закон передбачає «підконтрольність, підзвітність і відповідальність ОСН перед місцевими радами». Таким чином, з самого початку закладається формат, за якого ефективна діяльність ОСН можлива лише за умови лояльності до коаліції у відповідному органі місцевого самоврядування, в іншому випадку роботу ОСН легко паралізується. Тобто, формат закону ставить від імені місцевої ради перед ОСН питання: «Ви з нами чи проти нас?».

Ще одна проблема великих міст, на якій акцентував увагу експерт – конфлікти між комунальними підприємствами та ОСББ з приводу небажання комунальних підприємств знімати будинки з балансу. По суті, це один із засобів тиску на ОСББ з метою збереження монополії. Іншим є гроші на компенсацію субсидій, які можуть «раптово закінчитись».

Рекомендації експерта стосувались: усунення нормативних протиріч; закріплення у законі про ОСН за територіальними громадами статусу первинного суб’єкта, який може безпосередньо реалізувати своє право на самоуправління; гармонізації законодавчої бази формування та функціонування ОСН і ОСББ; створення механізму гарантованого бюджетування ОСН. Проблеми протидії муніципальної влади створенню ОСББ, на думку Антона Авксентьєва, мають вирішуватись на рівні центральної влади. Це потребує як політичної волі, так і удосконалення нормативної бази. Для того, щоб мешканці великих міст відчули позитивний ефект від децентралізації, необхідна поява реального конкурентного ринку професійних управляючих кампаній.

Для обговорення учасників дискусії були запропоновані наступні питання:

  • Посилення прямого самоврядування громади як актуальний напрямок децентралізації
  • Формування та діяльність ОСН та ОСББ: проблеми та перспективи
  • Взаємодія ОСН та ОСББ з політичними суб’єктами та муніципальною владою.

Централізація під гаслами децентралізації

Марк Зобов, голова Асоціації «Духовно-інтелектуальний вибір», голова будинкового комітету висловив подяку за актуальну проблему, підняту на дискусії, оскільки без самоорганізації демократія не можлива. Він зазначив, що зараз в Україні фактично відбувається централізація. Села і селища, які є первинними суб’єктами, «заганяються у нові колгоспи» (об’єднані громади). Таким чином, вони позбавляються суб’єктності. Територіальні громади її також не мають, оскільки відсутні механізми, використовуючи які вони можуть висловити свою волю і змусити владу почути її. Тому необхідно, щоб запрацювали механізми прямого народовладдя. ОСН представляють громади. Окрім зборів, є ще конференції, на яких членів громади можуть представляти делегати. У будинку їх зібрати не важко. Цей механізм, на думку голови будинкового ОСН, необхідно більш активно використовувати. Для підтвердження він навів приклад із власного досвіду, що створив прецедент для юридичного департаменту міської ради. У відповідь на питання про конкретні результати лобіювання інтересів ОСН у органах міської влади перерахував здійснені у будинку ремонтні роботи.

Місцеве самоврядування – інерція радянської моделі

Сергій Нестеренко, представник ГО «Правовий простір», зазначив, що визначення напрямку подальшого руху і необхідних кроків неможливе без розуміння того, у якій точці ми перебуваємо зараз. Використовуючи низку прикладів із власного досвіду, він констатував:місцеве самоврядування в західному сенсі в Україні відсутнє. Органи самоврядування фактично є виконавчими. Особливу увагу акцентував на відсутності у громад та органів місцевого самоврядування належних документів на право власності і фактах їх підробки. Сергій Нестеренко підняв і проблему нормативної недосконалості і суперечливості статей різних законів, що регулюють діяльність органів самоврядування.

Підсумовуючи виступ, представник громадського сектору сформулював наступнірекомендації:

  • Задля становлення сучасного місцевого самоврядування в Україні необхідно адаптувати світовий досвід.
  • Його діяльність має бути публічною, а інформація про неї – доступною.
  • В Україні необхідно створити базу даних про власність громад.
  • Ключове завдання сучасного етапу – інформувати громадськість про суть проблеми, наявні аномалії та вчити самоорганізовуватись для спільного вирішення проблем.

Чому не працює процедура списання з балансу багатоповерхового будинку?

Юлія Самойлова, голова правління ОСББ «Альма-Центр», а також голова Асоціації ОСББ «Фонд сприяння», передусім,вказала на важливі відмінності між ОСН та ОСББ. За її словами, незважаючи на те, що закони про ОСН та ОСББ прийняті одного року, вони мають зовсім різну сутність та спрямованість. ОСББ, пояснила вона, створюють власники квартир, які можуть бути як громадянами, так і не громадянами країни. У той час, як ОСН можуть створити лише громадяни, мешканці певної території.

Окрім цього, Юлія Самойлова розповіла про власний досвід участі в процедурі списання з балансу багатоповерхового будинку. «У Харкові завдяки Закону «Про особливості здійснення права власності» було створено близько 196 ОСББ. Тим не менш, немає жодного з них, який би почав планомірно й правильно працювати відповідно до закону про ОСББ. Оскільки після того як власники багатоповерхового будинку приймають форму управління ОСББ, необхідно провести ряд процедур, які місто не здійснює і не хоче здійснювати. Найголовніша процедура – списання з балансу».

За словами Юлії Самойлової, кожен, хто має власність у багатоповерховому домі, може подати заяву про списання з балансу (згідно з постановою Кабінету Міністрів № 301). Але чому ця норма не працює? На думку голови правління ОСББ «Альма-Центр», через саботаж міської влади. Списання з балансу, пояснила вона, означає списання активу, на який міська рада могла би розподіляти бюджетні кошти. «Відповідно до діючих законів про приватизацію державою жилого фонду передбачена передача жилого будинку у власність комунальної громади, усі будинки знаходяться на її балансі. Проте квартири списують, а будинок у цілому як спільну сумісну власність – ні».

Повільно, але працює: суд як інструмент впливу на владу

Юрій Пергаменцев, член правління ОСББ «Садова Гірка», навів приклад із власного досвіду, яким чином можна впливати на владу за допомогою суду. «У нашому будинку живе чиновник, який отримав безкоштовну квартиру і вже 7 років не платить за неї. ОСББ звернулось до суду з цього приводу. Тоді чиновник звернувся до суду із зустрічним позовом про те, що наш будинок передано на баланс у протиріччі з законом. Ми виграли цей суд, але тільки у Верховному Суді України через 1,5 роки». Тобто, резюмував Юрій Пергаменцев, варто звертатись до суду. Подібний механізм, за його словами, звичайно, повільно, але працює.

На думку Юрія Пергаменцева, сьогодні головний інструмент впливу на владу – це суд. Для Харкова, зазначив він, це точно працює: інакше, ніж через суд, проблему вирішити неможливо. «Наш досвід показує, що зазвичай перша судова інстанція програється. Що стосується апеляційної інстанції – тут шанси виграшу 50 на 50. Але ми виграємо справи у Верховному Суді». «Якщо ми вимагаємо законного рішення, – додав Юрій Пергаменцев, закликавши до подальшого обговорення цієї теми, – суд вчиняє по закону».

За словами Юрія Пергаменцева, юридична підтримка – ось, чого сьогодні не вистачає для вирішення проблемних питань, яка у випадку ОСББ може бути забезпечена за їх власний рахунок, а у випадку ОСН – не може бути забезпечена принципово, оскільки за це слід платити.

Відповідаючи на питання, наскільки судові витрати є обтяжливими, член правління ОСББ «Садова Гірка» зазначив, що судові витрати – досить суттєво ускладнюють процес прийняття рішення правлінням ОСББ про звернення до суду. Але у випадку перемоги в суді, додав він, за відповідним рішенням суду, судові витрати покриває відповідач. Сергій Нестеренко, доповнюючи відповідь на поставлене питання, зауважив, що мінімальна ставка для звернення до суду першої інстанції наразі складає 1600 грн.

Проблема власності – ключовий аспект місцевого самоврядування

Коли ми говоримо про власність, зазначив Андрій Лобян, представник харківського регіонального відділення громадської організації «Правовий простір», варто розрізняти два її типи: приватна і публічна. Виходячи з цього принципу, на його думку, ми змішуємо поняття ОСН і ОСББ. Якщо ми говоримо про ОСББ, варто розуміти, що ми не маємо на увазі самоврядування. ОСББ, наголосив він, – це господарюючий суб’єкт, приватна юридична особа, яка не має відношення до самоврядування.

Закон про місцеве самоврядування передбачає систему функціонування місцевого самоврядування. Сьогодні у нас цієї системи немає, акцентував Андрій Лобян. Він також зауважив, що наше світосприйняття залишилось радянським: ми кажемо про органи самоорганізації населення, а забуваємо, що це представницькі органи частини територіальної громади, яка має свої певні інтереси, яка не може розглядатися окремо від  загального цілісного образу громади.

Тобто, за його словами, якщо підіймаються питання локальної частини територіальної громади, товони мають відношення до всієї територіальної громади загалом. «Тому ОСН ми відділяємо від ОСМБ і отримуємо відсутню ланку системи, яка передбачена Законом «Про місцеве самоврядування» 1997 року, – первинний суб’єкт, територіальну громаду». Виходячи з цього, додав Андрій Лобян, самоврядування – це управління нашою власністю, направлене на її примноження, раціональне використання, зберігання тощо.

Навколо питання власності громади та механізму її розпорядження громадою та органами місцевого самоврядування між учасниками заходу розгорілась палка дискусія, під час якої депутат Харківської обласної радивід партії «Самопоміч» Віктор Кисіль наголосив на необхідності ретельного вивчення статей законодавства про місцеве самоврядування. У підсумку учасники дискусії зійшлися на нагальній важливості цього питання, його розв’язання та нормативного удосконалення для подальшого розвитку місцевого самоврядування в Україні.

Опубліковано на сайті “Громадський простір”

Дискусія проведена у рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) та Уряду Канади