Інформаційна відкритість та сервісне забезпечення взаємодії влади з громадськістю у міських громадах Харківської області | Center for Political Analysis «Observatory of Democracy»

Інформаційна відкритість та сервісне забезпечення взаємодії влади з громадськістю у міських громадах Харківської області

Ефективність взаємодії місцевої влади з громадськістю залежить від інформаційної відкритості та забезпечення електронними ресурсами різних форм участі громадян у прийнятті управлінських рішень. Це означає, що влада, яка націлена на забезпечення реальної участі громади у вирішенні питань місцевого значення, не лише інформує жителів про свою діяльність та наміри щодо прийняття рішень і можливості впливу на них, але й створює необхідні платформи для різних форм громадської участі.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив рівень інформаційної відкритості та сервісного забезпечення взаємодії влади з громадськістю у міських громадах Харківської області.

Що означає інформаційна відкритість та сервісне забезпечення

Інформаційна відкритість означає, що інформація про нормативну базу для громадської участі у місцевому самоврядуванні, про процес прийняття рішень, про процедури і результати громадської участі у прийнятті рішень легкодоступна, систематизована і прозора, вчасно публікується на офіційних сайтах громад.

Сервісне забезпечення – це наявність відповідних електронних сервісів як для комунікації місцевої влади з громадськістю, так і для різних форм громадської участі у процесі прийняття рішень місцевого значення. Їх перелік широкий: від тих, що забезпечують інформованість громадян (е-сервіси для запитів на інформацію, звернень), озвучення інтересів і проблем (е-сервіси для петицій, громадських ініціатив) – до платформ для проведення громадських слухань, консультацій, для роботи консультаційних рад, форумів, спільних робочих груп та комісій, до яких входять представники влади та громадськості. Ці сервіси розміщуються на офіційних сайтах громад.

Рівні інформаційної відкритості взаємодії місцевої влади з громадськістю та його сервісного забезпечення визначаємо на підставі нашого попереднього аналізу нормативно-правової бази забезпечення громадської участі в управлінні громадою.

Найвищим рівнем інформаційної відкритості та сервісного забезпечення громадської участі вважаємо той, коли на офіційних сайтах громад усі форми участі, унормовані законодавством, забезпечуються відповідними сервісами, і про ці форми доступна вся необхідна громадянину інформація. Має бути повністю представлена нормативно-правова база щодо громадської участі (в тому числі – акти, розроблені органами місцевого самоврядування). А також – розміщені плани заходів із залучення громадськості (консультацій, громадських слухань, обговорень тощо), і окремо – звіти про врахування їх результатів при прийнятті рішень місцевою владою.

Компактність розміщення інформації і сервісів та їх легка доступність також важливі: у головному меню офіційного сайту має міститися розділ «Робота з громадськістю» (чи подібний за змістом розділ, назва якого вказує на те, що він стосується участі громадськості). Саме у ньому розміщується інформація, нормативна база та сервіси щодо громадської участі. Інформація розділу повністю відповідає критеріям повноти, легкодоступності, актуальності та вказує на складові партнерства й наявність реальних механізмів впливу громадськості на рішення влади.

Високим рівнем відкритості та сервісного забезпечення характеризуємо ті громади, на сайтах яких представлено інформацію та сервіси щодо консультативних форм громадської участі, які найбільш важливі в розрізі залучення громадськості до управління. Інформація про участь громадськості доступна і відкрита. Є сервіси для звернень, запитів, петицій, консультацій, обговорень тощо. Є розділ «Робота з громадськістю», і у ньому міститься інформація про нормативну базу взаємодії місцевої влади з громадськістю, а також про форми взаємодії, які реально практикуються у даній громаді. Є наочні свідчення постійної комунікації між місцевою владою і громадськістю.

Середній рівень представляють громади, на сайтах яких є інформація про залучення громадськості до управління, але вона недостатньо систематизована і охоплює лише окремі форми участі. Висвітлюються деякі заходи з комунікації органів самоврядування з громадськістю, опубліковані окремі нормативно-правові акти. Присутні сервіси, що забезпечують ті чи інші можливості для комунікації (в основному, це – звернення, запити та петиції), але вони більшою мірою наповнені контентом.

Низькому рівню відповідають сайти громад тоді, коли інформація про громадську участь розміщується епізодично або взагалі відсутня. Нормативна база представлена частково або її немає. Є лише окремі сервіси, і вони не наповнені контентом (або дуже бідні на контент). Розділи про взаємодію з громадськістю відсутні або не містять інформації. До цієї групи відносимо й варіант, коли громада не має сайту.

Розподіл міських громад за рівнями

Проведений аналіз показав, що найвищого рівня інформаційної відкритості та сервісного забезпечення громадської участі не має жодна міська громада Харківської області.

Громади високого рівня відкритості та сервісу громадської участі

На офіційному сайті Мереф’янської громади є розділи «Робота з громадськістю», «Молодіжна рада Мереф’янської громади», «Органи самоорганізації населення», «Комунікаційна стратегія Мереф’янської громади». У розділі «Робота з громадськістю» представлені положення Мереф’янської міської територіальної громади, які регламентують участь жителів у вирішенні питань розвитку громади. Варто відмітити, що вони охоплюють досить широкий перелік форм участі і засобів комунікації з місцевою владою.

Регламентується участь громадськості в управлінні місцевим бюджетом, що важливо з точки зору визначення пріоритетності проблем громади та розпоряджання її коштами. Також окремими положеннями визначаються процедури громадських слухань, загальних зборів, консультацій з громадськістю, подання петицій та висловлення ініціатив. Передбачена процедура громадської експертизи діяльності виконавчих органів Мереф’янської міської ради. У громаді функціонує молодіжна рада. Нормативні документи, відомості про її склад та інформативні матеріали про діяльність розміщені у відповідному розділі сайту. Інформація про органи самоорганізації населення з контактами та інформацією про їх територіальну належність також представлена у відповідному тематичному розділі. Однак, плани заходів роботи з громадськістю та звіти про врахування результатів громадської участі при прийнятті управлінських рішень – відсутні.

На сайті Первомайської громади є кілька розділів, що стосуються взаємодії влади та громадськості. Основна частина інформації міститься у розділі «Громадянам». У підрозділі «Консультації з громадськістю» є «Положення про громадські слухання в місті Первомайський», реєстр громадських слухань та обговорень, інформація про їх результати. Однак інформація в реєстрі не оновлювалась з лютого 2020 року: останнє оголошення про проведення громадських слухань у підрозділі «Оголошення» датується 16.02.2020 р.

Також є підрозділ «Звернення громадян», сервіси для електронних звернень та подання петицій. Можна ознайомитись із довідками про підсумки роботи із зверненнями, в тому числі й за 2020 рік.

Громади середнього рівня

На головній сторінці сайту Харківської міської ради відсутній тематичний розділ, присвячений роботі з громадськістю. Окремого розділу, назва якого вказувала б на нормативну базу взаємодії влади і громади, також немає. У розділі «Документи» є підрозділ «Громадські слухання», але остання публікація у ньому датується 29.12.2018 р.

У боковому меню розміщені окремі сервіси: «Подати петицію», «Громадське обговорення у формі електронної консультації» та «Електронне місто», що включає кілька підрозділів. У першому інформація про подані петиції оновлюється доволі оперативно. На відміну від громадських обговорень у формі електронних консультацій. Згідно наявної інформації, остання консультація проводилася з 19 листопада по 18 грудня 2019 року з питання «Присвоєння імені Маршала Жукова шляхом перейменування проспекту Петра Григоренка в місті Харкові».

Сервіс «Електронне місто» включає підрозділ «Електронне самоврядування у місті Харкові». Однак зміст цього підрозділу вказує на підміну понять, і, відповідно, змісту «самоврядування» та «урядування». Термін «самоврядування» зустрічається лише у назві підрозділу та у формулюванні підзаголовку «Завдання електронного самоврядування» вже в тексті розділу. В усіх інших випадках застосовується «електронне урядування». Серед завдань е-самоврядування зазначаються висвітлення діяльності органів влади, інформування щодо запланованих дій влади, забезпечення надання адміністративних е-послуг тощо. Однак не планується  створення платформ для постійних консультацій і діалогу з громадськістю, роботи спільних комітетів з представників влади й громадськості, інших е-сервісів, які вказували б на «самоврядування». Аналіз змісту завдань вказує на те, що цей підрозділ сформований для надання інформації та е-послуг, але не для реального залучення громадськості до процесу прийняття рішень міською владою.

Отже, інформація на сайті показує, що питання взаємодії з громадою поки не перебувають в числі пріоритетних для харківської міської влади. Надання інформації є неповним, а консультування не застосовується в якості систематичної практики. Про діалог і активне залучення взагалі не йдеться. В той же час, значно більша увага приділяється розширенню сфери е-послуг.

Деяка інформація про комунікацію та взаємодію з громадою розміщена у кількох загальних розділах на сайті Люботинської міської ради. Зокрема, у розділі «Діяльність» є підрозділ «Звернення громадян», де можна направити електронне звернення та отримати довідки про стан роботи зі зверненнями громадян (поки лише за 2019 та 2020 роки). Зайшовши у відповідне меню, громадяни можуть подати чи підписати електронну петицію, дізнатись про результати розгляду попередніх. У підрозділі «Органи самоорганізації населення» є посилання на відповідну нормативну базу та інформація про наявні ОСН та їх діяльність. Розділ меню «Інформація для населення» містить підрозділ «Публічне обговорення» з інформацією про питання та звіти, винесені для ознайомлення й громадського обговорення.

Водночас, у розділі «Документи» відсутній тематичний підрозділ із нормативними актами, що регулюють взаємодію громади із місцевою владою. З 2019 року працює Молодіжна  рада, діяльність якої регламентується відповідним положенням.

На оновленому сайті Валківської міської ради є два спеціалізовані розділи – «Звернення громадян» та «Громадські слухання». У першому розміщене посилання на Закон України «Про звернення громадян». Власні нормативні документи, які б регламентували комунікацію влади та громади – відсутні. У розділі «Громадські слухання» повідомлень про процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості на 2021 рік поки не розміщено. За два попередні роки є лише 4 повідомлення. Крім того, у підрозділі «Місцеві ініціативи» розділу «Проекти розвитку громади» розміщено «Положення про місцеві ініціативи у місті Валки» та додаток до нього, розписаний алгоритм подання та розгляду місцевих ініціатив. Також є інформація для громадськості про реалізацію ініціатив.

На сайті Чугуївської громади інформація щодо взаємодії місцевої влади з громадськістю не систематизована в одному розділі. У вертикальному меню сайту є розділи, зміст яких дозволяє визначити деякі напрямки і характер комунікації влади з громадою. Так, у розділі «Електронні консультації з громадськістю» опубліковано інформацію про програми і питання, що виносяться на обговорення громади та про його результати. Зокрема, у квітні-травні 2021 року відбулися консультації з питань податків та зборів на території Чугуївської ОТГ. Інформації про врахування результатів консультацій поки немає.

Також є розділ для електронних петицій, у якому можна як подати і підписати петицію, так і ознайомитися із інформацією про петиції, що перебувають на розгляді. У розділі «Інформація для населення» розміщена інформація про публічні обговорення. Однак, вона не оновлювалася із серпня 2018 року. У розділі «Документи» відсутній тематичний підрозділ, у якому були б зібрані законодавчі акти та нормативні акти місцевої влади щодо взаємодії з громадськістю.

Пошук інформації про роботу із громадськістю на сайті Куп’янської громади потребує проходження певних лабіринтів. У розділі «Міська влада» є підрозділ «Громадська рада», у якому розміщені нормативні документи щодо її складу та роботи. Однак, інформація у інших підрозділах свідчить, що після 2016 року громадська рада фактично не функціонує.

У підрозділі «Звернення громадян» розділу «Діяльність» надані пояснення щодо подання звернень та петицій на відповідних сервісах. Також за стандартним алгоритмом можна подати чи підтримати електронну петицію, отримати інформацію про інші петиції та результати їх розгляду. Питань комунікації і взаємодії стосується підрозділ «Консультації з громадськістю»  розділу «Інформація». Тут розміщені повідомлення та звіти про проведення електронних консультацій щодо кількох проектів. У розділі «Документи» відсутній підрозділ, у якому були б розміщені посилання на нормативні акти, що регулюють взаємодію влади з громадою.

Інформація про роботу з громадськістю у Зміївській громаді – фрагментарна. У розділі «Документи» є підрозділи «Громадські обговорення» та «Аналітичні довідки про стан розгляду звернень громадян». У першому містяться повідомлення про громадські обговорення, у другому – інформація про стан розгляду звернень громадян, що подаються, в тому числі, через сервіс «Електронне листування». Також, через відповідний сервіс, громадяни можуть подати електронні петиції, ознайомитись із їх переліком та інформацією щодо їхнього розгляду.

Головне та бокове меню сайту Красноградської громади не вказують на активну взаємодію влади з громадськістю. Є можливість подати електронне звернення й петицію та інформація про попередні петиції і результати їх розгляду. В окремому розділі – досить детальний звіт міського голови перед територіальною громадою міста, поки лише за 2019 рік. У розділі «Документи» можна ознайомитись із протоколами громадських слухань. Однак, в ньому – поки єдиний протокол, який датується 30 травня 2018 року.

Громади низького рівня відкритості та сервісу громадської участі

В боковому меню сайту Лозівської громади є лише розділ «Консультації з громадськістю», який включає 3 підрозділи. У підрозділі «Нормативно-правова база» міститься посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». А консультації з громадськістю досі відбуваються згідно рішення Лозівської міської ради від 25 березня 2014 р., відповідно до орієнтовного плану на цей рік. Інформаційне повідомлення про проведення громадських обговорень у відповідному підрозділі датується 08.05.2014 р., а оновлення – 20.08.2017 р. Аналогічна ситуація і в підрозділі «Звіти про результати консультацій з громадськістю»: «свіжих» документів тут немає.

На веб-сайті Дергачівської міської ради відсутній окремий розділ, у якому висвітлюється робота з громадськістю. Наявні розділи також не містять відповідних підрозділів. У розділі «Документи» ані за типами документів, ані за тегами не вдається знайти нормативних актів, які регламентують взаємодію місцевої влади з громадськістю. Є розділ «Звернення», де можна скористатись відповідним сервісом для відправлення е-звернення. А у розділі «Опитування» розміщено лише одне – щодо «Плану розвитку Дергачівської міської ради на 2021-2026 роки»: щодо нього влада пропонує громадянам надсилати пропозиції щодо розвитку міської ради.

Влада Південної міської громади нещодавно створила офіційний веб-сайт. У його боковому меню є розділ «Робота з громадськістю». Однак поки він не наповнений й містить лише підрозділ «Електронні петиції», теж порожній. Щоправда, сам сервіс «Електронні петиції» на сайті є, він винесений безпосередньо вниз бокового меню. Ще у боковому меню сайту присутній розділ «Органи самоорганізації населення», який теж поки не наповнений й містить лише один підрозділ. Цей підрозділ під назвою «ОСББ» поки заповнений лише таблицею з інформацією про п’ять ОСББ, що діють на території громади.

Інформація на сайті Балаклійської громади свідчить про епізодичний характер комунікації і взаємодії влади з громадськістю. Відсутні спеціальні розділи чи підрозділи, посилання на нормативну базу. Громадянам надається лише можливість відправити електронне звернення.

Подібна ситуація й у Богодухівській громаді. Судячи з інформації, розміщеної на офіційному сайті, єдиними засобами участі мешканців громади у місцевому самоврядуванні є електронні петиції. У розділі «Офіційні документи» пошук за типами документів не приводить до нормативних актів, згрупованих за напрямком взаємодії з громадськістю.

Назви розділів сайту Ізюмської громади не вказують на пріоритетність взаємодії місцевої влади з громадськістю. Спеціалізований розділ у головному меню відсутній. У розділі «Публічна інформація» є підрозділ «Звернення громадян». У ньому – статистичні дані про засоби і кількість звернень з різних питань. Довідки про роботу зі зверненнями після 1-го півріччя 2018 року не оприлюднювались.

Ще більшим інформаційним мінімалізмом відзначається Вовчанська міська рада. Розділ меню для інформації про роботу із громадськістю відсутній. У розділі вертикального меню «Нормативно-правова база» є посилання лише на Закон «Про місцеве самоврядування в Україні».

На сайті Барвінківської міської громади розділу «Робота з громадськістю» чи аналогічного за змістом – немає. Відвідування розділів «Положення», «Рішення Барвінківської міської ради» та інших (у яких теоретично могли б міститися документи щодо роботи з громадськістю) також не дає позитивного результату.

Висновки та рекомендації

Дослідження показує, що в міських громадах Харківської області навіть ті форми громадської участі, які регламентуються законами України та нормативними актами центральних органів влади, практикуються частково і не регулярно. З усіх форм участі громадськості найчастіше мають місце звернення громадян, петиції, функціонування органів самоорганізації населення. Вкрай рідко проводяться громадські слухання та консультації.

Інформація на сайтах громад, віднесених до низького рівня відкритості, вказує на фактичне ігнорування роботи з громадськістю. Відповідно, й інформаційна відкритість та електронні сервіси для взаємодії влади та мешканців громад  практично відсутні.

Громади, що зайняли середню сходинку, окрім звернень і петицій, іноді практикують форми громадської участі консультативного характеру – громадські ініціативи, слухання, консультації. Однак проведення слухань і консультацій в багатьох громадах не оголошується завчасно. Місцева влада не звітує перед мешканцями щодо врахування результатів громадської участі при прийнятті управлінських рішень. Відповідно, таку участь можна оцінити як символічну, імітаційну. Інформація на сайтах мало відповідає критеріям структурованості, доступності, прозорості й актуальності.

Дві громади, де рівень інформаційної відкритості взаємодії влади з громадськістю визнаний високим, розпочали роботу над розробкою власної нормативної бази для громадської участі. Нормативні акти розміщуються у відкритому доступі. Органи місцевого самоврядування періодично практикують консультативні форми громадської участі та публікують звіти про їх результати. Однак не повідомляють про те, як ці результати вплинули на конкретні рішення влади.

Підвищення рівня інформаційної відкритості потребує, передусім, розширення переліку форм громадської участі, що практикуються в громадах, а також їх нормативної регламентації, створення е-сервісів для них та структурування інформації про взаємодію влади і громадськості на сайтах громад.

Доцільним є створення у головному меню сайтів громад розділу «Робота з громадськістю» (або з іншою подібною назвою, яка б чітко вказувала на його зміст). У цьому розділі варто передбачити такі підрозділи:

  • «Нормативна база», у якому можна структурувати документи в наступному порядку: рекомендації, конвенції та кодекси ЄС, що стосуються громадської участі у місцевій політиці; закони України та постанови центральних органів влади; нормативні акти громади;
  • «Інформація для громадськості». У цьому підрозділі можна розмістити всю публічну інформацію, окремі сервіси для запитів, звернень і петицій, а також їх статистику, відповіді органів самоврядування та звіти про результати розгляду;
  • «Консультації з громадськістю» – підрозділ, у якому для кожного виду консультативних форм участі (опитувань, консультацій, громадських слухань, роботи постійних консультативних громадських органів тощо) передбачаються: а) свої е-сервіси; б) розміщення планів консультативних заходів; в) розміщення звітів про результати консультативної участі; г) інформація про врахування результатів консультативної участі при прийнятті рішень місцевою владою;
  • «Робочі групи/комісії». Створення цього підрозділу має сенс, якщо органи місцевого самоврядування планують вийти на найвищий рівень взаємодії з громадськістю – активного партнерства. Тоді у нормативних актах громади слід регламентувати створення і діяльність спільних робочих груп/комісій із представників місцевої влади й громадськості. Для забезпечення їх роботи створити відповідні е-сервіси. Для інформування громадськості про діяльність та її результати надавати інформацію про плани та графіки роботи, прийняті рішення та їх вплив на рішення органів місцевого самоврядування.

Врахування цих рекомендацій сприятиме як активізації взаємодії влади з громадськістю, так і забезпеченню жителів громад доступною, систематизованою та актуальною інформацією про можливості, процес та результати громадської участі в місцевому самоврядуванні.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).  Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».