Програмні пропозиції від кандидатів-«спадкоємців Кернеса» | Center for Political Analysis «Observatory of Democracy»

Програмні пропозиції від кандидатів-«спадкоємців Кернеса»

Мерська виборча кампанія-2021 у Харкові виходить на пік активності. Кандидатів, що змагаються за посаду міського голови, позиційно можна розділити на «спадкоємців Кернеса» та «опозиційних». Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив програмні пропозиції Ігоря Терехова та Михайла Добкіна, що позиціонують себе в якості наступників Геннадія Кернеса і змагаються у відповідному сегменті електорального поля.

Боротьба за електоральну спадщину Кернеса: Терехов vs Добкін

Терехов і Добкін у боротьбі за електоральну спадщину Кернеса використовують різні методи психологічного впливу на виборців. Терехов на зустрічах із виборцями починає свої виступи зі згадки про те, що «вони із Геннадієм Адольфовичем багато разів обговорювали плани розвитку Харкова» і Кернес готував його як свого наступника. Про це говорить і в багатьох інтерв’ю. Активно розганяється у ЗМІ та в соціальних мережах повідомлення, що саме син Кернеса Кирило оголосив кандидатуру Терехова й зазначив, що цього хотів сам Кернес. Такими сигналами виборцям доносять, що – це, фактично, заповіт. На зустрічах із виборцями добре помітне намагання Терехова наслідувати стиль і риторику спілкування Кернеса, зокрема, з очільниками комунальних підприємств (начальниками відділів), які супроводжують кандидата. Хоча публічних обіцянок когось із них «помножити на нуль» поки не помічено, однак жорсткі розпорядження «зробити, вирішити проблему, доповісти» у відповідь на звернення виборців щодо комунальних проблем, дуже нагадують комунікаційні прийоми Кернеса. Добкін більше сподівається на добру пам’ять і стійкі симпатії виборців. Він активно просуває меседж про те, що вони разом із Кернесом починали розбудовувати Харків і здійснювати великі проекти. Також, «розкручує» тему «нових обставин смерті мера Харкова».

Ще одна характерна риса особистісного протистояння кандидатів – квест під умовною назвою «відхрестись від Авакова». Терехов, за яким закріпився імідж людини Авакова,  акцентує увагу на своїх комунікативних здібностях, завдяки яким Аваков, ще коли очолював Харківську облдержадміністрацію, попросив його вибудувати систему балансу між міським головою (Добкіним), секретарем міськради (Кернесом) та головою ХОДА (Аваковим). Терехов зазначає, що цю місію виконав, а після звільнення з посади Авакова дав згоду працювати у команді Кернеса, за умови, що не буде згадок про Авакова. На зустрічах із виборцями також опосередковано «відхрещується» від Авакова, критикуючи національну поліцію. Однак, не «відхрещування» єдині, а й активні атаки демонструє цей квест. Наприклад, публікація під назвою «Кампания Добкина состоит из интриг, скандалов и поддержки Авакова, – политолог» розміщена у ЗМІ «Первая столица». Ця ж теза міститься і в дописі політолога-експерта Олександра Кочеткова. Добкін також не відстає, здійснює превентивні напади та парирує удари. Заявляє про повний контроль Авакова над Тереховим, називає своїм головним конкурентом «колективного Авакова».

Третій напрямок зусиль у «перетягуванні електорального каната» – намагання залучити на свій бік виборців, що симпатизують «русскому миру». Повноваження міського голови згідно статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не вказують на його статус як політичної особи, що може просувати певну політичну ідеологію і забезпечувати її підтримку у міській раді. Однак реальна політична вага мера міста, особливо мегаполіса, та ще й у прикордонному і прифронтовому регіоні, виглядає очевидною. Тож кожен кандидат адресує у цей електоральний сегмент свої меседжі, опосередковано чи прямо. Терехов, зокрема, – через довготривалу епопею із перейменуванням проспекту Григоренка (з нагадуванням, що сам Кернес вважав, що це має бути проспект Жукова). Добкін – заявами про вивчення у школах російської мови нарівні з українською, про те, що ніхто не може заборонити нам ходити в нашу церкву, звісно, в УПЦ МП.

Таким чином, публічні заяви кандидатів, дописи й коментарі їхніх штабних експертів чітко вказують на те, що, у їхньому розумінні, головний тренд цієї виборчої кампанії – битва «хто кого» на «електоральному полі Кернеса». Добкін про це говорить прямо, і своїми вустами, і вустами технологів: «Время решать: или МЫ – их, или ОНИ – нас». Терехов – здебільшого опосередковано.

Звісно, окрім міжособистісних «обмінів люб’язностями», виборців, передусім, раціональних, цікавить, які важливі саме для них проблеми і в який спосіб буде вирішувати кандидат у разі обрання на посаду міського голови. Уявлення про важливі для виборців проблеми та порядок пріоритетів дають результати соціологічних досліджень, а також, аналіз змісту запитань виборців до кандидатів на зустрічах, кількість запитань щодо кожної проблеми. Згідно результатів дослідження групи «Рейтинг», що проводилося 2-7 жовтня 2021 року, найбільш пріоритетними для міської влади Харкова мають бути такі сфери: медичні установи – 58 % респондентів; вартість житлово-комунальних послуг – 49 %; якість житлово-комунальних послуг – 43%; боротьба з корупцією – 41 %; соціальний захист малозабезпечених – 25%; якість доріг – 25 %; боротьба зі злочинністю – 24 %; освітні установи (школи й дитячі садки – 23 %. Отже, у першій трійці – проблеми медицини, ЖКГ і боротьби з корупцією.

Стратегічні передвиборні наміри Терехова

Аналіз «Стратегії розвитку Харкова до 2030 року» вже представляли експерти АЦ «Обсерваторія демократії». За попереднім посиланням текст Стратегії зараз не відкривається, а на офіційному сайті міськради є лише її презентація у вигляді 15 слайдів та з’явилось повідомлення про те, що вона презентована. Однак 5 жовтня 2021 року вийшов спецвипуск № 120 (408) газети «Харьковские известия», єдиний матеріал якого має назву «Стратегія розвитку міста до 2030 року». Час виходу видання, порівняння змісту кроків для реалізації Стратегії та виступів Терехова на зустрічах з виборцями дає підстави вважати, що у спецвипуску муніципальної газети представлені саме передвиборні пропозиції кандидата. Та й звернення Терехова на титульній сторінці: «Ту Стратегію, яку ми планували разом з Геннадієм Адольфовичем я буду послідовно реалізувати» – пряме тому підтвердження. І реалізовувати її він має намір до 2030 року.

На другій сторінці публікації – результати опитування харків’ян щодо пріоритетних сфер і галузей для розвитку міста. Хто проводив опитування – не зазначається. Викликають запитання і запропоновані варіанти відповідей, серед яких не значиться, наприклад, житлово-комунальне господарство. Хоча результати дослідження групи «Рейтинг» і той факт, що на зустрічі Терехова з містянами їздять очільники комунальних підприємств, а найбільше питань і претензій виборців стосуються саме роботи ЖКГ, змушує сумніватися у такій неувазі респондентів до розвитку цієї галузі в ході опитування, результати якого наводяться у Стратегії. Не згадується і про боротьбу з корупцією. А згідно результатів опитування групи «Рейтинг», ці питання актуальні для значної кількості громадян. У представлених результатах першість займають медицина, промислове виробництво та вища освіта і наука. Логічно припустити, що саме на розвиток цих галузей найбільше орієнтована Стратегія.

Ймовірно не випадково, реалізація Стратегії передбачає 7 (щасливе число) кроків. Перший – «Здоровий мегаполіс» – включає модернізацію медичних закладів; популяризацію здорового способу життя; боротьбу з наркоманією. Найбільш вагомим напрямком модернізації медичних закладів визначається створення муніципальної швидкої допомоги. Також йдеться про оновлення матеріально-технічної бази та реконструкцію приміщень медзакладів, підтримку бізнес-інвестицій в медичні інновації, підтримку медицини міською владою та покращення медичного інформаційного простору. Для популяризації здорового способу життя кандидат планує будівництво Льодової арени в парку Машинобудівників з урбан-парком біля неї для занять вуличними видами спорту. У Слобожанському – спорудження сучасного спортивного комплексу, реалізацію проекту Алеї олімпійських чемпіонів. Для боротьби з наркоманією (ця проблема була актуалізована ще під час парламентської виборчої кампанії 2019 року «пулом» кандидатів Кернеса), окрім пропаганди здорового способу життя та лікування наркозалежних, головним напрямком роботи визначається удосконалення інтерактивної карти для боротьби із розповсюджувачами наркотиків. На кількох зустрічах із жителями 338-го мікрорайону Терехов головну увагу приділяв питанням створення муніципальної швидкої допомоги та боротьби із «закладками» наркотиків, для чого, в тому числі, потрібна муніципальна поліція. Втім, від запитання виборця, чи можна замість запланованої 24-поверхівки побудувати спортивний майданчик, зону відпочинку чи дитячий садок, для здорового способу життя, кандидат відмахнувся жестом зі словом «посмотрим».

Виклад ідей щодо розвитку міста як освітнього центру починається з того, що «на модернізацію навчальних закладів у поточному році за ініціативи в.о. міського голови була виділена безпрецедентна сума – майже 300 млн. грн.». Із всього тексту підпункту «Реновація закладів» лише два рядки і 4 показники стосуються стратегічних цілей: у цьому навчальному році відкриється 13 реконструйованих стадіонів та ще 10 – у 2022 році; до кінця 2021 року 40% дитсадків і 100% шкіл Харкова будуть оснащені системами відео-спостереження. Для навчання всіх і підтримки талантів пропонують різні курси та підвищення стипендій для талановитої молоді. Однак, на зустрічах із виборцями на освітніх проблемах кандидат увагу не акцентує.

Усі підпункти Кроку № 3 «Успішна громада» безпосередньо стосуються найбільш гострих проблем. Звісно, і для збільшення кількості робочих місць, і для зростання надходжень до місцевого бюджету та збільшення доходів громадян, для підвищення рівня соціального захисту потрібні інвестиції. Однак, відповідний пункт Стратегії, по суті, представляє перелік залучених інвестицій, без конкретизації інвесторів по кожній позиції. Лише вказується, що інфраструктурні програми міста реалізуються за участю ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку» та ЄІБ (Європейський інвестиційний банк). Тобто, інвестиції – це кредитні ресурси. Як напрямок подальшої роботи також визначається співпраця зі світовими фінансовими інститутами. Тут, вочевидь, для виборців дуже важлива конкретика. Адже для банківських кредитів потрібна застава, ймовірно, у вигляді об’єктів майна громади. «Тіло кредиту» й проценти за кредити «ляжуть на плечі» платників податків. Стратегічно вирішити проблеми несприятливих умов для розвитку бізнесу кандидат планує вимогами до чиновників «зробити так, щоб бізнес почував себе комфортно», «розробити спільну стратегію міської влади та підприємців» (чого має стосуватися ця стратегія – невідомо). Також планує залучення бізнесу до обговорення і реалізації ініціатив міської влади та реалізацію програм підтримки підприємців, без конкретизації, яких саме.

Вельми цікавим виглядає підпункт про боротьбу з корупцією. Його зміст вказує на те, що вся корупція в місті пов’язана з адміністративними послугами. Тож їх переведення в онлайн-режим, впровадження цифрових технологій життєзабезпечення міста, вірогідно, вщент знищить корупцію.  Через «популяризацію онлайн-записів у дитячі садки, школи та лікарні, ймовірно, планується зменшити, наприклад, черги до дитячих садків, у які батьки записують дітей відразу після виписки з пологового будинку. Чи здешевити «фарбу» для дитячих садків, ціна і потрібна кількість якої зростає пропорційно до збільшення дефіциту місць. Розвиток мобільного додатку «Місто в смартфоні», можливо, сприятиме боротьбі з корупцією, якщо там можна буде знайти, наприклад, бюджети інфраструктурних/іміджевих проектів, інформацію про тендери, тощо. Однак, що саме планується помістити в додаток, у Стратегії не конкретизується.  Соціальна політика асоціюється, передусім, з карткою харків’янина, функціонал якої «за нашими підрахунками, дасть біля 1000 грн. щомісячної економії кожній сім’ї». На зустрічах з виборцями стрижень цієї частини Стратегії – картка харків’янина.

Проект «Великий Харків», що міститься у підрозділі «Прогресивний регіон», не надто активно презентується на зустрічах кандидата Терехова із виборцями, хоча у цій публікації характеризується як найбільш масштабний із обговорюваних. Його суть визначається вкрай поверхнево – «інтеграція Харкова та оточуючих населених пунктів у єдиний «надорганізм», який забезпечить добробут всього регіону». Проект «Конструктор міста» спрямований на покращення благоустрою. Його суть в тому, що із готових елементів «складається ідеальний прибудинковий простір». Також в рамках «Великого Харкова» в кожному районі для підвищення якості життя харків’ян мають з’явитися «субцентри» з торгівельними центрами, кафе, сервісними комплексами. Зміст цього підрозділу наводить на думку, що мешканцям міста «для підвищення якості життя» потрібні лише торгівельно-розважальні центри, і, звісно, краще облаштовані прибудинкові території.

Зробити Харків безпечним Терехов пропонує шляхом:

  • створення єдиного Ситуаційного центру для управління і координації усіх екстрених служб та обладнання вулиць системами відео-спостереження, а закладів освіти – «тривожними кнопками»;
  • розширення внутрішньо квартального освітлення (не виключено, як відповідь на критику з боку Добкіна, що в Харкові стали економити на безпеці містян і на вимоги «включити світло»);
  • протидії насиллю в сім’ї.

Доволі активно транслюються меседжі стосовно комфортного проживання у місті. І на зустрічах з виборцями, і в тексті публікації увага акцентується на розвитку транспортної інфраструктури й придбанні нових транспортних засобів – тролейбусів, автобусів, продовженні будівництва метро і закупівлі нового рухомого складу. З усіх проблем житлово-комунальних послуг і тарифів виділяється одна – теплопостачання і тарифи. Тепло в кожен дім забезпечать дотації ХТМ, реконструкція систем опалення та  встановлення приборів обліку тепла у багатоповерхівках, за участі ЄБРР. Про тепло-збереження не йдеться, а подібні запитання виборців залишаються без відповіді. В Стратегії згадується про реалізацію проектів енергозбереження, без будь-якої конкретизації.

Сьомим, завершальним кроком у напрямку перетворення Харкова на абсолютно комфортне місто, згідно Стратегії команди Терехова, має стати проривний у містобудуванні проект «Зелений каркас». За задумом, він має об’єднати усі паркові зони міста в єдину мережу за допомогою зелених коридорів. Загальна протяжність мережі еко-маршрутів – 127 км. Зазначається, скільки потрібно побудувати та реконструювати об’єктів, додається план «каркасу», тільки не вказується, за які кошти цей грандіозний проект планується реалізувати.

«Турботливий» Добкін

Основою передвиборної агітації Добкіна виступає програма «Турбота», повний текст якої, ймовірно, перебуває під грифом, якщо не «абсолютно таємно», то «дуже секретно». Google відмовляється допомагати у її пошуку. В кожному номері газети «Время Добкина» лише адреси «Добкін ХАБів», де можна залишити заявку на участь у програмі, разом із персональними даними, і ніби, ознайомитися з «Положеннями програми». У відповідному меню сайту, на який дається покликання, також тексту програми немає. Тож у існуванні програми як такої, виникають, як мінімум, певні сумніви. Або ж вона містить єдиний пункт – адресна матеріальна допомога містянам на компенсацію оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 2000 грн.

Передвиборна програма Добкіна «Город для людей» включає 12 розділів. Перш ніж приступити до змістовного аналізу програми, варто зробити загальні зауваження. По-перше, програма змістовно не структурована – «соціальні» розділи перемішані з «економічними», тому в нашому аналізі ми згрупуємо соціальні та економічні проблеми. По-друге, з передмови кандидата і з тексту самої програми не зрозуміло, хто саме складає ту команду прибічників і однодумців, з якими він іде на вибори. Тобто, не визначається той інституційний ресурс у міській раді, завдяки якому може бути можливою реалізація програми. Адже повноваження міського голови такого ресурсу не дають.

Перший розділ стосується медицини та охорони здоров’я. Подібні до Стратегії Терехова положення стосуються прискорення прибуття швидкої допомоги за викликом, покращення обладнання медичних закладів та бригад, цифровізації міської системи охорони здоров’я. Крім того, програма щорічної безкоштовної медичної діагностики кожного харків’янина. Щодо ковідної проблеми, кандидат пропонує ретельне обстеження на предмет протипоказань для вакцинації та фінансову компенсацію у разі ускладнень.

У галузі освіти та науки (розділ 10) перші дії – включення до шкільних програм російської мови нарівні з українською та протидія поборам у школах. Також декларуються наміри щодо розвитку безкоштовних гуртків та секцій, покращення харчування в навчальних закладах та ремонтів і комп’ютеризації шкіл. Ностальгічні настрої певної частини виборців, вірогідно, стимулюватимуть плани щодо забезпечення випускників вишів та ПТУ робочими місцями за замовленням харківських підприємств. З освітньою проблематикою пов’язані й проблеми розвитку культури та спорту. Терехов пропонує забезпечити міську підтримку спортивних центрів та навчальних закладів, реконструкції шкільних стадіонів та створити соціально-спортивну школу.

Шляхи вирішення проблем у житлово-комунальній сфері представлені у розділі 3. Програма «Теплий Харків» включає аудит та модернізацію потужностей КП «Харківські теплові мережі» та створення квартальних міні-котелень. Для підвищення якості питної води – модернізація міських фільтрувальних систем. Реєстр житлових будинків та «паспорти» дворів – для оптимізації та моніторингу бюджетних витрат. Аби настала соціальна справедливість, Добкін пропонує запустити програму «Турбота» та впровадити цільову соціальну підтримку (розділ 9).

Проблеми розвитку міської інфраструктури у Добкіна вирішуються створенням транспортної схеми та оновленням рухомого складу комунального транспорту, розвитком пішохідної інфраструктури. З метою вирішення проблем міського середовища планується створення Офісу розвитку Харкова. Тут очевидна невідповідність між формою і змістом. Якщо проблеми інфраструктури обмежуються лише транспортними, то й офіс потрібно називати, наприклад, «Офіс розвитку транспортної інфраструктури». А якщо, все ж таки, проблеми міської інфраструктури – не лише транспортні, то в переліку дій варто передбачити засоби для їх вирішення.  З екологічними проблемами планується боротися не лише очисткою й озелененням міста, розвитком рекреаційних зон, а ще й створенням громадської ради з незалежних екологів та активістів, підтримкою волонтерських проектів.

Ідеї щодо економічного розвитку міста знаходимо у двох розділах програми – 2 і 4. Промисловість та економіку й підприємництво Добкін вирішив розмежувати, тож промисловість опинилася за межами економіки. Стратегія «4Р» для розвитку промисловості (реприватизація, реіндустріалізація, реновація та реінтеграція) передбачає низку відповідних кроків без орієнтації на їх кінцевий результат. Що буде вироблятися на цих підприємствах? З якими пропозиціями вони вийдуть для відновлення економічних, соціальних та ще й культурних зв’язків? З якими країнами ближнього та дальнього зарубіжжя? Відповіді на ці питання програма не дає. Стимулювання економіки та підприємництва в програмі кандидата зводиться до забезпечення громадського контролю за закупівлями за кошти міського бюджету(що, безумовно важливо, але, передусім, стосується протидії корупції та зловживанням з боку чиновників, як і громадський контроль за виділенням земельних ділянок); підтримки бізнес-ініціатив у галузі високих технологій та просування харківських товарів і послуг на міжнародних майданчиках; підтримки бізнесу під час пандемії та створення освітніх ХАБів для підприємців (за які кошти – не вказується).

В розділі програми «Людина і закон» йдеться, передусім, про безпеку. Тут багато пунктів «перегукуються» із Стратегією і меседжами Терехова – муніципальна охорона, боротьба і профілактика наркоманії, закриття «наливайок», профілактика ДТП на дорогах міста. Додається взаємодія місцевого самоврядування та правоохоронних органів для порядку й безпеки, правда, не зрозуміло, в яких формах.

Не обходить Добкін і проблеми цінностей та суспільної моралі й злагоди. Має наміри популяризувати сімейні цінності та заборонити заходи з пропаганди ЛГБТ, налагоджувати міжнаціональну та міжрелігійну толерантність, підтримувати внутрішньо переміщених осіб. Хоча пункт про комплексну програму підтримки та безкоштовну юридичну допомогу внутрішньо переміщеним особам мало корелює із попередніми у цьому розділі програми. Принаймні, без деталізації, що включатиме ця комплексна програма.

Резюме: псевдо-програмний батл та можливі й неможливі бонуси для харків’ян

Проаналізовані програмні документи обох кандидатів мало відповідають суті, структурі й змісту передвиборної програми. Найбільше в них простежується констатація проблем. Бачення шляхів їх вирішення, що містяться під заголовками «напрямки роботи» та «наші дії», не виглядають як чіткі плани дій з вирішення конкретних проблем. Дуже часто вживаються слова «сприяти», «удосконалювати», «підтримувати», «підвищувати» без будь-яких індикаторів усього цього сприяння і підтримки. Програми не показують, які ресурси для їх реалізації будуть залучені. Очевидно, що у Терехова є інституційний ресурс у вигляді більшості у міській раді «Блоку Кернеса – Успішний Харків». Чи підтримуватиме ця більшість Добкіна – віднесемо це питання до групи невідомих величин, оскільки сам кандидат відповіді на нього не дає. Що стосується фінансових ресурсів для реалізації програм, Терехов називає як партнерів ЄБРР т ЄІБ, на кредити яких, вірогідно, розраховує, ставлячи знак рівності між кредитами та інвестиціями. Програма Добкіна джерела фінансових ресурсів замовчує. У обох програмах не знайдемо конкретних, вимірюваних та досяжних результатів із визначеними часовими рамками. Тож і інструментів контролю за діяльністю обраного голови міської ради та виконанням передвиборних обіцянок програми не дають.  Звісно, програмні положення обидва кандидати широко використовують у передвиборній агітації, хоча деякі з них, вірогідно, мають намір більше заінтригувати потенційного виборця, як, наприклад, програма «Турбота».

Обидві програми мають значну частину зайвого тексту, що не відповідає програмному стилю. Так, у Стратегії Терехова біля 8/10 обсягу займають пафосні констатації досягнень, які можна було б представити у вигляді звіту за певний період, не забувши включити туди й інформацію про сьогоднішній фінансовий стан міста. Майже половина програмного тексту у Добкіна – натхненні роздуми про проблеми та лозунги про наміри на невизначене у часі майбутнє. Загалом ці програми – симулякри – бліда подібність того, як має виглядати обґрунтована й реалістична передвиборна програма.

Звісно, найбільш важливе питання – наскільки програми кандидатів, визначені у них проблеми відповідають реальним потребам містян, а передбачені напрямки роботи та дії – можуть реально вирішити ці проблеми. І в Терехова, і в Добкіна програми починаються із проблем медицини. Напрямки роботи й дії досить близькі як у тому, що передбачається – зміни в роботі швидкої допомоги, переоснащення закладів, зміна системи документообігу, так і в тому, чого не передбачається – розширення мережі лікувальних закладів, будівництво хоча б однієї лікарні. Водночас, сучасна пандемія, прогнози ВОЗ щодо збільшення і почастішання пандемій в близькому майбутньому мали б наштовхнути на такі плани.

Хоча в результатах опитування, розміщених у публікації Стратегії Терехова другу і третю позицію з високими показниками займають промислове виробництво та вища  освіта й наука, відповідно, ці галузі залишаються за рамками програми кандидата. У Добкіна є такий розділ програми про промисловість, але напрямки дій не дають можливості передбачити їх конкретні результати.

Одна із найактуальніших – проблема теплопостачання та тарифів на тепло. Обидва кандидати планують її вирішувати по принципу «гасіння пожежі» – наданням дотацій ХТМ чи адресної допомоги на сплату комунальних послуг. При цьому, джерела фінансування навряд чи можна назвати надійними і стабільними. Терехов вказує на надходження із держбюджету (хоча центральна влада сама ще не знає, звідки брати кошти) та на перерозподіл коштів у рамках міського бюджету. Добкін обіцяє сам затвердити програму «Турбота» (для чого у міського голови немає повноважень), а звідки братиме на неї кошти – не вказує. Також у обох програмах йдеться про реконструкції трубопроводів, систем опалення.

Жоден із кандидатів навіть не згадує про тепло-збереження, хоча самі виборці ставлять на зустрічах запитання, чи плануються якісь кроки у цьому напрямку. Адже надто мало підстав сподіватися як на те, що енергоносії стануть дешевшати, так і на вічні дотації. Та й досвід країн Східної Європи, які, позбавившись можливості отримувати дешевий газ, відразу взялися за утеплення фасадів будинків, встановлення індивідуальних, а не загально-будинкових приладів обліку та регуляторів подачі тепла, обладнання для контролю витоку тепла. Вони швидко отримали значний соціальний ефект, бо перестали обігрівати атмосферу й дали можливість людям індивідуально визначати, скільки споживати тепла й платити за себе, а не за весь будинок, економити сімейний бюджет. Спостерігався й вагомий економічний ефект – розвиток виробництва матеріалів для утеплення, обладнання для обліку. Відповідно, під виробництво залучались інвестиції, створювались робочі місця, збільшувались надходження до місцевих бюджетів. І тут Харків, зі своїм промисловим потенціалом, дійсно, міг би стати флагманом.

Інфраструктурні проекти кандидатів, в першу чергу, стосуються розвитку транспортної інфраструктури. На думку Терехова, харків’янам для комфортного життя, окрім нових транспортних засобів, не вистачає ще торгівельно-розважальних центрів у кожному районі. Хоча у пріоритетах, за результатами опитування харків’ян, це не значиться. Ані Терехов, ані Добкін на посаду міського голови навіть не згадують про такі об’єкти соціальної інфраструктури, як дитячі садки, школи. Хоча й не говорять, що вони не потрібні, що немає великих черг, наприклад, до дитсадків. Є лише згадка Терехова про електронні черги для протидії корупції.

Порівняльний аналіз передвиборних програмних документів Терехова та Добкіна дає можливість прогнозувати, що можуть отримати і чого не отримають харків’яни у разі перемоги кожного з них. Якщо переможе Терехов, ймовірно, почнеться реалізація низки дорого-вартісних іміджевих проектів за кредитні ресурси. Програма Добкіна менш амбітна. У разі його перемоги та за умови підтримки у міській раді також можна очікувати зрушень у розвитку транспортної інфраструктури, медичної системи міста. Ані Терехов, ані Добкін не націлені на комплексне планування розвитку Харкова, на системне вирішення комунальних і тарифних проблем.  Не варто сподіватись і на помітне підвищення показників економічного розвитку міста, на значне покращення середовища функціонування бізнесу, адже в обох програмах відповідні напрямки роботи і дії – суто декларативні. Проблема корупції у владі Харкова не піднімається у жодній з програм. У Терехова, схоже, найбільш корумповані – дитсадки, школи та лікарні. Добкін буде боротись із поборами в школах, ще мимохідь згадує про громадський контроль за виділенням земельних ділянок, чим, можливо, натякає на владну корупцію. З соціальними проблемами Терехов планує впоратися за допомогою картки харків’янина. Добкін пропонує зняти проблему тарифів з допомогою програми «Турбота».

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).  Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».