Програми розвитку громадянського суспільства в громадах Харківської області | Center for Political Analysis «Observatory of Democracy»

Програми розвитку громадянського суспільства в громадах Харківської області

Розвиток громадянського суспільства на регіональному рівні значною мірою залежить від інституційної підтримки з боку місцевої влади. Оптимально, якщо органи самоврядування територіальних громад розробляють цільові програми сприяння розвитку громадянського суспільства, які враховують місцеву специфіку. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив, наскільки ради громад Харківської області активні у цьому напрямку і чи мають відповідні цільові програми.

Нормативне забезпечення розвитку громадянського суспільства включає низку ієрархічно узгоджених документів як національного, так і регіонального масштабів. Загальні напрямки задає всеукраїнський документ – «Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки», затверджена Указом Президента України № 487 від 27 вересня 2021 року. У її Розділі VII зазначено, що на виконання Стратегії обласні держадміністрації мають розробляти регіональні цільові програми сприяння розвитку громадянського суспільства та плани заходів з їх реалізації. Окрім того, – готувати річні звіти з їх виконання, забезпечувати діяльність регіональних координаційних рад сприяння розвитку громадянського суспільства, інформувати громадськість про реалізацію Національної стратегії, сприяти залученню органів місцевого самоврядування до її реалізації.

Про місцеві ради (районні, міські, селищні, сільські) у Національній стратегії зазначено, що вони можуть затверджувати власні цільові програми сприяння розвитку громадянського суспільства, які мають відповідати як самій Стратегії, так і регіональній цільовій програмі.

Таким чином, для облдержадміністрацій розробка означених цільових програм є обов’язком, а для органів влади територіальних громад – правом, яке залишає питання прийняття програм на їх власний розсуд.

Факт наявності / відсутності таких програм в громадах є індикатором відкритості та ініціативності місцевих рад щодо співпраці з громадськістю. А відображення у програмах місцевої специфіки – показником якості їхньої політики у частині практичної реалізації демократичних принципів управління.

«Обласну цільову програму сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2026 роки» Харківська облдержадміністрація розробила, а обласна рада затвердила (Рішення № 140-VIII від 10 червня 2021 року). Високоякісною її назвати навряд чи можна. Її зміст характеризується формалізмом, низькою представленістю специфічних регіональних проблем, відсутністю вимірюваних індикаторів виконання (докладний аналіз Програми представлено у нашому попередньому матеріалі).

Чи розроблені відповідні цільові програми в територіальних громадах Харківської області – показує моніторинг офіційних сайтів органів місцевого самоврядування.

Програма з невідповідністю назви та змісту 

Діючу у 2021-му році цільову програму, назва якої містить формулювання «сприяння розвитку громадянського суспільства», виявлено лише у Куп’янській міській громаді. Це – програма «Сприяння місцевому самоврядуванню та розвитку громадянського суспільства на 2021 рік» (затверджена рішенням міськради № 21-VIII від 18 грудня 2020 року). Судячи з оприлюдненого додатку № 7 до місцевого бюджету, на неї планується витратити 961 тис. грн. Звіт про виконання відбуватиметься у 2022 році, до 1 березня (про це заначено у вступній частині Програми).

Однак, аналіз змісту Програми показує, що її реалізація навряд чи активізує розвиток інститутів місцевого громадянського суспільства і їх залучення до управління громадою.  Серед проблем, на розв’язання яких спрямована Програма (перелічені у Розділі 3), розвитку громадських інститутів стосуються хіба що покращення умов роботи ОСББ та квартальних комітетів. А далі йде: проведення спільних заходів з благоустрою міста, сприяння виконанню рішень міськради, зняття бар’єрів між владою та трудовими колективами з питань представлення кандидатур на міські нагородження, проведення спільних заходів із вшанування пам’ятних дат, утримання в належному стані Дошок пошани, забезпечення належного дизайну грамот та дипломів, що видаються в громаді.

Подібним змістом характеризується й Розділ 5. «Цілі Програми». Тут йдеться про «розвиток ініціативи, яка сприяє продуктивній праці», «виявлення кращих претендентів на нагородження», «заохочення громадян, членів трудових колективів для участі у міському конкурсі «Людина року», «колегіальний підхід у відборі кандидатур для занесення на міську Книгу пошани», «гідне відзначення державних, професійних, місцевих свят та пам’ятних подій». А партнерство влади з громадськістю тлумачиться як «співпраця з громадськістю щодо розгляду подань дорадчих органів для прийняття рішень міською владою про нагородження кращих мешканців міста».

Показниками досягнення цілей Програми (Розділ 8) значаться 3 пункти: «ріст стимулювання на місцевому рівні трудових колективів, працівників різних галузей та сфер, представників громадськості за досягнуті успіхи у праці та активну життєву позицію», «оновлення щороку інформаційної стели, переоформлення Дошок Пошани», «зацікавлення мешканців громади для участі у конкурсі «Людина року» за рахунок збільшення обсягу винагород для переможців у номінаціях».

Очевидно, що така Програма лише за назвою спрямована на розвиток інститутів громадянського суспільства. Про залучення громадського сектору до партнерства з владою в управлінні громадою, впровадження нових форм демократії участі, підтримку волонтерства чи соціального підприємництва тут взагалі не йдеться. За змістом Програма не відповідає не лише Національній стратегії, а й Обласній програмі. Вони в тексті навіть не згадуються у переліку нормативних документів. 

Програми «часткового сприяння»

Більш численною виявилась група громад, де реалізуються програми, які спрямовані на розвиток громадянського суспільства частково: лише окремих його інститутів або, навіть, окремих груп громадських організацій.

Так, для Харківської громади міська влада розробила «Програму взаємодії міської ради з громадськими об’єднаннями м. Харкова на 2021-2025 роки» (затверджена рішенням міськради № 2213/20 від 24 червня 2020 року). Згідно Додатку 7 до останнього оприлюдненого рішення міськради про зміни до місцевого бюджету (№ 142/21 від 14 липня 2021 року), на реалізацію цієї програми у поточному році виділяється 4 млн. 300 тис. грн.

Щодо цілей розвитку громадянського суспільства програма є «частковою», адже спрямована на підтримку лише громадських об’єднань. Та й їх підтримують вибірково: робиться акцент на ветеранських, релігійних та національних об’єднаннях, а інші – ігноруються.

Високою якістю текст Програми не відрізняється, виглядає так, що написана вона поспіхом. Розділу з конкретними заходами тут немає, як і індикаторів виконання. Підрозділ 4.1. (де перелічені завдання Програми) складається всього з 3-х пунктів. Розділ 9 (де наводяться очікувані результати) містить 7 пунктів, у 3-х з яких йдеться про підтримку ветеранських організацій. А формулювання результатів – неконкретне, на зразок: «підвищення ролі», «підвищення якісного рівня», «збереження злагоди», «забезпечення міжнаціональної стабільності».

Також у Харкові є «Міська цільова програма «Громадський бюджет (бюджет участі) міста Харкова на 2018-2021 роки» (затверджена рішенням міськради № 725/17 від 20 вересня 2017 року). На 2021-й рік її фінансування заплановано у сумі 12 млн. 162 тис. грн. Програма змістовністю не відрізняється: розділів з заходами та індикаторами виконання не містить. Однак, в якості додатку до неї оприлюднено Положення про громадський бюджет з докладною регламентацією цієї форми громадської участі в місцевому самоврядуванні.

У Чугуївській міській громаді є «Програма про гарантії діяльності органів самоорганізації населення – вуличних комітетів м. Чугуєва на 2020-2022 роки» (затверджена рішенням міськради № 1693-VII від 1 листопада 2019 року, зі змінами від 23 липня 2021 року). З Додатку №7 до бюджету громади слідує, що у 2021-му році на неї виділяють 165 тис. грн. За результатами виконання Програми у 2020-му році оприлюднено докладний моніторинговий звіт, де висвітлено як виконані, так і невиконані заходи, із зазначенням причин невиконання (в основному, це – карантинні обмеження через COVID-19).

Цілі та завдання Програми відповідають принципам партнерства місцевої влади та громадськості у вирішенні питань, що лежать в компетенції вуличних комітетів. Заплановані заходи, в разі їх повної реалізації, сприятимуть розвитку цієї форми самоорганізації населення і збільшать включення комітетів до управління громадою.

На офіційному сайті Ізюмської міської громади з програм, що фінансуються у 2021 році, одна частково спрямована на стимулювання розвитку громадянського суспільства – «Підтримки молодіжних ініціатив та обдарованої молоді на 2020-2025 роки». Більшість її завдань та заходів стосуються виявлення та фінансової підтримки обдарованої молоді. Але є й ті, що заохочують молодіжні ініціативи та активізують громадський сектор. Ставляться завдання організувати роботу з громадськістю зі створення сприятливого середовища для розвитку молоді, співпрацювати з громадськими організаціями у цьому. Передбачено фінансування молодіжних, соціальних, культурних та спортивних проектів (у 2021 році за програмою планується витратити з бюджету громади 19,6 тис. грн.).

У Нововодолазькій селищній громаді діють дві цільові програми, спрямовані на стимулювання залучення громадськості до участі в управлінні місцевим бюджетом: програма «Бюджет участі (громадський бюджет) Нововодолазької селищної територіальної громади на 2021-2024 роки» та  «Шкільний громадський бюджет закладів загальної середньої освіти Нововодолазької селищної територіальної громади на 2021-2024 роки». На реалізацію першої програми у 2021-му році планується витратити 1 млн. 520 тис. грн, на другу –  350 тис. грн.

Програма про шкільний громадський бюджет – досить оригінальна, в інших громадах не зустрічається. Її суть полягає у тому, що ініціативні групи школярів розроблятимуть проекти з покращення діяльності своїх навчальних закладів, ці проекти берутимуть участь у конкурсному відборі, а переможці отримують кошти з місцевого бюджету та реалізують свій проект. Через стимулювання громадської активності школярів та можливість отримати досвід управління місцевим бюджетом (це – важлива форма громадської участі у місцевому самоврядуванні), така програма є корисною і дієвою для розвитку громадянських компетенцій молоді.

Виділяється група громад, у яких програми не лише «часткові» за назвою, але й, навіть, ця часткова підтримка громадського сектору, присутня у назві, майже не відображується у змісті програм.

Міська влада Богодухівської міської громади реалізує «Програму розвитку фізичної культури і спорту, молодіжних ініціатив та формування здорового способу життя Богодухівської  міської територіальної громади на 2021 – 2023 роки» (затверджена рішенням міськради № 272-VIII від 12 лютого 2021 року).

Схожі програми є в двох інших громадах. У Валківській міській громадіце «Програма розвитку фізичної культури і спорту, молодіжних ініціатив та формування здорового способу життя у Валківській територіальній громаді на 2021-2023 роки» (затверджена рішенням сесії міськради № 77 від 14 січня 2021 року, фінансування на поточний рік передбачено в сумі 1 млн. 998 тис. грн.). У Зачепилівській селищній громаді – «Соціальна Програма розвитку фізичної культури і спорту, молодіжних ініціатив та формування здорового способу життя в Зачепилівській територіальній громаді на 2019-2023 роки» (затверджена 31 січня 2019 року рішенням селищної ради № 838, сума витрат у 2021-му році – 53 тис. грн.).

На сайті Зачепилівської громади текст Програми не оприлюднений (є лише рішення ради про її затвердження). А на сайтах Богодухівської та Валківської громад розміщені тексти Програм.

Програми схожі за змістом. Формулювання «молодіжні ініціативи» у їх назвах викликає очікування, що вони включатимуть заходи з підтримки громадської активності молоді. Але їх у розділах із заходами – немає. Усі заходи стосуються лише розвитку спортивно-фізкультурної сфери. Цілі та очікувані результати програм також переважно про розвиток спорту, стимулювання здорового способу життя, національно-патріотичного виховання.

Хоча у розділах із завданнями програм значаться й ті, що спрямовані на підвищення молодіжної громадської активності: розвиток і підтримка молодіжних ініціатив; сприяння успішній самореалізації молоді і активізації участі у житті суспільства; сприяння поширенню кращих практик і технологій молодіжних проєктів; надання підтримки молодіжним та дитячим громадським організаціям; інтеграція українських молодіжних організацій у відповідні європейські й світові організації та спільноти. Втім, влада означених громад розуміє молодіжні ініціативи та проєкти суто у рамках спортивно-патріотичної тематики, судячи із заходів Програм.

Подібного роду програма (де у назві про громадську активність йдеться, а у розділі з заходами – ні) є й у Старовірівській сільській громаді. Це – «Програма проведення на території Старовірівської сільської ради святкових, громадських та інших заходів у 2021 році» (затверджена рішенням сесії сільради № 46 від 17 грудня 2020 року). З місцевого бюджету на неї заплановано витратити 571 тис. грн. Але сподівання, що кошти за програмою будуть витрачені на якісь ініційовані громадським сектором заходи, – марні. Серед заходів Програми містяться лише святкування та урочистості, які організує місцева влада і які є традиційними для усіх громад: від Нового року та Масляної – до Дня громади.

Висновки та рекомендації 

В переважній більшості територіальних громад Харківської області цільові програми сприяння розвитку громадянського суспільства у 2021-му році не розроблялися і не реалізуються. Виключення (й те лише формальне) – Куп’янська міська громада, де програма з такою назвою є, але і її зміст не відповідає назві: спонукати інститути громадянського суспільства до розвитку вона навряд чи спроможна.

Лише у 8-ми громадах реалізуються «часткові» програми, спрямовані на розвиток лише окремих інститутів громадянського суспільства. Такі програми діють у 5-ти міських громадах (Харківській, Чугуївській, Ізюмській, Богодухівській, Валківській), 2-х селищних (Нововодолазькій та Зачепилівській) та 1-й сільській (Старовірівській).

Серед «часткових» програм у 3-ох стимулювання громадської активності є у назві та завданнях програм, а у заходах не відображено. Відповідно, користь від таких програм для громадянського суспільства наближена до «нуля». Це – програми Богодухівської, Валківської,  Старовірівської громад. Вірогідно, подібна програма є й у Зачепилівській громаді (схожа за назвою з Богодухівською та Валківською), але її текст не оприлюднений.

У 47-ми громад області не виявлено навіть «часткових» програм з розвитку громадянського суспільства на 2021-й рік. Це свідчить про відсутність у місцевої влади ініціативності щодо їх розробки та системного підходу до впровадження співпраці з громадськістю.

Наразі вже розроблені і вступили в дію «Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки»  та Харківська «Обласна цільова програма сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2026 роки». До їх реалізації повинні залучатися й органи місцевого самоврядування, які мають право розробляти власні відповідні цільові програми.

В громадах починається процес розробки місцевих програм на 2022-й рік. Для ефективної реалізації Національної стратегії та Обласної програми рекомендуємо органам місцевого самоврядування громад Харківської області розробити цільові програми сприяння розвитку громадянського суспільства. Їх зміст має узгоджуватись з цілями та завданнями національного та обласного документів, а заходи – спрямовуватись на розв’язання специфічних для кожної громади проблем громадянського суспільства і комплексний розвиток його інститутів.

Розробка таких програм сприятиме покращенню якості місцевої політики та роботи органів місцевого самоврядування, продемонструє прагнення місцевої влади впроваджувати у свою роботу демократичні принципи діалогу та партнерства з громадськістю, стимулюватиме громадський сектор тісніше взаємодіяти з органами влади та залучатися до місцевого самоврядування.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).  Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».