Примирення, пам’ять, перемога: як політики на Харківщині розставляли акценти 8-9 травня | Center for Political Analysis «Observatory of Democracy»

Примирення, пам’ять, перемога: як політики на Харківщині розставляли акценти 8-9 травня

«Ніколи знову» чи «нащадки переможців», «Друга Світова» чи «Велика Вітчизняна», 8 чи 9 травня – щороку на травневі свята Україну захоплює історико-політичний дискурс «правильного» вшанування пам’ятних дат. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив, які змістовні акценти політики доносили до мешканців Харківщини цього року.

Західна парадигма та сила традиції

З 2015 року в Україні на законодавчому рівні змінилась концепція щодо пам’ятних дат закінчення Другої світової війни. Президентськими указами було започатковано «День пам’яті і примирення» 8 травня та «День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» 9 травня – натомість, через декомунізацію втратив чинність Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». У політичному сенсі було закладено вектор відходу від радянської традиції «Дня перемоги» на користь західної моделі «Дня пам’яті».

Свіжі соціологічні опитування показують, що існуючий компромісний варіант вшанування обох дат, задовольняє відносну більшість українців. Так, за даними Фонду демократичних ініціатив, 41% респондентів вважає доцільним відзначати на державному рівні обидві дати, 31% – лише 9 травня, 9% – навпаки, лише 8 травня, ще 10% опитуваних – байдуже, а 9% не визначилися з відповіддю. Серед респондентів, віднесених соціологами до категорії «Схід», 48% вважають, що Україна має відзначати лише 9 травня, а 32% – за існуючу модель вшанування обох дат.

Джерело: сайт Фонду демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва.

При цьому, 35% мешканців східних регіонів позитивно ставляться до акції «Безсмертний полк», яка була започаткована в Росії, а деякі українські політики (переважно в південних та східних регіонах) щороку намагаються перенести її адаптовану версію до своїх міст.

Джерело: сайт Фонду демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва.

Якщо поглянути на google trends останнього тижня (статистику запитів українців у пошуковій системі), то можна виявити аналогічні регіональні відмінності.

Джерело: Google Trends. 

Також Харківська область залишається однією з небагатьох, де запит «Великая отечественная» протягом останнього тижня переважав «Другу світову» (55% на 45%), хоча якщо порівнювати з російськомовним перекладом «Второй мировой», то відсотки вже не на користь «Великой отечественной» (31% на 69%).

Джерело: Google Trends. 

Попри те, що більшість українців цілком задовольняє модель рівного співіснування на державному рівні двох пам’ятних дат (8 і 9 травня), саме початок травня традиційно є періодом загострення відповідних політичних дискусій.

Наприклад, Український інститут національної пам’яті 8 травня опублікував доволі агресивний відео-ролик «Міф про «День перемоги»», в якому свято 9 травня названо «витвором радянського застою, що перетворилося ледь не на язичницький культ». У цій же тональності в соціальних мережах розповсюджувався розроблений харків’янином Нікітою Тітовим антирадянський логотип.

Джерело: Facebook-сторінка Нікіти Тітова. 

З іншого боку, розуміючи баланс суспільної думки з цього питання, а також електоральну специфіку саме Харківщини, місцеві політики та керманичі піарилися на цій темі в набагато більш традиційній тональності. Більшість з них намагалися відшукати баланс між значенням двох пам’ятних дат, але можна констатувати, що цей баланс виявився суттєво зміщеним в бік більш популярного «Дня перемоги».

Харківські політики: «травневе позиціонування»

Виконуючий обов’язки мера Харкова Ігор Терехов розпочав привітання ще 7 травня, принагідно нагадавши про свою ініціативу «Лента памяти» (однойменна акція з вшанування пам’яті ветеранів проводиться в Росії). Для вітальних білбордів, якими заповнилось місто з початку травня, Терехов обрав дату саме «9 травня», сині кольори та текст «Дякуємо за ваш подвиг!». Терехов встиг опублікувати одразу два привітальних відео-ролики: у першому (з назвою «Вечная слава героям-победителям!») в.о. мера ностальгічно розмірковує над фільмом «В бой идут одни старики», покладає квіти на Меморіалі Слави та дякую героям-переможцям. У другому («С Днем Победы!») першу хвилину ветерани пишуть лист до наступних поколінь, а потім Ігор Терехов нагадує, що ми – нащадки покоління переможців.

Джерело: Youtube-канал Ігоря Терехова.

Головний (принаймні, поки що) опонент Терехова в мерських перегонах Михайло Добкін також записав два відео-ролики, опублікувавши перший 8 травня, а другий – 9-го. У короткому першому ролику Добкін згадує, як за часів його керівництва Харківською областю місто святкувало 9 травня, обіцяє захистити традиції та за рік повернути харків’янам День перемоги.

Цей ролик політик супроводив словами «харьковчане отличают флюгер от знамени победы», судячи з усього, натякаючи на політичний бекграунд свого опонента. У другому ролику – традиційний відеоряд з ветеранами та кадри з Меморіалу, слова вдячності і згадки про «нащадків переможців».

8 травня Добкін також зробив репост публікації нардепа Максима Бужанського, в якій йшлося про штучність «дня примирення» і його невідповідність історичним реаліям. Від себе по цій темі Добкін додав, що «Бог судья тем, кто попробовал обесценить жизнь и подвиг наших освободителей».

Джерело: Telegram-канал Михайла Добкіна.

Зі схожою риторикою привітав підписників зі святом Євген Мураєв. Один з імовірних кандидатів у мери Харкова зробив наголос на «Великой Отечественной Войне» та підкреслив найбільший внесок у перемогу над фашизмом «союза наших народов».

Джерело: Facebook-сторінка Євгена Мураєва.

Народний депутат Олександр Фельдман, який восени 2020-го посів друге місце на виборах мера, опублікував привітання саме 9 травня, але в тексті був більш поміркованим, згадавши про внесок у спільну перемогу різних народів. Двома днями раніше на сайті «Feldman Ecopark» була опублікована новина з запрошенням відвідати Екопарк 9 травня на День Перемоги – цікаво, що новину супроводжувала картинка з маком як символом Дня пам’яті та примирення і написом «ніколи знову».

Джерело: Facebook-сторінка Олександра Фельдмана.

Народний депутат Юлія Світлична опублікувала привітання 8 травня, підкресливши нероздільність двох дат – 8 і 9 травня. У відеоряді колажного ролику (на відміну від Добкіна і Терехова) часто зустрічаються кольори українського прапору, а в тексті проводиться історична паралель та згадуються «наші воїни, які виборюють мир для всієї Європи».

Джерело: Facebook-сторінка Юлії Світличної.

Голова Харківської обласної ради Артур Товмасян ділився з підписниками публікаціями і 8-го, і 9 травня, супроводжуючи тексти фотографіями з офіційних урочистостей. Товмасян доволі дипломатично обійшов усі гострі кути, подякувавши ветеранам і наголосивши на нашому обов’язку передати правду про війну наступним поколінням (та не конкретизуючи, якою саме, на його особисту думку, є ця правда).

Джерело: Facebook-сторінка Артура Товмасяна.

Цікаво і доволі нетипово, що замість голови обласної адміністрації Айни Тимчук участь у офіційних заходах 8-9 травня брав її заступник Антон Деньгуб. На сайті облдержадміністрації було опубліковано відео-ролик з Висоти Конєва з прямою мовою Деньгуба (також досить загальною, без «гострих кутів»). «Невербально» заступника голови ХОДА відрізняли вдягнена маска та великий червоний мак на кишені піджака.

У свою чергу Айна Тимчук обмежилась текстовим  зверненням від її імені, опублікованим на сайті ХОДА 9 травня – акценти в ньому співпадали зі зверненням Володимира Зеленського. Зокрема, Тимчук наголосила, що «ця дата – не привід для гучних святкувань», підкреслила внесок усіх країн-союзниць та провела паралель з нинішньої війною на Сході України.

Акценти в громадах-райцентрах

Не лише в Харкові, але й в інших центрах укрупнених районів політики 8-9 травня зверталися до громадян. Так, міський голова Купянської громади Генадій Мацегора ще 5 травня записав спеціальне відео-звернення, стилістика та риторика якого тяжіє до більш традиційного полюсу «Дня Перемоги». У тексті згадується, як усі республіки Радянського союзу згуртувалися в єдиний кулак задля перемоги (стосовно самої війни обрано зворот «Велика Вітчизняна»). Характерно, що на офіційному сайті відповідна новина має заголовок «Звернення мiського голови до Дня пам’яті та примирення і 76-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі», хоча у самому тексті мова йде виключно про День Перемоги і відсутні будь-які згадки щодо Дня пам’яті та примирення.

Зовсім іншою виявилась тональність звернень голови Лозівської громади Сергія Зеленського. Новина на офіційному сайті з текстом привітання від мера супроводжується картинкою з червоними маками та слоганом «Пам’ятаємо. Перемагаємо». В самому (лаконічному) тексті згадуються загиблі під час Другої Світової та висловлюється вдячність усім ветеранам. На своїй особистій Facebook-сторінці Сергій Зеленський опублікував фотографії з укладання квітів 9 травня, відзначив, що у Лозівській громаді залишилось 12 учасників Другої Світової, які, на жаль, не були присутні на урочистостях через епідеміологічний фактор.

Мер Ізюма Валерій Марченко окрім привітання на офіційному сайті опублікував 7 травня спеціальне відео-звернення, в якому також пославшись на епідеміологічну ситуацію пояснив, чому в місті не проводитимуться масові заходи 8-9 травня. При цьому мер відзвітував, що разом з депутатом обласної ради Вісханом Ісламовим особисто привітав кожного учасника бойових дій зі святом, а також анонсував святковий салют на День перемоги.

Натомість, у Чугуївській громаді окремою новиною на офіційному сайті підкреслили, що карантин не став на заваді багаторічним традиціям святкування Дня Перемоги. Також на сайті опубліковано два звернення мера міста Галини Мінаєвої – окремо 8 і 9 травня. В обох доволі нейтральних, з політичної точки зору, текстах висловлюється вдячність ветеранам, війна називається «Другою Світовою», паралелі з сучасними бойовими діями на Сході (чого можна було очікувати, зважаючи на текст президентського звернення та суб’єкт висування Мінаєвої на останніх місцевих виборах) не проводяться.

Офіційний сайт Богодухівської міської ради обмежився новиною 8 травня «З днем пам’яті та примирення», не публікуючи окремого привітання з Днем перемоги 9 травня. У тексті підкреслюються жертви та внесок саме українців у здобуття перемоги в Другій Світовій, проводиться паралель із сучасністю («пам’ять робить нас сильнішими і впевненішими, виховує гідне молоде покоління, яке сьогодні без вагань стає на захист України»). Нетипово, що цей текст не «персоналізовано» мером – наприкінці немає його підпису і новина не подається як звернення міського голови.

Джерело: сайти Лозівської, Богодухівської, Ізюмської, Чугуївської міських рад.

У свою чергу, офіційний сайт Красноградської міської ради проігнорував обидві пам’ятні дати – станом на вечір 10 травня остання новина на сайті опублікована 7 травня і стосується оформлення субсидій. Втім, на Facebook-сторінці «Красноградська міськрада» є одразу дві новини з фото-звітами про офіційні святкові заходи за участю очільників міста, а люди в коментарях до цих новин жаліються, що в минулі роки святкування були масштабніші, та обмінюються вітальними картинками з георгіївськими стрічками.

Висновки

За даними соціологів, День Перемоги залишається вкрай важливим святом для українців (статистично поступаючись лише Великодню, Різдву та Новому року). Будь-які дії держави у сфері політики пам’яті, зокрема, й спрямовані на деміфологізацію Другої Світової, мають бути розумними та зваженими, з огляду на чутливість теми. Агресивна позиція (зокрема, й та, яку послідовно займає Інститут національної пам’яті) з дискредитації традиції святкування Дня Перемоги 9 травня для південно-східних регіонів несе більше ризиків, ніж користі. Фактично, вона, по-перше, актуалізує розколюючий суспільство дискурс, по-друге, надає дуже зручні аргументи частині умовно проросійських політиків.

Серед харківських політиків найбільшу активність у «кейсі 8-9 травня» проявили потенційні кандидати в мери – Ігор Терехов та Михайло Добкін. Перший, спираючись на ресурс міської влади, брав участь у всіх офіційних заходах, заздалегідь вітаючи харків’ян зі святом із білбордів, за допомогою медіа та таргетованої реклами в інтернеті. Обрана командою Терехова тональність – традиційно-радянська (з перевдяганнями у військову форму тих часів, акцентом на «нащадках переможців», запуском у Харкові російської акції «стрічка пам’яті»). У схожій тональності вітав виборців і Михайло Добкін, намагаючись створити образ «захисника справжніх цінностей» (на контрасті з нинішньою центральною владою, а також Ігорем Тереховим, якого Добкін де-факто звинуватив у недостатньо масштабному святкуванні Дня Перемоги).

Аналогічна за змістом агресивна риторика стосовно захисту «справжніх цінностей» притаманна і Євгену Мураєву, який саме на День Перемоги анонсував свою можливу участь у виборах мера Харкова. Натомість, позиціонування щодо 8-9 травня двох інших потенційних кандидатів – Юлії Світличної та Олександра Фельдмана – було більш поміркованим. Фельдман підкреслив внесок усіх народів країн-союзників у перемозі над нацизмом, а Світлична (єдина з-поміж згаданих політиків обрала українську мову для свого звернення) підкреслила нероздільність цих двох дат – Дня пам’яті та примирення 8 травня і Дня Перемоги 9 травня. Вкрай нетипово у «травневому кейсі» повела себе голова обласної державної адміністрації Айна Тимчук, проігнорувавши офіційні урочистості та делегувавши участь своєму заступнику. Натомість, голова облради Артур Товмасян був присутній на заходах і 8, і 9 травня, а у текстах своїх звернень був максимально обережним, оминаючи всі суперечливі моменти в ставленні до цих двох дат. Серед очільників громад-районних центрів Харківщини з загального «поміркованого» тренду трохи вибився мер Куп’янська, який у своєму зверненні більш тяжів до традиційно-радянського семантичного наповнення. З іншого боку, виділяється офіційний сайт Красноградської міської ради, на якому наразі немає жодних згадок про вшанування пам’ятних дат.

Загалом, використання політиками пам’ятних дат як інформаційних приводів нагадати про себе і ототожнити свою риторику з цінностями цільової аудиторії виборців не є українським ноу-хау або чимось апріорі негативним. Напевно, з точки зору політичної комунікації влади з громадянами більш дивно виглядають протилежні кейси ігнорування важливих для людей дат. З іншого боку, явище надмірного піару на пам’ятних датах виглядає у набагато більш негативному світлі, коли, по-перше, воно привносить розколюючий ефект у суспільство, по-друге, несе загрозу здоров’ю людей в нинішніх епідеміологічних умовах (і в цьому сенсі керівники деяких громад-райцентрів Харківщини повелися відповідальніше, ніж в обласному центру), по-третє, відволікає усю вертикаль міської влади від поточних проблем і безпосередніх обов’язків. Й можна припустити, що відключення води для сотень тисяч мешканців Харкова напередодні свят не компенсується вітальними білбордами та відео-роликами.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».