«Карантинна благодійність» партій та політиків напередодні місцевих виборів | Center for Political Analysis «Observatory of Democracy»

«Карантинна благодійність» партій та політиків напередодні місцевих виборів

Тренд безоплатної допомоги населенню та лікарням, що виник в ході карантину, підхопили багато політичних партій і політиків. Форма, зміст та географія їх карантинної благодійності дозволяють стверджувати, що її прицілом виступають майбутні місцеві вибори. А масові роздачі «продпакетів» і засобів протиепідемічного захисту наводять на думку про нову хвилю «гречкосійства».

У новому матеріалі Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» – про масштаби «карантинних роздач» на Харківщині та в Україні в цілому, а також про те, яку форму «гречкосійство» може прийняти в ході майбутніх місцевих виборів.

Всеукраїнський масштаб «карантинних роздач»

На всеукраїнському рівні майже всі парламентські партії та деякі амбітні, але такі, що не подолали влітку 5%-й прохідний бар’єр, беруть участь в «карантинних роздачах».  Масштаб участі і географія – різні, і залежать як від фінансових можливостей партії, так і від планів щодо завоювання електорату.

 

Карта партійної благодійності не претендує на охоплення абсолютно всіх партій, які беруть участь у «карантинних роздачах». Ми зосередилися на аналізі найбільш діяльних, – для оцінки загальних масштабів та співвідношення активності. «За дужками» карти залишили «Слугу народу», яка займається карантинною благодійністю на державному рівні: пошук меценатів та розподіл отриманої допомоги ведеться через Офіс Президента, облдержадміністрації та інші держструктури, а більшість депутатів-мажоритарників займаються висвітленням цього процесу.

Найбільшу активність в «карантинних роздачах» проявляють «ОПЗЖ» та «Євросолідарність»: їх ініціативи централізовані, охоплюють майже всі регіони України, і, судячи з обсягів «роздач», відрізняються чималими финасовыми вливаннями. Від «ОПЗЖ» в рамках програми «Ми допомагаємо» допомогу надають більшість депутатів фракції спільно з регіональними осередками та асоційованими громадськими організаціями. А «роздачі» «Євросолідарності» більшою мірою відбуваються за участю «Фонду Порошенка». Істотно менші обсяги роздач – у «Батьківщини» і зовсім скромні – у «Голоса».

З «позапарламентських» виділяється «Партія Шарія»: заявляючи на своєму сайті, що її головна мета – перемога на місцевих виборах, партія охопила «карантинними роздачами» значні території. Малозабезпеченим роздають продпайки, всім бажаючим – інформаційні «протиепідемічні» листівки (а також розклеюють їх на під’їздах), а медикам допомагають масками і безкоштовним транспортом.

Цікаво, що високу активність у благодійності проявляють «праві» – «Національний корпус» та ВО «Свобода». Хоча їх масштаб набагато скромніший у порівнянні з партіями-гігантами в силу менших фінансових можливостей. Ці партії, а також «Євросолідарність» відрізняються від інших тим, що надають допомогу військовим на Донбасі, чим підкреслюють свою патріотичну ідеологію.

Що стосується використання партійної символіки при роздачах, то її практикують всі партії, особливо «ОПЗЖ», «Євросолідарність» і «Партія Шарія». У вжитку – «брендовані» пакувальні стрічки на коробках, етикетки, написи на пакетах, жилети, нашивки і кепки активістів, банери в місцях роздачі. «Партія Шарія» використовує обклеєні своєю символікою автомобілі та намети, з яких роздають продукцію. Такі ж намети є і у «ОПЗЖ». Волонтери «Нацкорпуса» часто ходять на роздачі з «партійними» пов’язками на рукавах, у футболках і куртках з символікою, а активісти «Голосу» – з прапором. Інформаційні листівки про боротьбу з вірусом, які роздають громадянам більшість партій, також обов’язково мають партійний «логотип».

Лідери «ОПЗЖ» активно «брендують» продпакети своїми іменами. Причому Юрій Бойко роздає пакети «імені себе», а Віктор Медведчук – окремо, у тандемі зі своєю дружиною Оксаною Марченко. Цим фактом побічно підтверджується наявність двох «полюсів впливу» в партії.

«Карантинними роздачами» населенню і медичним установам займаються всі проаналізовані партії. Роздачі населенню включають як трендові «масочні» акції, так і усталені в практиці «окучування» електорату роздачі проднаборів з нехитрим «антикризовим» вмістом «крупа-масло-цукор-тушонка» (зустрічаються варіації). А напередодні Великодня багато хто роздавав святкові паски: деякі у складі проднаборів, інші – як окремий продукт. Роздачі їжі проходять за традиційною «гречкосіяльною» схемою: об’єктами роздач виступають незахищені верстви населення (пенсіонери, інваліди, ветерани, діти війни, багатодітні), а пакети доставляються адресно. Маски та деззасоби деякі партії роздають всім бажаючим, а інші – цілеспрямовано (часто – персоналу медичних закладів, силових структур, комунальних служб). У лікарні передаються захисні костюми, маски і респіратори, деззасоби, тести на вірус, апарати ШВЛ та інше дороге обладнання, й іноді – продукти.

З «оригінальних кроків» можна відзначити наступні. «Праві» партії систематично допомагають комунальникам тим, що дезінфікують під’їзди житлових будинків. На Донеччині депутат «ОПЗЖ» Наталія Королевська, крім іншого, організувала безкоштовну роздачу пенсіонерам хліба. «Батьківщина» забрендувала своїм партсимволом у вигляді серця пляшки з водою, а в Нікополі її активісти передали місцевому центру соцобслуговування для роздачі пенсіонерам пральний порошок і відбілювач. «Євросолідарність» до традиційного вмісту проднаборів для малозабезпечених додавала парацетамол, а «Партія Шарія» – сиру курку. До того ж, під «карантинну роздачу» «Шарія» потрапили не тільки нужденні громадяни, але й тварини: у два притулки Запорізької області було передано по кілька мішків корму для собак, які, як вважають партійці, особливо страждають від карантину і пов’язаного з ним недопостачання.

Тренд «карантинних роздач» на Харьківщині

 

Роздачі Кернеса-Ярославського: масштабність та адмінресурс

Найбільшими обсягами відрізняються в Харкові роздачі населенню проднаборів, аптечок та медичних масок від імені Геннадія Кернеса та Олександра Ярославського. Вони найяскравіше демонструють використання благодійності з прицілом на місцеві вибори. Пакети з прізвищами «тандему» адресно доставляються малозабезпеченим, а медичні маски масово роздаються через школи, дитсадки і центри соцзахисту. Мета, здавалося б, благородна – підтримати харків’ян у важких умовах карантину. Але виконання виглядає, як передвиборна піар-акція міського голови, з використанням віп-агітатора і адмінресурсу.

Повідомлення про необхідність допомоги малозабезпеченим (крім того, що лікарням) було озвучено Кернесом ще в ході засідання «антикоронавирусного» штабу 19 березня у готелі «Харків Палас». Тоді він оголосив, що в Харкові 100 тисяч осіб, які потребують допомоги, і на неї частково підуть пожертвувані бізнесменами гроші. Проте забув додати, що згодом пакети з роздачами будуть «брендовані» його ім’ям і Ярославського.

План «пакетних роздач» був швидко реалізований. Вже 3 квітня у своєму Telegram-каналі мер повідомив, що за тиждень роздали 113 тисяч пайків і 22 тисячі аптечок для ветеранів, самотніх людей похилого віку, дітей війни, інвалідів та багатодітних сімей, на підході – ще кілька тисяч, і в цілому на ці заходи буде витрачено 26 млн. грн. Надалі роздачі продовжилися.

Поява в харківських пабліках фото продпакетів з надрукованими на них прізвищами Кернеса та Ярославського і нехитрим вмістом викликало хвилю сарказму з боку користувачів. Публікувалися фото- та відеодокази, що до доставки пакетів були залучені працівники райадміністрацій міста, центрів соцзахисту, комунальних підприємств (навіть «Харківміськліфт») і вихователі дитсадків.

Також з’ясувалося, що пакети розносили волонтери ПП «Національний Корпус». Вони діяли в рамках ініціативи, організованої партією для залучення добровольців до допомоги пенсіонерам. І, можливо, були використані Кернесом «втемну». У коментарях журналістам лідер місцевого партосередку Костянтин Немічев повідомив, що їх волонтери відгукнулися на прохання про допомогу з боку райадміністрацій Харкова, і про те, що доведеться роздавати пакети під «брендом» Кернеса-Ярославського нічого не знали. А його колега Владислав Соболевський нецензурно вилаявся на адресу мера та бізнесмена, додавши, що самі члени партії пакети не розносили.

У квітні в місті пройшли дві хвилі «масочных роздач» від Кернеса: одна – 7-го, а друга – 16-го числа. У перший раз був закуплений 1 млн. масок, а у другий – 2 млн. З кожної партії по 850 тис. пішли на роздачі населенню, решта – медустановам. Вчителі, вихователі дитсадків та співробітники центрів соцзахисту організовано роздавали маски своїм підопічним по кілька штук в руки.  Таким чином, «масочною роздачею» імені харківського голови була охоплена велика частина жителів міста.

Якщо передвиборний «приціл» Кернеса в «карантинних роздачах» явно проглядається, то мета Ярославського – не так очевидна. У деяких Telegram-каналах з’являлася версія, що він таким чином заявляє про себе в якості претендента на посаду губернатора замість «не виправдавшого надій» Олексія Кучера. Але, з огляду на політичний бекграунд Ярославського, ця версія виглядає малоймовірною. Швидше за все, Кернес використав ім’я Ярославського в якості віп-агітатора. А сам Ярославський, співпрацюючи з центральною і місцевою владою, зміцнював бізнес-позиції, і навряд чи націлений на отримання будь-якої посади.

У «карантинних роздачах» від Кернеса-Ярославського явно простежуються ознаки агітаційної діяльності: друк імен політиків на пакетах і аптечках, широке висвітлення на всіх доступних медіа-платформах, залучення віп-агітатора.  До того ж, використовуються сумнівні прийоми: адмінресурс у вигляді примусу до раздач бюджетників, а також неетична експлуатація партнерів по благодійності та волонтерів «втемну».

Роздачі інших політиків та партій: скромні обсяги – гучний піар

Крім Кернеса-Ярославського, «карантинними роздачами» на Харківщині займалися й інші політичні суб’єкти. Розмах був різним, але у всіх – істотно скромніший «продовольчо-масочної програми» мера і бізнесмена. А у деяких рівень піару істотно перевищував користь населенню від роздач.

В цьому плані особливо відзначився Анатолій Родзинський – ексцентричний «опонент» Кернеса, який активізується перед місцевими виборами. Він 16 березня роздавав медичні маски на вулиці біля міськради, з гаслами критики міської влади. Акція отримала саркастичну оцінку в соцмережах, адже спричинила небезпечне в епідеміологічному відношенні скупчення пенсіонерів, чергу і навіть невелику тисняву. А в квітні Родзинський ще раз проявив «оригінальність»: розвозив харків’янам антисептик на скутері і в чорному «супергеройському» плащі.

З партій в роздачах на Харківщині найбільш активною була «ОПЗЖ», хоча в участі її осередків спостерігався дисбаланс: обласний голова Ігор Райнін в роздачах не засвітився, а керівник міського осередку Андрій Лесик взяв участь (передав кілька ліжок для 22-ї лікарні і перед Великоднем роздавав паски населенню). При цьому, супроводжував великодні роздачі меседжем, що вони проводяться спільно з Медведчуком-Марченко (а не Бойко). У квітні обласним чорнобильським і ветеранським організаціям Харківщини допомогу надала Наталія Королевська, передавши їм засоби противірусної захисту та проднабори для роздачі підопічним (хоча її «база» благодійності – Донеччина). Її акція проводилася за участю Лесика, а також заступника Райнина Василя Россіхіна.

Окремим «обличчям» своєї благодійності в Харкові «ОПЗЖ» презентує Фельдмана (який тримається в стороні від місцевих партійних осередків, проводить акції силами концерну АВЕК і паралельно співпрацює з «штабом» губернатора Кучера). Він, слідуючи своєму іміджу мецената, після закриття метро запустив безкоштовні автобуси за внутрішньоміськими маршрутами і для підвезення людей з погранпункту «Гоптівка» (чим розвантажив систему комунального транспорту та допоміг населенню), надав транспорт для повернення дітей-інвалідів, які лікувалися за кордоном, а також передав партію захисних щитків лікарням Харківщини.

«Карантинні роздачі» «Партії Шарія» і «Євросолідарності» проходили централізовано, через місцеві осередки, охоплювали як медустанови (допомагали засобами захисту та спецодягом), так і населення (роздавали продукти та інформаційні листівки).

ВО «Свобода» з залученням волонтерів надає адресну допомогу пенсіонерам та незаможним, розносячи їм пакети з продуктами і допомагаючи в господарстві. У тому ж напрямку діють волонтери, залучені ініціативою ПП «Національний Корпус». Ця партія координує й одну з міських ініціатив безкоштовного підвезення медиків на роботу.

Нардеп-мажоритарник від 176 округу Дмитро Шенцев організував підприємців та сільгоспвиробників свого округу на збір пожертв і купівлю 2 апаратів ШВЛ, які передав місцевим лікарням. Також закупили маски та інші засоби захисту, розподілили їх між медичними та комунальними підприємствами округу, а частина пожертвували особовому складу харківської поліції. Спільно з Фондом Ріната Ахметова та ФК «Шахтар» Шенцев взяв участь в акції по закупівлі тестів і 10-ти апаратів ШВЛ, які передали лікарням Харкова, Чугуївського та Вовчанського районів.

Що стосується харківської ЗеКоманди, то систематичною участю в карантинній благодійності відрізняється тільки Олексій Кучер (в силу посади займається розподілом по медустановам Харківщини гуманітарної допомоги, яка надходить через Офіс Президента та інші держструктури). А нардепи-мажоритарники долучаються епізодично: Олексій Красов передав кілька тисяч масок для роздачі працівникам служб життєзабезпечення районів свого 180-го округу, Вікторія Кинзбурська спільно з рестораном Mafia роздала 50 безкоштовних обідів для персоналу обласної інфекційної лікарні, Олександр Бакумов та Олександр Литвинов передали засоби захисту від вірусу медичним і соціальним установам своїх округів. Більша ж частина харківської Зе-команди досить пасивна, чим позначає відсутність власної зацікавленості в розрізі майбутньої виборчої кампанії.

Так само точково брала участь в «карантинній» благодійності місцева команда «Самопомочі»: фракція міськради зібрала кошти, закупила партію респриаторов і передала їх до обласної інфекційної лікарні.

Загроза «противірусного гречкосійства» на місцевих виборах

Багато українських партій та політиків поспішають підвищити свою популярність серед електорату «карантинними роздачами», тому що можливості домогтися цього таким легким шляхом у ході майбутньої виборчої кампанії знизяться через існуючі законодавчі обмеження. А поки що місцеві вибори не почалися, їх «роздавальна» діяльність (яка зараз презентується як благодійність і турбота про населення) регулюється тільки бажанням/можливістю залучати в цей процес фінансові ресурси.

Малоймовірно, що, якщо місцеві вибори відбудуться восени, тренд «антивірусних роздач» втратить свою актуальність. Так як навіть після скасування карантину підвищені вимоги до дезінфекції та захисту від вірусу залишаться. До того ж, не виключена повторна хвиля інфекції, або навіть кілька. Проте змістовне наповнення «продпакетів» та обсяги роздач «в одні руки» дещо зміняться. Це пов’язано із законодавчим регулюванням процесу агітації.

Справа в тому, що в ході виборчої кампанії надання виборцям безкоштовних (або за пільговими цінами) товарів, якщо воно супроводжується згадуванням партії/кандидата або пропозицією голосувати/не голосувати за певного суб’єкта, трактується як непрямий підкуп виборця і підпадає під ч. 6 ст. 57 Виборчого кодексу України («Обмеження щодо ведення передвиборної агітації»). А покарання за нього встановлює ч. 3. ст. 160 Кримінального кодексу України («Підкуп виборця, учасника референдуму») і передбачає обмеження свободи на термін від 2 до 4 років або позбавлення волі на такий же термін із забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років.

Є виняток: можна роздавати ті товари з політичною символікою, вартість яких не перевищує встановлених у примітці до ст. 160 КК 3% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На період з 01.07.2020 р. по 30.11.2020 р. (в який потрапляють місцеві вибори) цей прожитковий мінімум визначений у розмірі 2197 грн. 3% від нього складають 66 грн. Саме на таку суму партія або кандидат в ході агітації може надати виборцю безкоштовні товари.

Очевидно, що вартість «продпакетів», які роздають зараз населенню, значно перевищує 66 грн. Тим не менш, навряд чи в майбутню виборчу кампанію політики від них відмовляться, – просто вміст сильно збідніє: «продпакети» будуть наповнені дуже дешевими, але об’ємними продуктами, які не перевищують «ліміт». А ось вартість однієї або навіть декількох одиниць масок/рукавичок/дезрозчину/інформаційних листівок/парацетамолу явно не більше 66 грн., і їх роздачі у виборчу кампанію, швидше за все, збережуться в нинішньому вигляді.

Резюме

Аналіз «карантинної» благодійності українських політичних суб’єктів свідчить, що тактика завоювання симпатій електорату шляхом роздачі затребуваною продукції була використана найбільш впливовими з них як в Харківській області, так і у всеукраїнському масштабі. А найбільш яскравими маркерами того, що «карантинні роздачі» проводилися з прицілом на майбутні місцеві вибори, стали: використання партійної символіки під час роздач, «брендування» упаковки продукції, що роздається, іменами політиків і логотипами партій, докладне висвітлення на всіх доступних медіа-платформах, певна «цільова аудиторія» та відмінності між партіями в «географії» роздач.

На Харківщині в роздачах відзначилися: тандем Кернеса-Ярославського (масштабом акцій і використанням адмінресурсу), Анатолій Родзинський (ексцентричністю), «Нацкорпус» (участю його волонтерів в роздачах Кернеса-Ярославського), деякі Зе-депутати (точковістю акцій та розрізненістю дій), Олександр Фельдман та Дмитро Шенцев (охопленням як своїх округів, так і Харкова в цілому).

У всеукраїнському масштабі в кейсі «карантинних роздач» з великих політичних партій взяли участь всі «парламентські» і деякі, що «не дотягнули» на виборах 2019 року до подолання 5%-го прохідного бар’єру («Партія Шарія» та ВО «Свобода»), а також «Нацкорпус». З «парламентських» найбільшим обсягом «роздач» та географічним охопленням відзначилися «ОПЗЖ» і «Євросолідарність», меншу активність проявила «Батьківщина», а в самому вузькому діапазоні діяв «Голос». І всі партії в тій чи іншій мірі використовували свою символіку в процесі благодійності, а також широке висвітлення акцій.

У українських виборців склалися традиційно великі патерналістські очікування по відношенню до влади і політиків. А в умовах карантину та економічної кризи, падіння рівня життя, вони посилюються: зростає запит отримати хоч щось «відчутне». Не дочекавшись допомоги від держави, багато хто охоче бере її у політиків, не розбираючи, у кого саме. В майбутню виборчу кампанію все це може перетворити «масочно-дезинфекторне гречкосійство» на масове явище.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Опубліковано на інформаційно-аналітичному порталі «Хвиля».

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».