Як територія Харкова поділена на виборчі округи та виборчі дільниці? Як отримати доступ до базових кількісних показників за кожною з дільниць (загальне населення у межах дільниці, кількість виборців, адреса локації, де відбувається процес голосування)? Як в структурі електорального поділу представлені райони міста? | Аналитический центр «Обсерватория демократии»

Як територія Харкова поділена на виборчі округи та виборчі дільниці? Як отримати доступ до базових кількісних показників за кожною з дільниць (загальне населення у межах дільниці, кількість виборців, адреса локації, де відбувається процес голосування)? Як в структурі електорального поділу представлені райони міста?

Поділ Харкова на «виборчі дільниці» і на позачергових виборах мера в 2021 році, і на чергових виборах міського голови та ради в 2020 році передбачав утворення 605 дільниць. Дані про територіальні контури та чисельність виборців у кожній дільниці до введення воєнного стану були доступні на сайті Державного реєстру виборців, однак, після 24 лютого сайт тимчасово не працює. Для отримання актуальної інформації рекомендуємо зробити запит до Харківської міської територіальної виборчої комісії.

Зазвичай, «виборча дільниця» як атомарна одиниця територіального поділу для організації електорального процесу залишається незмінною на усіх рівнях виборів – президентських, парламентських, місцевих. Водночас, імовірно після війни структура виборчих дільниць Харкова може бути переглянута. Разом із тим, на виборах до міської ради виборчі дільниці об’єднують у «виборчі округи», від яких за певною електоральною формулою обираються представники.

На виборах до Харківської міської ради 2015 та 2020 років було застосовано дві різні електоральні системи, відповідно із різним поділом території міста на виборчі округи. Під час місцевих виборів 2015 року у Харкові було утворено 84 виборчих округи. У додатках до Постанови (№13 від 17.09.2015 р.) Харківської міської територіальної виборчої комісії міститься вся інформація щодо меж цих 84-х округів та орієнтовної кількості виборців у них.

Разом із тим, територіальна організація виборів до міської ради в 2020-му році була зовсім іншою: в Харкові було утворено 7 виборчих округів, межі яких співпадали з контурами районів міста (виключення – в єдиний округ об’єднані Новобаварський та Холодногірський райони, а також аналогічно Слобідський та Основ’янський). Якщо логіка електоральної формули 2015 року полягала в тому, щоб забезпечити представництво одного депутату від кожного з 84-х «маленьких» округів (через особливості виборчої системи це було здійснено не повною мірою), то в 2020 році виборча система передбачала «окружні партійні списки» і багаточисленне та різнопартійне представництво цих «великих» округів. За цією темою рекомендуємо ознайомитися з публікаціями 2020-го року «Арифметика «псевдо-відкритих» списків: чи реально обійти волю партій» та «Випробування Виборчим кодексом: аналіз результатів місцевих виборів у Харківському регіону» на нашому сайті.

З точки зору законодавства, депутати Харківської міської ради (обрані як за «окружними» списками, так і за «єдиними») є представниками усієї Харківської громади, а не окремого округу, району чи мікрорайону. Згідно з рішенням сесії Харківської міськради від 25 листопада 2009 року, з 2010-го року в Харкові було ліквідовано інститут районних рад і вибори до них не проводяться (натомість, працюють «районні адміністрації»). В обласних центрах України немає уніфікованого підходу до вирішення цього питання – в більшості районні ради не формуються (в деяких містах відсутній і поділ на райони), хоча, наприклад, у Кропивницькому та Полтаві вони функціонують. У лютому 2022-го, до початку повномасштабної війни, здійснювалися перші кроки щодо повернення районних рад у Києві.

З одного боку, періодично в громадських та експертних колах Харкова лунають заклики до повернення представницьких органів у районах, з огляду на велику кількість мешканців, яка припадає на одного депутата міської ради. З іншого боку, окрім інститутів представницької демократії, в українському правовому полі передбачено цілу низку інструментів прямої демократії та форм громадської участі – рекомендуємо ознайомитися з публікацією «Громадська участь у місцевій політиці: проблеми нормативно-правового забезпечення» на нашому сайті.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Консультаційний матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».