Завершився підрахунок голосів на виборах до райрад і ОТГ. Прокоментуйте, будь ласка, основні тенденції: 1. Партії «Разом» і «Слуга народу» отримали в ОТГ набагато кращі результати, ніж на виборах Харківських обласної та міської рад. З чим це пов’язано? 2. Чи можливий конфлікт між обласним керівництвом і главами ОТГ через те, що вони будуть представляти різні партії? Чи можлива така ж ситуація між районним керівництвом і ОТГ? | Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Завершився підрахунок голосів на виборах до райрад і ОТГ. Прокоментуйте, будь ласка, основні тенденції: 1. Партії «Разом» і «Слуга народу» отримали в ОТГ набагато кращі результати, ніж на виборах Харківських обласної та міської рад. З чим це пов’язано? 2. Чи можливий конфлікт між обласним керівництвом і главами ОТГ через те, що вони будуть представляти різні партії? Чи можлива така ж ситуація між районним керівництвом і ОТГ?

На даний момент на сайті Центральної виборчої комісії опубліковані результати виборів 53-х голів та 45-ти рад територіальних громад. У лідерах по головам – «Слуга народу» (16; в партії заявляли про перемогу в 18-ти громадах – можливо, додадуться ще дві з трьох неопублікованих на сайті ЦВК громад), «Блок Світличної «Разом»» (12), «Блок Кернеса-Успішний Харків» (11), самовисуванці (8), «Опозиційна платформа-За життя» (4). У лідерах за кількістю громад, у яких партія посіла перше місце – «Блок Світличної «Разом»» (13), «Опозиційна платформа-За життя» (11), «Блок Кернеса-Успішний Харків» (8), самовисуванці (6; це було можливо тільки в громадах до 10 тисяч виборців), «Слуга народу» (6). Характерно, що не завжди збігається партія, яка зайняла перше місце, і суб’єкт висування новообраного голови громади. Дані ще оновлюються, але загальна картина для попереднього аналізу вже складається.

Успіх «Блоку Світличної «Разом»» і «Слуги народу» на «низовому» рівні місцевих виборів пов’язаний, перш за все, з тим, що від цих партій балотувалося багато діючих голів громад, які вже неодноразово переобиралися. За цим критерієм вони випередили і «Блок Кернеса», і особливо «ОПЗЖ», у якій досить низькі показники перемог на виборах голів громад на тлі партійних результатів на цих же територіях. «Слуга народу», яка відмовилася від концепції «нових обличь» на користь традиційної для партій влади в Україні адміністративно-патронажної моделі, в цьому сенсі пішла шляхом «Блоку Порошенка» зразка 2015-го року і «Партії регіонів» 2010-го року, хоч і добилася в порівнянні з ними більш скромних результатів.

Дійсно, в майбутньої каденції місцевих рад можливі відразу кілька потенційно конфліктних сюжетів, по-перше, через політичну приналежність до протиборчих у регіоні груп впливу, по-друге, через першу апробацію нинішньої адміністративно-територіальної моделі.

Найбільшою загадкою на даний момент є повноваження районних рад та адміністрацій – можна припустити, що деякі з них будуть конфліктувати з керівниками розташованих на їх території громад (особливо, якщо до цього додасться партійно-політичне протистояння). Де-юре всі громади мають знаходитися на прямих міжбюджетних відносинах з держбюджетом, «в обхід» районів. При цьому, завершення адміністративно-територіальної реформи, за попередніми планами, передбачало перетворення вертикалі держадміністрацій в інститут «префектів» (у тому числі, на районному рівні), до повноважень якого входила б можливість призупинення будь-якого рішення місцевої ради на час його оскарження в суді. За такою моделлю конфлікти між громадами, де перемогли опозиційні до «Слугу народу» кандидати, і державною адміністративною вертикаллю неминучі. Також потенційно проблемним сюжетом видається відкриття ринку землі – обласна та районні ради можуть спробувати оскаржувати автономію територіальних громад у питаннях продажу землі.

На даний момент бюджетні повноваження районних рад виглядають вельми обмеженими – тим не менш, вони були обрані, до того ж, за партійно-пропорційною системою без можливості самовисування. Одним із наслідків може стати «політизація» районних рад, яким, грубо кажучи, буде нічим займатися, окрім як шантажувати голів районних адміністрацій винесенням недовіри. Для такого рішення необхідні 2/3 голосів депутатського корпусу, і там де неформальна коаліція буде створена опозиційними до «Слуги народу» партіями, цілком вірогідні подібні прецеденти.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».