Як ви можете оцінити проєкт оновленого Генерального плану Харкова? Які загрози та проблеми можуть виникнути при реалізації проєкту Генплану? Реалізація яких новацій може нашкодити Харкову та його мешканцям? | Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Як ви можете оцінити проєкт оновленого Генерального плану Харкова? Які загрози та проблеми можуть виникнути при реалізації проєкту Генплану? Реалізація яких новацій може нашкодити Харкову та його мешканцям?

Проєкт, який наразі можна знайти у відкритому доступі та щодо якого мер Ігор Терехов давав коментарі ЗМІ, має назву «Стартові положення Нової Стратегії розвитку Харкова як необхідна частина Генерального плану». Це формулювання одразу нагадує про той факт, що після завершення строку дії минулої Стратегії (2020 рік) Харків залишається одним із небагатьох обласних центрів України, який не має власної стратегії.

Новий проєкт отримав, у цілому, схвальні відгуки як за змістовним наповненням, так і за процес його розробки, до якого були залучені експертна група Фонду Нормана Фостера та група харківських архітекторів. Загальна концепція «Харків – місто фронтир» відповідає як історії Харкова, так і його фактичному сучасному статусу. Доречними виглядають акценти на ревіталізації великих промислових зон у місті, реконструкції житлового фонду, транспортному сполученні периферійних районів для розвантаження центру.

Разом із тим, ключовою проблемою є реалістичність закладеної в проєкті візії та залежність від зовнішніх контекстів. Наприклад, 7-й розділ проєкту («Безпековий каркас міста») описує створення розгалуженої підземної мережі з дорогами, розважальними закладами, підприємствами тощо. «Підземне місто» має охопити велику територію під Нагірним районом Харкова. З огляду на перманентні ризики російських обстрілів ідея освоєння підземного простору виглядає креативно та доцільно, але наскільки це реалістично для міста, що за майже 20 років спромоглося відкрити лише дві нові станції метро?

Проєкт слабко враховує нову економічну та демографічну реальність Харкова, тому деякі його акценти (на науково-освітньому чи культурно-мистецькому потенціалі) видаються досить утопічними. У найближчі роки Харків навряд чи зможе розраховувати на поновлення притоку іноземних студентів, також до міста не повернуться багато харківських IT-спеціалістів та жінок із маленькими дітьми, а саме ці категорії містян значною мірою стимулювали розвиток сфери послуг та омолоджували портрет Харкова.

Тож, ключове питання нової стратегії розвитку Харкова – на чому будуватиметься економіка міста і чим займатимуться мешканці, які обирають ризики фронтиру замість життя в більш безпечних регіонах. Усі попередні концепції розвитку міста (індустріальна, торгівельна, науково-освітня, IT-кластер) зруйновані війною (подекуди фізично). Запропонований проєкт «Стартових положень Нової стратегії», фактично, ігнорує це питання, а місцями виходить із якоїсь альтернативної реальності (наприклад, на 6-й сторінці – підрозділ «Підвищення щільності населення»).

Антон Авксентьєв, політолог,

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».