«Воєнний квартал»: як працювали нардепи-мажоритарники від Харкова перші 3 місяці війни | Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

«Воєнний квартал»: як працювали нардепи-мажоритарники від Харкова перші 3 місяці війни

На парламентських виборах 2019 року Харківська область (як і в минулих кампаніях 2012 та 2014 рр.) була поділена на 14 мажоритарних округів. Із них 7 припадало безпосередньо на обласний центр. У передостанній частині моніторингу політичного життя регіону під час війни Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» досліджує роботу 7-ми мажоритарників, які представляють у Верховній Раді місто-герой Харків.

Законодавча активність депутатів

«Електоральне перезавантаження», що відбулося в 2019 році, привело до парламенту 6 із 7-ми нових депутатів від Харкова, для яких це IX скликання Верховної Ради стало першою особистою каденцією. Окрім 6-ти «дебютантів» від пропрезидентської партії «Слуга народу», до парламенту вже вп’яте зумів обратися Олександр Фельдман (в якості самовисуванця).

Після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022-го всі нардепи-харків’яни залишились в Україні, але з різним ступенем інтенсивності працювали безпосередньо у Верховній Раді.

Джерело: таблицю складено на основі даних з сайту Верховної Ради (статистика голосувань і зареєстровані законопроекти – з 24 лютого по 17 травня 2022 року).

Найбільше долучався до розробки законодавчих ініціатив нардеп від 173-го округу (Основ’янський та Слобідський райони Харкова) Олександр Бакумов. Він є спів-ініціатором 61-х законопроектів та постанов (у досліджуваний період із 24 лютого по 17 травня) та взяв участь у голосуванні по всім без виключення 212-ти питанням на пленарних засіданнях ВРУ. Цікаво, що найактивнішим нардепом від Харкова є саме Бакумов, який входить до міжфракційного об’єднання «Розумна політика» на чолі з колишнім головою ВРУ Дмитром Разумковим – ця помірковано-опозиційна група (принаймні до війни) сприймалася в офісі президента досить вороже. 9 лютого 2022-го року Бакумов і Разумков встигли відкрити у Харкові перший місцевий офіс ГО «Команда Разумкова», де-факто зробивши публічний старт партійного будівництва в регіонах. Утім, після початку повномасштабної війни Бакумов дисципліновано голосував синхронно із фракцією «Слуги народу». Більшість законопроектів, до яких долучався Бакумов у якості спів-ініціатора, стосувалися змін до Кримінального кодексу (що видається цілком органічним, з огляду на юридичну освіту нардепа та попереднє місце роботи в Харківському національному університеті внутрішніх справ).

Народний депутат від 168-го (Шевченківський район) округу Марія Мезенцева була включена до переліку ініціаторів законопроектів та постанов 20 разів. Серед них, зокрема, були й звернення Верховної Ради до ООН, Ради Європи, ЮНЕСКО, парламентарів обох палат США тощо. Сама Мезенцева є головою української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), і, можливо, цим пояснюється її неголосування з 37% розглянутих на сесіях ВРУ питань (хоча система «Рада» визначила позицію депутата саме як «не голосував», а не «відсутній»).

Подібний рівень законодавчої активності продемонструвала і представниця 171-го округу (Немишлянський та частина Індустріального і Слобідського районів) Вікторія Кінзбурська. 7 із 20-ти законодавчих ініціатив, до яких долучалася депутат, стосувалися внесення змін до Податкового кодексу (як тих, що сприяли лібералізації економіки на початку війни, так і спроб «відкату» цих норм у травні). Кінзбурська не голосувала по 51% питань, винесених на пленарні засідання, хоча і не вважалася відсутньою, згідно протоколів електронної реєстрації.

У 19-ти законодавчих ініціативах серед спів-авторів фігурує депутат від 172-го округу (частина Індустріального та Московського районів) Юрій Здебський. Будучи військовим за фахом, нардеп залучався до ініціативних груп із розробки багатьох законопроектів стосовно обороноздатності України. Зокрема, Здебський став співавтором внесення змін до законів «Про розвідку» (№7240-1), «Про військовий обов’язок і військову службу» (№7242), «Про Збройні Сили України» (№7379 – ще на розгляді). Досить часто прізвище Здебського в переліку суб’єктів законодавчої ініціаторів супроводжує досить резонансні проекти (поки що не підтримані парламентом), які публічно комунікував інший харківський нардеп Федір Веніславський (наприклад, №7271 щодо обмеження прав на свободу слова для військовослужбовців або №7265 стосовно кримінальної відповідальності за неповернення в Україну військовозобов’язаних після оголошення воєнного стану).

Народний депутат від 169-го округу (Київський район) Олександр Куницький долучився до 7-ми законодавчих ініціатив, 5 з яких стосувалися внесення змін до Кримінального кодексу. Також депутат став спів-автором законопроекту №7302-1 (ще не прийнятого ВРУ) про посилення адміністративної відповідальності за незаконне носіння військової форми. Куницький взяв участь у голосуваннях майже по всіх (200 з 212-ти) питаннях, які виносились на пленарні засідання ВРУ.

Натомість, найменшу активність саме в законодавчій роботі парламенту продемонстрували «мажоритарники» від 170-го (Московський район) та 174-го (Новобаварський та Холодногірський райони) округів – Андрій Одарченко і Олександр Фельдман. Одарченко голосував по 51% відсотку питань, що виносились на сесії, а Фельдман майже не з’являвся у парламенті, залишаючись у Харкові. В обох нардепів за досліджуваний період лише по одному залученню до груп спів-ініціаторів нормативно-правових актів: Одарченко підтримав законопроект №7129 про можливість дистанційних засідань парламенту (не прийнятий), а Фельдман – постанову №7276 про визнання факту вчинення РФ геноциду в Україні.

Депутатські будні та публічна діяльність

Поза парламентською залою харківські «мажоритарники» також по-різному розставили акценти у своїй діяльності та її публічному висвітленні, хоча головним трендом стало волонтерство.

Джерело: колаж складено з фото-матеріалів та скріншотів відео, розміщених на особистих сторінках народних депутатів у соціальних мережах, а також на сайті «Українська правда».

Марія Мезенцева як представниця України в ПАРЄ найбільшу активність розгорнула на «дипломатичному фронті». За три місяці війни географія її відряджень включила Париж, Страсбург, Відень, Берлін, Гаагу, Давос, Дублін та Ватикан. На своїй fb-сторінці депутат від Шевченківського району Харкова ретельно звітувала про зустрічі з широким колом світових лідерів на кшталт президента Франції Емманюеля Макрона, прем’єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона та Папи Римського Франциска. Паралельно депутат займалася волонтерською діяльністю, поповнюючи оснащення українських військових. Так, наприклад, 23 травня Мезенцева повідомила про передачу захисникам Харківщини автомобіля (подякувавши при цьому лондонській організації «Never Surrender UK»), а 16 травня – про нові дрони, бронежилети та тактичні навушники. Загалом таких повідомлень – про допомогу військовим або цивільному населенню – на сторінці депутата понад десяток.

Нардеп від Київського району міста Харкова Олександр Куницький серед харківських «мажоритарників» має найбільшу аудиторію в соціальних мережах (YouTube – 1,3 млн., FB – 144 тис., Instagram – 107 тис. підписників). Як виявилося в перші дні війни, велику частину аудиторії складали або росіяни, або лояльні до РФ користувачі, що почали в коментарях звинувачувати депутата в «проукраїнській позиції». На початку березня Куницький записав декілька відео, підкресливши, що він знаходиться в Києві і нікуди не зник. А 11 березня нардеп потрапив у скандал – його було затримано правоохоронцями через ведення відео-зйомки на блокпосту (втім, значних наслідків для нардепа це не мало). Протягом весни на своїх сторінках Куницький, переважно, ділився чужим відео-контентом руйнувань через російські обстріли різних міст України. Жодних згадок про роботу з виборцями свого 169-го округу, відвідування Харкова або організацію гуманітарної допомоги для мешканців не з’являлося.

Натомість, депутат від 174-го округу Олександр Фельдман зосередився саме на гуманітарній діяльності, запустивши програму «Допоможи сусіду» від свого іменного благодійного фонду. На численних відео в FB-акаунті Фельдмана можна побачити ідентичну картину з різних мікрорайонів Харкова, на якій депутат особисто роздає брендовані пакети з допомогою людям у черзі. Другий напрям, про який нардеп активно звітував у соціальних мережах, – це вивезення тварин із зруйнованого російськими обстрілами «Feldman Екопарку» (за весь період під час евакуації загинуло 6 співробітників парку та волонтерів). Паралельно у єдиного «мажоритарника» Харкова, який не входив до пропрезидентської фракції, відбувалася політична метаморфоза. За словами Фельдмана, ще в перший день війни він написав заяву про вихід із фракції ОПЗЖ (оголошена вона була 15 березня). Ймовірно, «сигнальним» голосуванням про можливий відхід стала підтримка Фельдманом 22 лютого постанови ВРУ щодо засудження визнання Росією незалежності так званих «ЛНР» та «ДНР». У статусі позафракційного нардеп практично не з’являвся на парламентські засідання, зосередившись на волонтерській діяльності в Харкові. Проте позафракційним він перебував недовго – 22 травня Фельдман долучився до новоутвореної депутатської групи «Відновлення України», співголовою якої став його колишній помічник, а зараз мільярдер, харків’янин Ігор Абрамович. Характерно, що депутатські групи саме з такою назвою раніше були створені в харківській обласній та міській радах.

Джерело: колаж складено з фото-матеріалів, розміщених на особистих Facebook-сторінках Олександра Бакумова, Юрія Здебського, Вікторії Кінзбурської і Андрія Одарченка.

Депутат від 173-го округу Олександр Бакумов свою активність у сесійній залі ВРУ поєднував з досить частими візитами до Харкова, про що й звітував на особистій facebook-сторінці. В гуманітарній діяльності, за власними словами, депутат координувався з ГО «Спільнота небайдужих «Дія»». При цьому на один із типових коментарів про відсутність конкретної допомоги відповів, що «він самостійно допомагає там, де може, а гуманітарними вантажами, які централізовано приходять до Харкова, займається ХОДА та мерія». 15 березня нардеп розмістив групове фото семи «слуг народу» з Верховної Ради, додавши підпис «Представники Харківщини у парламенті. Шкода, що не всі депутати, які представляють Харківщину, працюють з нами». Це прогнозовано викликало з’ясування стосунків у коментарях, де, зокрема, представники харківських волонтерів підкреслили, що найбільше Харкову допомагають відсутні на світлині Марія Мезенцева та Вікторія Кінзбурська. А 21 березня Бакумов повідомив, що «разом із Офісом Генпрокурора» створює всеукраїнський рух по документуванню воєнних злочинів РФ, хоча на відповідному сайті наявні посилання лише на Офіс Генпрокурора, а от згадок про Бакумова немає.

Вікторію Кінзбурську, яка обралася до парламенту від 171-го округу, до війни важко було віднести до категорії публічних нардепів, утім саме вона в останні три місяці чи не найбільше заглибилась в активну волонтерську діяльність (найчастіше взаємодіючи зі спілкою громадських організацій «Україна для героїв» та багатьма відомими харківськими волонтерами). Особиста сторінка депутата у facebook більше нагадує саме волонтерський щоденник з поодинокими вкрапленнями повідомлень про підтримані законопроекти або постами на актуальні теми. Наприклад, 8 травня нардеп долучилася до «хайпової» критики співака Тараса Тополі (наразі в ЗСУ), який неоднозначно висловився про патріотизм харків’ян у контексті мовного питання. «Коли я в Харкові на вулиці Мироносицькій бігла сходами в укриття в момент прильоту ракети класу калібр, в останню чергу я думала про те, що нам харків’янам потрібно буде доводити свою проукраїнською позицію такому недоблогеру з хибними висновками». Саме  цей «політизований» пост Кінзбурської є найпопулярнішим її дописом протягом «воєнного кварталу», хоч і слабко відображає напрямок середньостатистичної публічної активності депутата.

Як і Кінзбурська, представник 172-го округу Юрій Здебський на своїй сторінці у facebook відкрив можливість розміщувати дописи інших користувачів, і через неоднорідність його аудиторії не завжди зрозуміло, яке саме відношення чи ставлення депутата до подібного «чужого» контенту. Що стосується безпосередньо матеріалів, які викладає сам Здебський, то там переважають фотографії з зали засідань Верховної Ради. Цікаво, що на світлині із парламенту 16 березня на рукаві депутата стрічка синього кольору (8-го березня – жовтого), якою позначали себе військові та представники територіальної оборони. У відкритому доступі немає інформації, чи долучився воєнний за фахом депутат до цих структур або ж це була данина «трендовій саморепрезентації» чи спільна ініціатива парламентського комітету з національної безпеки, до якого входить нардеп. Натомість, у відкритий доступ потрапив неприємний для Здебського інцидент із затриманням його помічника 2 березня, якому було оголошено підозру в державній зраді за систематичну передачу ФСБ даних щодо обороноздатності України. На цю ситуацію Здебський відреагував публічно, у власному окремому дописі 6 березня запевнив, що його затриманий помічник і колишній товариш по військовій службі не мав доступу до воєнних державних таємниць України.

А найменш публічним серед харківських мажоритарників протягом «воєнного кварталу» був представник, імовірно, найбільш постраждалого від російських обстрілів 170-го округу Андрій Одарченко. За день до початку війни, 23 лютого, він єдиний серед харківських «слуг народу» проігнорував голосування за санкції проти депутатів Держдуми РФ, які визнали незалежність так званих «ЛНР»/«ДНР». Першу публічну заяву після повномасштабного вторгнення Одарченко зробив 25 лютого, скопіювавши на свою сторінку в facebook пам’ятку про поводження в «умовах надзвичайної ситуації воєнного характеру». Через два дні депутат нагадав номери своєї приймальні, а загалом після цього за три місяці поділився ще трьома дописами. Останній із них датований 4 травня – депутат висловив вдячність голові Салтівської районної адміністрації та меру італійської громади Чіавенна, що в Ломбардії. На супроводжуючих фотографіях можна побачити, судячи з усього, італійців на фоні фури із гуманітарною допомогою, а також українських пенсіонерів, яким ця допомога призначалася. На одній зі світлин особисто Одарченко споглядає в камеру, позуючи на лавці разом із жінкою похилого віку, коробкою з написом італійською та запакованим батоном.

Висновки

Аналіз діяльності «мажоритарників» від Харкова, що ґрунтувався на відкритих джерелах (зокрема, сайті Верховної Ради та особистих ресурсах депутатів у соціальних мережах), засвідчив різний рівень виконання народними депутатами своїх безпосередніх обов’язків, а також загалом їхньої публічної активності. В аспекті законодавчої роботи найкращі показники у представника 173-го округа Олександра Бакумова, який за досліджуваний період не пропустив жодного голосування Верховної Ради та долучився до 61 законодавчої ініціативи. Найменшу активність у сесійній залі продемонстрували мажоритарники від 170-го та 174-го округу Андрій Одачренко та Олександр Фельдман, які лише по одному разу ставали спів-ініціаторами законодавчих актів. Фельдман також майже не з’являвся на засіданнях Верховної Ради, при цьому характерно, що 31 травня (останнє засідання ВРУ, яке хронологічне не входило в наше порівняльне дослідження) Олександр Фельдман був присутній на сесії і активно голосував у складі новоутвореної депутатської групи «Відновлення України» синхронно зі «Слугою народу».

Окрім законодавчої діяльності, до обов’язків народних депутатів входить робота з виборцями (що особливо актуально для «мажоритарників», які в парламенті представляють конкретні округи). Гуманітарна криза, яка з різним ступенем інтенсивності зачепила райони Харкова, актуалізувала запит на допомогу мешканцям, яку вони очікували, зокрема, і від своїх депутатів. Особисте надання такої допомоги або сприяння тому, щоб виборці округу її отримали, безпосередньо не входить до обов’язків нардепів, але під час війни (на відміну від передвиборчого контексту) виглядає цілком доречним. Власне, як і усунення від гуманітарних проблем округу, не є прямим невиконанням депутатських обов’язків, але в площині політичної відповідальності, безумовно, матиме свої наслідки у вигляді справедливих запитань виборців, що їхній представник у Верховній Раді зробив для округу під час війни.

В цьому плані найбільш масштабною виглядає гуманітарна діяльність депутата від 174-го округу Олександра Фельдмана (яка територіально не обмежувалась контурами округу). Також активною співпрацею з волонтерськими організаціями для допомоги мешканцям Харкова відзначились депутати від 171-го, 173-го та 168-го округів – Вікторія Кінзбурська, Олександр Бакумов та Марія Мезенцева. Представник 170-го округу Андрій Одарченко прозвітував про таку допомогу одного разу, а на особистих сторінках Юрія Здебського (172-й округ) та Олександра Куницького (169-й округ) важко знайти якісь згадки про їхні округи або загалом про відвідування Харкова протягом війни. Не можна виключати, що частину своєї діяльності депутати не афішували, хоча таку позицію складно поєднати з, наприклад, «позуванням» Одарченка з батоном 4 травня або традиційним потягом до публічності запорізького блогера Куницького (якого, до речі, цей потяг у березні привів до затримання правоохоронцями через відео-зйомку на блокпосту).