Якщо газета зробила спецвипуск з агітаційними матеріалами про кандидата і ніде не позначила, що це реклама або політична реклама, які закони порушуються? Газета датується 9 вересня. Пояснюють, що це типу ще не зареєстрований кандидат, тобто це не політична реклама. Газета про діючого голову міста Бахмута. Коли офіційно починається кампанія і ЗМІ мають зазначати, що це реклама? З цією газетою ходять люди по квартирах і кажуть, що від газети роблять соцопитування. Питання, за кого буде людина голосувати, просять дати телефон, щоб могли перевірити, чи дійсно ми проходили опитування. В редакції заперечують, що проводять опитування. Кажуть, що не мають до цього відношення. Питання: чи можуть політичні сили проводити такі опитування? Що робити людині, коли до неї приходять такі агітатори? Чи є якась відповідальність за те, що людей вводять в оману? Як діючий міський голова має свою поточну діяльність відокремлювати від виборчої кампанії? Чи прописано це в законодавстві? Яка відповідальність за використання бюджетних ресурсів – матеріальних та нематеріальних? | АНАЛIТИЧНИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ»

Якщо газета зробила спецвипуск з агітаційними матеріалами про кандидата і ніде не позначила, що це реклама або політична реклама, які закони порушуються? Газета датується 9 вересня. Пояснюють, що це типу ще не зареєстрований кандидат, тобто це не політична реклама. Газета про діючого голову міста Бахмута. Коли офіційно починається кампанія і ЗМІ мають зазначати, що це реклама? З цією газетою ходять люди по квартирах і кажуть, що від газети роблять соцопитування. Питання, за кого буде людина голосувати, просять дати телефон, щоб могли перевірити, чи дійсно ми проходили опитування. В редакції заперечують, що проводять опитування. Кажуть, що не мають до цього відношення. Питання: чи можуть політичні сили проводити такі опитування? Що робити людині, коли до неї приходять такі агітатори? Чи є якась відповідальність за те, що людей вводять в оману? Як діючий міський голова має свою поточну діяльність відокремлювати від виборчої кампанії? Чи прописано це в законодавстві? Яка відповідальність за використання бюджетних ресурсів – матеріальних та нематеріальних?

Описаний кейс є досить типовим для України, що формується певним різночитанням термінів та розходженням розумінь того, чим є:

  • Політична реклама і політична агітація;
  • Соціологічне опитування;
  • Висвітлення діяльності посадової особи і передвиборна агітація за кандидата.

Дані питання регулюються наступними чинними законами: Закон України «Про рекламу», Закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», а також Виборчий кодекс.

Отже, по-перше, треба розділити терміни.

  • Реклама чи агітація.

Згідно Закону України «Про рекламу» (ст. 1), політична реклама – це інформація у будь-якому вигляді, поширена в будь-якій формі, яка має на меті популяризацію діяльності політичної партії (організації партії), привернення уваги до діяльності політичної партії (організації партії) та її позиції щодо питань загальнодержавного (місцевого) значення.

У свою чергу, передвиборну агітацію визначає Виборчий кодекс як «здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата, партію (організацію партії) – суб’єктів виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України».

Таким чином, політична реклама може здійснюватися постійно, звичайно, лише у рамках мети популяризації партії, а передвиборна агітація стосується виборчого процесу. Причому не всього: строки її проведення регулюються ч. 1 ст. 52 Виборчого кодексу, вона «розпочинається кандидатом, партією (організацією партії) наступного дня після дня прийняття виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидата (кандидатів) і закінчується о 24 годині останньої п’ятниці перед днем голосування». Поза встановленими строками передвиборна агітація ч. 3 цієї ж статті забороняється.

Відповідно, виникає певна колізія, яка охоплює період виборчого процесу, починаючи з дати його початку (для місцевих виборів-2020 – це 5 вересня) й до наступного дня після дати набуття кандидатом статусу суб’єкту виборчого процесу (відповідно, 16-25 вересня). Цим вповні і користуються деякі майбутні кандидати, адже юридично факт проведення передвиборної агітації встановлюється лише у момент реєстрації кандидата й через цю особливість вкупі із незначущістю покарання (відносіться до адміністративних правопорушень) правоохоронці такі випадки, як правило, просто «пропускають».

Якщо у газеті йдеться про міського голову виключно в формі офіційного повідомлення про виконанням ним/нею посадових (службових) повноважень, без будь-яких коментарів агітаційного характеру та матеріалів про дії посадовця як кандидата – це висвітлення діяльності. Але заклики голосувати за нього/неї чи інформація про його/її участь у виборах на тлі позитивного висвітлення діяльності на посаді – це вже дії, які Кодекс визначає як агітацію та забороняє (ст. 51 Виборчого кодексу).

Якщо газета присвячена саме висвітленню фактів діяльності міського голови, виконанню ним його посадових обов’язків, то можна офіційно запросити інформацію у редакції газети та органу місцевого самоврядування про те, чи укладений договір між ними про висвітлення діяльності органу місцевого самоврядування. Всі ці моменти чітко розрізняє Закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» (ст. 21 вказує на необхідність укладання такого договору між редакцією та органом місцевого самоврядування).

  • Другий конфлікт термінів стосується соціології/опитування громадської думки, що його нібито проводили представники газети чи інші особи, які себе видавали за таких.

Соціологічні опитування – це науковий метод збору соціологічної інформації, що має свої правила, термінологію (вибірка, респондент, репрезентативність тощо) і проводиться спеціалізованими соціологічними службами з відповідною спеціалізацією.

Але, вже з контексту поставленого питання стає зрозумілим, що в даному випадку наявна не соціологія, а прихована агітація та збирання особистих даних громадян з метою проведення подальших агітаційних заходів.

В цій частині колізія виникає через те, що Кодекс не регулює процес проведення опитування, лише – оприлюднення його результатів. Ч. 1 ст. 50 Виборчого кодексу вимагає від підприємств, закладів, установ та організацій, що проводять опитування, обов’язково зазначати час його проведення, територію, яку воно охоплювало, розмір та спосіб формування соціологічної вибірки, метод опитування, точне формулювання питань, можливу статистичну похибку, замовників – тобто всі ознаки, що характеризують саме фахове соціологічне опитування.

Навряд чи особи, які проводили цю акцію, є фаховими соціологами. Скоріше – саме агітаторами. Для громадян така характерна поведінка «прихованих агітаторів», їхнє посилання на структуру, що не спроможна займатися подібною діяльністю (газету – в даному випадку), має виступати підґрунтям для підозри щодо введення в оману, дезінформації та заборонених форм передвиборної агітації. А відповідно, й для виклику поліції та вимоги до правоохоронців належно працювати з такою групою адміністративних правопорушень.

  • Висвітлення діяльності посадової особи і передвиборна агітація.

Не менш гострою є і проблема розрізнення діяльності посадової особи (міського голови, передусім) і використання цієї діяльності як форми агітації за цю особу, але вже у іпостасі кандидата, як правило, на ту ж посаду. Тут стикаємося із проблемою, коли міський бюджет, кошти всієї громади є своєрідним «передвиборним фондом», завдяки якому здійснюється, по суті, передвиборна агітація певних кандидатів – за рахунок великих і малих будовництв, що розгорнулися у багатьох громадах України напередодні і на початку передвиборної кампанії.

Отже, «висвітлення діяльності посадової особи місцевого самоврядування» – це оприлюднення у ЗМІ фактів, що стосуються діяльності посадової особи саме як представника місцевого самоврядування під час виконання ним/нею своїх прямих обов’язків.

У свою чергу, «передвиборна агітація за кандидата, що водночас є посадовою особою місцевого самоврядування» – має здійснюватися на загальних засадах.

Проте, за фактом, діючий міський голова часто «агітує» за себе якраз своєю поточною діяльністю на посаді. Повністю відокремити його функції на посаді і дії, які сприймаються як прихована агітація, наразі діюче законодавство – неспроможне. Єдині обмеження (ст. 57 Виборчого кодексу) стосуються заборони для посадовців проводити агітацію під час офіційних заходів та з залученням матеріальних чи нематеріальних (адміністративних) ресурсів органів влади, місцевого самоврядування, їх підрозділів чи комунальних служб. В максимумі, ці дії підпадають, зокрема, під ст. 364 Кримінального кодексу «Зловживання владою або службовим становищем».

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».