Хроніки децентралізації: експрес-аналіз ходу реформи в Луганській області | АНАЛIТИЧНИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ»

Хроніки децентралізації: експрес-аналіз ходу реформи в Луганській області

Нові можливості для розвитку, перерозподіл повноважень від державної адміністрації до органів місцевого самоврядування, зростання бюджетів у регіонах і громадах – це все те, що характеризує процес децентралізації в Україні, проте мало співвідноситься з реаліями Луганської області.

Економіка Луганського регіону є найбільш постраждалою через збройний конфлікт на Донбасі: за підсумками виконання обласних бюджетів за 2016 рік Луганщина опинилася на останньому місці в Україні з власними доходами на рівні 2,5 млрд. грн. Для порівняння, у сусідній Харківській області цей показник – 12 млрд. грн., при тому, що ні в одному регіоні, крім Луганщини, не зафіксовано регресу в порівнянні з 2014 роком.

У 2017 році доходи місцевого бюджету скоротилися на 36 %. При цьому, відповідно до закону про військово-цивільні адміністрації, на Луганщині не функціонує обласна рада. Відцентрові настрої через негативний політико-економічний фон характерно проявилися в намірі мера Сватово перевести місто в підпорядкування Харківській області.

Однак до прискорення децентралізації політико-економічна ситуація в регіоні місцевих керівників не підштовхує. Окрім традиційних причин (небажання йти на вибори, конфлікту локальних ідентичностей, амбіцій голів сільрад, протидії на районному рівні), у Луганській області додається своя специфіка – страх персональної відповідальності за майбутнє ОТГ і втрати гарантій державної підтримки. Нові повноваження, які відкриває децентралізація, у контексті збройного конфлікту на Донбасі не стільки приваблюють, скільки відлякують місцевих керівників.

В області є проблеми з освоєнням тих грошей, які перераховуються на розвиток регіону з державного бюджету – у 2016 році було освоєно лише близько половини виділених коштів (при середньому показнику по Україні – 88 %). Старобільський район і Сєвєродонецьк повернули до держбюджету 22 і 15 мільйонів гривень відповідно (приблизно по 69 %) – в обладміністрації проблеми пов’язують з неправильною підготовкою проектно-кошторисної документації.

У результаті, ми не можемо говорити про успішну фінансову децентралізацію в масштабах всієї області, однак у тих небагатьох ОТГ (в аграрній частині регіону), які були створені, вже є позитивні зрушення. У Луганській області перші вибори (після чого процес створення ОТГ можна вважати завершеним) відбулися лише в 4-х ОТГ – в Білокуракинській, Новопсковській, Чмирівській і Троїцькій об’єднаних громадах.

У всіх випадках діючий сільський/селищний голова «центрального» населеного пункту, навколо якого відбувалося об’єднання, успішно переобирався в новому амплуа (наприклад, в Білокуракинській ОТГ голова переобирається з 1996 року). Переможці балотувалися як самовисуванці (як і більшість депутатів-мажоритарників в радах ОТГ), але де-факто були «залучені» до співпраці з обласною держадміністрацією і «Солідарністю».

Наприклад, на виборах в Троїцькій ОТГ (30 квітня 2017 року) з результатом 90,2 % переміг чинний глава Демид Палагно, якого прес-служба БПП записала в «свої кандидати», хоча на сайті ЦВК Палагно позиціонується як безпартійний самовисуванець. Аналогічну маніпуляцію в БПП здійснили і з головоюЧмирівської ОТГ Сергієм Войтенком. Увагу спостерігачів привернула висока явка на виборах в Троїцькій ОТГ – понад 60%.

Окрім 4-х вже створених ОТГ, близько десятка об’єднаних громад знаходяться на різних стадіях процесу (по більшостідокументи були передані до обладміністрації, за деякими – вже і до ЦВК). Інтенсифікації процесу об’єднання громад має сприяти відкриття регіонального Луганського центру місцевого самоврядуваннянаприкінці травня 2017 року. Усього, згідно із затвердженим урядом Перспективним планом, в області має бути створено 24 ОТГ.

На прямі взаємовідносини з державним бюджетом перейшли 3 об’єднані громади (Троїцька перейде з 2018 року), і статистично результати фінансової децентралізації для їхніх бюджетів більш ніж відчутні. Показово, що в Білокуракинській і Новопсковській ОТГ розроблені досить деталізовані Стратегії розвитку, а ось сайт Чмирівської громади не дозволяє ознайомитися з аналогічним документом (якщо така Стратегія, звичайно, є).

ОТГ Доходи бюджету (2016) млн. грн. Доходи бюджету (2017) млн. грн.
Білокуракінська 41,3 72,2
Новопсковська 24,4 46
Чмирівська 6,5 24,5

*Білокуракінська і Новопсковська перейшли на прямі відносини з держбюджетом з 2016 року, Чмирівська – з 2017 року

** У розрахунках вказані заплановані доходи; в останньому рядку порівнюється Чмирівський сільський бюджет 2016 року і бюджет Чмирівської ОТГ 2017 року.

ОТГ Власні

доходи

Освітня

субвенція

Медична

субвенція

Дотації
Білокуракинська 49% 26% 14% 11%
Новопсковська 73% 7% 20% 0%
Чмирівська 32% 29% 21% 18%

 

ОТГ Загальний фонд Спеціальний фонд Витрати споживання Витрати розвитку
Білокуракинська 96% 4% 95% 5%
Новопсковська 81% 19% 81% 19%
Чмирівська 90% 10% 92% 8%

 

ОТГ Власні доходи на 1-го мешканця (грн.) Капітальні витрати на 1-го мешканця (грн.) % витрат на утримання апарату управління
Білокуракинська 2285 218 8%
Новопсковська 2686 628 10%
Чмирівська 908 229 13%

*Населення громад: Білокуракинська – 15312 чол., Новопсковська – 12432 чол., Чмирівска – 8695 чол.

У той же час, головними індикаторами якості є оцінка позитивних зрушень самими місцевими мешканцями. За останніми опитуваннями Фонду «Демократичні ініціативи», сумарна підтримка реформи децентралізації в Луганській області становить 49%. Позитивні зміни від децентралізації відчули 28% респондентів, і що примітно, цей відсоток вище, ніж середній по Україні (16,5%). Разом із тим, реальний ефект від децентралізації можна буде оцінити тільки після деякого часу, протягом якого громади і регіони пройдуть тест на дійсну, а не статистичну спроможність.

Опубліковано на сайті Кризового медіа центру «Сіверський донець»

Антон Авксентьєв

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Матеріал підготовлено у рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) та Уряду Канади