Тріумф «Слуги Народу», фіаско Кернеса: підсумки виборів у Харківській області | АНАЛIТИЧНИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ»

Тріумф «Слуги Народу», фіаско Кернеса: підсумки виборів у Харківській області

У попередньому матеріалі, в якому аналізувався хід виборчої кампанії в 7-ми округах Харкова, констатувалося: з безлічі кандидатів реальними претендентами на перемогу є «висуванці Кернеса», володарі партійної франшизи «Слуги Народу», а також точково діючі нардепи, що конфліктують з мером.

Ключове питання, яке виникло вже після дня виборів: що ж сталося за два тижні, внаслідок чого з паритетного стану з невеликою перевагою діючих нардепів ситуація перетворилася на тотальний тріумф «Слуги Народу»?

Головна гіпотеза: на останній фазі кампанії Володимир Зеленський скористався улюбленою зброєю Геннадія Кернеса –  публічним «пресингом» чиновників, і ця технологія потрапила «в десятку» електоральних очікувань. Всеукраїнський тур «хороший цар – погані бояри» дав свій результат і в Харківській області: рейтинги всіх володарів пропрезидентської франшизи автоматично виросли, і лише 2 із 14-ти діючих нардепів встояли. Причому один з них – Олександр Фельдман – аж ніяк не належить до команди Кернеса.

Додаткова гіпотеза: одним із вирішальних чинників стала медіа-активність партії «ОП-За Життя», яка завдяки «Інтеру», «112» і «Newsone» нівелювала всі тенденції зростання «Опозиційного Блоку», вигравши внутрішньовидову боротьбу за електоральну спадщину «Партії Регіонів». А присутність у бюлетені нехай і маловідомого кандидата від «ОП-За Життя» «з’їдала» у нардепів-екс-регіоналів 10-20%.

Ну а «добила» «Опозиційний Блок» в останні два тижні – «Партія Шарія», влаштувавши яскраву експансію на тому ж електоральному полі (умовні виборці Євгена Мураєва, в середньому, молодші та «урбанізованіші», ніж виборці Юрія Бойка, і саме перших забрав партійний проект Анатолія Шарія).

ГОЛОСУВАННЯ ЗА ПАРТІЇ – 3-Й ТУР ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 

1 тур президентських виборів (31.03.2019) Парламентскі вибори (21.07.2019)*
Володимир Зеленський 36,41% 482,5 тис. «Слуга Народу» 42,74% 435,5 тис.
Юрій Бойко 26,58% 352,2 тис. «ОП – За Життя» 26,55% 270,6 тис.
Петро Порошенко 8,52% 112,9 тис. «ЄС» 4,95% 50,4 тис.
Олександр Вілкул 7,47% 99,1 тис. «ОпоБлок» 7,77% 79,3 тис.
Юлія Тимошенко 7,35% 97,5 тис. «Батьківщина» 3,56% 36,3 тис.

* після обробки 99,76% протоколів ДВК.

Лише три партійних бренди в Харківській області набрали більше 5% голосів виборців. При цьому результати по партійній частині практично повторили голосування в 1 турі президентських виборів (особливо у пар Бойко – «ОП-За Життя» і Вілкул – «ОпоБлок»).

Тобто присутність Геннадія Кернеса в першій п’ятірці (а, значить, і в бюлетені) списку «Опозиційного Блоку» де-факто дуже мало додала до результата партбренду. Хоча Харківська область для «Опозиційного Блоку» стала другою у внутрішньопартійному рейтингу регіонів після Донецької (10,9%). Наприклад, в Одеській, з якою природно проводити паралелі через схожість ролей мерів обласних центрів Геннадія Кернеса і Геннадія Труханова, результат виявився взагалі меншим 5%-го бар’єру (4,87% – хоча пряма екстраполяція на місцеві вибори тут недоречна).

Для «ОП-За Життя» наш регіон також виявився одним із базових – 3-й результат у відсотках (після Донбасу) і 1-й в абсолютних величинах голосів (на момент підрахунку 94% голосів – практично нарівні з Донецькою областю). Традиційно максимальний результат (34,9%) у електоральних правонаступників «Партії Регіонів» зафіксовано в 176-му окрузі (центр – Чугуїв). Але навіть тут «Слуга Народу» набрала більше (39,8%), хоча в першому турі президентських це був єдиний округ в області, де Володимир Зеленський програв Юрію Бойку.

Електоральна карта партії «Слуга Народу» на цих виборах також подібна до президентських карт – політсила перемогла у всіх регіонах, крім Донбасу (як і в першому турі, коли в Донецькій і Луганській областях більше голосів набрав Бойко) і Львівської області (єдиний регіон, в якому у другому турі виграв Порошенко). Відсоток підтримки СН у Харківській області (42,6%) практично ідентичний сукупному по Україні (43,1%). І саме ці 40% + партійного рейтингу уможливили тріумф кандидатів «Слуги Народу» в 12-ти із 14-ти округів регіону.

ГОЛОСУВАННЯ ЗА КАНДИДАТІВ – ДОВІРЯЙ БРЕНДУ

Розкид результатів кандидатів-переможців від пропрезидентської сили – від 37% до 50%. Рекордсменом став Олексій Кучер, який, не маючи особливої ​​прив’язки до 179-го округу, декласував і беззмінного нардепа округу Анатолія Гіршфельда, і голову облради Сергія Чернова. При цьому більшість «міських» кандидатів (крім Вікторії Кінзбурської) перевершили результати власної партії, тобто зуміли не лише з максимальним ККД ототожнитися з популярним суб’єктом висування, а й привнести особистий рейтинг (особливо це вдалося Олександру Куницькому, якому явно зіграла на руку епопея з «недозняттям»). Варто також віддати належне Андрію Одарченку та Юрію Здебському, які, судячи з соціологічних вимірів, ще за пару тижнів до дня виборів поступалися своїм опонентам.

В округах області підтримка «Слуги Народу» була ще вищою, і навіть без 100%-го ККД ототожнення з нею 6 із 7-ми кандидатів перемогли. Найнижчі результати у тих переможців, яких відверто важко назвати «новими обличчями, що ніколи не перебували у владі» – заступника одіозного мера Мерефи і екс-мера Балаклеї від «Партії Регіонів», чинного голови районної ради (округи №181 і №178 відповідно).

Округ Кандидат % кандидата % партії Різниця
168 Мезенцева Марія 41,52 36,13 +5,39
169 Куницький Олександр 47,99 37,88 +10,11
170 Одарченко Андрій 44,41 39,17 +5,24
171 Кінзбурська Вікторія 37,62 38,80 -1,18
172 Здебський Юрій 43,61 39,51 +4,1
173 Бакумов Олександр 45,92 40,04 +5,88
174 Алєксєйчук Вікторія 33,16* 40,18* -7,02
175 Пивоваров Євген 43,95 49,25 -5,3
176 Счисльонок Олександр 29,14 39,84 -10,7
177 Любота Дмитро 40,27 44,31 -4,04
178 Літвінов Олександр 31,60 44,84 -13,24
179 Кучер Олексій 50,42 50,65 -0,23
180 Красов Олексій 43,67 52,88 -9,21
181 Микиша Дмитро 38,06 46,30 -8,24

* на час написання статті було оброблено 93% протоколів ДВК по цьому округу.

«Всі щасливі сім’ї щасливі однаково …» – з урахуванням практично універсальної стратегії кампанії всіх «мажоритарників» від пропрезидентської сили, мабуть, більший інтерес представляють ті два округи, які для харківської команди «Слуги Народу» стали ложкою дьогтю в бочці меду.

У 176-му окрузі Олександр Счисльонок (29%) поступився кандидату від «Опозиційного Блоку» Дмитру Шенцеву (44%), і тут, ймовірно, головна причина криється в особливостях електоральної географії. Сам Шенцев вів системну роботу в окрузі і з 2012 року резонно розглядав його як свою вотчину, але цим він мало відрізняється, наприклад, від Володимира Кацуби, який програв у 175-му окрузі Євгену Пивоварову. А ось сам 176-й округ з центром в Чугуєві – особливий: це прикордонний оплот всього консервативного і проросійського, тут у 2014 році Михайло Добкін перемагав Петра Порошенка, а в 2019-му – Юрій Бойко вигравав у Володимира Зеленського. Іншого такого округу в Харківській області немає, і тому він закономірно став винятком із загального Зе-тренду.

Що стосується 174-го округу, то вперше обраний тут до ВРУ Олександр Фельдман зміг встояти з мінімальною перевагою завдяки як силі власного імені, так і деяким сприятливим обставинам. Як не дивно, таким в результаті став конкурент Фельдмана з команди мера Олександр Ткаченко – він у кампанії використовував Зе-стилістику, і в його підсумкових 12% напевно є частка тих виборців, які щиро повірили, що Ткаченко представляє партію Президента. Друга обставина – технічний кандидат Анастасія Акімова, менеджер ТДВ «Слуга Народу», яка також свої 3% «відкусила» у справжньої висуванки «Слуги Народу» Вікторії Алєксєйчук. Третя, і можливо, вирішальна обставина – своєчасне зняття кандидата від «ОП–За Життя» Ігоря Шрама (якби іншим нардепам у своїх округах вдалося добитися аналогічного – їхні шанси б підвищилися, а, наприклад, Віктор Остапчук у 177-му окрузі напевно  виграв би).

ГОЛОСУВАННЯ НА ПАРЛАМЕНТСЬКИХ – ОЧІКУВАННЯ МІСЦЕВИХ

У Харківській області, як і в цілому в Україні, відбулася безкровна електоральна революція, усвідомити яку ще належить. Стратегія ототожнення з Володимиром Зеленським виявилася сильнішою за все –  локальний адмінресурс, тактики «добрих справ» діючих нардепів, і головне, за їх ототожнення з мером Кернесом. Показовими є результати кандидатів з команди Кернеса, які не були чинними депутатами в своїх округах – Олександра Грановського (15,88%), Олександра Ткаченка (12,57%) і Володимира Золотарьова (12,72%).

Кейс із 171-м округом і Золотарьовим-молодшим особливо характерний, адже на виборах 2014 року він також балотувався в цьому окрузі (як безпартійний висуванець від «Сильної України» Сергія Тігіпка, що вже наближалась до нуля) і набрав 12,56%. Таким чином, зараз ані бренд «Опозиційного Блоку», ані ототожнення з Геннадієм Кернесом нічого не додали до результату п’ятирічної давності.

Однак, хоча «магія ототожнення» з Кернесом і перестала діяти, його особистий мерський рейтинг поки що залишається високим. Але ось слово «безальтернативний» застосовувати вже некоректно – напевно, у всіх найближчих вимірах харківських соціологів буде цікавити, який відсоток харків’ян готові підтримати кандидата в мери від «Слуги Народу», ким би він не був. Питання в тому, чи зважиться Володимир Зеленський на «повне перезавантаження» регіональних політичних режимів чи «спільний знаменник» в особі Ігоря Коломойського підштовхне до поділу сфер впливу за принципом «Кернесу – Харків, Зеленському – лояльність Кернеса».

І ще – традиційно в Україні результати виборів є не просто маркером, а й критерієм для звільнення/призначення глав обласних адміністрацій. Поки свої позиції в Києві утримує (чи надовго?) Арсен Аваков, головою Харківської обласної державної адміністрації, ймовірно, залишатиметься Юлія Світлична. А Володимир Зеленський під час недавнього візиту до Харківської області відзначив, що шукає «адекватних менеджерів», і на уточнююче питання про Вадима Слюсарева відповів негативно, але не категорично. Однак після тріумфу місцевої команди «Слуги Народу» і персонально кандидатів-креатур Слюсарева (Одарченка, Здебського, Пивоварова, Кучера), можна припустити, що його позиції в цьому питанні істотно посилилися.

Антон Авксентьєв, кандидат політичних наук,

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Опубліковано на інформаційно-аналітичному порталі «Хвиля»

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Electionsin Eastern Ukraine», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».