Сайти партій напередодні місцевих виборів-2020 | АНАЛIТИЧНИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ»

Сайти партій напередодні місцевих виборів-2020

Збільшення частки користувачів інтернету в Україні до 71%, в сукупності із «карантинним» фактором останніх місяців, стимулює діджиталізацію публічної політики та передвиборної боротьби.  Далеко не всі виборці зареєстровані в соцмережах і шукають там інформацію про політичних суб’єктів, а частіше використовують для цього пошукові системи, потрапляючи на сайти партій. Напередодні місцевих виборів-2020, Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив сайти популярних на Харківщині партій та рівень їх юзабіліті – зручність, простоту використання, корисність для виборців.

Популярність партій у харківських виборців

Для аналізу були відібрані сайти тих партій, які, з високою ймовірністю, візьмуть участь у майбутніх місцевих виборах і популярні серед харківських виборців. Це – як деякі партії, представлені у Верховній Раді, так і нещодавно створені «іменні» партії відомих харківських політиків. А також – ті, які не набрали потрібної для прохоження кількості голосів у парламентську кампанію, але своєю активністю останніх місяців наочно демонструють підготовку до місцевих виборів, а їх підтримка в регіоні зростає.

«Поріг» популярності визначимо у 5%: проаналізуємо сайти тих партій, які набирають більше цього показника у Харкові, за результатами останніх соцопитувань. Хоча критерій формальний та умовний, для наших цілей він цілком працює: нам треба визначити, сайти яких партій харків’яни шукають в інтернеті найчастіше.

Джерело: «Шосте всеукраїнське муніципальне опитування» (повна версія), сайт Соціологічної групи «Рейтинг».

За результатами «Шостого всеукраїнського муніципального опитування» від Соціологічної групи «Рейтинг», опублікованого 15 квітня, із запропонованого списку партій 5%-й бар’єр популярності у харків’ян, що мають намір голосувати, долають «Слуга народу» та «Опозиційна платформа-За життя», а «Партія Шарія» набирає рівно 5%. З урахуванням зазначеної в дослідженні похибки для міст + – 3,5%, шанси на підвищення симпатій харківського електорату має не тільки «Партія Шарія», а й ті, які набрали менше 5%, але більше 2%: «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Опозиційний блок», «Сила і честь», «Голос».

Про популярність партій у харківських виборців можна судити й на підставі опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології та опублікованого 11 червня, хоча питання в ньому ставилося не про місцеві вибори, а про можливе голосування на виборах до Парламенту.

Джерело: «Рейтинги підтримки політичних лідерів і партій: травень-червень 2020 року». Сайт Київського міжнародного інституту соціології.

До Східного макрорегіону тут включені Харківська область та підконтрольні Україні частини Луганської і Донецької.  Похибка для показників, близьких до 5%, встановлена ​​на рівні 0,8%.  Партій, рейтинг яких перейшов би 5%-й бар’єр, якщо додати похибку до набраних ними відсотків, не виявлено. Як і в попередньому опитуванні, найбільш популярними у харків’ян виявилися «Слуга народу», «ОПЗЖ» та «Партія Шарія».  Більше 5%, хоча і незначно, набрали «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Голос».  А ось «Оппоблок» та «Сила і честь» – істотно менше.

В обох опитуваннях 5%-й бар’єр популярності у харківських виборців долають «Слуга народу», «ОПЗЖ», «Партія Шарія», «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Голос», які й проаналізуємо.

З урахуванням недавнього анонсування Геннадієм Кернесом наміру йти на місцеві вибори зі своїм створеним восени «Блоком Кернеса – Успішний Харків!», візьмемо для аналізу також цю партію харківського мера. І створену в квітні іменну партію Юлії Світличної «Блок Світлічної «Разом!»

Джерело: «Шосте всеукраїнське муніципальне опитування» (повна версія), сайт Соціологічної групи «Рейтинг».

За результатами вже згадуваного опитування групи «Рейтинг», популярність партії Кернеса у Харкові досить висока – намір голосувати за неї висловили 26% респондентів. А партія Світличної хоча ще не відображалася в доступних громадськості соцопитуваннях, але, з урахуванням результату екс-губернаторки 77,55% на проміжних виборах у 179-му окрузі в березні 2020 року, можна припускати її високу популярність й у разі участі у місцевих виборах, особливо в області.

Сайти партій: відкритість та інтерактивність

Перед місцевими виборами «діджиталізованого» харківського виборця, ймовірніше за все, можуть зацікавити питання: чи є у партії свій сайт, чи представлена ​​на ньому регіональна харківська сторінка з контактами та місцевими новинами, в чому полягає мета та програма партії, яким є статут партії, чи публікуються фінансові звіти про її діяльність, що корисного робить партія в країні та в регіоні, чи є посилання на сторінки партії в соцмережах та інтернет-каналах, а також – хто з відомих публічних політиків входить до складу партії і як до неї вступити, за бажанням.

Для журналістів та громадських організацій важлива можливість інтерактивної комунікації із партією, наявність якісних фото-відео-матеріалів, офіційна позиція партії з актуальних питань.  А для місцевих партійних активістів, крім того, бажано розміщення на сайті агітаційної продукції з можливістю скачування.

В цілому, ці запити користувачів стосуються змістовної частини партійних сайтів, а їх наявність / відсутність дозволяє зробити висновки про рівень відкритості та інтерактивності партій.

 

Сайт «Партії Шарія» – інтерактивний та орієнтований на регіонального виборця: є сторінки місцевих представництв з контактами (посилання на них розміщені як у головному меню, так і на головній сторінці в спеціальному відділі). На регіональних сторінках є інтерактивний зв’язок (міські чати та Telegram-канали), а також актуальні новини про діяльність місцевого партосередку. Загальний розділ «Новини» на головній сторінці групує їх по областях. Також на цій сторінці розміщено вікно загального інтерактивного чата з можливістю поставити питання та отримати відповідь онлайн.

Усі офіційні документи партії на сайті розміщені. Правда, їх доведеться пошукати: посилання на Статут та фінзвітність – не в головному меню, а в кінці сторінки дрібними буквами, а на Програму – у спеціальному відділі головної сторінки «Про партію» (щоб його знайти, треба прокрутити сторінку до середини).

На регіональних сторінках є докладні пояснення про вступ до партії: що це потрібно робити офлайн, з наданням паспортних даних, письмовою заявою та отриманням членського квитка, і чому представлена на сайті можливість «вступити до команди» та отримати електронну «картку партії» – ще не значить стати членом партії офіційно.

Корисність сайту для місцевих активістів підвищує наявність розділу «Підтримай нас», де в підрозділі «Лого/Брендбук» розміщена атрибутика та агітаційна продукція (в тому числі – для соцмереж) з можливістю завантажити та роздрукувати. Також є комерційний розділ, де можна купити одяг з символікою партії.

Сильний акцент у змісті сайту робиться на культивуванні командного духу, залученні молоді та створенні атмосфери включеності до діяльності: є спеціальний розділ «Sharij Team» з вакансіями, однією з головних цілей поставлене формування спільноти, а в «шапці» та на початку головної сторінки великі значки-посилання запрошують вступити до команди.

Децентралізована структура партії та орієнтація на регіони явно простежується на сайті, що в розрізі місцевих виборів – очевидний «плюс». Однак, при спробі знайти контакти центрального офісу партії це обертається на «мінус»: посилань на нього немає, а на сторінці київського представництва (яке можна припускати як центральне) розміщений лише мобільний телефон керівника і чесно повідомляється, що приміщення для офісу поки не знайдено.

Сайт «Слуги народу» дає уявлення про завдання та цілі партії, містить Програму, Статут та фінзвітність. Доступний інтерактивний зв’язок: можливість спілкування через чат-бот в Telegram, на який дається посилання. Є посилання на офіційні сторінки партії в соцмережах та інтернет-каналах.

Однак, з точки зору харківського виборця, відзначається істотний недолік: відсутня регіональна гілка сайту та контакти місцевого осередку, відповідно – немає можливості швидко зв’язатися із обласним керівництвом, а також відсутні новини про діяльність партії на Харківщині. Сторінок осередків інших областей теж немає, – в розділі «У регіонах» з’явилася тільки інформація про призначених керівників деяких обласних осередків.

Також немає спеціального розділу з поясненням, як вступити до партії, – інформацію про це треба шукати в Статуті. Проте у головному меню є розділ «Приєднатися», у якому треба заповнити велику форму та внести свої дані. Створюється оманливе враження, що таким чином громадянин вступає до партії. Але насправді, членом партії можна стати тільки офлайн, з поданням письмової заяви до офісу та іншими формальностями. З точки зору зацікавленого виборця було б доцільно винести інформацію про вступ до партії в особливий підрозділ на сайті.

У розділі «Новини» у «Слуги народу» всього одна публікація за останній місяць – про призначення керівників обласних осередків. Попередні новини датуються липнем 2019-го. У розділі «Дайджест» свіжіші повідомлення, і протягом року наповнюваність більш-менш регулярна. Але за поточний місяць також немає новин, – остання датується 30-м квітня. А свіжі новини партія розміщує у розділі «Блог», що з точки зору користувача не дуже зручно: навряд чи звертають увагу на цей розділ у першу чергу, – зазвичай передбачається, що він містить авторські сторінки лідерів партії або експертів.

Сайт партії «Батьківщина» містить більшість необхідної виборцю інформації, насичений актуальними новинами з фото та відео, дає уявлення про діяльність фракції у парламенті і партії – у регіонах. Однак, новини за останній місяць представлені лише з деяких регіонів, інформація про діяльність у Харкові – відсутня. Окремої сторінки харківського партосередку також немає. Тим не менш, на сайті в розділі «Партія» є підрозділ «Регіональні осередки» (продубльований у розділі «Громадська приймальня»), у якому можна знайти офлайн-контакти харківського офісу – телефон та ім’я керівника, а також прес-служби, адресу, електронну пошту.

Програма та Статут партії одразу в очі не кидаються, але їх легко знайти в розділі «Партія». А ось фінансової звітності на сайті не виявилося. «Плюс» – те, що в «шапці» сайту є посилання на сторінки партії у соцмережах (і вони дублюються у «підвалі», разом з контактами центрального офісу), а «мінус» – що немає функцій інтерактивного зв’язку та агіт-продукції, яку можна завантажити. Цілі та завдання партії не відображаються на видному місці, їх треба шукати у документах. У той же час, є докладна інформація про керівництво та депутатів фракції, з біографіями та фото, а також – доступна інформація про вступ до партії, з поясненням та формою попереднього запису до офісу.

Сайт партії «Голос» хоча і містить партійну документацію, але знайти її досить складно (крім Програми, яка – у головному меню): фінзвіти «заховані» у розділ «Контакти», а Статут – у розділ «Програма». Є інформація про керівництво партії та депутатів фракції з фото і біографіями, посилання на сторінки в соцмережах. Агітаційні матеріали можна скачати, але ця сторінка виявляється тільки в загальних пошукових системах, у меню сайта її немає. Функція інтерактивного зв’язку на сайті не передбачена. Цілі та завдання партії на головній сторінці не вказані, про них можна дізнатися, тільки вивчивши статутні документи.

Істотний недолік для харківського виборця (особливо того, хто не має аккаунта у Facebook) – те, що на сайті немає регіональної гілки: у розділі «Осередки» пропонується перейти за посиланням на харківську сторінку у Facebook. Але навіть якщо виборець користується цією соцмережею, свіжих новин про діяльність партії у регіоні він там не виявить, – останні датуються березнем. Офлайн-контактів харківського осередку на сайті також немає, розміщені тільки контакти центрального київського офісу. У головному меню є велика кнопка «Приєднатися», що створює, як і в деяких інших партій, враження, що це – вступ до партії. Однак це не так, а пояснень про це, так само як і про умови членства у партії, немає.

Сайт «Європейської солідарності» для харківського виборця вигідно відрізняється тим, що має розвинену сторінку харківського партійного осередку. Вона наповнена новинами про діяльність партії в регіоні, містить розділ «Контакти» з адресою, телефоном та поштою харківського офісу. Причому, на неї легко зайти як з головного меню, так і використовуючи велику інтерактивну карту на головній сторінці сайту і натиснувши там на Харківську область. В цілому, зміст сайту насичений та корисний: є Статут, фінзвітність, актуальні новини, посилання на сторінки партії в соцмережах.

Однак істотний недолік виявився в тому, що розділ «Програма» не працює, видаючи помилку 404. Можливо, це тимчасова технічна проблема, але з Програмою партії ознайомитися можливості немає.

Серед недоліків змісту сайту – відсутність цілей та завдань партії на видному місці (їх треба шукати у Статуті та Програмі, та не всі користувачі про це знають), можливості інтерактивного зв’язку (є тільки адреса електронної пошти та телефон офісу), а також – умов вступу до партії. Немає окремої сторінки з інформацією про лідерів, їх біографіями та фото (інформацію доведеться шукати в розділі «Фракція», де перераховані всі нардепи від партії, але фото та біографій і там немає).

Сайт «Опозиційної платформи-За життя» відрізняється наповненістю актуальними новинами та коментарями лідерів до актуальних проблем. Програма, Статут, фінансові звіти представлені. Однак про місію партії на головній сторінці інформації немає, її треба шукати в партійних документах. Інформація про лідерів є, але немає їх фото та біографії у відповідному розділі.

Істотна незручність для харківських виборців – відсутність регіональної сторінки на сайті (у інших областей таких сторінок теж немає, а у профільному розділі «Регіональні офіси» – повідомлення, що він «у розробці»). А значить – немає і контактів харківських міського та обласного партосередків, хоча в офлайні вони давно працюють. Регіональні новини доводиться шукати у загальній стрічці новин.

Можливість інтерактивного зв’язку на сайті відсутня, є тільки адреса електронної пошти головного офісу та телефон прес-служби. Посилань на офіційні акаунти партії в соцмережах та інтернет-каналах також немає. Процедура вступу до партії не роз’яснюється. І, як у деяких інших, є розділ «Приєднатися» з короткою формою реєстрації, що створює оманливе враження про вступ до партії таким чином. Ці особливості знижують рівень відкритості партії для харків’ян та корисність сайту для виборців.

Що стосується партій «Блок Кернеса – Успішний Харків» та «Блок Світличної – Разом!», їх сайти виявити не вдалося.

Рівень юзабіліті партійних сайтів

Юзабіліті – це прийнята при аналізі сайтів міра, яка оцінює ступінь зручності сайту, його простоту, привабливість та корисність для користувачів. Параметрами оцінки виступають структура сайту та доступність важливої інформації, дизайн, навігація, швидкість завантаження. Параметри включають по кілька критеріїв різного ступеня об’єктивності, за якими проводиться оцінка, а після – загальні висновки про рівень юзабілілі сайту.

Оцінка юзабіліті носить певний елемент суб’єктивізму, оскільки сприйняття різних користувачів може відрізнятися: вони мають різний рівень навичок роботи з сайтами та смаки щодо кольорової гами та графіки. Тим не менше, більшість аналізованих критеріїв – об’єктивні і не залежать від індивідуального сприйняття, тому загальні висновки про рівень юзабіліті сайту зробити на їх підставі можна.

Для оцінки рівня юзабіліті партійних сайтів використаємо умовну шкалу в 1-3 бали: за відповідність усім критеріям по кожному параметру нараховуємо 3 бали, за переважну відповідність (наявність недоліків за меншістю критеріїв) – 2, за недоліки за більшістю критеріїв – по 1-му балу.

Юзабіліті сайту «Слуги народу» – на високому рівні. Сайт зручний, інтуїтивно зрозумілий, сучасного та яскравого дизайну з приємним кольоровим оформленням в смарагдових тонах (трав’янистий жовтувато-зелений відтінок залишився в минулому) і великими кнопками навігації. Він відповідає майже усім критеріям, при цьому відрізняється інтерактивністю: містить посилання не тільки на сторінки партії в інших інтернет-ресурсах, але й на чат-бот в Telegram.

Проблему з точки зору зручності представляє те, що актуальні новини розміщуються у розділі «Блог» (на який користувач рідко звертає увагу), а у розділі «Новини» – переважно застаріла інформація. Це не відповідає критерію відповідності назви/змісту розділів, що належить до параметру дизайну сайту. З позиції цього критерію виглядає сумнівним вже згадуваний розділ «Приєднатися», який створює помилкове враження про можливість онлайн-вступу до партії.

Сайт «Партії Шарія» – креативний, сучасний, орієнтований на регіони та молодь. Дизайн яскравий та привабливий, насичений якісними графічними елементами. Назви сторінок зрозумілі та відображають зміст.

Однак несхожа на інші партійні сайти структура іноді йде на шкоду зручності користування. Щоб зрозуміти логіку розміщення інформації та знайти важливу, необхідно витратити деякий час, який істотно перевищує 3 секунди (цей час вважається бажаним з точки зору юзабіліті). Так, щоб виявити Статут та фінзвітність, треба прокрутити сторінку до кінця (і посилання на них – дрібними непримітними літерами), а, як відомо, це робить меншість користувачів. Програма також відсутня у головному меню, – для її виявлення треба прокрутити сторінку до середини (відділ «Про партію»). Таким чином, важливі документи одразу в очі не кидаються, а при погляді на «шапку» складається враження, що партія приділяє багато уваги продажу одягу з логотипами – посилання на розділ «Купити мерч» в головному меню, і подібний підрозділ продубльований у розділі шапки «Підтримай нас».

Безперечною перевагою оформлення головного меню для харківського виборця (як і виборців інших регіонів) виступає те, що в ньому на першому місці – розділ «Представництва», у якому легко шукається сторінка осередку. Такий же розділ дублюється нижче, на головній сторінці, і забезпечений великими значками.

Навігація по сайту зручна та однакова на всіх сторінках: незважаючи на те, що за посиланнями сторінки відкриваються в окремих вікнах, на кожній у «шапці» розмішається клікабельне головне меню і логотип, через який можна повернутися на «Головну». Посилання виділяються як кольором, так і спеціальними «вікнами».

Сайт «Батьківщини» – один з найбільш простих, логічних та зрозумілих за структурою: посилання на усі розділи та підрозділи внесені до головного меню, завдяки чому потрібна інформація знаходиться миттєво, дійсно протягом трьох секунд.

Дизайн строгий та лаконічний, але креативністю і яскравістю не відрізняється. «Кнопки» розділів забезпечені стрілками для полегшення пошуку, але дрібнуваті. Елементи управління розташовані ранжовано, назви сторінок відповідають змісту, графіка проста, а кольорові рішення ненав’язливі, що дозволяє сконцентруватися на змісті. Навігація зручна, через клікабельний логотип, присутній на всіх сторінках зверху, легко повернутися на «Головну», а через основне меню, яке з’являється на «підлеглих» сторінках – до потрібного розділу. Невідповідності назви/змісту розділів не виявлено.

Для виборців у регіонах зручніше було б внести посилання на сторінку «Регіональні осередки» до головного меню (а не приховувати у підрозділ «Партія», як і передвиборну програму) і створити окремі сторінки з новинами та контактами кожного обласного осередку.

Структура сайту «Європейської солідарності» інтуїтивно зрозуміла користувачеві, а для зручності виборців в регіонах створена інтерактивна мапа, по якій можна перейти до регіональних осередків. Але важлива інформація про партію (зокрема, Програма та Статут) «заховані» у розділі «Партія», який, до того ж, стоїть у головному меню на п’ятому місці, після новин, фото тощо. А окремого розділу про лідерів та помітних елементів з місією партії не представлено.

Дизайн сайту характеризується відповідністю назв розділів змісту. Орієнтуватися на сайті легко, графіка проста і доступна, елементи управління розташовані логічно. Але візуальне оформлення не відрізняється креативністю: фон – білий, не привертає уваги, логотип на цьому тлі виглядає сиротливо, значки та шрифти розділів дрібні, а щоб виявити мапу з регіональними осередками, потрібно прокрутити сторінку. До того ж, мапа просто синього кольору, оригінальності в її оформленні не спостерігається.

Навігація по сайту, в цілому, непогана, логотип клікабельний на всіх сторінках і можна повернутися на «Головну», натиснувши на нього. Меню першого рівня представлено на більшості сторінок (крім регіональних, які відкриваються в окремих вікнах). Викликають питання розташування розділів в основному меню (зручніше було б поставити на перше місце розділ про партію), а також «захованість» важливої інформації у підрозділи. Крім того, в «підвалі» сайту не дублюються головні розділи та контакти, що вважається недоліком юзабіліті.

У «Опозиційної платформи-За життя» структура сайту інтуїтивно зрозуміла, є головне меню з розділами, яке відразу кидається в очі, новини представлені впорядковано, під різними рубриками і в цілому – на головній сторінці. З будь-якої сторінки можна повернутися на головну, натиснувши на логотип у лівому кутку, і навіть вказується шлях, пророблений користувачем по сторінкам сайту – так звані «хлібні крихти», за яким можна повернутися на одну з попередніх сторінок. Серед недоліків за параметром «навігація» – відсутність дублювання головних розділів у «підвалі» сайту і значків-посилань на сторінки партії в соцмережах та інтернет-каналах.

У дизайні є деякі недоліки: до головного меню винесено розділ «Мирний план», який містить стратегію партії щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Також є розділ «Ініціативи» з депутатськими зверненнями та законопроектами від партії. Навряд чи звичайний користувач насамперед шукає саме цю інформацію. А та, що йому потрібніша (Програма, лідери, регіональні осередки тощо) «захована» у розділі «Партія» і вимагає більше 3-х секунд для пошуку. І також є проблема неясного змісту розділу «Приєднатися».

На сайті «Голосу» структура – зрозуміла, у головному меню одразу виявляються важливі з точки зору регіонального виборця розділи – «Програма» та «Осередки». Однак дизайнерські рішення та навігація викликають багато питань.

Перш за все, впадає в очі невідповідність назв деяких розділів їх змісту. У розділі «Осередки» користувач очікує побачити контакти та сторінки регіональних представництв, а отримує посилання на їх Facebook-сторінки, де, до того ж, немає актуальних новин. У розділі головного меню «Програма» чомусь, крім власне програми партії, розміщено її Статут. А спроба знайти фінзвіти з головної сторінки може закінчитися провалом, якщо не перегорнути усі розділи і не виявити, що вони розміщені у розділі «Контакти». У розділ «Новини», крім власне новин, поміщене посилання на документ під неясною назвою «Стратегія холодної деокупації». Відкривши його, стає зрозуміло, що це програмний документ щодо мирного врегулювання на Донбасі. Але логічніше було б розмістити його у спецрозділі партійних документів, разом із Програмою та іншими, а не в розділі новин.

Агітпродукція начебто міститься на сайті, її можна знайти з пошукових систем. Але зробити те ж саме з головної сторінки сайту не представляється можливим з якоїсь причини. Дизайн головної сторінки також сумнівний: хоча кольорові рішення та графіка не подразнюють і орієнтуватися на ній легко, але на сторінці багато пустого місця під презентаційним зверненням з фото Святослава Вакарчука. А сам текст звернення, як і розміщені на сторінці посилання, виконані дрібним шрифтом та темним кольором, які не привертають уваги.  Дублювання головного меню у «підвалі» сайту немає. А контакти партії складно знайти – вони розташовані на головній сторінці внизу зліва, притому оформлені дрібно та блідо.

Висновки

Відповідно до Закону «Про політичні партії в Україні», партія не зобов’язана створювати власний сайт. Тим не менш, у більшості з них (в тому числі – популярних у Харкові) він є. Наявність сайту підвищує рівень відкритості партії, покращує комунікацію всередині партійної структури та з виборцями, сприяючи інформованості про діяльність партії, а також відповідає актуальній тенденції діджиталізації політичних процесів.

Створені під місцеві вибори «іменні» партії Геннадія Кернеса та Юлії Світличної, на відміну від інших партій з високим рейтингом у Харкові, своїх сайтів не мають. Така ситуація з партією Світличної може пояснюватися коротким терміном з моменту її перереєстрації (партія була перейменована і стала асоціюватися зі Світличною у квітні): можливо, сайт поки не встигли створити. А Геннадій Кернес, хоча і зареєстрував свою партію ще восени, створювати сайт не поспішає, незважаючи на свою прихильність ідеї діджиталізації та недавню заяву про плани йти на місцеві вибори саме з цією партією.

Є ймовірність, що сайти цих партій так і не будуть створені, – їх лідери небезпідставно можуть припускати здатність завести в органи місцевого самоврядування «своїх» людей, спираючись лише на власну популярність, без масштабного партійного інтернет-будівництва, а партію використовуючи в якості бренду та атрибуту формального дотримання вимог Виборчого кодексу. До того ж, як зміняться ці вимоги до жовтня, зараз не до кінця зрозуміло, а для місцевих політиків процес передвиборного самовизначення на сьогодні не завершено.

З проаналізованих партійних сайтів найбільшу готовність до місцевих виборів на Харківщині демонструють ті, які мають розвинені регіональні сторінки з контактами, висвітлюють свою діяльність у місті та області, мають функції комунікації з місцевими виборцями. У цьому відношенні виділяються «Євросолідарність» та «Партія Шарія». Менш націлені на регіонального виборця сайти «Батьківщини» та «ОПЗЖ». І зовсім мало регіональної інформації дають сайти «Слуги народу» та «Голосу».

За рівнем відкритості, інтерактивності та корисності для виборця на високому рівні – сайти «Слуги народу» та «Партії Шарія». «Батьківщина», «Євросолідарність» та «Голос» мають середні показники, а найнижчі – у «ОПЗЖ». За показниками юзабіліті в лідерах – знову «Слуга народу» та «Партія Шарія». Трохи менш «юзабільним» сприймається сайт «Батьківщини», ще менше – «Євросолідарності» та «ОПЗЖ», а сайт «Голосу» виглядає проблемним в плані навігації та дизайну.

Отримані результати, в цілому, відображають рівень активності партій офлайн у Харківському регіоні, за винятком результатів «ОПЗЖ»: в силу своєї орієнтованості на електорат старшого віку, активність партії в місті та області значно перевищує ступінь її висвітлення на сайті.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».