«Коронавірусні» тренди харківської політики (квітень 2020) | АНАЛIТИЧНИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ»

«Коронавірусні» тренди харківської політики (квітень 2020)

Харківську політику у квітні визначали тренди, згенеровані в рамках «коронавірусної» проблематики. Найбільш яскраві були пов’язані з активністю тих політиків, які вже зараз почали підготовку до місцевих виборів, скориставшись карантином для підвищення своєї популярності у електорату та зміцнення позицій в регіоні. Хто з місцевих політиків за допомогою карантину і як готується до виборів – в черговому моніторинговому огляді Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».

«Карантинні роздачі» та новий зміст «гречкосійства»

Тренд «карантинних роздач» політичних партій та політиків широко розповсюдився у квітні в масштабах України, яскраво проявившись на Харківщині. Його докладному аналізу ми присвятили один з недавніх матеріалів. В роздачах взяли участь більшість харківських політиків, а Геннадій Кернес в тандемі з Олександром Ярославським відзначилися особливо великими масштабами.

На пожертвувані Ярославським та іншими бізнесменами гроші закуповували «карантинну» продукцію для лікарень та населення: ШВЛ-апарати, захисні костюми, аптечки, медичні маски, респіратори, антисептики, «антикризові» продукти. Витрачені суми обчислювалися мільйонами гривень, а благодійними акціями було охоплено більшість населення Харкова.

Пенсіонерам та іншим категоріям малозабезпечених адресно доставлялися пакети з продуктами та аптечки, а учням шкіл, підопічним дитсадків і центрів соцзахисту роздавалися медичні маски. Відбувалося це з ознаками агітаційної діяльності та використання адмінресурсу. Пакети брендувались прізвищами Кернеса – Ярославського, до їх розфасовки та доставки залучалися працівники адміністрацій міста та комунальних підприємств. А маски роздавалися силами вчителів, вихователів, працівників соцслужб та водіїв міськелектротранспорту.

Цікаво, що на аптечках, крім Кернеса-Ярославського, друкувалося ще й ім’я Олександра Доровського. Він – голова наглядової ради ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я» і колишній гендиректор, який очолював комапанию протягом 17 років. На парламентських виборах 2014 року балотувався в окрузі 169 Харкова як самовисуванець, але програв Олександру Кіршу. У ході виборчої кампанії Доровский запам’ятався скандалом: роздавав в окрузі «аптечки здоров’я» пенсіонерам, схожі на нинішні «карантинні». Правда, тоді – в пакетах з логотипом «Здоров’я», а не своїм іменем.

Судячи зі «звітів» Кернеса у його Telegram-каналі, під «роздачу» пакетів потрапило понад 100 тисяч пенсіонерів, інвалідів і багатодітних, аптечками забезпечили 22 тисячі нужденних, а маски отримали близько 560 тисяч чоловік (масок було закуплено 2 партії по 1 млн., по 850 тисяч штук з обох пішло населенню, в одні руки роздавали по кілька штук).

Те, що Кернес проводить ці масштабні роздачі з прицілом на місцеві вибори, не викликає сумнівів. Це – частина його агітаційної кампанії, яку він вже розгорнув, незважаючи на те, що формально виборчий процес ще не починався.

Кернес, виступивши в «карантинних роздачах» в союзі з Ярославським і підкресливши їх співпрацю спільним брендуванням продпакетів, не тільки розглядає Ярославського як віп-агітатора, але й, швидше за все, в якості сполучної ланки з Офісом Президента.

Що стосується губернатора Кучера, то він в самий пік конфлікту з Кернесом та Ярославським змушений був піти на примирення на вимогу Офісу (деякі джерела повідомляли, що йому дзвонив сам Зеленський). Протягом квітня його діяльність в карантинному кейсі виглядала, як рутинне виконання обов’язків. Одиничним видимим сплеском його «антикернесівської» активності стала скарга голові Офісу Президента Андрію Єрмаку під час онлайн-наради 21 числа на те, що харківська міськрада не виконала рекомендацій Кабміну і не закрила ринки міста. У той же час, Кернес та Ярославський протягом квітня активно підкреслювали свою суб’єктність і «особливу позицію» по ключовим «карантинним» питанням.

Варто відзначити, що Кернес з Ярославським у квітневих «благодійних роздачах» не були самотні. Підвищити свою популярність у харківського електорату таким способом поспішили багато партій та політиків. Ознаки агітаційної діяльності, зокрема, використання символіки партії чи імені політика під час роздач, продемонстрували більшість із них: «Опозиційна платформа-за життя», «Партія Шарія», «Європейська солідарність», ВО «Свобода», «Національний корпус». А якщо деякі й не «брендували» продукцію, яку роздавали, то широко висвітлювали свої благодійні акції на всіх доступних медіа-платформах. Крім зазначених партій, в тренді «карантинних роздач» відзначилися Олександр Фельдман, Дмитро Шенцев, Анатолій Родзинський, фракція «Самопоміч» міськради і окремі представники місцевої ЗеКоманди (Олексій Кучер – розподіляючи по лікарнях допомогу від держави, а нардепи Бакумов, Кинзбурська, Красов, Литвинов – проводячи власні невеликі акції).

Малоймовірно, що, якщо місцеві вибори відбудуться восени, тренд «антивірусних роздач» втратить свою актуальність. Навіть після скасування карантину підвищені вимоги до дезінфекції та захисту від вірусу залишаться, так само як і нужденність широких верств населення. І політики навряд чи відмовляться від спокуси зайнятися «гречкосійством». Однак, в силу законодавчих обмежень, наповнення «продпакетів» та обсяги роздач «в одні руки», ймовірно, істотно зменшаться, – так, щоб не перевищувати «ліміт» в 66 грн. Саме таку суму складає 3% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, – обмеження, яке встановлює на «подарунки» виборцям у ході передвиборної агітації примітка до ст. 160 Кримінального кодексу України. Всі товари та послуги, що перевищують цю суму та надані в ході виборів громадянам від політиків із закликом голосувати за них або просто згадкою їх імен, трактуються як непрямий підкуп виборців і караються обмеженням або позбавленням волі строком від 2 до 4 років.

Що стосується електорату, то «карантинні роздачі» показали, що він не стає більш розбірливим і щепетильним. В умовах наближення економічної кризи та загрози зараження, які викликають у суспільстві відчуття невпевненості й тривоги, «антивірусна благодійність» політиків і партій сприймається багатьма позитивно, як «турбота про народ».

«Безсмертний полк» Кернеса та його мішені

В рамках тактики Кернеса з підвищення своєї популярності у електорату в квітні сформувалося два нових тренда – плани провести акцію «Полк Безсмертної Перемоги» з портретами «прадідів-визволителів» і встановити пам’ятник радянським генералам на Меморіалі. Таким чином, мер в черговий раз проексплуатував проблему інтерпретації історичної спадщини, яка виступає болючою складової електорального розколу, особливо в Харківському регіоні.

13 квітня у своєму Telegram-каналі Кернес повідомив, що мерія планувала на честь 75-річчя Перемоги над нацизмом організувати 9 травня масову ходу з портретами предків-визволителів, однак через карантинні обмеження акцію в такому форматі провести не вдасться, тому закликав харків’ян вийти з портретами «прадідів» на балкони і вшанувати їх хвилиною мовчання. Надалі Кернес повідомив, що через карантин багатьом харків’янам ніде роздрукувати портрети і запросив звертатися до мерії по допомогу. Для цього дав номери телефонів та пообіцяв, що всім бажаючим портрети роздрукують і оформлять в рамки. На під’їздах житлових будинків почали з’являтися оголошення від імені мера, які закликали вийти 9 травня опівдні на балкони і взяти участь у флешмобі.

А ініціатива «пам’ятник генералам» виникла 22 квітня, коли виконком міськради прийняв рішення встановити до 9 травня на північній алеї Меморіалу Слави пам’ятний знак на честь 23 радянських генералів, які загинули під час бойових дій на Харківщині в 1941-43 роках.

Якщо у планах побудувати пам’ятник не простежується будь-яких інших намірів Кернеса, крім як зміцнити популярність серед свого пострадянського електорату, то «Полк Безсмертної Перемоги» містить, крім того, певний сигнал на адресу центральної влади.

Мер не випадково обрав формат акції на 9 травня, схожий на російський. З одного боку, він непогано «зайшов» харківському електорату: опитування в 3-х різних Telegram-каналах показали схвалення ініціативи Кернеса більшістю (у «Харків-News» – 66%, в «TRUE.xa» – 65%, а в «Соціологія | Харків» – 51% проголосували «за»). І це ще з урахуванням того, що громадян похилого віку серед користувачів каналів – меншість. З іншого боку, ототожненням своєї акції з російською Кернес послав певний сигнал центральній владі. У ситуації, коли правляча політсила зайнята боротьбою з епідемією та внутрішньокомандними проблемами, а контроль над регіонами слабшає, Кернес, як і у випадку з сепаратистським з’їздом в 2014-му, продемонстрував Києву, що саме він контролює Харків і з ним треба рахуватися. А експлуатацію теми «Безсмертного полку» використовував як меседж Центру про те, чим може загрожувати ігнорування його персони та інтересів.

«Особлива позиція» харківської влади по карантинним обмеженням

З таким самим прицілом, – дати сигнал правлячій ЗеКоманді про своє посилення, – Кернес провів у квітні й кілька інших демаршів, демонструючи свою «особливу думку».

Після 6 квітня, коли Кабмін посилив карантинні заходи та заборонив пересування внутрішньоміських маршруток, у Харкові вони продовжували курсувати. У мерії таке порушення пояснили тим, що тепер це не маршрутки, а автобусні перевізники в режимі «експрес».

Як і в березневій ситуації з закриттям метро, в квітні міська влада «до упору» тягнула з закриттям продуктових ринків. 16 числа вийшла Постанова №10 Головного державного санітарного лікаря Віктора Ляшка з рекомендацією місцевим органам влади заборонити функціонування всіх ринків. Однак у Харкові мерія приймати відповідне розпорядження не поспішала. Ринки продовжували працювати до 21 квітня, поки губернатор Кучер не повідомив про це голові Офісу Президента Єрмаку, а той пригрозив підняти це питання на рівні міністра внутрішніх справ і Президента. Кернес пояснив роботу ринків тим, що міська влада не уповноважена видати розпорядження про їх закриття, – це може зробити тільки виконуючий обов’язки санітарного лікаря, який знаходиться в підпорядкуванні облдержадміністрації. В кінці місяця Кабмін, у відповідь на протести торговців ринків і фермерів в регіонах, вирішив поступово відновити роботу ринків. В очах електората позиція харківського мера в цій ситуації виглядає більш розумною, підсвічує «слабину» Центру і додає очевидний «плюс» у передвиборчий «кошик» Кернеса.

17 квітня Кернес, за результатами своєї участі у селекторній нараді мерів обласних центрів з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, критично відгукнувся як про саму нараду, так і про фінансову політику Центру по відношенню до регіонів в умовах карантину. У своєму Telegram-каналі написав, що нарада була безрезультатною, а «міста залишилися з урізаним бюджетом, цінними вказівками зверху і своїми проблемами один на один».

В ході чергової сесії міськради 22 квітня мер знову послав центральній владі меседж негативної оцінки її фінансової політики в регіонах. Тут сформував два кейса: відмову поставити на порядок денний сесії питання про звільнення підприємців 1 і 2 груп від сплати єдиного податку на час карантину і відмову скликати позачергову сесію, щоб організувати доплати медикам Харкова з місцевого бюджету. Незважаючи на заклики депутатів Ігоря Черняка і Тараса Ситенка, Кернес вирішив на цих потребах заощадити. На допомогу лікарням з резервного фонду виділили всього 47 млн. грн, натомість на реконструкцію зоопарку – 400 млн. грн. Пояснив Кернес відмову доплачувати медикам тим, що інфекційні лікарні, визначені в якості опорних для прийому хворих з коронавірусом, знаходяться в обласному підпорядкуванні, а доплати лікарям має фінансувати держава. І знову продемонстрував свій образливо-площадний стиль, пообіцявши побудувати клітки за свої гроші для незадоволених реконструкцією зоопарку.

«У скарбничку» квітневих «демонстрацій» мера можна додати й вельми оригінальне рішення, яке прийняв виконком міськради 22 числа: наділити працівників міськради, районних адміністрацій та комунальних підприємств міста повноваженнями складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з недотриманням карантину, щоб згодом спрямовувати їх до судів. Уповноважені, в тому числі, у складі комісій, матимуть на руках рішення виконкому і на його підставі контролюватимуть виконання громадянами карантинних обмежень на вулицях.  Такий крок пояснили тим, що виписані раніше правоохоронцями протоколи складені неправильно і через це в Україні немає судових рішень за ними.  Наскільки ефективною буде робота «дружинників виконкому», – пообіцяли показати згодом, коли вони пройдуть навчання і вийдуть на патрулювання вулиць міста.  Це рішення фіксує зростання претензій міської влади на розширення своїх повноважень і контролю на місцевому рівні.

«Партизанська війна» на «Барабашово»

У квітні конфлікт навколо планів мерії побудувати дорогу через ринок «Барабашово» не вщухав, але через карантин прийняв формат «партизанської війни», – барикад та масових бійок не спостерігалося, зате були нічні підпали і посилення тиску мерії на адміністрацію ринку під приводом карантинних обмежень.

За місяць на ринку двічі спалахували пожежі: перша – в ніч на 16 квітня, а друга – 26-го. У перший раз повністю згорів двоповерховий павільйон з десятьма магазинами, а в другий – горіли окремі торгові точки. За фактом першої пожежі прес-секретар ринку повідомив, що це був підпал: займання сталося відразу в декількох місцях, пожежі передували сильний хлопок і світловий спалах. Поліцією було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України («Умисне знищення або пошкодження майна»), що передбачає до 10 років позбавлення волі. Згорілий павільйон розташований на початку запланованої мерією дороги через ринок.

Ринок був закритий на карантин одним з перших в місті, ще 17 березня, після рішення комісії міськради з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій про припинення роботи непродовольчих торгових майданчиків. Причому, на засіданні комісії було приділено пильну увагу саме питанню закриття «Барабашово», як самого великого та ризикованого об’єкта в плані поширення вірусу. А прес-служба «Барабашово» поскаржилася ЗМІ, що міська влада ставиться до ринку упереджено – по два рази на тиждень влаштовує перевірки дотримання карантинних заходів, а на інші ринки не звертає уваги.

17 квітня на порталі Prozorro був оприлюднений тендер від Департаменту будівництва та дорожнього господарства Харківської міськради на проведення робіт по першій частині дороги через «Барабашово» (від вулиці Моїсеєвської до метромосту). Очікувана вартість робіт визначена в сумі 98 млн. 355 тис. грн., пропозиції приймаються до 5 травня, термін виконання робіт – до 31 грудня 2021 року. А 22 квітня на сесії міськради було виділено 7 млн. грн. на перший етап будівництва приміщення «Міського торгового ринку», який організований Кернесом в якості структури, альтеративної «Барабашово». Під її контроль планується перевести підприємців, чиї павільйони потрапляють під знесення через будівництво дороги. Ділянка для «Міського торгового ринку» була виділена міськрадою ще в грудні, і розташована між барабашовським авторинком та міським кладовищем № 3.

З боку підприємців та адміністрації «Барабашово» істотного опору планам міської влади не спостерігалося: перед сесією міськради біля готелю «Національ» і будівлі мерії пройшли невеличкі пікети, більш масштабні мітинги не проводилися через карантин. Єдиним сплеском активності барабашовських «ініціативних груп» за участю кількох десятків «спортивних хлопців» стала протидія демонтажу торгових павільйонів, що сталася 28 числа. Але пов’язано це було не з будівництвом дороги, а з позитивним рішенням Апеляційного суду за позовом міської влади про оскарження права оренди концерном «АВЕК і Ко» ділянки комунальної землі, на якій стояли павільйони. Мотивація «захисників павільйонів», мабуть, була такою високою, що їх не зупинили навіть протиепідемічні вимоги дотримуватись соціальної дистанції та не збиратися у громадських місцях великими групами. Втім, частково карантинних обмежень вони дотрималися – всі були в масках. В результаті їх дій роботи з демонтажу були призупинені.

У квітні Олександр Фельдман не вступав у відкриту конфронтацію з Геннадієм Кернесом з приводу дороги, на відміну від попередніх місяців. Обмежився розміщенням поста на своїй сторінці у Facebook із критикою відмови мера звільнити підприємців від сплати єдиного податку на час карантину. Обґрунтував критику наявністю у міської влади права приймати таке рішення і прикладами інших міст, де ставки єдиного податку були знижені до 0 грн. А також звернув увагу на надмірність витрат мерії на ремонт зоопарку та благоустрій міста в умовах нестачі забезпечення лікарень. Нардеп запропонував ввести на час карантину мораторій на всі рішення міської влади, які не стосуються боротьби з коронавірусом, підтримки підприємців, медиків та незахищених верств населення.

Таким чином, в цьому місяці дії обох протиборствуючих сторін були значною мірою обумовлені карантином. Причому, міська влада опинилась на більш вигідній позиції в силу своїх повноважень і продовжила виносити рішення по етапах будівництва дороги та «Міського торгового ринку». До того ж – активно використовувала карантин для обмеження роботи ринку та посилення контролю над ним. У той же час, адміністрація ринку не могла організувати масові протести підприємців, як у попередні місяці. Загалом, виглядає так, що міська влада отримала в конфлікті додаткові переваги за рахунок карантину, а сторона АВЕК – частково втратила механізми тиску на мерію.

Губернатор Олексій Кучер, схоже, остаточно самоусунувся від участі в конфлікті. Його ініціатива примирити опонентів зазнала фіаско, і в квітні якихось публічних рухів у цьому напрямку з його боку не спостерігалося. А харківська громадськість в умовах переключення уваги на «коронавірусну» тематику досить мляво реагувала на продовження конфлікту. Більше того, опитування користувачів, проведене популярним Telegram-каналом TRUE.xa 26 квітня, показало переважну підтримку Кернеса: з 2651 чоловік, що взяли участь в опитуванні, 51% обрали відповідь, що правий у конфлікті він. За Фельдмана віддали голоси 16%, за необхідність опонентам домовитися – 28%, і відповідь «закрити ринок» обрали 6%.

Резюме

Політики і партії, що відзначилися в тренді «карантинних роздач», а особливо харківський мер, використовували патерналістські очікування електорату, які зросли в умовах тривожності та невпевненості, викликаних карантином і загрозою економічної кризи. Незважаючи на законодавчі обмеження, в майбутню виборчу кампанію збереження несприятливих економічних та епідемічних умов може викликати новий сплеск «гречкосійства» у вигляді роздач електорату затребуваної «противірусної» та продовольчої продукції.

Ініціатива авторства Кернеса «Полк Безсмертної Перемоги» стала не тільки черговим прикладом експлуатації електорального розколу в боротьбі мера за пострадянську більшість харківських виборців, але й меседжем для центральної влади про зміцнення впевненості Кернеса у своїх силах перед місцевими виборами, а також – про слабкість харківської ЗеКоманди та загальноукраїнську тенденцію активізації «старої» регіональної еліти напередодні місцевих виборів. З аналогічним прицілом проводив Кернес у квітні й серію демонстративних презентацій своєї «особливої позиції» з ключових питань карантинних обмежень.

Впевненість Кернеса була посилена союзом з Олександром Ярославським, якого він, ймовірно, розглядає не тільки в якості віп-агітатора, але і як сполучну ланку з Офісом Президента, оскільки у Ярославського налагоджений в цьому напрямку прямий контакт.

І додатковим чинником зміцнення впевненості Кернеса стала підтримка місцевого електорату, відображена в різних опитуваннях та соціологічних дослідженнях, оприлюднених у квітні. Найбільш видимими стали результати «Шостого всеукраїнського муніципального опитування» групи «Рейтинг». Вони показали, що 49% харків’ян підтримують політику Кернеса і вважають, що його треба переобрати на новий термін. За показником схвалення мера Харков – на 4-му місці серед усіх обласних центрів України. А на питання, у правильному чи неправильному напрямі йдуть справи в місті, 59% харківських респондентів відповіли, що в правильному. Якщо таке ставлення електорату збережеться до місцевих виборів, Кернес має непогані шанси отримати крісло мера вже в першому турі.

У той же час, домогтися монобільшості у міськраді йому навряд чи вдасться: тільки 26% опитаних харків’ян планують голосувати за «партію мера». Ще 25% відповіли «швидше проголосую». Вони – симпатики «антимайданних» партій з пострадянськими орієнтирами, які в силу різних факторів можуть віддати голоси за близькі в ідеологічному відношенні політсили – «ОПЗЖ» (старше покоління) або «Партію Шарія» (молодші). Щоб повернути їх прихильність, Кернес вже зараз активізувався як в експлуатації питань інтерпретації історичної спадщини, так і в «карантинних благодійних роздачах».

На квітневому етапі конфлікту навколо «Барабашово» міська влада отримала переваги у вигляді карантину, а можливості Олександра Фельдмана і адміністрації ринку опиратися її рішенням були обмежені забороною масових зібрань. В результаті цього, а також самоусунення від участі в конфлікті обласної влади перевага в протистоянні істотно змістилася на сторону мерії.

Активність Кернеса у квітні – яскравий приклад, як в «карантинній» політиці розкручуються відцентрові сили. Мери великих міст використали карантинний кейс для підвищення своєї значущості. А «бліді» конкуренти в особі Зе-губернаторів, «віртуальність» представництв «Слуги народу» на місцях і відсутність вагомої протидії, в сукупності з хаотичними діями центральної влади, створюють у виборців відчуття фундаментальності позицій регіональних правлячих кланів. У ракурсі місцевих виборів це може привести до того, що електорат знову проголосує за «старих» політиків, відкинувши надію на здатність ЗеКоманди змінити політичні розклади на місцях.

Аналитический центр «Обсерватория демократии».

Опубліковано на сайті «NewsRoom Kharkiv».

Материал подготовлен в рамках проекта «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», который реализуется при финансовой поддержке Национального фонда в поддержку демократии (NED). Содержание публикации не обязательно отражает точку зрения NED и является предметом исключительной ответственности Аналитического центра «Обсерватория демократии».