Які перспективи у реформи децентралізації та об’єднання територіальних громад при режимі президента Володимира Зеленського? При якому адміністративно-територіальному устрої та коли, на вашу думку, відбудуться наступні місцеві вибори в Україні? Як ви оцінюєте модель нового поділу на райони Харківської області, запропоновану віце-прем’єром Геннадієм Зубко, і чи може модель адміністративно-територіального устрою вплинути на результат виборів? | АНАЛIТИЧНИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ»

Які перспективи у реформи децентралізації та об’єднання територіальних громад при режимі президента Володимира Зеленського? При якому адміністративно-територіальному устрої та коли, на вашу думку, відбудуться наступні місцеві вибори в Україні? Як ви оцінюєте модель нового поділу на райони Харківської області, запропоновану віце-прем’єром Геннадієм Зубко, і чи може модель адміністративно-територіального устрою вплинути на результат виборів?

Відразу після парламентських виборів голова виборчого штабу партії «Слуга Народу» Олександр Корнієнко озвучив плани президентської команди щодо продовження адміністративно-територіальної реформи та децентралізації. По-перше, анонсовано збереження курсу на посилення повноважень місцевого самоврядування, по-друге, укрупнення районів, по-третє, заміну інституту голів обласних адміністрацій на префектів з функціями контролю законності рішень місцевих рад. По суті, команда нового Президента не відходить від тієї моделі реформи, яка була запропонована в 2014 році і реалізовувалася останні 5 років. Що стосується об’єднання територіальних громад, то 2019-й рік – останній для добровільного створення ОТГ, з 1 січня 2020-го ОТГ будуть утворюватися адміністративним шляхом відповідно до Перспективних планів для кожного регіону, щоб на виборах система місцевого самоврядування всієї країни була приведена до спільного знаменника.

Збереження курсу на децентралізацію істотно підвищує значущість місцевих виборів, а щодо їх дати обговорюється три ймовірні сценарії:

(1) позачергові вибори в листопаді 2019-го;

(2) позачергові вибори навесні 2020-го;

(3) чергові вибори в жовтні 2020-го.

* не виключено також і проведення місцевих виборів в два етапи.

З електоральної точки зору партія «Слуга Народу» зацікавлена ​​в тому, щоб провести вибори якомога раніше – в той же час правових підстав для дострокових місцевих виборів на даний момент немає. Про це (відсутність правових підстав) заявляли голова Офісу Президента Андрій Богдан і голова партії «Слуга Народу» Дмитро Разумков, а представник Президента в парламенті Руслан Стефанчук, у свою чергу, допустив проведення дострокових виборів навесні 2020-го, вже після завершення процесу формування ОТГ по всій країні. Судячи з усього, якщо місцеві вибори будуть проходити одночасно для всіх рівнів системи самоврядування, то вони відбудуться вже в новому форматі адміністративно-територіального устрою: (1) області (з сильними радами / виконкомами і контролюючими префектами від Президента) – (2) райони (укрупнені 100 замість нинішніх 465 на всю країну) – (3) ОТГ (з прямими відносинами з держбюджетом).

Саме районний рівень у цій моделі викликає найбільше запитань з точки зору його повноважень як проміжної ланки між ОТГ і областю. Якщо за основу буде прийнята польська модель самоврядування, то в компетенцію районного рівня, ймовірно, увійдуть – охорона здоров’я на рівні великих лікарень, соціальна допомога, середня спеціальна освіта, дорожнє сполучення між ОТГ та інші питання, які не в змозі вирішити одна громада. Що стосується тієї моделі «нарізки» районів, яку запропонував віце-прем’єр Геннадій Зубко для Харківської області, то його ідея з розподілом на 4 райони (Харківський, Ізюмський, Первомайський, Куп’янський) справедливо не знаходить підтримки ні у експертів, ні у представників місцевого самоврядування. Наприклад, незрозуміло, чому центром південно-західного району стане місто Первомайський, а не вдвічі більша Лозова, яка до того ж є великим залізничним вузлом і центром територіальної громади, що об’єднала весь Лозівський район. Також викликає питання кількість районів, яка виявилося меншою, ніж у багатьох інших областях, де показники чисельності населення нижче. У свою чергу, в альтернативному проекті голова Харківської облради Сергій Чернов разом із харківськими експертами запропонував поділ на 7 районів. До речі, аналогічні дискусії між обласною радою та урядом (зокрема, міністерством охорони здоров’я) з приводу формування госпітальних округів так і не закінчилися компромісом («на перехідний період» вся область рік тому стала єдиним госпітальним округом).

Разом з тим, найменування і кількість адміністративних районів ніяк не зафіксовано в Конституції України, тому цілком можливо «примусовий розподіл зверху» (за аналогією з новим етапом формування ОТГ). Прямого впливу на електоральні вподобання мешканців адміністративно-територіальна модель не має (хоча задає нову матрицю домовленостей місцевих еліт – господарів «вотчин»). Відносно більше значення для результату виборів має доля Виборчого кодексу і те, за якими правилами обиратимуться депутати до місцевих рад різних рівнів.

Антон Авксентьєв, кандидат політичних наук

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»  

Консультаційний матеріал  підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».