Кабмін перепризначив Юлію Світличну на посаду голови ХОДА. Вона – практично єдина голова облдержадміністрації, яка зберегла свої позиції при новому Президенті. У чому причина такого рішення Зеленського? Чи є це рішення тимчасовим і компромісним або Світличну можна вже вважати частиною команди Зеленського? | АНАЛIТИЧНИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ»

Кабмін перепризначив Юлію Світличну на посаду голови ХОДА. Вона – практично єдина голова облдержадміністрації, яка зберегла свої позиції при новому Президенті. У чому причина такого рішення Зеленського? Чи є це рішення тимчасовим і компромісним або Світличну можна вже вважати частиною команди Зеленського?

10 червня, у розпал парламентської виборчої кампанії, прес-секретар Президента Юлія Мендель озвучила позицію Володимира Зеленського щодо голів обласних адміністрацій: «Позиція президента полягає в тому, що всі голови ОДА повинні бути звільнені. Всім відомі критерії нашого відбору: це порядність, професіоналізм, відсутність зв’язків з будь-якими корупційними схемами. І нам допомагають у відборі цих людей міжнародні HR-компанії ».

Проте, 6 вересня Кабінет Міністрів погодив повторне призначення Юлії Світличної на посаду голови ХОДА. Це рішення настільки ж вибивається з декларованої кадрової політики нової владної команди, як і збереження посади міністра внутрішніх справ для Арсена Авакова. І між двома цими подіями простежується прямий взаємозв’язок. Можна припустити, що результатом домовленостей Авакова і Зеленського (а також більш ранніх Авакова і Коломойського) став приблизно такий формат: Аваков гарантує лояльність Президенту, у його міністерства відбирають ряд повноважень, щоб послабити міністра у загальнонаціональній політиці, але зберігається його вплив в Харківському регіоні. І умовою цього впливу виступає персонально лояльний до міністра голова ХОДА, яким на даний момент і є Юлія Світлична. Ймовірно, одним з аргументів Авакова стала безальтернативність Світличної – у Зе-команди не було свого кандидата (окрім Вадима Слюсарева, на якого в липні почалася масована інформаційна атака, і Президент публічно заявив, що не розглядає його кандидатуру), а дестабілізація і управлінський хаос в прифронтовому регіоні новій центральній владі ні до чого.

Це рішення, скоріше, слід розцінювати як тимчасове і компромісне. Перебування Юлії Світличної на своїй посаді багато в чому буде залежати від того, чи не загостряться взаємини Авакова з Зеленським і Гончаруком. А це можливо: «Дзеркало Тижня» опублікувало інформацію з посиланням на власні джерела про закриту зустріч Авакова з Президентом, на якій міністр погрожував відставкою, в разі нав’язування йому кандидатур заступників, а також прийняття парламентом законопроекту про виведення з підпорядкування міністерству Національної Гвардії України. До слова, можна припустити, що за таким же принципом хто-небудь з тієї частини Зе-команди, якій довіряє Президент, буде приставлений до Світличної в якості заступника (можливо, за аналогією з іншими областями, це буде не харків’янин).

Слід враховувати і темп конституційних змін, який набрала фракція «Слуги народу» в парламенті – напевно, в Офісі Президента спробують реалізувати адміністративно-територіальну реформу до місцевих виборів (про які Андрій Богдан недавно знову заговорив з прикметником «дострокові»). В такому випадку, інститут голів обласних адміністрацій буде скасований, і питання буде полягати в формальному і неформальному впливі префектів (можна припустити, що він буде значно слабшим, ніж зараз у «губернаторів»). А майбутнє Світличної вже на посаді префекта цілком може залежати від результатів місцевих виборів для «Слуги народу» – є сумніви, що нова команда якось інакше буде оцінювати ефективність своїх ставлеників в регіонах.

Антон Авксентьєв, кандидат політичних наук

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»  

Консультаційний матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».