Дослідження «Електоральний ракурс децентралізації на Харківщині: вибори у новостворених ОТГ» | АНАЛIТИЧНИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ»

Дослідження «Електоральний ракурс децентралізації на Харківщині: вибори у новостворених ОТГ»

29 жовтня в Зачепилівській, Коломацькій, Оскільській, Золочевській, Малоданилівській, Наталинській та Малинівській об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) Харківської області відбудуться перші вибори. Напередодні дня голосування, протягом трьох тижнів, 5–26 жовтня 2017 року, Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» проводив дослідження «Електоральний ракурс децентралізації на Харківщині: вибори у новостворених ОТГ».

У його рамках досліджені питання:

  • специфіки утворення ОТГ та їх відповідності Перспективному плану формування територій громад Харківської області;
  • активності політичних партій у виборчій кампанії в семи новостворених ОТГ;
  • взаємодії електоральних суб’єктів та владних структур у виборчих кампаніях;
  • ходу виборчих кампаній в 7-ми ОТГ Харківської області, де 29 жовтня відбудеться голосування;
  • очікувань щодо виборів та подальших перспектив ОТГ.

Дослідницьке завдання Центру полягало в здійсненні глибокого політологічного аналізу електорального аспекту децентралізації на матеріалі 7-ми новостворених ОТГ Харківщини. У результаті експертами Центру було підготовлено 7 аналітичних матеріалів, присвячених окремо кожній ОТГ (Зачепилівська, Коломацька, Оскільська, Золочевська, Малоданилівська, Наталинська, Малинівська).

Координатор дослідження – Антон Авксентьєв, кандидат політичних наук.

Дослідницька група: Антон Авксентьєв, Валентина Кисельова, Олена Українець, Віталій Носачов, Юлія Курочкіна, Вадим Мухамедієв, Ясмін Хубіяр.

За результатами дослідження розроблені рекомендації:

1.Реформа децентралізації передбачає, перш за все, не зміну розподільників бюджету з центрального рівня на місцевий, а посилення участі громади у вирішенні власних проблем. Саме для цього ОТГ і надаються додаткові повноваження і ресурси. Водночас, обізнаність місцевих мешканців щодо децентралізації та майбутніх змін об’єктивно є досить низькою. Ініціатива щодо створення ОТГ належить місцевим сільським/селищним головам, далі вони узгоджують співпрацю з обласною/районною адміністраціями, а самі мешканці де-факто залишаються на периферії цього процесу. Інститут «громадських слухань» на практиці не працює – по-перше, в них бере участь невеликий відсоток мешканців, по-друге, вони слабко впливають на вже заготоване рішення. В електоральному ракурсі незалученість громади призводить до низької явки на перших виборах і, відповідно, знижує легітимність результатів. Виходячи з цього, необхідно посилити роботу з місцевими мешканцями, не тільки інформуючи їх, але й залучаючи до ухвалення рішень – зокрема, з визначення формату об’єднання, стратегічного плану розвитку ОТГ тощо.

2. Через слабку обізнаність громадян щодо суті децентралізації процес утворення ОТГ сповільнюють певні «міфи»: багато мешканців ототожнюють децентралізацію з закриттям шкіл чи ФАПів у своїх населених пунктах. Особливий акцент необхідно зробити на роз’яснювальній роботі та просуванні децентралізації в тих населених пунктах, які не будуть центрами ОТГ – саме в них розповсюджується найбільше негативних стереотипів.

3. Необхідно «деполітизувати» Перспективний план формування територій ОТГ у Харківській області та вносити до нього корективи у відповідності до позицій самих місцевих мешканців. Інфраструктурні та логістичні критерії повинні бути домінантними щодо електорально-кадрових. Нинішня проблемна ситуація яскраво проявилася на Красноградщині, де маємо констатувати ознаки політичної складової у формуванні контурів трьох ОТГ району. Відповідно, не переймаючись кон’юнктурними інтересами політиків, мешканці багатьох сіл не розуміють, чому мають об’єднуватись навколо села Наталино, а не розташованого в 3-х км від нього міста Красноград, у якому є вся необхідна інфраструктура. Мешканці Черкаської Лозової, у свою чергу, не розуміють, навіщо приєднуватись не до районного центру, а до іншого села, дістатись до якого громадським транспортом можна не менш, ніж за годину-півтори. Також було б доцільним утворювати ОТГ, залучаючи декілька місцевих рад з підпорядкованими їм населеними пунктами, тоді як у випадку Малоданилівської та Малинівської громад об’єднуються лише дві ради (або навіть лише два населені пункти). У такому форматі процес децентралізації виглядає не стільки як об’єднання громад задля сприяння розвитку сіл і селищ, а скоріше як «податкова оптимізація» для окремого населеного пункту.

4. Сім ОТГ Харківської області, у яких 29 жовтня відбудуться вибори, не мають стратегічних планів розвитку. Територіальні громади мають створювати стратегії власного розвитку ще на початкових етапах процесу об’єднання, тоді як наразі стратегії розглядаються як певна неприємна для місцевих керівників вимога від влади чи донорів. У тих ОТГ, де стратегії в якомусь вигляді все ж таки пишуться, часто до даного питання підходять суто формально, а галуззю економічного розвитку визначають, наприклад, еко- та етно-туризм.

5. Необхідно зменшити вплив адміністративних чинників на результати виборів і «деполітизувати» створення ОТГ на Харківщині. Від президентської партії на вибори в семи ОТГ балотуються 5 діючих голів «центральних» населених пунктів, 1 голова села, яке входить до ОТГ та 1 голова районної ради. Саме по собі це не є порушенням чи якимось негативом, утім, вкрай важливо, щоб ОТГ утворювались не лише там, де ініціатор об’єднання і головний фаворит виборчої кампанії узгодив свою кандидатуру з президентською партією. Для того, щоб Харківщина залишила останні сходинки рейтингу областей за відсотком виконання Перспективного плану необхідно, щоб виборчий процес розблоковувався і там, де «БПП-Солідарність» не кооптувала рейтингового кандидата.

6. Яскравим негативним прикладом «адміністративної політизації» децентралізації є масове висування від президентської партії освітян та лікарів. З одного боку, сільські та селищні школи справді є чи не єдиним джерелом кваліфікованих кадрів для місцевого самоврядування – наприклад, серед 7 діючих голів у центральних населених пунктах ОТГ 6 раніше працювали на педагогічних та керівних посадах у навчальних закладах. Але ситуація, при якій колишній директор школи балотується на посаду голови, працюючі директори/вчителі висуваються у депутати ради, а інші вчителі представлені у складі ТВК – виглядає архаїчно й фактично підриває перспективи демократизації країни. Політизація освіти негативно відображається на якості освітніх послуг, а школи перетворюються на агітаційні майданчики. Незважаючи на кон’юнктурні вигоди від цієї практики, влада на центральному рівні мала б обрати курс на деполітизацію освіти, зробивши зі школи територію без політики.

7. Діючі селищні голови на Харківщині, здебільшого, перебувають на своїх посадах вже не перший термін. Є приклади першого обрання в 1980 (Рогань) або 1994 (Малинівка) році. При цьому далеко не завжди відповідні населенні пункти справляють враження заможних і розвинутих. Як наслідок, для рівня сіл та селищ безальтернативні вибори радянського зразка з «бюлетенем на одного кандидата» не є рідкістю. Приймаючи тезу про те, що такі «голови-ветерани» можуть справді бути патріотами своєї малої батьківщини, компетентними та досвідченими господарниками, тим не менш вбачаємо певну непослідовність у законодавчій базі, яка забороняє обиратися на третій термін Президенту країни або ректору університету, але сприяє ледь не довічному керуванню місцевих голів. Ймовірно, варто розглянути доцільність введення відповідних законодавчих обмежень, що могло б надати новий імпульс розвитку місцевого самоврядування.

8. Політичні партії мають активніше брати участь у виборах у ОТГ, навіть за умов мажоритарної системи відносної більшості у селах та селищах, яка дозволяє самовисування. Коли в суспільстві активно обговорюється проект зміни виборчої системи на пропорційну з регіональними відкритими списками, яка значно посилить роль партій у політичному житті, необхідно, щоб до цих партій в суспільстві формувалася довіра. Наразі, за даними Центра Разумкова, довіра до партій становить 13% (при негативному балансі на рівні -62%). Для того, щоб змінити цю ситуацію, партії повинні залучати до своїх лав місцевих лідерів і балотуватися на поточних локальних виборах. При наявності 354-х зареєстрованих в Україні партій, на Харківщині в 7 ОТГ беруть участь менше десятка (а реально провели роботу з конкурентоздатного, а не формального висування кандидатів лише «БПП-Солідарність» та ВО «Батьківщина»). Саме через пасивність політичних партій, які не змогли чи не захотіли розробити механізми подолання «кадрового голоду», майже в усіх ОТГ в деяких округах вибори набувають статусу безальтернативних (коли подано лише одну кандидатуру).

Повний текст дослідження у форматі pdf – Електоральний ракурс децентралізації. АЦ Обсерваторія демократії.

Дослідження проведене у рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) та Уряду Канади