Дискусія «Динаміка децентралізації в Сумській області» | АНАЛIТИЧНИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ»

Дискусія «Динаміка децентралізації в Сумській області»

21 вересня в Конгрес-центрі Сумського державного університету відбулась дискусія на тему «Динаміка децентралізації в Сумській області», організована Аналітичним центром «Обсерваторія демократії».

Сумщина стала третьою областю, в якій пройшла аналогічна публічна дискусія. Раніше тему просування децентралізації в регіонах України вже розглянули в Харківській та Луганській областях. Партнером дискусії у Сумах виступив Центр досліджень регіональної безпеки.

В обговоренні особливостей реалізації реформи децентралізації в Сумській області взяли участь експерти, представники громадських об’єднань та політичних партій, органів місцевого самоврядування, ЗМІ.

На обговорення учасників дискусії Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» запропонував складений експертами центру аналітичний огляд «Динаміка децентралізації в Сумській області».

У своїй доповіді співавтор огляду експерт Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» Антон Авксентьєв порівняв ситуацію в різних областях й повідомив, що Сумщина – один із лідерів серед центрів регіонального розвитку. Станом на вересень 2017 року вона посідає шосте місце за кількістю сформованих об’єднаних територіальних громад,  –  зазначив доповідач.

Інтенсивного розвитку процес децентралізації  набув саме  в 2017 році. Станом на червень 2016-го на Сумщині була сформована лише одна територіальна громада. Для порівняння – у Харківській області сьогодні функціонує п’ять громад, сім – ідуть на вибори. А на Сумщині – вже 18 сформованих громад.

«Загалом приблизно 201 громада в Україні 29 жовтня цього року піде на вибори. Від Сумщини таких буде дев’ять. Для регіону – це певний імпульс, адже кількість вже сформованих громад збільшиться наполовину», – додав Антон Авксентьєв.

Акцентувати увагу необхідно на виборах у містах Сумської області (Буринь, Тростянець). Процес цікавий, адже проходить за пропорційною персоніфікованою системою. У селах же й селищах, зокрема, особистий вимір голосування переважає партійний. Простежується загальний тренд – фаворитами є діючі сільські голови.

За результатами цьогорічних квітневих виборів у чотирьох громадах на Сумщині, помічено, що механізм створення громади передбачає тісну співпрацю між діючим головою та адміністрацією. Подібна співпраця несе в собі певний консенсус, який зазвичай і робить «вибори без інтриги».

Має місце й аспект участі громадян у виборах. На Сумщині явка виборців на місцевих виборах вища, аніж, наприклад, на Харківщині. Найвища в регіоні – по селам, трохи нижча – у селищах, містах. Але в середньому показники непогані.

Але важлива не лише кількість створених ОТГ, а й якість. Експерт акцентував на тому, що 12 громад на Сумщині є дотаційними, але немає жодної з реверсною дотацією.

Про процес децентралізації освіти та охорони здоров’я в Сумській області доповів другий співавтор аналітичного огляду – Микола Назаров.

«Основна ідея – усунення дисбалансу між якістю освіти в міській та сільській місцевостях. За результатами останнього ЗНО – в сільській місцевості вдвічі більша кількість випускників, які не подолали навіть прохідний «поріг», – зазначив експерт.

За законом про держбюджет, якщо в школі навчається менше 25 дітей, заклад не отримує субвенцію з бюджету. Так, за результатами 2016 року закрито 11 шкіл. Щодо малокомплектних навчальних закладів проводиться політика зниження акредитаційного рівня на одну ступінь.

Наразі в Сумській області створено 20 опорних шкіл, дев’ять із яких сформовано в об’єднаних територіальних громадах. За цим кількісним показником область також займає лідируючі позиції.

Із метою підсилення мережі лікувальних закладів розглядалося питання створення госпітальних округів. Таких на Сумщині місцева влада пропонувала створити шість, але в Кабінеті міністрів України цю пропозицію відхилили через те, що в таких округах мають проживати принаймні 200 тис. осіб, – повідомив Микола Назаров.

Кульмінацією дискусії стало визначення проблем розгортання процесу децентралізації та окреслення гальмівних причин динаміки її розвитку в регіоні.

Директор Сумського центру розвитку місцевого самоврядування Олександр Хоруженко зазначив, що у Сумській області немає спрацьованої команди. Кожен грає свою окрему роль. Крім того, є принцип добровільності. А принцип добровільності – зло для стратегічного сформування. Ця добровільність вже  нашкодила в багатьох районах Сумщини. Наприклад, увесь Охтирський район «зроблений» неправильно, Сумський – наполовину.

«Наразі ми працюємо над картою перспективного плану та картою-додатком до законів про новий адміністративно-територіальний устрій. Попередньо відомо, що цей закон буде в кожній області», – повідомив він.

Експерт громадської організації «Центр сприяння регіональному розвитку» Валерій Борзунов виокремив чотири концептуальних відмінності в аналітиці та реалізації реформи децентралізації в Україні, виходячи з її прив’язки до сталого регіонального розвитку.

По-перше, децентралізація в Україні здійснюється не як взаємопов’язана реформа, а як автономна. При цьому, як зазначив експерт, у неї відсутня головна ланка: немає реформи в економіці.

Другий момент стосується тієї методології, що застосовується при аналізі. Ми, акцентував Валерій Борзунов, повинні мати набір мікроекономічних якостей, щоб, поставивши його як мету для досягнення, можна було говорити про наближення до «світлого майбутнього» або відхилення. Всі наші показники, пов’язані з ОТГ на даному етапі ніяк не реалізуються і ніяк не прирівнюються до макроекономічних показників. Саме поняття «самодостатності ОТГ» – нічим не обґрунтоване.

Третій момент якраз і стосується самодостатності. У нас її в принципі немає. Якщо за валовим продуктом ми маємо 2 тис. $ на людину, то про яку самодостатність може йти мова? Це не випадково, що жодна територіальна громада в Сумській області не має жодних документів зі стратегічного розвитку (проекту, концепції).

Четвертий момент – політичний. Ми прискореними темпами пішли по створенню сільських територіальних громад, швиденько провели вибори і таким чином законсервували ту систему, яка до сьогоднішнього дня у нас і була, – підсумував ескперт.

Експерт Асоціації міст України, голова громадської організації «Центр наукових досліджень, мобільності та росту» Дмитро Лукін наголосив, на тому, що, щоб децентралізація реалізувалася не лише на словах, а й на ділі влада вживає значних заходів. За його думкою, ті скептичні висловлювання з приводу цього, що лунали упродовж дискусії, належать людям, які бачать негативні сторони процесу. Але ж не помиляється лише той, хто нічого не робить.

Так, громади наразі тільки роблять перші самостійні кроки, є проблема в розподілі державних та місцевих фінансів, але все це тимчасово. У зв’язку з тим, що немає самої методики провадження реформи, у ході її реалізації виникає багато питань. Наприклад, які повноваження районних державних адміністрацій, коли в районі існують самостійні громади? Відповідь на це питання законодавчо не закріплена. Далі – впровадження інституту префектів. Це буде, але коли і як, теж поки невідомо. Значною мірою децентралізації сьогодні сприяє величезна робота профільного міністерства. У Кабінеті міністрів призначили відповідальній орган – Міністерство регіонального розвитку, яке відповідає за втілення реформи по всій країні, – зазначив експерт.

У підсумку учасники дискусії зійшлися на тому, що реформа децентралізації має змінити не лише вигляд адміністративно-територіальної карти України, а й рівень життя населення.

Опубліковано на сайті «Громадський простір»

Дискусія проведена у рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) та Уряду Канади