Вибір Харкова: що пообіцяли «мажоритарники» своїм виборцям | АНАЛIТИЧНИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ»

Вибір Харкова: що пообіцяли «мажоритарники» своїм виборцям

6 з 7-ми мажоритарних округів Харкова отримали нових представників у Верховній Раді. При цьому програми переможців на 90% ідентичні – як у всіх кандидатів від партії «Слуга Народу». А про те, що ж конкретного від себе пообіцяли новоспечені депутати своїм виборцям – в новому матеріалі Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».

 

168 округ – Марія Мезенцева («Слуга народу»)

30-річна Марія Мезенцева, котру інсайдери пророкують на посаду  голови комітету з питань євроінтеграції, окрім солідарності з партійною програмою додала від себе кілька обіцянок. Наприклад, як депутат від Шевченківського району Харкова Мезенцева планує боротися із стихійними звалищами  (хоча, можливо, це і не є найактуальнішою проблемою конкретно в цьому окрузі). Також депутат планує впровадити систему оцифрування дерев для недопущення їхньої незаконної вирубки.

Мезенцева врахувала «університетську» специфіку свого округу в наступній обіцянці: «буду сприяти підвищенню рівня стипендій та бюджетних місць в 17 державних ВНЗ, розташованих в окрузі», хоча голова партії «Слуга Народу» Дмитро Разумков в одному з інтерв’ю навпаки підкреслив, що «державне замовлення для ВНЗ повинно бути в розумних межах».

А, мабуть, найбільш суперечлива ініціатива Мезенцевої (що суперечить всій тональності риторики Зе-Команди) – законопроект «Про запровадження оплати праці депутатів органів місцевого самоврядування різних рівнів». Платити навіть мінімальну зарплату сотням тисяч депутатів по всій країні – означає десятки мільярдів гривень додаткового навантаження на бюджет (тим більше, що конкретних способів появи в бюджеті цих коштів, крім загальних фраз про притягнення міжнародних інвестицій, депутат в програмі не пропонує).

 

169 округ – Олександр Куницький («Слуга народу»)

Олександр Куницький – один з найскандальніших кандидатів не тільки серед округів Харкова, але і всієї України. 11 липня ЦВК скасувала реєстрацію кандидата, так як він перетнув кордон на 264 дні, що істотно перевищує норму Закону України «Про вибори народних депутатів» (90 календарних днів). Представник «Слуги народу» звинуватив свого опонента Олександра Грановського і його соратників в тиску на ЦВК і заявив про намір відновити свою кандидатуру через суд. Куницький не тільки досяг цієї мети, але і виграв у своїх опонентів з великим відривом, набравши 48,14% голосів. Більш того, даний показник –  найвищий серед усіх кандидатів «Слуги народу» по місту.

Основні акценти в своїй програмі Куницький зробив на підвищенні якості доріг і матеріальному стимулюванні громадян до боротьби із корупцією. У своїй програмі кандидат пропонує звільнити від відповідальності громадян, які зафіксували і надали правоохоронним органам аудіо або відео-докази порушення законодавства чиновниками. Після обробки інформації та підтвердження порушення має відкритися кримінальна справа.

За надання таких матеріалів Олександр Куницький пропонує призначити фіксовану винагороду, яка становить 10% від суми хабаря, проте така система з великою ймовірністю стане причиною зростання провокацій і скандалів.

Характерно, що в своїй програмі кандидат не надав жодної пропозиції по роботі у своєму 169 окрузі, що побічно підтверджує його відчуженість від району і міста (Олександр Куницький родом із Запоріжжя і жодного зв’язку з Харковом не мав).

 

170 округ – Андрій Одарченко («Слуга народу»)

Андрій Одарченко – 40-річний доктор технічних наук, декан факультету управління торгово-підприємницької і митної діяльності Харківського державного університету харчування та торгівлі. У своїй програмі він приділив увагу соціальному забезпеченню громадян, розвитку малого і середнього бізнесу, просуванню медичної і пенсійної реформ, припинення зростання тарифів і цін.

Цікаво, що все це Одарченко включив не в першу частину програми, а в розділ обіцянок для свого Московського району. Там також можна побачити два емоційних абзаци турботи кандидата про старше покоління з драматичною зав’язкою «Совість не дозволяє мені залишити без уваги пенсіонерів …».

Складно не погодитися, що кандидат правильно намацав «больові точки» свого округу, проте порушені проблеми явно виходять за його межі, і навряд чи можуть бути вирішені в окремо взятому Московському районі. Деякі ініціативи кандидата, такі як «створення підприємств, що надають населенню і юридичним особам комплексні послуги в різних сферах» позбавлені конкретики,  хоча б основних механізмів реалізації.

 

171 округ – Вікторія Кінзбурська («Слуга народу»)

Вікторія Кінзбурська – завідуюча сектором департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Харківській області. У своїй програмі кандидат зробила наголос на створенні «Комфортної країни», з огляду на інтереси як молоді, так і старшого покоління. Для перших вона пропонує «відновити програми молодіжного кредитування» і встановити пільговий податок для «молодих підприємців». Другим вона обіцяє перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи.

Варто врахувати, що деякі з ініціатив аж ніяк не нові. Наприклад, Постанова «Про затвердження державної програми забезпечення молоді житлом на 2013-2020 роки» передбачає молодіжне кредитування, в якому перший внесок становить 10%, а відсоткова ставка – 14%. Такі умови можна розглядати як порівняно сприятливі. Крім того, основна ставка податку фізичної особи-підприємця становить лише 5%, що істотно нижче, ніж, наприклад, в країнах Західної Європи, а зменшення її для окремих вікових категорій може призвести до збільшення кількості «фіктивних» молодих підприємців і зростання дефіциту Пенсійного фонду.

Як депутат від Немишлянського району Кінзбурська приділила увагу просуванню медичної реформи в установах охорони здоров’я округу, а також завершенню будівництва соціально-значущих об’єктів. Вирішення другого завдання кандидат запропонувала шляхом внесення законопроектів, які б надали можливість зацікавленим підприємствам отримати функції замовника будівництва для його завершення.

 

172 округ – Юрій Здебський («Слуга народу»)

Юрій Здебської – єдиний з переможців, хто за офіційною інформацією – тимчасово безробітний. Свою програму кандидат насичив емоційними випадами в бік «політичних пенсіонерів», що в принципі, відповідає риториці всієї команди «Слуги народу».

Крім ідентичної партійної частини, Здебський, як кандидат від Індустріального району, зупинив свою увагу на субвенціальній політиці, яка забезпечить благоустрій району та налагодження зв’язків між громадянами і владою. Однак за перерахованими ініціативами не послідувало жодного механізму їх реалізації.

Найбільш суперечлива обіцянка в розділі «для округу» кандидата – «взяти під особистий контроль проведення освітньої реформи», так як це питання виходить далеко за межі району та компетенції одного депутата.

 

173 округ – Олександр Бакумов («Слуга народу»)

Олександр Бакумов – проректор Харківського національного університету внутрішніх справ. Його програмні пріоритети мало чим відрізняються від пріоритетів його однопартійців: побудова «Комфортної країни», яка забезпечить соціальний захист усім поколінням, перезапуск влади і механізмів її роботи, просування освітньої та медичної реформ.

Однак Бакумов вніс декілька ініціатив і по благоустрою свого округу, пообіцявши взяти під особистий контроль питання ремонту доріг, прибудинкових територій і освітлення. Також, в своїй програмі кандидат прописав боротьбу зі стихійними ринками в окрузі та контроль якості продуктів харчування. Судячи по таких програмних пріоритетах, висуванець від «Слуги народу» погано розрізняє повноваження народного депутата, органів місцевого самоврядування та поліції.

Але набільш суперечлива частина програми Бакумова – ініціатива з підняття стипендій студентам до рівня прожиткового мінімуму. Впровадження такого законопроекту може призвести до непідйомного додаткового навантаження на бюджет, або ж скорочення студентів-стипендіатів більш ніж в два рази (конкретного механізму реалізації ініціативи і джерел для неї в програмі немає).

 

174 округ – Олександр Фельдман (самовисування)

Олександр Фельдман – діючий народний депутат України, вперше обраний від цього округу в 2002 році. За підсумками виборів-2019 Фельдман – єдиний переможець по місту, який балотувався не від «Слуги народу».

У своїй програмі депутат розмежував діяльність на всеукраїнському, міському і окружному рівнях. Як і більшість кандидатів, він торкнувся питань соціального захисту населення, проте механізми реалізації даного проекту прописані не були.

Також була внесена ініціатива щодо впровадження механізмів зворотного зв’язку центральних органів державної влади, органів місцевого самоврядування з населенням. Крім того, з огляду на наявність своїх власних ресурсів і потреб країни і округу, в своїй програмі він запропонував впровадження міжнародних екологічних стандартів, які зупинили б деградацію природних ресурсів країни. Народний депутат пообіцяв задіяти свій особистий «Фонд Олександра Фельдмана», який буде займатися даними проектами на рівні міста і округу.

Разом з тим, торкнувшись екологічної проблематики на рівні загальних декларацій, Фельдман ніяк не торкається такої актуальної для його округу екологічної проблеми як викиди Коксохімічного заводу.

 

Висновки

Позачергові вибори народних депутатів пройшли під знаком популярності бренду «Слуги народу» – 6 з 7 округів вибрали кандидата саме від команди чинного президента Володимира Зеленського. Ймовірно, такий ажіотаж навколо Зе-команди викликаний бажанням перезавантаження влади і повалення «політичних пенсіонерів». Результати дають чітке розуміння того, що виборець голосував за «нове обличчя», а не за зміст його програмних обіцянок.

Аналіз передвиборчих програм переможців наштовхує на наступні висновки:

  • Дотримуючись генеральної лінії партії, представники «Слуги народу» в своїх програмах використали на 90% ідентичний текст.
  • Діяльність у рамках округу розписана поверхнево, загальними фразами, які можна прикласти абсолютно до будь-якого округу країни. Деякі кандидати вирішили і зовсім проігнорувати дане питання.
  • 3 з 7-ми кандидатів в своїй програмі не запропонували конкретних законопроектів, незважаючи на те, що Верховна Рада, до якої вони балотувалися – це саме законодавча гілка влади, і вносити законопроекти – основна функція депутатів. Більш того, багато кандидатів, мабуть, не до кінця розуміють повноваження народного депутата, дублюючи функції місцевого самоврядування або поліції.
  • Впадає в очі фактична відсутність механізмів реалізації програмних ініціатив. У більшості програм не вказано, як і за рахунок чого будуть функціонувати ті чи інші запропоновані проекти. Така декларативність створює відчуття, що депутати зіграли на емоціях свого виборця, просто вказавши на хвилюючі їх проблеми.
  • «Візьму під власний контроль» – одна з найпоширеніших фраз, яка присутня у всіх програмах кандидатів Зе-команди. Однак багато питань, які кандидати обіцяють взяти під контроль, такі як просування освітньої та медичної реформ, виходять далеко за рамки діяльності одного депутата, і за межі одного округу. Саме по собі формулювання «взяти під контроль» досить маніпулятивне і не дає чіткого розуміння меж персональної відповідальності депутата.

Марія Ступина

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Опубліковано на сайті «Newsroom» 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».