Найімовірнішим часом проведення місцевих виборів називають квітень 2020 року. Мер Харкова Геннадій Кернес неодноразово заявляв, що буде балотуватися. Хто може скласти йому конкуренцію? Які шанси у кандидата на посаду міського голови від “Слуги народу” (є ймовірність, що це можливий губернатор Олексій Кучер) виграти у Кернеса, а у кандидатів від партії влади – у чиновників міськради? Чи втрутиться в вибори “фактор майдану”, який зараз починає набирати обертів? | АНАЛIТИЧНИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ»

Найімовірнішим часом проведення місцевих виборів називають квітень 2020 року. Мер Харкова Геннадій Кернес неодноразово заявляв, що буде балотуватися. Хто може скласти йому конкуренцію? Які шанси у кандидата на посаду міського голови від “Слуги народу” (є ймовірність, що це можливий губернатор Олексій Кучер) виграти у Кернеса, а у кандидатів від партії влади – у чиновників міськради? Чи втрутиться в вибори “фактор майдану”, який зараз починає набирати обертів?

Основним конкурентом Геннадія Кернеса на виборах мера Харкова стане кандидат від партії «Слуга народу». На ототожненні з партійним брендом такий кандидат зі старту буде мати 20-30%, і з великою ймовірностю саме він стане опонентом Кернеса в другому турі виборів. При цьому, хоч публічно підтримати Кернеса «Слуга народу» не зможе (занадто великі іміджеві втрати загальнонаціонального рівня), не можна виключати варіант, що діючому меру вдасться переконати президента у своїй лояльності та отримати найбільш «зручного» опонента на виборах. Що стосується персоналій, то ймовірно, перелік потенційних кандидатів від «Слуги народу» на виборах мера на даний момент тотожний «листу очікування» з претендентами на посаду голови ХОДА – «губернаторська» позиція стане своєрідним трампліном для підвищення впізнаваності і особистого рейтингу кандидата. Серед прізвищ, які останніми тижнями називають найчастіше, фігурують народні депутати-харків’яни з фракції «Слуга народу» – Олексій Кучер та Ірина Венедиктова. При цьому на баланс у протистоянні чинного мера і кандидата від пропрезидентської сили може вплинути й висунення інших кандидатів – наприклад, якщо Кернес не домовиться з «Опозиційною платформою – За життя», то кандидат від цієї сили буде послаблювати мера, відбираючи відсотки на його електоральному полі. Особливо небезпечний для Кернеса як кандидат від «За життя» Олександр Фельдман. Також невигідно меру балотування Євгенія Мураєва (який хоч і спалив мости з «За життя», але має в Харкові особисту впізнаваність і рейтинг) та інших політиків з «контрмайданного» табору. Висування Юлії Світличної, про яке багато говорилося в ЗМІ протягом останніх років, на сьогоднішній день виглядає малоймовірним (хоча в разі збереження «губернаторського крісла» цей жест може означати готовність пропрезидентської партії підтримати її на виборах мера).

Спрогнозувати зараз конфігурацію майбутньої міськради і оцінити шанси на крісло мера вкрай важко – по-перше (щодо міськради), досі невідомо, за якою електоральною системою пройдуть вибори, по-друге, у «Слуги народу» дуже «рухливий» електорат, який до середини весни може вже проявляти ознаки розчарування і обманутих сподівань. Ключове питання – кому вдасться виграти боротьбу за «протестних» виборців. Якщо парламентські вибори сприймалися суспільством як 3-й тур президентських і ефект ототожнення навіть невідомих кандидатів з перебуваючим на піку популярності президентом спрацював стовідсотково, то на місцевих виборах протестний потенціал може обернутися вже проти нової партії влади. У свою чергу, «Слуга народу» спробує весь негатив (зокрема тарифну тему, дороги, ЖКГ, прориви труб ітп) перенести на міську владу, підтримуючи символічну конструкцію протистояння «нові люди від Зеленського» vs «старі, які завжди при влади і за все відповідають».

Фактор «антікапітуляціонного Майдану» для харківського електорального контексту не має істотного значення, і може втрутитися тільки інерційно, якщо розгойдування ситуації (в т.ч. вуличні протести) в Києві буде достатньої сили. У Харкові, як і в інших південно-східних регіонах, – мінімум виборців, які негативно розцінюють обраний Зеленським курс щодо Донбасу як капітуляцію. Швидше, навпаки: за рахунок вдалого обміну полоненими і готовності мирно врегулювати конфлікт на Донбасі «Слуга народу» в останніх опитуваннях демонструвала зростання при аналогічному падінні «За життя». Так що накачування теми «мирний план Зеленського – капітуляція» навпаки може конкретно в Харкові бути лише на руку «Слузі народу», відбираючи частину проросійських виборців у Кернеса і «За життя»

Антон Авксентьєв, кандидат політичних наук,

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»  

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».