Активність харківських політиків у соціальних мережах (інфографіка) | АНАЛIТИЧНИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ»

Активність харківських політиків у соціальних мережах (інфографіка)

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» візуалізував в інфографіці результати моніторингу соцмереж топових харківських політиків: наскільки вони «діджиталізувалися», яка їх популярність у інтернет-аудиторії, чим відрізняється зміст контенту та стиль комунікації в акаунтах, який імідж вони прагнуть побудувати, і як їх активність у соцмережах може вплинути на шанси досягти успіху в ході майбутніх місцевих виборів.

Результати соціологічного опитування, проведеного в Україні у жовтні 2019 року Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES), показали, що зараз Інтернет-ресурси посідають друге місце після телебачення серед усіх джерел отримання інформації про вибори. Щодо інших джерел (радіо, друковані ЗМІ, родина та знайомі), на них спирається набагато менший відсоток опитаних. Отже, телебачення та Інтернет – основні канали формування громадської думки та електоральних симпатій виборців в країні.

Харківські політики використовують ті чи інші ресурси в інтернеті для формування свого іміджу: від офіційних сайтів очолюваних ними установ та організацій – до  електронних ЗМІ. Однак для особистісного впливу на виборців найбільш ефективними є соціальні мережі. Саме вони створюють можливості для формування відчуття близькості до політика, залучення до кола його контактів, онлайн-причетності до його життя та участі у прийнятті важливих управлінських рішень.

Найбільш вірогідними претендентами на посаду мера Харкова на майбутніх місцевих виборах найчастіше називають чотирьох політиків: діючого міського голову Геннадія Кернеса, теперішнього губернатора Олексія Кучера, колишню голову ХОДА Юлію Світличну та народного депутата Олександра Фельдмана.

Масштаби активності політиків у соцмережах та рівень популярності

Кількість підписаних на акаунти топових харківських політиків у соцмережах вимірюється десятками-сотнями тисяч і постійно зростає. Але не у всіх мережах претенденти на харківську владу працюють однаково: на одних їх сторінки активні та насичені контентом, на інших – покинуті декілька років або місяців тому, а деякі соцмережі взагалі не використовуються.

* за повідомленням офісу Юлії Світличної, вказана іменна Facebook-сторінка (5017 підписників) є фейковою й Юлія Світлична жодного стосунку до неї не має.

Найбільш жваву діяльність претенденти на місцеву владу розгорнули у Facebook. У цій мережі усі мають по декілька активних акаунтів – особисті профілі або власні сторінки. Instagram менш популярний: лише Кучер та Кернес зараз ведуть там профілі. У Юлії Світличної Instagram немає, а у Фельдмана акаунт покинутий ще у 2013 році. Twitter взагалі ігнорується більшістю харківських політиків: Світлична та Кучер тут акаунтів не ведуть, а Фельдман припинив дописи на своїй сторінці ще у 2016 році. Єдиний, хто жваво постить у цій мережі – Геннадій Кернес, і популярність його велика. До того ж, харківський мер має рекордний у порівнянні з іншими акаунт – в Instagram на нього підписано 142 000 осіб.

Геннадій Кернес створив свою першу сторінку на Facebook ще у 2012 році а Олексій Кучер свою – у червні 2019 року, під час парламентської передвиборчої кампанії. Зараз ці сторінки у них – основні та найбільш насичені контентом. Нещодавно вони створили ще по одній особистій сторінці: у Кучера вона існує з листопада 2019 року, а у Кернеса – з кінця грудня. Скоріше за все, їх відкрили для агітаційної кампанії майбутніх місцевих виборів, адже у назвах вони несуть заклики підтримки цих політиків. А новостворена сторінка Кучера ще й настійливо, і очевидно – не безкоштовно, рекламується у Facebook.

По одній сторінці у Facebook створили у червні 2019 року й два інших політика: Юлія Світлична та Олександр Фельдман. Активність сторінки Світличної тривала до серпня, потім декілька місяців була перерва, а в кінці грудня контент відродився. Взагалі ж колишня губернаторка в якості основного акаунту для піару використовує свій особистий профіль у цій мережі. Щодо Олександра Фельдмана, то зараз у нього дві офіційні сторінки: та, що створена у червні 2019 року, – зараз активна, а друга, створена ще у 2016 році, – покинута з липня минулого року. Окрім того, у Фельдмана цілих чотири особистих профілі, створених у різні роки (один з них – 6 січня цього року). Однак активний лише той профіль, що був створений у 2012 році. На інших контент або давно припинився, або відсутній.

За показниками кількості підписників та охопленням соцмереж, у яких працюють активні акаунти, лідером виявися мер Харкова Геннадій Кернес. Це закономірно з огляду на те, що він в політиці вже давно, він користується стабільною підтримкою значної частини електорату і має організаційні ресурси для насичення своїх сторінок контентом та управління ними. За охопленням соцмереж на другому місці – Олексій Кучер: він має 4 активних акаунти у двох мережах. Однак у Кучера поки найменша кількість підписників серед усіх політиків, що не дивно, адже на посаді голови ХОДА від всього два місяці. Щодо Світличної та Фельдмана, за кількістю використовуваних соцмереж та активних акаунтів вони поступаються Кернесу і Кучеру: мають по два «робочих» акаунти у одній мережі – Facebook. За кількістю підписників на найактивніших акаунтах Фельдман трохи поступається Кернесу, а Світлична – майже у два рази. Однак цей показник у обох значно більший, ніж у Кучера.

Не тільки кількість підписників дає уявлення про популярність політика у соцмережах, тим більше, що не всі з них – мешканці Харкова та області, а деякі – взагалі «боти». Значення мають й насиченість сторінки контентом та зворотній зв’язок з користувачами, який можна відстежити за активністю реакцій на публікації – «лайками», репостами, коментарями. Facebook для аналізу цих показників найбільш підходить, адже тут усі претенденти на харківську владу мають по декілька активних акаунтів з найінтенсивнішим контентом у порівнянні з іншими мережами. По кожному політику аналізувалися показники того акаунту у Facebook, на якому найбільша кількість підписників. У Кернеса та Кучера це – їх сторінки, а у Фельдмана та Світличної – особисті профілі.

За кількістю постів протягом аналізованого періоду лідером виявися Олексій Кучер, а найменше публікацій – у Юлії Світличної. Щодо загальної кількості «лайків», репостів та коментарів, найбільшу суму реакцій від аудиторії отримав Кернес, а найменшу – Фельдман. Це виглядає дивним, адже у нього найбільша кількість підписників.

Співвідношення лайків, коментарів та репостів в акаунтах Кернеса, Світличної та Кучера більш-менш співмірне. А у профілі Фельдмана спостерігається дисбаланс між великою кількістю підписників та мізерною у порівнянні з цим показником реакцією на пости. На нього підписано найбільше користувачів: майже вдвічі більше, ніж на Кернеса та Світличну і в сім разів більше, ніж на Кучера. Але він отримав втричі менше лайків, в 10 разів – коментарів, майже в 4 – репостів, ніж у Кучера. З Кернесом цей розрив ще більший: в 13 разів менше лайків, в 35 разів – коментарів, і в 44 – репостів. Такий дисбаланс між кількістю підписаних та реакціями на пости може бути свідченням «накручування» підписників, а результат – відсутність зворотного зв’язку з реальною харківською інтернет-спільнотою.

Про якість взаємодії між політиками та електоратом можна робити висновки також з урахуванням інтенсивності контенту, змістовного наповнення постів, популярності тих чи інших дописів та фото, відповідей на коментарі з боку політика. Усі потенційні претенденти на харківську владу з грудня минулого року значно активізувалися у соцмережах, інтенсивність контенту зросла, хоча і в різній мірі. Це може бути свідченням їх підготовки до майбутніх виборів та цілеспрямованої роботи над покращенням свого іміджу. Про те, які образи формуються піар-командами політиків у соцмережах, можна дізнатися із змістовного наповнення їх акаунтів, а також явних і прихованих меседжів, які транслюються через контент.

Зміст контенту політиків, формат комунікації в акаунтах та «фішки» стилю

За рівнем популярності у соцмережах Генадій Кернес переважає конкурентів, зокрема – за кількісними показниками охоплення аудиторії у всіх мережах та інтенсивністю реакцій на його дописи. Широкі можливості для генерування контенту та управління комунікацією з електоратом йому дає посада мера Харкова. Зокрема, відзначається доступність організаційних ресурсів та велика кількість суспільно значущих інфоприводів, пов’язаних з його діяльністю, що в повній мірі використовується для насичення своїх акаунтів контентом. Він намагається будувати позитивний іміжд «господарника», але неоднозначний політичний «бекграунд» та теперішня фінансова діяльність мерії викликають багато питань у аудиторії, і часто призводять до скандальних дискусій у коментарях.

Олексій Кучер відрізняється від інших політиків за якісними показниками змістовного наповнення контенту, його інтенсивністю та налагодженням зворотного зв’язку з громадськістю: на його сторінці відповідають на коментарі ( навряд чи він сам, – скоріше, адміністратор сторінки). Для інших харківських політиків відповідати на коментарі не характерно. Як і для Геннадія Кернеса, для Кучера додатковою перевагою в роботі з соцмережами є його посада: підтримується висока інтенсивність контенту за рахунок наявності великої кількості інфоприводів, є можливість вирішувати проблеми, з якими дописувачі звертаються онлайн, ефективно управляти акаунтами, а за вмілої організації роботи – завойовувати прихильність нових груп електорату. Втім, меседжі боротьби зі «старою» системою влади, характерні для Кучера, можуть дати негативний ефект в ході майбутніх виборів, якщо чисельні обіцянки розібратися з проблемами області не будуть виконані.

У Юлії Світличної після зняття з посади голови ХОДА ресурсна база для роботи в соцмережах суттєво звузилась, інфоприводів стало набагато менше. Це позначилося на кількісних показниках її основного акаунту у Facebook – інтенсивність дописів у порівнянні з періодом губернаторства зменшилася. До того ж не всі соцмережі охоплені контентом від Світличної (у більшості з них вона акаунтів не має), а зворотній зв’язок з аудиторіє виглядає не налагодженим. Втім, останнім часом інтенсивність контенту дещо пожвавилася, до того ж, були зроблені деякі політичні заяви. Можливо, інтенсивність контенту зростатиме й далі, особливо з огляду на заяву Світличної про намір взяти участь у майбутніх виборах, яку вона зробила 10 січня на своїй сторінці.

Олександр Фельдман, хоч і має багато акаунтів, але більшість з них не використовує. А змістовне наповнення активних сторінок, їх переважно «зоозахисний» контент – з одного боку, і відсутність докладного висвітлення своєї депутатської діяльності та зусиль з налагодження комунікації з аудиторією – з іншого, виглядають досить дивними з огляду на його заяву про намір балотуватися на посаду мера. В цілому, стиль роботи Фельдмана в соцмережах підштовхує до висновків, що він бачить свою політичну місію настільки глобальною, що вона виявляється досить відстороненою від нагальних потреб харківського електорату. В той же час, доповнення іміджу зоозахисника та мецената образом політика, який активно турбується про інтереси мешканців свого виборчого округу, цілком реально було б зробити з використанням ресурсів, які надає статус народного депутата.

З огляду на прискорення темпів цифрової трансформації суспільства, виборчий процес в майбутньому буде все активніше діджиталізуватися. І, не виключено, невдовзі спостерігатимемо остаточну втрату лідируючої ролі телебачення і вихід на першу позицію інтернету у впливі на електорат. Онлайн-аудиторія виборчого процесу розширюватиметься, а традиційні форми ведення передвиборчої кампанії все більше витіснятимуться новітніми, високотехнологічними. Врахування цих тенденцій місцевими політиками підвищить ефективність їх «спілкування» із виборцями, і, відповідно, й якість електорального процесу.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».