«Харків у смартфоні» та Кернес-online | Center for Political Analysis «Observatory of Democracy»

«Харків у смартфоні» та Кернес-online

Після минулорічних парламентських виборів Геннадій Кернес помітно активізувався у діджиталізації як своєї політичної фігури, так і всього Харкова. Ця тема стала для нього трендом року, а з наближенням місцевих виборів – засобом конкурентної боротьби за виборця. Про передумови діджиталізації «по-кернесівськи», її нюанси та перспективи в розрізі майбутньої виборчої кампанії – у новому матеріалі Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».

«Смартфонний» виборець – «золота акція» майбутніх виборів

Перемога на парламентських виборах-2019 в більшості харківських округів висуванців «Слуги народу» і провал афілійованих з місцевою владою кандидатів не в останню чергу були зумовлені «фактором інтернету»: «слуги» активно використовували його медіа-майданчики та соцмережі у виборчій кампанії, а «старі» кандидати – недооцінили.

Міграція передвиборної боротьби в інтернет спостерігалася вже тоді, а зараз, під впливом карантину, вона прискорилася. Швидше за все, до осені ця тенденція збережеться, оскільки коронавірусна загроза залишиться актуальним фактором соціально-політичних процесів. Вірогідність нової хвилі епідемії восени та можливість карантинних обмежень на традиційні форми агітації підштовхує потенційних кандидатів до більш широкого використання інтернет-технологій.

Але «коронавірусний фактор» в цьому процесі – додатковий. А основним виступає те, що з кожним роком український виборець все більше діджиталізується: основним джерелом інформації та майданчиком активності для нього стає інтернет. За даними щорічних соціологічних досліджень, які проводяться холдингом Factum Group Ukraine на замовлення Інтернет Асоціації України, динаміка приросту інтернет-користувачів в країні – позитивна. А останні річні заміри показують, що регулярно користуються інтернетом 71% громадян.

Джерело: «Дослідження інтернет-проникнення в Україні. ІІІ квартал 2019 року». Сайт Інтернет Асоціації України.

Загальний приріст інтернет-користувачів за останні 15 років склав 59%: проникнення інтернету в суспільство зросло з 12% у 2004-му році – до 71% – у 2019-му, коли проводилося останнє дослідження. Зростання було стабільним, за винятком 2018-го року, коли кількість користувачів зменшилася на 1%. Але за 2019 рік позитивна динаміка відновилася, і, порівняно з 2018-м, поширення інтернету зросло на 8%, що вище середньорічних показників. Більший приріст (11%) спостерігався тільки у 2012-му році.

В розрізі майбутніх місцевих виборів цікавий другий графік, що відображає динаміку за типами населених пунктів. За останній рік найбільший відсоток приросту дали невеликі міста з населенням менше 100 тисяч та села: 7% і 5% відповідно. А у великих містах з населенням понад 100 тисяч інтернет-аудиторія збільшилася лише на 3%. І в цілому за відображений період з 2012-го по 2019 рік темпи проникнення інтернету в невеликих містах та селах виявилися також істотно вищими, ніж у великих містах: в селах кількість користувачів зросла за ці 7 років на 33%, в маленьких містах – на 27%, а у великих – на 18%. В результаті, відсоток активних користувачів інтернету в селах та невеликих містах у 2019-му році став наближатися до показників великих міст. Протягом поточного року, з урахуванням «коронавірусного фактора», дана динаміка, ймовірно, посилиться.

Джерело: «Дослідження інтернет-проникнення в Україні. ІІІ квартал 2019 року». Сайт Інтернет Асоціації України.

Значний приріст інтернет-користувачів в селах та невеликих містах за останні роки пов’язаний, не в останню чергу, з масовим поширенням смартфонів і доступом до мобільного інтернету. З 2012 року, коли смартфони різних марок з’явилися в продажу і ціни на них поступово стали знижуватися, спостерігається істотне зростання користувачів інтернету саме в малих населених пунктах, навіть незважаючи на те, що провайдери в них заходять неохоче через нерентабельність.

Зараз переважна більшість користувачів (66%) отримують доступ до інтернету через смартфони. Домашній ноутбук для цих цілей використовують на 26% рідше, а стаціонарний комп’ютер – на 30% рідше, ніж смартфон. Сучасний «інтернетизований» виборець – це, перш за все, «смартфонний» виборець, у якого доступ до мережі присутній цілодобово.  Запит на діджиталізацію політиків з його боку актуальний, в силу залученості дл соцмереж та інтернет-медіа-майданчиків.

Судячи з усього, «смартфонні» виборці стануть в ході майбутніх місцевих виборів «золотою акцією» і важливою цільовою аудиторією агітаційних зусиль претендентів на владу. Для їх залучення потрібна інтенсивна діджиталізація та перехід в онлайн-режим роботи з електоратом.

Діджиталізація Кернеса: інноваційна форма vs. традиційний зміст

Геннадій Кернес, який давно позначив свої амбіції по утриманню влади в місті, активно реагує на «інтернетизацію» електорату і докладає видимі зусилля з власної діджиталізації. Незважаючи на свій і так високий рейтинг в місті та недавнє посилення за рахунок карантинного кейса, останнім часом він зміцнює свою присутність в соцмережах і на медійних інтернет-майданчиках.

Інтенсивність контенту його соцмереж значно зросла. Створений в липні 2019 року іменний Telegram-канал станом на 10 червня 2020-го має 26305 підписників, активно рекламується і став одним з провідних засобів інформування харків’ян про здобутки мера.

А 9 травня до Дня перемоги Кернес запустив ще й власний канал в YouTube. Втім, поки він не відрізняється динамічністю розвитку і різноманітністю контенту: за місяць залито 13 відео, 11 з яких присвячені темі Дня перемоги і випущені у перші дні його існування (для порівняння – в Telegram-каналі мера за аналогічний період з’явилося 21 повідомлення, тематика яких різноманітна, і публікуються вони регулярно). Кількість підписників YouTube-каналу 4,71 тисяча: порівняно з першими днями, коли канал був проанонсований Кернесом в соцмережах, вона майже не зросла.

На інших соціальних платформах активність Кернеса набагато інтенсивніша. Він давно має профілі у всіх соцмережах, кількість підписників у кожному акаунті – в районі 100 тисяч, пости виходять регулярно і часто, а реагування аудиторії на них – бурхливе, порівняно з іншими харківськими політиками: кількість лайків, репостов та коментарів – найбільша. Детальний порівняльний аналіз активності харківських політиків в соцмережах ми проводили в одному з попередніх матеріалів.

Перевагою для розвитку соцмереж Кернеса виступає займана посада, яка дає безліч інфо-приводів, а також залучення жителів Харкова до обговорення проблем міста, згенерованих мером ініціатив та проектів. А неоднозначна оцінка його діяльності з боку харків’ян ділить аудиторію на два ворогуючих табори – палких прихильників та противників, що створює додатковий інтерес до його публікацій та жваве обговорення у коментарях, яке часто переростає у справжні інфо-битви.

Пікантності соцмережам мера надають його скандальні заяви та демонстрація «особливої позиції» по хвилюючим городян питанням (як було, наприклад, з темами закриття/відкриття метро в карантин або ініціативою будівництва дороги через ринок «Барабашово»). Очевидно, хайп у своїх соцмережах Кернес провокує спеціально, для більшого залучення аудиторії. «Зачистки» неугодних коментарів у нього не спостерігається, протиборчі «табори» можуть вільно висловлюватися, що працює на посилення інтересу до його діяльності.

Явно відстежуваним меседжем його соцмереж виступає підкреслена демонстрація спільності з більшістю населення міста: пости про свої досягнення або ініціативи починає з займенника «ми» («харків’яни») або безособово, і майже ніколи не використовує слово «я». Багато свої рішень обґрунтовує запитом «небайдужих харків’ян» або потребами жителів міста. Де можливо, підкреслює свій передвиборчий лозунг «Любити Харків – працювати для людей!» І завжди пише повідомлення російською. В цілому, зусилля спрямовує на формування патерналістського іміджу «міцного господарника», який постійно піклується про місто і працює «на благо всіх харків’ян», паралельно захищаючи прорадянські «культурні цінності».

Незважаючи на високу інтенсивність контенту та живу реакцію аудиторії, в діджиталізації власної політичної фігури Кернес не відрізняється видимою інноваційністю змісту. Наповнення його інтернет-акаунтів аналогічно традиційним телесюжетам та повідомленням з новинної стрічки офіційного сайту міськради. Презентуються результати міської влади з благоустрою та прикрашення міста, ініціативи та проекти мерії в різних сферах, а також релакс-сюжети і привітання зі святами.

Критика правлячої Зе-команди в соцмережах Кернеса хоч і присутня, але дуже дозовано: її об’єктом періодично виступає голова облдержадміністрації Олексій Кучер, а під час карантину Кернес висловлював невдоволення на адресу прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з приводу нерозуміння ситуації на місцях та ігнорування потреб регіонів (зокрема, фінансових).

Оригінальність Кернес виявляє в демонстраціях своєї «особливої позиції», як було нещодавно з його висловлюваннями щодо «навколокарантинних» питань, які суперечили політиці Центру й викликали бурхливу реакцію в коментарях. У випадках із введенням карантину в школах міста у березні та закриттям метро далі демонстрацій справа не пішла – міська влада в результаті виконала розпорядження уряду по карантинним обмеженням. А з відкриттям метро і ринків у травні виглядало так, що Кабмін поступився і пішов на послаблення карантинних обмежень під впливом думки мера, невдоволення населення та протестів підприємців в регіонах.

У комунікації з інтернет-аудиторією відкритістю стиль мера Харкова не відрізняється: як і більшість українських політиків, на коментарі він не відповідає і дискусій з опонентами не веде.

Хоча зусилля по власній діджиталізації та прагненню залучити «смартфонний» електорат з боку Кернеса – помітні, але трансльовані меседжі – традиційні і звичні для його образу. У «самодіджиталізації» він не виходить за рамки сформованого іміджу міцного господарника і борця за прорадянські цінності, який має «особливу думку» з деяких питань.  Виглядає так, що інтернет він використовує для інформування про свої досягнення тих виборців, які ігнорують телевізор.

Діджиталізація Харкова – передвиборний козир Кернеса

Більш продуктивною темою, яка останнім часом стала для Кернеса мейнстрімною, виступає діджиталізація Харкова – перевод сервісів міста в онлайн-режим, цифровізація міської інфраструктури, створення єдиного порталу онлайн-послуг і так далі.

З наближенням місцевих виборів просування Кернесом цієї теми посилюється. Але активно взявся за неї він ще влітку 2019-го, одразу після парламентських виборів: у серпні підписав розпорядження «Про цифровий розвиток та цифрову трансформацію міста Харкова». В кінці року призначив собі заступника з цифрової трансформації (Олег Дробот), а при міськраді було створено профільний Департамент та комунальний заклад «Офіс реформ Харкова». Їх завдання – розробляти, впроваджувати та контролювати інноваційні проекти, спрямовані на переведення міських сервісів в онлайн-режим з вільним доступом для харків’ян, а також навчання населення цифрової грамотності.

Створення цих структур стало компліментарною відповіддю на ініціативу Зе-команди, яка прийшла до влади, провести діджиталізацію в масштабах країни – створити «державу в смартфоні». А Геннадій Кернес, бачачи, як це спрацювало на рейтинг «Слуги народу» у парламентську кампанію, взяв тему діджиталізації міста на озброєння у підготовці до місцевих виборів.

Почали роботу із запуску в місті проектів, ініційованих Міністерством цифрової трансформації: «Е-малятко» (онлайн-оформлення документів новонародженим), сервіс медичних послуг і «Цифрова грамотність». А також анонсували завдання переводу на безконтактну оплату міських послуг (транспорт, адміністративні та комунальні платежі).

Запуск цих проектів у Харкові широко висвітлювався Кернесом в соцмережах та медіа-каналах, з акцентом на внесок чинної міської влади у цей процес. Особливо яскраво це проявилося з сервісом «Helsi.me». Сервіс – всеукраїнський, надає послуги вибору медичних установ і лікарів, укладання декларації з терапевтами, онлайн-запис на прийом, отримання електронних рецептів та результатів аналізів, відео-консультацій з лікарями. Зараз він доступний у 12-ти великих містах країни.

Перед запуском «Helsi.me», в березні, на сесії міськради Геннадій Кернес оголосив 2020-й рік Роком медицини в Харкові. Протягом місяця активно висвітлював заплановане відкриття сервісу і свої зустрічі з керівництвом медустанов міста з цього приводу, запрошував харків’ян реєструватися в системі, підкресливши, що вже створив там свій профіль і що Харків – перше місто в Україні, яке підключилося до неї. Коли «Helsi.me» почав працювати, Кернес висвітлював підключення до нього нових послуг, а також анонсував, що скоро сервіс стане частиною розроблюваного «Єдиного медичного порталу Харкова», який об’єднає всі 66 медустанов міста і аптечний сервіс замовлення ліків.

В місті був запущений ще й спеціальний сайт про медреформу з інформацією про доступні онлайн-медпослуги та меседжем, що займається просуванням мер особисто: на початку титульної сторінки сайту повідомляється, що реформа медицини в місті проходить під патронатом Геннадія Кернеса, а внизу сторінки великими літерами – його ім’я і передвиборне гасло «Любити Харків – працювати для людей!». Таке ж гасло розміщено у рекламному банері на сторінці Харкова у всеукраїнському «Helsi.me». Гасло доповнено гербом міста та підписом харківського містоочільника. На сторінках інших міст, підключених до системи, піару мерів не спостерігається, там в банерах – тільки реклама медичної тематики.

В аналогічному стилі акцентування своєї причетності Кернес висвітлював впровадження в місті й інших всеукраїнських онлайн-сервісів, зокрема: запуск «Е-малятко» у січні та відкриття «Центру підтримки малого та середнього бізнесу» з функціями онлайн-консультування на платформі «Дія.Бізнес» – в кінці травня.

Крім всеукраїнських онлайн-сервісів, з наближенням виборів і під впливом карантину, у квітні-травні Кернес активізувався в просуванні та висвітленні оригінальних міських проектів з цифрової трансформації.

Головним з таких проектів, які розробляються, але ще не реалізовані, став для мера єдиний портал, який повинен об’єднати всі працюючі в місті онлайн-сервіси і зробити їх доступними в одному додатку. Ще 28 квітня міськрада запустила опитування з метою виявити затребувані напрями. А 18 травня Кернес у своєму Telegram-каналі озвучив результати: на 1-му місці за запитами виявилися онлайн-черги в адміністративні та соціальні служби, на 2-му – онлайн-оплата послуг ЖКГ, на 3-му – сповіщення про зміни в роботі транспорту, відключення води тощо. Мер повідомив, що скоро єдиний додаток «Мій Харків» з цими та іншими онлайн-послугами буде створено.

До діджиталізації міста були підключені також ЦНАПи, БТІ та непрофільні департаменти міськради. В кінці травня в харківських ЦНАПах був запущений сервіс «ID-14», що дає можливість одночасного отримання паспорта громадянина України та номера платника податків для юних харків’ян. 27 травня запрацював «Портал електронних сервісів», через який можна замовляти різні документи з БТІ та довідки, пов’язані з місцем проживання, реєстрації, складом сім’ї. А на початку червня в ЦНАП на Гімназійній набережній відкрили Центр доступу до цифрових можливостей, де громадяни зможуть отримувати онлайн-послуги: запис в електронну чергу, отримання Е-підпису, допомога у створенні облікових записів та навчання користуванню електронними сервісами міста.

Департамент адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міськради відкрив іміджевий портал, присвячений опису бізнес-можливостей Харкова. На головній сторінці – фото Кернеса з презентаційним повідомленням про економічні переваги міста. Харків тут названий «головним багатофункціональним сервісним вузлом східного регіону України» та «одним з опорних центрів загальноєвропейської поліцентричної системи метрополітенських регіонів».

Крім того, мер підключився до діджиталізації безпеки харків’ян: за результатами своєї участі в нараді з правоохоронцями 19 травня, повідомив про плани створення єдиної системи відеоспостереження на вулицях, яка буде розпізнавати обличчя та номерні знаки автомобілів. А доступ до неї буде як у поліції та СБУ, так і у міської влади. Система буде створена на базі встановлених у місті камер, які об’єднають за допомогою програмної платформи «Milestone». Мер супроводив озвучений план висновками про те, що тепер ефективність боротьби зі злочинністю зросте, а зловмисники всіх мастей отримають потужний стримуючий фактор.

Судячи з наростаючої активності Геннадія Кернеса у сфері діджиталізації міста, цей напрямок стане його важливим передвиборним козирем і засобом залучення «смартфонного» електорату. А системне оформлення він отримає в «Стратегії розвитку Харкова до 2030-го року», яку зараз розробляє міськрада, плануючи презентувати у вересні, напередодні місцевих виборів.

Основними напрямками Стратегії вказуються «безпечне цифрове середовище, комфортне місто і креативні індустрії». Вони відповідають актуальній концепції розвитку європейських міст «Smart city». А «цифрове середовище» передбачає ту саму діджиталізацію міста – онлайн-трансформацію його інфраструктури та послуг. Не випадково завершити розробку Стратегії планується саме напередодні виборів: вона стане свого роду програмою, з якою Кернес піде до виборців, а її вагомою частиною будуть проекти діджиталізації Харкова.

Резюме

Цільовою аудиторією діджитал-активності Геннадія Кернеса виступають «смартфонні» виборці, які схильні до скептичного сприйняття політичної телепродукції та традиційних форм передвиборної агітації. Їх завоювання напередодні місцевих виборів для Кернеса – важливо, оскільки вони виступають своєрідною «золотою акцією» і предметом гострої конкуренції для різних політсил у передвиборній боротьбі. «Слузі народу» вдалося виграти минулорічні літні парламентські вибори, не в останню чергу, саме за рахунок піару на діджитал-темі та залучення симпатій цієї електоральної групи.

Кернес намагається завоювати «смартфонних» виборців не стільки для боротьби за крісло мера (як показує соціологія, тут у нього і зараз – видима перевага), скільки для максимального заходу до органів місцевої влади (перспектива формування монобільшості у Харківській міськраді – малореальна). Серед його конкурентів – сильні в плані діджиталізації політсили: «Слуга народу», яка вже прокачала навички залучення інтернет-електорату, та онлайн-активна «Партія Шарія». Що стосується загального електорального поля Кернеса та «ОПЗЖ» – це, швидше, буде традиційна історія боротьби «міцних господарників – захисників радянської спадщини» за виборців старшого віку, ніж діджитал-конкуренція за «смартфонний» електорат.

Сформований імідж Кернеса тримає його інтернет-контент в певних рамках, і кардинальні зміни в цьому плані навряд чи можна буде спостерігати. Саме тому мер так активно взявся за просування проектів діджиталізації міста: це дає можливість об’єднати в очах виборців традиційний імідж «міцного господарника» з інноваційним образом «цифрового трансформатора Харкова». При тому, що «телевізійний» електорат старшого віку Кернес залишає за собою, темою діджиталізації Харкова він намагається залучити «інтернетизованих» виборців, чутливих до цифрових інновацій, спрощення отримання послуг та ідеї дебюрократизації держструктур.

Тема діджиталізації міста, швидше за все, буде використовуватися Кернесом в майбутній виборчій кампанії, як вагомий козир. У якості «візитної картки» очікується презентація «Стратегії розвитку Харкова до 2030 року», запланована на вересень. Вже зараз анонсується включення до неї серії проектів цифрової трансформації міста.

«Партії Шарія» інфраструктурна цифровізація недоступна в силу відсутності оргресурсів, тому в темі діджиталізації міста з Кернесом вони не зможуть змагатися. А ось Зе-команда, ймовірно, як і мер, візьме цю тему на озброєння: вона реалізує діджиталізацію на рівні Міністерства цифрової трансформації, в розпорядженні якого – величезний бюджет, а запущені всеукраїнські проекти вже працюють на місцях. У темі діджиталізації передвиборна боротьба між Кернесом та «Слугою народу» може виявитися гостро конкурентною.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».