Чи могли б Ви аргументувати тезу «Чим нижче рівень ради, тим більше представленість жінок» стосовно гендерного аспекту конфігурації місцевих рад. Чи можна стверджувати, що введення 40%-ї гендерної квоти у Виборчому кодексі призведе до представництва жінок у новообраних місцевих радах на рівні 40%? | Center for Political Analysis «Observatory of Democracy»

Чи могли б Ви аргументувати тезу «Чим нижче рівень ради, тим більше представленість жінок» стосовно гендерного аспекту конфігурації місцевих рад. Чи можна стверджувати, що введення 40%-ї гендерної квоти у Виборчому кодексі призведе до представництва жінок у новообраних місцевих радах на рівні 40%?

У жовтні 2017 року Аналітичним центром «Обсерваторія демократії» проводилось дослідження, зокрема, гендерного аспекту результатів перших виборів у 7-ми об’єднаних територіальних громадах Харківської області. З його розгорнутими підсумками можна ознайомитись за наступним гіперпосиланням. Сумарно на тих перших виборах у Золочівській, Оскільській, Малинівській, Зачепилівській, Наталинській, Малоданилівський та Коломацькій ОТГ жінки склали 42% від усіх кандидатів в депутати рад громад та 24% від кандидатів на пост голів ОТГ. Характерно, що відсоток жінок, обраних до рад 7-ми ОТГ (42%), повністю збігся із відсотком жінок-кандидатів.

Разом з тим, представництво жінок у поточному скликанні Харківської обласної ради складає лише 19,2%. Це співвідношення (в обласній раді – жінок менше, у місцевих селищних/сільських – більше) зберігається протягом різних електоральних циклів і практично не залежить від конкретних партій-суб’єктів висування.

Цю закономірність можна пов’язати, перш за все, із кадровим дефіцитом депутатського корпусу на низовій ланці місцевого самоврядування, а також професійним бекграундом депутатів селищних та сільських рад. У вже згаданому дослідженні аналізувалося офіційне місце роботи кандидатів-чоловіків та кандидатів-жінок. На підставі цього аналізу була сформульована теза про статистично більш «жіночі» галузі освіти, охорони здоров’я та держуправління (зокрема, представниці апаратів місцевих рад, директорки місцевих будинків культури, бібліотек тощо). Об’єктивний кадровий голод у невеликих за чисельністю населення ОТГ сприяє залученню до списків кандидатів жінок – представниць названих сфер, які достатньо освічені, грамотні для ведення діловодства та роботи із документами, мають певний управлінський досвід та впізнаваність серед місцевих мешканців. У той же час, на рівні обласної ради відсоток залучення до списків освітян чи медиків знижується – це впливає й на зменшення представництва жінок.

Введення 40%-ї гендерної квоти у єдиних та територіальних списках є позитивною новацією Виборчого кодексу в плані забезпечення рівного представництва чоловіків і жінок у радах. Ймовірно, це навіть більш актуально для наступних парламентських виборів, ніж місцевих, бо представництво жінок у Верховній Раді традиційно нижче, ніж у місцевому самоврядуванні, а норми про 40%-ні квоти прописані однаково для цих типів виборів.

У той же час, було б некоректно стверджувати, що 40% жінок серед кандидатів гарантовано трансформуються у 40% жінок-депутатів у новостворених радах. Особливості виборчої системи, по-перше, залишають «ієрархію впливовості» номерів у списках: наприклад, якщо в територіальному (окружному) списку партії чоловіки отримають перший, другий та третій номері, а жінки – відповідно, четвертий і п’ятий – з великою долею ймовірності, пропорція 60/40 при розподілі мандатів не збережеться і може перетворитися на 100/0 (при цьому не порушуючи законодавства). По-друге, «система напіввідкритих списків» дозволяє кандидатам, які наберуть «персональних голосів» у розмірі 25% від виборчої квоти, піднятися вгору у територіальному (окружному) списку. Тобто, навіть високі номери для жінок у першій п’ятірці територіального (окружного) списку не можуть бути гарантією їхнього обрання. По-третє, не виключене суто формальне залучення жінок до списків для дотримання вимог законодавства з одночасним підписанням ними добровільних заяв про відмову від мандату ще на етапі висування партійного списку.

Відповідно, лише перший практичний досвід застосування цього квотного механізму дозволить оцінити його наслідки, а також виявити слабкі сторони та лазівки. А поки ми не можемо стверджувати, що введення 40%-ї гендерної квоти у Виборчому кодексі призведе до представництва жінок на рівні, мінімум, 40% жінок у всій вертикалі місцевого самоврядування за результатами цьогорічних виборів 25 жовтня. Також зазначимо, що гендерні квоти жодним чином не стосуються кандидатів на посаду голови ОТГ – відповідно, для оцінки впливовості і представництва жінок у місцевій владі буде цікаво проаналізувати відсоток жінок-голів ОТГ за підсумками місцевих виборів-2020.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Local Elections in Eastern Ukraine», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».