Фінансування програм міських громад Харківщини з місцевих бюджетів на 2021 рік | Center for Political Analysis “Observatory of Democracy”

Фінансування програм міських громад Харківщини з місцевих бюджетів на 2021 рік

В міських територіальних громадах Харківщини вже затверджені бюджети на 2021-й рік і почався процес їх освоєння. Окремим напрямком витрат з бюджетів громад є фінансування місцевих програм, які, за логікою програмно-цільового підходу в місцевому самоврядуванні, мають спрямовуватись на розвиток найбільш проблемних і актуальних сфер життєдіяльності громади. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив заплановане фінансування місцевих програм на 2021-й рік у міських громадах Харківської області та пов’язані з цим проблеми, а також – «найдорожчі» програми громад. 

Кількість програм і заплановані витрати 

Інформація про те, які саме програми планується профінансувати в громадах з місцевих бюджетів на 2021-й рік, в більшості випадків, – доступна для громадськості: її можна знайти на сайтах громад. До рішень міськради про бюджет (його затвердження або зміни) публікується спеціальний додаток «Розподіл витрат бюджету громади на реалізацію місцевих/регіональних програм у 2021 році», де наводиться перелік фінансованих програм (з якого можна дізнатися їх кількість та назви), а також – суми запланованих витрат по кожній з програм та в цілому.

Ми проаналізували додатки з програмами до бюджетів міських громад Харківського регіону і представили результати у інфографіці.

Джерела даних: офіційні сайти міських територіальних громад Харківської області.

Харків разюче відрізняється від інших міських громад області як обсягами фінансування, так і кількістю своїх програм. У обласному центрі на 2021-й рік заплановано виконання заходів за 41-ю місцевою програмою, а сума їх загального фінансування з бюджету міста складе майже 13 млрд. грн. У порівнянні з Красноградською громадою (яка – на другому місці в області за сумою фінансування програм) витрати Харкова більші у 52 рази, а програм у Харкові більше майже у 2 рази. З іншими громадами розрив ще суттєвіший.

Зрозуміло, що обласний центр має набагато більше бюджетних ресурсів для фінансування своїх програм, так само, як і потреб та проблем, на розв’язання яких ці програми спрямовані.

Тим не менш, навіть для Харкова кількість програм виглядає надмірною, з огляду на те, що ці програми повинні вирішувати найактуальніші проблеми громади. Не те що заплановані програми зовсім неактуальні. Справа в іншому: аналіз переліку цих програм показує, що деякі з них дублюються за цілями та сферами, на розвиток яких спрямовані. Це має наслідком розпорошування трудових ресурсів та бюджетних коштів, адже по кожній з програм має бути профінансована їх розробка, а в процесі реалізації – зроблені заплановані витрати.

А в деяких громадах, навпаки, спостерігається явно недостатня кількість програм. Особливо привертає увагу Богодухівська громада, де міська влада передбачила фінансування всього однієї програми. Це –  «Програма соціально-економічного розвитку населених пунктів Богодухівської міської ради на 2021 рік». Інших програм відповідний Додаток 4 до рішення міськради про бюджет не містить. До того ж, до програми включені, в основному, виплати пільг та компенсацій за проїзд окремим категоріям населення, а також інші заходи з соціального захисту. Навряд чи можна вважати таку спрямованість програми витратами на розвиток. Це, фактично, програма соціальної підтримки населення. Наявність в громаді лише однієї програми може констатувати факт нестачі бюджетних коштів або слабку організацію роботи з розробки програм у міськвиконкомі.

Щодо показників фінансування програм в громадах, навіть якщо залишити «за дужками» Харків з його великим (у порівнянні з іншими громадами області) бюджетом, простежуються суттєві диспропорції запланованих витрат. Це помітно і в межах районних центрів. Так, у Краснограді передбачена на програми сума у 3,7 разів більша, ніж в іншому великому райцентрі – Лозовій. А з Богодуховим різниця взагалі разюча – у 65 разів. Лозова витратить на програми більше за Ізюм у 2,5 разів. А Ізюм, в свою чергу, більше за Богодухів – у 7 разів.

«Найдорожчі» програми в громадах 

Яка програма в громаді є «найдорожчою»? Це питання  постає не з простої цікавості, – воно обумовлено іншим: чи спрямована ця програма на розв’язання найбільш нагальної та невідкладної проблеми громади?

Такі проблеми для більшості громад стосуються одних і тих самих галузей: реформування та розвитку потребує житлово-комунальне господарство, дорожня інфраструктура, сфера освіти, медицина (остання проблема загострюється не лише у зв’язку із неоднозначним процесом реформування медичної системи, а й з пандемією Covid-19). А в особистісному вимірі, за результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», мешканців Харківської області найбільше турбують проблеми низького рівня зарплат та пенсій, неможливості отримати якісне медобслуговування, підвищення тарифів на комунальні послуги, безробіття. Проблеми громадян перетинаються з проблемами життєдіяльності громади: прямий зв’язок простежується у необхідності розвитку місцевої медицини, а інші проблеми дотичні до необхідності розвитку соціально-економічної сфери громад.

Аналіз додатків з місцевими програмами до рішень міських рад про бюджети громад Харківщини показує, що в більшості випадків баланс «найбільш актуальні проблеми громади – найбільше фінансування» дотримується.

У міських громадах найбільші суми фінансування заплановані на програми розвитку житлово-комунального господарства, куди часто включені також інфраструктура та благоустрій. В Ізюмській громаді на розвиток цих сфер витратять 10,56 млн. грн. (що складає 39% від загальної суми на усі програми, передбачені в місцевому бюджеті). В Куп’янській – 21,95 млн. грн. (38,3%). В Люботинській – 17,29 млн. грн. (50,6%). А найбільше – в Чугуївській громаді: на «Програму реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Чугуєва на 2020-2022 роки» у цьому році планують витратити 28,84 млн. грн., що складає 70% від усіх витрат на програми громади.

У 3-х громадах найбільше фінансування передбачено на місцеві програми соціально-економічного розвитку. У Первомайському – 5,57 млн. грн. (25,8% від суми на усі програми). У Балаклії – 24,87 млн. грн. (34,9%). А у Богодухові програма соціально-економічного розвитку – це взагалі єдина програма, яка буде реалізована у 2021-му році (планується витратити 3,82 млн. грн.).

Ще у 4-х громадах «найдорожчими» стали програми розвитку освіти. До таких громад належить Харківська. У обласному центрі найбільше фінансування з усіх міських програм отримала «Комплексна програма розвитку освіти м. Харкова на 2018-2022 роки». На неї у поточному році витратять 5,39 млрд. грн. (це – 41,5% від загальної суми на усі програми громади). У Валківській громаді на програму «Новий освітній простір Валківщини на 2021 рік» планується витратити 2,53 млн. грн. (52,8%). У Красноградській громаді на аналогічний напрямок – 164,06 млн. грн. (65,8%). У Зміївській громаді 15,82 млн. грн. (32,6%) виділять на «Комплексну програму розвитку освітянської галузі Зміївської міської ради на 2021-2023 роки».

Але в деяких громадах найбільш витратними виявилися програми, які навряд чи можна вважати спрямованими на вирішення найактуальніших для мешканців проблем або на розвиток якоїсь вкрай важливої сфери.

Звертає на себе увагу «найдорожча» програма Вовчанської громади. Це – «Програма діяльності комунальної установи по утриманню трудового архіву та майна Вовчанської міської ради на 2021 рік». На неї планують виділити 6,7 млн. грн. (31% від загальних витрат на програми). Виникає питання: невже утримання майна та архіву – найбільша проблема громади? Особливо з огляду на те, що, скажімо, на програму соціально-економічного розвитку в громаді планують витратити всього 0,7 млн. грн. (у 9,5 разів менше за попередню). На програму «Освіта Вовчанщини на 2021 рік» – ще менше: 0,22 млн.  грн. (у 30 разів менше, ніж на «архівно-майнову» програму).

З іншого боку, подібні диспропорції вказують на вже згадувану проблему подрібненості програм одного напрямку в громадах. Справа у тому, що у Вовчанську на поточний рік діє дві програми, спрямовані на розвиток медичної галузі – «Програма розвитку первинної ланки медицини Вовчанської міської ради на 2021 рік» (3,43 млн. грн.) та «Програма розвитку КНП «Вовчанська ЦРЛ» на 2021 рік» (4,85 млн. грн.). В сукупності, витрати на ці дві програми  – 8,28 млн. грн., що у 1,2 рази більше витрат на «архівно-майнову» програму.

В Лозовій найбільшою за обсягом запланованого фінансування виявилася «Програма благоустрою Лозівської міської територіальної громади на 2021-2023 роки». Сума, яку виділять на неї у поточному році – 24,52 млн. грн. (36,8% від усіх програм). В той же час, суми на розвиток більш актуальних сфер – значно менші: на  «Програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства Лозівської міської територіальної громади на 2021-2023 роки» виділять всього 3,23 млн. грн. (у 7,6 разів менше, ніж на благоустрій), а на «Комплексну Програму «Охорона здоров’я лозівчан» на 2021-2023 роки» – 16,25 млн. грн. (у півтора рази менше). Сумнівно, що такі диспропорції фінансування цих сфер виправдані.

А в Мереф’янській громаді – інша проблема. Пересічному громадянину буде вкрай важко визначити, у яких обсягах заплановано фінансування місцевих програм і яка з них найбільш витратна. У Додатку 6 з програмами до Рішення VІІ сесії Мереф’янської міської ради VIІІ скликання від 05.02.2021 р. № 193/21 (яким вносились зміни до бюджету) назви програм дублюються по декілька разів, витрати розподілені за кодами функціональної класифікації та типовою програмною класифікацією видатків та кредитування місцевих бюджетів. Оформлення цього додатку не відрізняється інформаційною доступністю.

Джерело: Офіційний сайт Мереф’янської міської територіальної громади.

Оптимальним виглядає інше оформлення додатку з програмами: коли спочатку наводиться загальна сума видатків за програмою, а потім – усі параметри витрат. Так зроблено у більшості громад Харківщини. Для прикладу – оформлення додатку Люботинської громади:

Джерело: Офіційний сайт Люботинської міської ради, виконавчого комітету (Додаток 6 до Рішення IV сесії Люботинської міської ради VIII скликання від 26.01.2021 р. № 130).

А щодо Барвінківської, Дергачівської та Південноміської громад даних про їх програми немає у відкритому доступі: на сайті Барвінкового до Рішення III сесії міськради VIII скликання (№41-VІII від 24.12.2020 р.) «Про бюджет Барвінківської міської територіальної громади на 2021 рік» не опубліковані додатки з програмами, на сайті Дергачів у вільному доступі немає не лише додатків, а й самого бюджету, а у Південного немає й власного сайту.

Висновки

Аналіз показує, що ситуація з кількістю та фінансуванням програм в міських громадах Харківщини характеризується низкою проблем:

  • В деяких громадах кількість програм – надмірна, а в деяких – недостатня. Оптимальною, на нашу думку, була б така кількість програм, яка відповідає основним сферам життєдіяльності громади (ЖКГ, інфраструктура, освіта, медицина, соцзахист, екологія, комунікації, благоустрій, культура, кредитування, спорт тощо). А орієнтиром для складання програм має бути наявність специфічних проблем громади в тій чи іншій сфері;
  • Спостерігаються суттєві диспропорції між громадами області в обсягах фінансування міських програм: показники відрізняються в десятки разів. Виключення з цього порівняння Харкова ситуацію принципово не змінює, мова йде про диспропорції в межах усіх інших міст області, особливо – районних центрів. Віддаленим наслідком такого стану може бути поглиблення нерівномірності розвитку територій регіону, дисбаланс їх соціально-економічних показників;
  • Програми міських громад, в переважній більшості, фінансуються з місцевих бюджетів однак законодавство дозволяє залучати й інші джерела фінансування (зокрема, інвестиції та гранти). Щодо їх залучення, ситуація виглядає проблемною. Чи використовуються ці джерела взагалі, для яких саме програм і в яких обсягах – неясно. Сайти місцевих рад такі відомості якщо і містять, то їх компактним розміщенням та легкістю пошуку не відрізняються.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).  Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».