Як місцеві вибори вплинули на співвідношення сил у Харківській області? Чи відігравали якусь роль загальнонаціональні політичні події на місцевому рівні? Якщо так, то яку? | АНАЛИТИЧЕСКИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРИЯ ДЕМОКРАТИИ»

Як місцеві вибори вплинули на співвідношення сил у Харківській області? Чи відігравали якусь роль загальнонаціональні політичні події на місцевому рівні? Якщо так, то яку?

Для оцінки актуального балансу сил в регіоні потрібно дочекатися перших сесій Харківської обласної та міської рад, а саме – голосувань за призначення голови/секретаря та прийняття бюджетів. Саме ці голосування стануть певним маркером утворення неформальних коаліцій у місцевих радах.

На сьогоднішній день можна зробити наступні попередні припущення щодо співвідношення сил між групами впливу, з огляду на результати місцевих виборів. По-перше, можна очікувати на певне перезавантаження пропрезидентської команди в регіоні. Так, досить прогнозованою після провального результату «Слуги народу» в Харкові стала відставка голови обласної держадміністрації Олексія Кучера. Один із тіньових власників франшизи «Слуги народу» в регіоні – Вадим Слюсарєв – напевно, також послабив свої позиції через відставку першого заступника голови Офісу президента Сергія Трофімова, який відповідав за регіональну політику (формально, Слюсарєв був радником Трофімова). З іншого боку, саме Слюсарєв виступає місцевим центром впливу для депутатів, обраних від «Слуги народу» до обласної та міської ради, і в разі залучення цих фракцій до коаліцій, залишатиметься впливовим гравцем у регіоні, попри ймовірну втрату довіри президента.

По-друге, одним із центральних сюжетів перерозподілу сфер впливу стануть конкурентні процеси в оточенні Генадія Кернеса. У боротьбі за своєрідний «спадок» мера (як в політичному плані, так і в «рентному») можуть зіткнутися інтереси «родини», уособлені Кирилом Кернесом, обраним до обласної ради в якості першого номера списку «Блоку Кернеса», Ігоря Терехова, чиї амбіції, ймовірно, полягають в керуванні містом з позицій секретаря міської ради та виконуючого обов’язки мера, бізнесменів Павла Фукса та Олександра Ярославського. Хоча «Блок Кернеса» і не здобув однопартійну більшість у міській раді (на відміну від попередньої каденції), у їхньої фракції є одразу декілька комбінацій утворення коаліції, причому жоден з потенційних партнерів не має безальтернативного статусу «вето-гравця» (відповідно, нікому не потрібно пропонувати посаду секретаря ради). В обласній раді «Блок Кернеса», ймовірно, також претендуватиме на посаду голови ради – фракція вже висунула кандидатуру Сергія Чернова, у якого досить великі шанси на обрання.

По-третє, не вдалося повернути свій вплив часів 2015-2019 років групі Ігоря Райніна та Юлії Світличної. Саме керівника місцевої організації «Опозиційної платформи-За життя» Ігоря Райніна можна вважати головним опонентом Чернова з точки зору амбіцій обійняти посаду голови облради, однак ОПЗЖ та «Блоку Світличної» забракне на це власних голосів (46 при необхідних 61). На сьогодні ситуація виглядає таким чином, що ця група впливу залишатиметься в опозиції та не буде залучатися до керування процесами в регіоні. Також послабився вплив кандидата в мери Харкова від ОПЗЖ, бізнесмена Олександра Фельдмана, який на відміну від попередньої каденції не матиме підконтрольних фракцій у обласній та міській радах. Однак, ситуація може кардинально змінитися в разі проведення позачергових виборів мера Харкова без участі в них Кернеса, на яких Фельдман буде одним з фаворитів.

Цьогорічна виборча кампанія все ж більше точилася навколо місцевої проблематики, аніж загальнонаціональної. За великим рахунком, порядок денний було задано командою Кернеса ще влітку, і вибори стали своєрідним «референдумом про довіру» тезі щодо «успішного Харкова». Відповідно, опоненти критикували команду мера в площині житлово-комунальної сфери, корупції, невірних пріоритетів міського бюджету тощо. Тому, якщо говорити про роль «загальнонаціональних подій», то вона була другорядною по відношенню до місцевої проблематики, та полягала, перш за все, в загальному тренді розчарування в команді Зеленського і деякого посилення його «центральних» опонентів з ОПЗЖ та «Європейської солідарності» (в загальнонаціональних парламентських рейтингах ці три партії вже майже зрівнялися).

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».