Яким чином процес децентралізації та створення об’єднаних громад вплинув на місцеві вибори? Як місцеві вибори змінили роль місцевих політичних еліт та неформальних політичних акторів? | АНАЛИТИЧЕСКИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРИЯ ДЕМОКРАТИИ»

Яким чином процес децентралізації та створення об’єднаних громад вплинув на місцеві вибори? Як місцеві вибори змінили роль місцевих політичних еліт та неформальних політичних акторів?

Процеси децентралізації, розпочаті в 2014-2015 роках, значно посилили низову ланку місцевого самоврядування, збільшили повноваження та бюджети громад. Відповідно, цей рівень місцевих рад, який раніше був відносно «деполітизованим», став цікавішим для політичних партій. Прийняття правок до Виборчого кодексу влітку 2020-го року посилило цей тренд, ввівши так звану «партизацію», і змусивши потенційних кандидатів у громадах від 10 тисяч виборців обиратися виключно від партій, без права самовисування.

Це змусило локальні «місцеві еліти» рівня громад домовлятися з рейтинговими партіями (загальнонаціональними чи «регіональними»). В Харківському регіоні найбільш популярними на рівні громад виявилися 4 партії – «Блок Світличної «Разом»», «Блок Кернеса-Успішний Харків», «Опозиційна платформа-За життя» та «Слуга народу». Зважаючи на те, що після першого року повноважень щодо депутатів партія-суб’єкт висування може застосувати механізм імперативного мандату, можна припустити, що «локальні еліти» низового рівня стануть менш автономними по відношенню до «регіональних еліт» та більш «політизованими».

Окрім того, що децентралізація «підвищила ставки» в місцевих виборах на рівні громад, вона мала ще декілька ефектів. По-перше, вона посилила й без того міцні позиції діючих голів у тих громадах, які добровільно об’єдналися протягом 2016-2019 років. Цим головам вдалося переконати виборців, що зростання місцевих бюджетів і реалізовані за цей рахунок проекти та програми є персональною заслугою голів. Загалом, з 56-ти територіальних громад Харківщини, 32 переобрали свого діючого голову.

По-друге, на місцевих виборах у громадах додався ще один контур протистояння за територіальним принципом «свій/чужий». Особливо гостро це проявлялося в тих громадах, які були об’єднані не в добровільному, а «адміністративному» порядку в 2020-му році. Цікаво, що за підсумками виборів на Харківщині є декілька прикладів, коли кандидату (часто діючому голові) з «периферійного» населеного пункту вдавалося здобути перемогу, максимально мобілізуючи «своїх» виборців та скориставшись висуненням одразу декількох кандидатів з «центрального» населеного пункту, які розпорошували голоси між собою. Наприклад, у Солоницівській громаді переміг голова істотно меншого околичного селища Вільшани Андрій Литвинов. У Дергачівській – мером став селищний голова Козачої Лопані (майже вчетверо меншої за населенням, ніж Дергачі) В’ячеслав Задоренко, а головою Красноградської громади обрали Світлану Кривенко, що йшла на вибори в статусі голови сільради Піщанки.

Варто зазначити, що подібна «політизація» (як за партійним, так і за територіальним контурами) життя громад, передача їм додаткових повноважень та фінансів, все ж не спричинила активізації самих громадян. Явка на цьогорічних виборах в територіальних громадах (32%) виявилася значно нижчою, ніж на загальнонаціональних виборах 2019 року. Це можна було б списати на епідеміологічний фактор, однак активність виборців на виборах в ОТГ 2015-2019 років також була вкрай низькою. Відповідно, можна зробити висновок, що децентралізація певним чином активізувала «локальні еліти», які відчули, що реальна влада разом із грошима перейшли на ближчий до них низовий рівень, проте переважна більшість самих громадян залишається досить відстороненою щодо цих процесів.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».