Вже відомо, що 25 жовтня 2020 року відбудуться чергові місцеві вибори. Роз’ясніть, будь ласка, кого будуть обирати пересічні громадяни нових ОТГ | АНАЛИТИЧЕСКИЙ ЦЕНТР «ОБСЕРВАТОРИЯ ДЕМОКРАТИИ»

Вже відомо, що 25 жовтня 2020 року відбудуться чергові місцеві вибори. Роз’ясніть, будь ласка, кого будуть обирати пересічні громадяни нових ОТГ

Для виборців новостворених об’єднаних територіальних громад місцеві вибори можуть стати справжнім випробуванням з точки зору складності процедур та чисельності різних бюлетенів.

Після погодження Урядом нового поділу на райони (7 замість 27-ми на Харківщині) пересічному мешканцю громади 25 жовтня доведеться голосувати одразу 4-ма бюлетенями,

обираючи:

  • голову громади;
  • депутатів ради ОТГ;
  • депутатів районної ради, до якої належить ОТГ;
  • депутатів відповідної обласної ради.

У деяких великих містах із районним поділом виборці також обиратимуть депутатів «внутрішньої» районної ради, але Харківщини це не стосується. Насправді, бюлетенів могло бути ще на один більше, але одна з ухвалених правок до Виборчого Кодексу (із законопроекту №3485) відмінила виборність інституту старости –  у селах, які не є центром об’єднаної громади, їх призначатиме рада ОТГ за пропозицією голови ОТГ.

Варто зауважити, що виборчі системи на різних рівнях виборів також відрізнятимуться. Розглянемо приклад для типової об’єднаної громади, з кількістю виборців понад 10 тисяч.

У першому бюлетені будуть представлені кандидати на посаду голови ОТГ – вони будуть як висуванцями від партій, так і самовисуванцями. Завдання виборця – обрати одного кандидата, якого він підтримує, та зробити позначку навпроти його прізвища. Стосовно підрахунку голосів: для громад із чисельністю виборців до 75-ти тисяч голову ОТГ буде обрано вже у першому турі за системою відносної більшості, а там де виборців понад 75 тисяч – для перемоги кандидату потрібно здобути 50%+1 голос. Якщо це жодному з кандидатів не вдасться – серед двох лідерів буде проведено повторне голосування (так званий «другий тур»).

В інших трьох бюлетенях система для виборців буде складнішою. Розглянемо на прикладі виборів депутатів ради ОТГ (для районної та обласної ради система аналогічна). У лівій частині бюлетеня виборець побачить пронумерований перелік партій, а під кожною з них буде розміщено прізвище закріпленого «першого номеру» списку відповідної партії. Щоб бюлетень вважався дійсним, виборець має поставити позначку у пустій клітинці навпроти однієї партії, яку він підтримує. При цьому у правій частині бюлетеня виборець побачить територіальні списки кожної партії (відповідно до того округу, до якого належить виборець). У територіальному списку кожної партії може бути від 5-ти до 12-ти представників, причому серед них має бути, щонайменше, по 40% осіб кожної статі (так звана «гендерна квота»). За бажанням (це не обов’язково), виборець може підтримати одного з представників списку обраної ним партії – для цього у порожню клітинку з «трафаретом» посередині бюлетеня треба вписати номер кандидата з територіального списку. Саме цей елемент системи і називають так званими «відкритими списками» — можливість підтримати окремого кандидата від певної партії і допомогти йому просунутися вгору по списку.

Додатковою складністю для виборців може стати й так зване «паралельне балотування» кандидатів. Стаття 216 Виборчого Кодексу, після внесення до неї уточнюючих правок, дозволила кандидатам одночасно балотуватися до двох рівнів рад (але обов’язково пов’язаних між собою адміністративно-територіально – тобто можна обиратися до ради ОТГ та відповідної районної чи обласної ради). Кандидату на посаду голови ОТГ також дозволено обиратися ще й в депутати однієї ради («своєї» ОТГ, або району чи області, до яких відноситься ця громада). При цьому, паралельне балотування передбачає «синхронізацію висування» – до цих двох рад кандидату потрібно балотуватися від однієї політичної партії (те ж саме стосується кандидатів у голови ОТГ).

Досвід першого застосування систем «відкритих списків» у інших країнах засвідчує їхню складність як для виборців, так і для членів комісій. Особливо за умов місцевих виборів і необхідності паралельно заповнювати декілька різних бюлетенів. Зазвичай, підвищується відсоток недійсних бюлетенів через нерозуміння виборцями правил голосування. Вкрай важливо, щоб у ті три місяці, які залишись в українців до дня виборів, була проведена масштабна просвітницька кампанія для населення з роз’ясненням процедури голосування та правил коректного заповнення бюлетенів.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», що реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».